Постанова

від 29.08.2022 по справі 802/83/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/83/18-а Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

30 серпня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Мацького Є.М.

за участю:

секретаря судового засідання: Москалюк Ю.П.,

представника позивача: Бурятинського В.О.,

представника відповідача: Ременяк С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" (далі- ТОВ "СХК "Вінницька промислова група", товариство,позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області(далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправними та скасуванняподаткових повідомлень - рішень: 1) форми "Р" від 28.12.2017 року №0011341414, яким з посиланням на порушення п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на 3167886 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1583943 грн. на підставі абз. 3, 5 п. 123.1 ст. 123 та п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України; 2) , форми "ПС" від 28.12.2017 р. №0011351414, яким з посилання на порушення п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі на 3 167 886 грн. на підставі п. 123.2 ст. 123 та п.п.54.3.3 ст. 54 ПК України; 3) форми "ПС" від 28.12.2017 року №0011361414, яким з посиланням на порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі на 510 грн. на підставі п. 121.1 ст. 121 та п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.05.2022 у задоволенні позову відомовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі і за обставин, викладених в ній, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Представник відповідача заперечила проти доводів апелянта та просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.08.2017 року слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області винесено ухвалу по справі №127/16002/17, якою призначено документальну позапланову перевірку TOB "СХК "Вінницька промислова група" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податків, зборів та обов`язкових платежів в результаті проведення фінансових операцій за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, проведеними з наступними підприємствами: TOB "Ріко-Імпорт" (код ЄДРПОУ - 39251276), TOB "Ріко-Інвест" (код ЄДРПОУ - 39265603), ПП "Стрибог" (код ЄДРПОУ - 39977501), ПП "Сімаргл" (код ЄДРПОУ - 39977585), TOB "Дажбог" (код ЄДРПОУ -39977716), ПП "Крамина" (код ЄДРПОУ - 39977758), TOB "Вертоград" (код ЄДРПОУ -39977805), TOB "Маєстат" (код ЄДРПОУ - 39977852), TOB "Зміч" (код ЄДРПОУ - 39977900), TOB "Дрим" (код ЄДРПОУ - 40234966), TOB "Брасе ЛТД" (код ЄДРПОУ - 40235080), TOB "Баред" (код ЄДРПОУ - 40235289), TOB "РПТ" (код ЄДРПОУ - 40239423), TOB "Сквоч" (код ЄДРПОУ - 40239545), TOB "Недор" (код ЄДРПОУ - 40239634), TOB "Штоль" (код ЄДРПОУ -40239812), TOB "Чарпа" (код ЄДРПОУ - 40240152), TOB "Райвел Рітел" (код ЄДРПОУ -40240938), TOB "Гресс" (код ЄДРПОУ - 40241329), TOB "Кролл плюс" (код ЄДРПОУ -40241533). Проведення перевірки доручено працівникам ГУ ДФС у Вінницькій області. Встановлено строк проведення перевірки протягом 15 робочих днів, починаючи з 10.08.2017.

В період з 11.08.2017 по 29.11.2017 посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "СХК Вінницька промислова група" з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податків, зборів та обов`язкових платежів в результаті проведення фінансових операцій за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, проведеними з наступними підприємствами: TOB "Ріко-Імпорт", TOB "Ріко-Інвест", ПП "Стрибог", ПП "Сімаргл", TOB "Дажбог", ПП "Крамина", TOB "Вертоград", TOB "Маєстат", TOB "Зміч", TOB "Дрим", TOB "Брасе ЛТД", TOB "Баред", TOB "РПТ", TOB "Сквоч", TOB "Недор", TOB "Штоль", TOB "Чарпа", TOB "Райвел Рітел", TOB "Гресс", TOB "Кролл плюс".

За наслідком проведеної перевірки складено акт №2894/1414/33623350від 06.12.2017 р., в якому зафіксовано наступні порушення: п. 209.2 ст.209 Податкового кодексу України в редакції, що діяла в перевіряємому періоді та "Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 №11,в частині використання платником TOB "СХК "Вінницька промислова група" сум ПДВ, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання застосування податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, а саме: перерахування грошових коштів із спеціального рахунку №26042010046671, відкритому в ПАТ ВТБ Банк, МФО 321767, на якому акумулюються кошти сільськогосподарського підприємства, у загальній сумі 3 167 886,00 грн. без підтвердження їх сплати постачальникам на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, або для інших виробничих цілей; п.121.1 ст. 121 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VI, із змінами та доповненнями, платником податків незабезпечено зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

Зокрема в акті вказано,що в ході перевірки використовувались матеріали кримінального провадження, надані до перевірки та зазначено, що TOB "СХК Вінницької промислової групи" у періоді з 01.01.2014 р. по 31.12.2015р. проводило операції з перерахування грошових коштів із спеціального рахунку №26042010046671, що відкритий в ПАТ ВТБ Банк, МФО 321767 (даний рахунок зазначений у податковій декларації з податку на додану вартість (скорочена-спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за вересень 2015 р. (Декларація від 20.10.2015 р. №9215852993) у загальній сумі 3167886,00 грн. наступним суб`єктам господарювання: TOB "Ріко-Імпорт" на загальну суму 604944,00 грн., TOB "Ріко-Інвест" на загальну суму 604992,00 грн., ПП "Сімаргл" на суму 258240,00 грн., TOB "Зміч" на загальну суму 449776,00 грн., ТОВ "Вертоград" на загальну суму 217464,00, ПП "Крамина" на загальну суму 261878,00 грн., TOB "Дажбог" на загальну суму 258816,00 грн., TOB "Маєстат" на загальну суму 260832,00 грн., ПП "Стрибог" на загальну суму 250944,00 грн.

Окрім того, згідно матеріалів кримінального провадження №42017020000000058 зареєстрованого в ЄРДР 10.02.2017 р., наданих до перевірки слідчим управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області листом від 13.11.2017 за №515/02-32-03, ТОВ "СХК "Вінницька просмислова група" у період з 01.01.2014 по 31.12.2015 проводило операції з перерахування грошових коштів з такими контрагентами: TOB "Ріко-Імпорт", TOB "Ріко-Інвест", ПП "Стрибог", ПП "Сімаргл", TOB "Дажбог", ПП "Крамина", TOB "Вертоград", TOB "Маєстат", TOB "Зміч". З рештою підприємств із зазначених в ухвалі слідчого судді від 01.08.2017 р відповідно до використаних при перевірці документів у період з 01.01.2014 по 31.12.2015 взаємовідносин не встановлено.

Всього коштів на вищевказаніпідприємства перераховано на загальну суму 59254863, 51 грн., в тому числі ізспеціального рахунку №26042010046671 на суму 3167886 грн.

На порушення п.209.2 ст.209 ПК України товариство перерахувало із спеціального рахунку кошти, які не використані для виробничих цілей у зв`язку із відсутністю фактичного постачання ТМЦ та без підтвердження використання у виробництві сільськогосподарської продукції кошти у загальній сумі3 167 886 грн.

В ході перевірки встановлено також, що 14.08.2017 головному бухгалтеру ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" Сагайдак В.І. було вручено службову записку з проханням в термін до 10 год. 15.08.2017 надати всі первинні документи, які пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством по взаємовідносинах із TOB "Ріко-Імпорт", TOB "Ріко-Інвест", ПП "Стрибог", ПП "Сімаргл", TOB "Дажбог", ПП "Крамина", TOB "Вертоград", TOB "Маєстат", TOB "Зміч", TOB "Дрим", TOB "Брасе ЛТД", TOB "Баред", TOB "РПТ", TOB "Сквоч", TOB "Недор", TOB "Штоль", TOB "Чарпа", TOB "Райвел Рітел", TOB "Гресс", TOB "Кролл плюс"за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.

Листами від 15.08.2017 за №236 та №237 товариство повідомило про відсутність первинних документів за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, у зв`язку з тим, що згідно угоди про надання правової допомоги від 8.04.2016 р. та акту прийому-передачі документів від 8.04.16 р.документи передані адвокату Стороженко С.С. для проведення юридичного аудиту бухгалтерських документів, проте були викрадені, на підтвердження чого надано лист Вінницького відділу поліції ГУ ПН у Вінницькій області від 3.07.2017 за № 12522/200/2017.

В зв`язку з цим 15.08.2017 за №291/14/33623350 складено акт про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" в зв`язку із втратою документів.

По закінченню терміну наданого для відновлення документів, в межах строку визначеного п. 44.5 ст. 44 ПК України при виході на перевірку в зв`язку із відсутністю посадових осіб та ненаданням до перевірки документів складено акт 14.11.2017 за №438/1404/3623350 про відсутність посадових осіб за місцем знаходження платника податків та акт від 15.11.2017 №446/1414/33623350 про відсутність посадових осіб за місцем знаходження платника податків та відсутність документів для проведення перевірки.

15.11.2017 юристу ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" вручено лист від 15.11.2017 р. з проханням в термін до 10 год. 16.11.2017 року надати всі первинні документи, які пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством по взаємовідносинах із контрагентами.

В подальшому, при виході на перевірку було встановлено факт відсутності посадових осіб за місцем знаходження платника податків, а також відсутність документів для проведення перевірки, що зафіксовано актами від 16.11.2017 за №450/1414/33623350, від 17.11.2017 за №451/1414/33623350, від 20.11.2017 за №465/1414/33623350.

На запит від 15.11.2017 надано лист - пояснення від 21.11.2017 за №372 про вжиті заходи щодо відновлення втрачених документів та про неможливість надати до перевірки документи в зв`язку із їх втратою та неможливістю відновлення.

23.11.2017 при виході на перевірку з метою вручення наказу від 22.11.2017 №3938 про продовження термінів проведення позапланової документальної перевірки ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" встановлено, що 23.11.2017 посадові особи підприємства за місцем знаходження платника податків відсутні, в зв`язку з цим складено акт від 23.11.2017 за №478/1414/33623350 про відсутність посадових осіб за місцем знаходження платника податків та зафіксовано відсутність документів для проведення перевірки. Відсутність посадових осіб за місцем знаходження платника податків, неможливість вручення наказу та ненадання до перевірки документів зафіксовано актами від 24.112017 за №481/1414/33623350, від 27.11.2017 №486/1414/33623350, від 28.11.2017 №487/1414/33623350.

29.11.2017 за юридичною адресу платника податків з метою проведення перевірки, отримання пояснень та організації робочої зустрічі з посадовими особами ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" встановлено, що посадові особи підприємства за місцем знаходження відсутні, а тому складено акт від 29.11.2017 за №496/1414/33623350.

В ході перевірки платник до перевірки документів не надав у зв`язку із втратою та неможливістю їх відновлення. Факт ненадання до перевірки документів відображено в п. 2.7 Акту №2894/1414/33623350. В зв`язку із цим для перевірки були використані матеріали кримінального провадження №42017020000000058, зареєстрованого в ЄРДР 10.02.2017 надані до перевірки слідчим управлінням ГУ ДФС у Вінницькій області листом від 13.11.2017 за №515/02-32-03 та наявна інформація, що міститься в інформаційних базах ДФС.

На підставі акту перевіркивинесенонаступні податкові повідомлення - рішення:

- форми "Р" від 28.12.2017 року №0011341414, яким збільшено податкове зобов"язання з податку на додану вартість на 3167886 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1583943 грн.;

- форми "ПС" від 28.12.2017 №0011351414, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі на 3167886 грн.;

- форми "ПС" від 28.12.2017 року №0011361414, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі на 510 грн.

Не погоджуючись із цими рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.

23.03.2018 Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення, якезалишено без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2018, про задоволення позову та скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

30.09.2021 ВС України прийнято постанову, якою скасовано рішення судів першої і апеляційної інстанції та вказано на таке :

"Реальність, зокрема, потребує з`ясування того факту, чи справді відповідні товарно-матеріальні цінності та послуги отримано від указаних у первинних документах контрагентів.

Для цього необхідно встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, при необхідності допитати відповідних осіб (у тому числі посадових осіб контрагентів, задіяних у такому процесі) як свідків з метою з`ясування умов та характеру здійснених операцій.

Визнаючи обставини здійснення господарських операцій по поставці та придбанню товарів, суди не встановили, хто ж саме від імені контрагентів підписав документи, які стали підставою для формування податкового обліку позивача; не з`ясували за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки позивача та його контрагентів, а також наявності у останніх трудових та інших ресурсів, які, з урахуванням сутності спірних операцій, були б об`єктивно необхідними суб`єктам господарювання для їх виконання; не перевірили походження товарів у ланцюгу постачання.".

03.05.2022 Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд першої інстанції дійшов такого висновку з тих підстав, що факт отримання позивачем товару (аміачної селітри) від контрагентів не підтверджено належними первинними документами, які б розкривали зміст операції та рух активів у процесі її здійснення, що є обов`язковою умовою для визнання господарських операцій товарними. Як наслідок, висновок податкового органу щодо наявності порушення у вигляді використання не за цільовим призначенням ПДВ знайшов своє підтвердження.

В ході розгляду справи не встановлено,що кошти в сумі 3 167 886 грн. (ПДВ), які не сплачено до бюджету використаноза призначенням, адже не підтверджено фактичного придбання у"Ріко-Імпорт", TOB "Ріко-Інвест", ПП "Стрибог", ПП "Сімаргл", TOB "Дажбог", ПП "Крамина", TOB "Вертоград", TOB "Маєстат", TOB "Зміч", TOB "Дрим", TOB "Брасе ЛТД", TOB "Баред", TOB "РПТ", TOB "Сквоч", TOB "Недор", TOB "Штоль", TOB "Чарпа", TOB "Райвел Рітел", TOB "Гресс", TOB "Кролл плюс" та використання ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» у с/г виробництві аміачної селітри. Відтакця сума підлягає стягненню до бюджету.

Відтак, суд дійшов висновку, щоподаткові повідомленнями - рішеннями форми "ПС" №0011351414, форми "Р" №0011341414 є правомірними, а отже не підлягають скасуванню.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що застосування штрафних санкцій у відповідності до п. 121.1 ст. 121 ПК України є правомірним, як наслідок,відсутні підстави для скасування податкового повідомлення рішення форми "ПС" від 28.12.2017 №0011361414.

Колегія суддів, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, в межах доводів і вимог апеляційної скарги відповідно до приписів ст. 308 КАС України, відзначає наступне.

Відповідно до пункту 209.1 статті 209 ПК України (в редакції, щодіяла на час виникнення спірних правовідносин) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно з пунктом 209.6 статті 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Сільськогосподарські товари, у розумінні пункту 209.7 статті 209 ПК України, це товари, зазначені у товарних групах 1- 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб`єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно достатті 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відтак, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Так, в акті перевірки зазначено, що перевіркою зафіксовано порушення п.209.2 ст.209 ПК України та Порядку №11, в частині використання платником TOB "СХК "Вінницька промислова група" сум ПДВ, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання застосування податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, а саме: перерахування грошових коштів із спеціального рахунку на якому акумулюються кошти сільськогосподарського підприємства без підтвердження їх сплати постачальникам на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, або для інших виробничих цілей.

Зокрема, згідно акту від 06.12.2017 слідує, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від перелічених у акті контрагентів до TOB "СХК "Вінницька промислова група" .

Суд першої інстанції дійшов висновку, що кошти в сумі 3 167 886 грн. (ПДВ), які не сплачено до бюджету використано за призначенням, адже не підтверджено фактичного придбання у"Ріко-Імпорт", TOB "Ріко-Інвест", ПП "Стрибог", ПП "Сімаргл", TOB "Дажбог", ПП "Крамина", TOB "Вертоград", TOB "Маєстат", TOB "Зміч", TOB "Дрим", TOB "Брасе ЛТД", TOB "Баред", TOB "РПТ", TOB "Сквоч", TOB "Недор", TOB "Штоль", TOB "Чарпа", TOB "Райвел Рітел", TOB "Гресс", TOB "Кролл плюс" та використання ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» у с/г виробництві аміачної селітри. Відтакна думку суду ця сума підлягає стягненню до бюджету.

Однак, твердження про те, що кошти в сумі 3 167 886 грн. використані не за призначенням всупереч вимогам п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України є помилковимм з огляду на наступне.

В період, що перевірявся, позивач був зареєстрований як суб`єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, свідоцтво №200086032 НБ №016098 видане ДПІ у Немирівському районі, та як суб`єкт господарювання, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності четвертої групи. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (ст.291 ПК України).

Згідно підпункту 209.15.1.а) пункту 209.15 ст. 209 ПК України до виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит відносяться, товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до вищезазначеної норми Кодексу, яка була чинною в період проведення господарських операцій, придбання аміачної селітри належить до виробничих факторів, що підтверджується Договорами поставки, видатковими накладними, Актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, подорожними листами тракториста.

Відповідно до пункту 209.2 ст.209 ПК України, (редакції чинній в період проведення господарських операцій), згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, кошти спеціального рахунку товариство використало на придбання мінеральних добрив (аміачна селітра), які безумовно спрямовані на виробничі цілі у сільському господарстві. Зазначений факт зафіксований актом перевірки, зокрема на стор.15,16 наведено таблицю з переліком банківських документів, що підтверджують оплату запасів сільськогосподарського призначення.

Відповідно до п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України та Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговуння бюджетних коштів», який затверджений постановою Кабінету міністрів України від 12 січня 2011 року №11 (зі змінами і доповненнями) ( надалі-Порядок) в частині використання TOB «СХК Вінницька промислова група» сум податку на додану вартість, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, а саме перерахування грошових коштів із спеціального рахунку, на якому акумулюються кошти сільськогосподарського підприємства у загальній сумі 3 167 886,00 грн. без підтвердження їх сплати постачальникам на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, або для інших виробничих цілей.

Відповідно п.4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів», який затверджений постановою Кабінету міністрів України від 12 січня 2011 року №11 (зі змінами і доповненнями), сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Висновки в Акті не спростовують фактичного руху активів позивача, а відповідно до його змісту, перевіряючий самостійно зазначає про проведення позивачем операцій з перерахування грошових коштів із спеціального рахунку з переліком банківських документів, що підтверджують оплату.

На противагу висновкам податкового органу, до матеріалів справи позивачем долучено ксерокопії договорів постачання (копія Договору поставки №23/06 від 23.06.2015 з додатком №1; копія Договору поставки №19/06 від 19.06.2015 з додатком №1; копія Договору поставки №Змі-1/03/09 від 03.09.2015 з додатком №1; копія Договору поставки №Має-1/03/09 від 03.09.2015 з додатком №1; копія Договору поставки №Стр-1/03/09 від 03.09.2015 з додатком №1 ; копія Договору поставки №Сім-1/03/09 від 03.09.2015 з додатком №1; копія Договору поставки №Кра-1/03/09 від 03.09.2015 з додатком №1; копія Договору поставки №Вер-1/03/09 від 03.09.2015 з додатком №1; копія Договору поставки №Даж- 1/03/09 від 03.09.2015 з додатком №1 - а.с. 235-253 т. 1, 1-15 т. 2), завдання тракториста, видаткових накладних (копія видаткової накладної №7 від 17.09.2015 ТОВ «Вертоград»; копія видаткової накладної №7 від 17.09.2015 ТОВ «Зміч»; копія видаткової накладної №7 від 17.09.2015 ТОВ «Маєстат»; копія видаткової накладної №10 від 21.09.2015 ТОВ «Сімаргл»; копія видаткової накладної №10 від 21.09.2015 ТОВ «Зміч»; копія видаткової накладної №10 від 21.09.2015 ТОВ «Маєстат»; копія видаткової накладної №10 від 21.09.2015 ТОВ «Крамина»; копія видаткової накладної №10 від 21.09.2015 ТОВ «Дажбог»; копія видаткової накладної №43 від 15.09.2015 ТОВ «Ріко-Імпорт»; копія видаткової накладної №58 від 15.09.2015 ТОВ «Ріко-Інвест» - а.с. 16-55 т. 2), Акти про використання мінеральних добрив, а також Акт від 01.04.2016 №46/14/33623350 «Про результати виїзної планової документальної перевірки TOB «СХК «Вінницька промислова група» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2014 по 31.12.2015».

Так відповідно до Акта попередньої перевірки від 01.04.2016, перевірялись та вивчались первинні документи, пов`язані з господарськими операціями із контрагентами, які відображені в акті від 06.12.2017, та жодних порушень у взаємовідносинах з ТОВ «Ріко Імпорт», ТОВ «Ріко - Інвест», ПП «Стрибог», ПП «Сімарг», ТОВ «Дажбог», ПП «Крамина», ТОВ «Вертоград», ТОВ «Маєстат», ТОВ «Змін» податковим органом не виявлено. Враховуючи, що дані операції та платежі перевірялись податковим органом в ході планової перевірки та за участі того ж інспектора, дефектність контролюючим органом первинної документації у Акті від 01.04.2016 не встановлено, вчинені позивачем господарські операції не викликали сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Отже, наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних встановлено, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Наявність первинної документації у позивача на час складення такої звітності підтверджується в Акті від 01.04.2016.

Крім того, первинні документи за вказаний період були викрадені, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України 12.05.2017 зареєстровано в ЄРДР кримінальне провадження №12017020010002293. Про дані обставини також позивачем було повідомлено голову ГУ ДФС у Вінницькій області за вихідним №237 від 15.08.2017. Факт викрадення первинної документації взято до уваги податковим органом, оскільки термін проведення перевірки переносився відповідно до наказу. З метою відновлення всіх первинних документів позивачем здійснено певні заходи, зокрема направлено запити до відповідних контрагентів, про що надано докази. Запити контролюючим органом щодо проведення зустрічних звірок з питань підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з суб`єктами господарювання - контрагентами не направлялись, документи первинного обліку останніх, містились в матеріалах кримінального провадження.

Аналізуючи всі вищевказані докази в сукупності, а не лише акт прийому-передачі документів від 08.04.2016 окремо, можна дійти висновку щодо наявності у Позивача всіх необхідних документів стосовно господарських операцій із контрагентами і щодо доведеності їх подальшого викрадення.

Таким чином, відповідач, не досліджуючи жодного первинного документу, на підтвердження здійснення господарських операцій позивача за перевіряємий період в акті перевірки безпідставно зробив висновок, що підприємством не за призначенням перераховано грошові кошти із спеціального рахунку на якому акумулюються кошти сільськогосподарського підприємства без підтвердження їх сплати постачальникам на вартість виробничих факторів.

В той же час, суд першої інстанції не надав оцінки використанню при складанні Акту переірки від 06.12.2017 матеріалів провадження досудового слідства кримінального провадження №42017020000000058.

Згідно Наказу Міністерства Фінансів України від 20.08.2015 року №727, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Доказом щодо порушення платником податків податкового законодавства є Акт перевірки, який відтворює факти виявлених порушень з посиланням на первинні або інші документи. В акті перевірки повинно бути чітко, об`єктивно та повною мірою встановлено, якими діями позивача порушені норми Податкового кодексу України із зазначенням конкретних, підтверджених належними і допустимими доказами обставин з посиланням на первинний документ бухгалтерського та податкового боргу.

Використані при складанні Акту перевірки матеріали провадження досудового слідства у кримінальній справі, розслідування за якою не належить до компетенції органів державної податкової служби, не віднесена до переліку вище перелічених підстав, тому здійснення нарахувань з використанням документів по кримінальній справі є неправомірним.

В силу положень ч. 6 ст. 78 КАС України, для адміністративного суду, що розглядає справу обов`язковими є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили. При цьому, правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду є обов`язковими лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Належного доказу щодо вироку або іншого судового рішення суду відповідачем не надано, а сам факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб інших господарюючих суб`єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Отже, інформація отримана у ході досудового слідства у кримінальному провадженні, на яку посилається відповідач, є лише відомостями про джерело інформації загального характеру, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення процесуальним шляхом у передбачений законом спосіб.

Листом Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 у справі №2379/12/13-12 преюдиційність вищевказаної норми права конкретизовано:судам варто враховувати, що норма ч.4 ст. 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов`язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до адміністративної відповідальності), а не щодо інших осіб;

05 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №810/1967/16, адміністративне провадження №К/9901/24992/18 (ЄДРСРУ № 79638808), а також у справі № 815/2417/16 від 21.04.2021 року в своєму рішенні дійшов до висновку,... що сам факт проведення досудового розслідування, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами, внаслідок чого підлягає перевірці кожне податкове правопорушення і здійснення комплексного дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених, серед іншого, такою ухвалою, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій..

Крім того, колегія суддів також зауважила, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства, а тому як було вже зазначено вище, необхідно встановлення фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та його контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями контрагентів.

Верховний суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду в постанові від 06 листопада 2018 року по справі №822/551/18, адміністративне провадження №К/9901/61751/18 вказав «частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі КПК України).

У частині першій статті 23 КПК закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві». Відповідно, до винесення вироку в рамках кримінального провадження матеріали, зібрані в рамках вказаних кримінальних проваджень, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі згідно ст. 78 КАС України може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Також слід наголосити на тому, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19, відступила від висновку Верховного Суду України викладеного у постанові від 01 грудня 2015 року у справі № 826/15034/14 (№ 21-3788а15) про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вирок може слугувати підтвердженням нереальності операцій між платником податку та його контрагентом, тільки якщо він містить посилання саме на ці операції. Визнання вироком суду у кримінальному провадженні підприємства фіктивним не обов`язково означає, що всі його операції з усіма контрагентами були фіктивними за весь період його діяльності.

Колегія суддів приймає до уваги посилання апелянта на те, що під час судового розгляду в суді першої інстанції представник Відповідача Баран П.П. підтвердив, що матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні містили первинні документи бухгалтерського обліку по операціям із контрагентами, проте дані документи не були використані при проведенні перевірки.

Доводи відповідача про те, що вищевказані контрагенти позивача зареєстровані за однією адресою та фактично там не знаходяться, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не свідчать про нереальність господарських операцій з цими контрагентами та, відповідно, про неможливість здійснення поставок на адресу цих підприємств.

Таким чином, факт фіктивності господарської діяльності не підтверджено належними та допустимими доказами.

Отже, відповідачем не доведено, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що при здійсненні господарських операцій з цими підприємствами позивачем було одержано податкову вигоди, як то вказує відповідач. Господарська діяльність суб`єкта господарювання не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, які на момент господарських операцій між позивачем та контрагентами, були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, висновки суду першої інстанції та податкового органу щодо наявності порушення у вигляді використання не за цільовим призначенням ПДВ є помилковими.

За приписами п. 123.1 ст.123 Кодексу, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, у разі якщо суми ПДВ за спеціальним режимом оподаткування нараховуються контролюючим органом самостійно, то такі суми податку разом зі штрафними санкціями перераховуються до бюджету.

Пунктом 123.2 ст.123 ПК України визначено, що використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов`язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов`язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Відтак, штрафні санкції відповідно до п. 123.1 ст.123 ПК України застосовуються до платника податку у разі самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов`язань, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Згідно положень 123.2 ст.123 ПК слідує, що штрафні санкції застосовуються до платника податків в разі використання цієї пільги не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання.

Однак, в акті перевірки безпосередньо не зазначено, що перевіркою встановлено факти несвоєчасного перерахування чи перерахування не в повному обсязі податку на додану вартість на спеціальні рахунки. Крім того, згідно акту перевірки від 06.12.2017, відповідачем самостійно не визначалось сума податкового зобов`язання.

Враховуючи вище зазначене, податкові повідомлення - рішення форми "ПС" №0011351414, форми "Р" №0011341414 не відповідають критеріям правомірності, тому підлягають скасуванню.

Щодо порушення позивачем п. 121.1 ст. 121 ПКУ, а саме, незабезпечення зберігання первинних документівта, як наслідок, правомірності рішення №0011361414, то суд зважає на наступне.

В ЄРДР зареєстровано за №12017020010002293 від 12.05.2017 за ознаками злочину передбаченого ч. З ст. 185 КК України щодо викрадення у адвоката Стороженка С.С. належного йому майна, зокрема документів, які були надані TOB "СХК "Вінницька промислова група" для проведення юридичного аудиту бухгалтерських документів. Про що також позивачем було повідомлено голову ГУ ДФС у Вінницькій області за вихідним №237 від 15.08.2017.

Також, безпосередньо стороною відповідача в акті перевірки підтверджено факт сприяння позивачем відновлення втрачених документів та надання їх до перевірки. Зокрема на ст. 7 Акту зазначено, що ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" 21.11.2017 за №372 на запит про надання документів від 15.11.2017 надало пояснення за підписом керівника та головного бухгалтера разом із копіями документів на 9 арк., у якому повідомило про вжиті заходи для відновлення та надання до перевірки документів, а саме на юридичні адреси підприємств (контрагентів) були направлені листи з проханням сприяти у відновленні та наданні завірених копій документів.

Застосування штрафних санкцій у відповідності до п. 121.1 ст. 121 ПК України є протиправним, оскільки відсутні протиправні дії зі сторони позивача у незабезпеченні зберігання первинних документів та не наданні їх податковому органу. Оскільки юридична відповідальність це передбачений правовими нормами обов`язок суб`єкта права зазнавати несприятливі для нього наслідки правопорушення. Підставою юридичної відповідальності є правопорушення, тому, при вирішенні питання про юридичну відповідальність особи, головне значення набуває наявність в його діях повного складу правопорушення, яке утворюється з єдності об`єктивної та суб`єктивної сторін об`єкта протиправного діяння. Правопорушення є не тільки підставою, але і вказує на момент виникнення юридичної відповідальності. Правопорушення, як юридичний факт, об`єктивно продовжує певні правовідносини і відповідну відповідальність особи, яка вчинила правопорушення. Тобто настання відповідальності нерозривно пов`язана з фактом вчинення правопорушення. Оскільки позивач не втрачав первинні документи, а їх було викрадено, то вина останнього відсутня, як і склад правопорушення, на яке вказує відповідач.

Отже, застосування штрафних санкцій у відповідності до п. 121.1 ст. 121 ПК України є протиправним, як наслідок,наявні підстави для скасування податкового повідомлення рішення форми "ПС" від 28.12.2017 №0011361414.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи та норми чинного законодавства, що регулює правовідносини у сфері справляння податків та зборів, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 28.12.2017 форми «Р» №00113414114, форми «ПС» №0011351414, форми «ПС» №0011361414.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що в даному випадку має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що позивач, звертаючись до суду першої інстанції сплатив судовий забір за подання адміністративного позову в розмірі 118803,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням №312530938 від 09.01.2018.

Також, за подання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року року апелянтом ТОВ «СКХ «Вінницька промислова група» сплачено судовий збір в розмірі 37215 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2362 від 09.06.2022.

Враховуючи вказане, а також положення ч. 1 ст. 139 КАС України, колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення на користь ТОВ «СКХ «Вінницька промислова група» за рахунок ГУ ДПС у Вінницькій області витрат щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги в розмірі 156018,38 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.12.2017 форми "Р" №0011341414, форми "ПС" №0011351414, форми "ПС" №0011361414.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області судовий збір у розмірі 156 018 (сто п`ятдесят шість тисяч вісімнадцять) гривень 38 копійок.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 08 вересня 2022 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Мацький Є.М.