Постанова

від 06.09.2022 по справі 806/411/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 806/411/18

адміністративне провадження № К/9901/54808/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Стеценка С.Г., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу № 806/411/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, третя особа: Приватне підприємство "Транзит-2", про визнання нечинним та скасування запису, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року (суддя Лавренчук О.В.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року (головуючий суддя Шидловський В.Б., судді: Мацький Є.М., Шевчук С.М.),

в с т а н о в и в :

У січні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі також - позивач, Товариство, ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з адміністративним позовом до Олевської районної державної адміністрації Житомирської області (далі також - відповідач), третя особа: Приватне підприємство "Транзит-2", у якому просило визнати нечинним та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №12961390003000689 від 19.12.2017 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Приватного підприємства "Транзит-2" (11000, Житомирська область, Олевський район, місто Олевськ, вул.Шевченка, буд.21; код ЄДРПОУ 30102805) шляхом внесення державним реєстратором відомостей про скасування такого запису.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що у жовтні 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" та Приватним підприємством "Транзит-2" укладено договір на відкриття кредитної лінії та у березні 2004 року додаткова угода до договору (сума кредиту 380 000,00 грн). У червні 2010 року між ТОВ "Укрпромбанк", АТ "Дельта Банк" та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь АТ "Дельта Банк", відповідно до якого ТОВ "Укрпромбанк" передає (відступає) АТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними договорами, внаслідок чого АТ "Дельта Банк" змінює ТОВ "Укрпромбанк" як кредитора у зазначених зобов`язаннях. Укладаючи кредитний договір, ПП "Транзит-2" взяло на себе зобов`язання не здійснювати реорганізацію або ліквідацію Товариства без попередньої згоди Банку, однак постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.09.2008 у справі №2-а-20052/07 юридичну особу - Приватне підприємство "Транзит-2" припинено. Вважає, що державним реєстратором не проведено перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації припинення юридичної особи та не було взято до уваги, що у ПП "Транзит - 2" існували непогашені кредиторські вимоги перед АТ "Дельта Банк".

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2018 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Судами встановлено, що 23 жовтня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" (Банк) та Приватним підприємством "Транзит-2" (Позичальник) укладено договір на відкриття кредитної лінії.

Відповідно до п.п.1 п.1 зазначеного договору Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 380000,00 грн.

Термін дії кредитної лінії з 23 жовтня 2003 року до 22 жовтня 2004 року (п.п.1.2 п.1 договору).

Підпунктом 6.1.6 пункту 6 договору визначено, що на період дії цього договору Позичальник зобов`язаний не виступати гарантом або поручителем щодо інших юридичних та фізичних осіб та не здійснювати дій (без узгодження Банком), направлених на реорганізацію або ліквідацію Позичальника та заснування нових юридичних осіб.

24 березня 2004 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору на відкриття кредитної лінії, якою погоджено п.п.4.2 п.4 договору викласти в наступній редакції: «Погашення кредитної заборгованості Позичальник здійснює платіжними дорученнями на рахунок № НОМЕР_1 в Житомирській філії ТОВ «Укрпромбанк», МФО 311799 до 25 числа поточного місяця за встановленим графіком зменшення ліміту кредитування».

Позичальником зобов`язання по кредитному договору належним чином не виконувалися, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 396 996,45 грн.

У червні 2010 року між ТОВ "Укрпромбанк", ПАТ "Дельта Банк" та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь ПАТ "Дельта Банк", відповідно до якого ТОВ "Укрпромбанк" передає (відступає) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними договорами, внаслідок чого АТ "Дельта Банк" змінює ТОВ "Укрпромбанк" як кредитора у зазначених зобов`язаннях.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2008 року у справі №2-а-20052/07 припинено юридичну особу - Приватне підприємство «Транзит-2».

На підставі вказаного судового рішення державним реєстратором Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 19 грудня 2017 року внесено запис №12961390003000689 про припинення юридичної особи - Приватного підприємства «Транзит-2» (11000, Житомирська область, Олевський район, місто Олевськ, вул.Шевченка, буд.21; код ЄДРПОУ 30102805), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач посилається на те, що державний реєстратор при внесення відомостей про припинення ПП «Транзит-2» не перевірив наявність непогашених кредиторських вимог ПАТ «Дельта Банк».

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, Товариство звернулося до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що відповідач, здійснюючи запис про припинення юридичної особи ПП «Транзит-2» діяв в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, ПАТ «Дельта Банк» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

В касаційній скарзі позивач наголошує на тому, що на момент здійснення державної реєстрації припинення ПП «Транзит-2» у останнього існували непогашені кредиторські зобов`язання перед ПАТ «Дельта Банк», однак такі обставини не були з`ясовані державним реєстратором, що, у свою чергу, призвело до прийняття ним протравного рішення про здійснення реєстрації припинення.

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), виходить з такого.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.

Зі змісту позовної заяви та касаційної скарги вбачається, що позивач вважає, що суб`єкт владних повноважень з порушенням визначеної законодавством процедури вніс запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення ПП «Транзит-2» і в результаті цих дій було порушено права позивача як кредитора.

Отже, виникнення спірних правовідносин обумовлено неможливістю позивача вчиняти дії як кредитора за договором, у зв`язку із припиненням сторони договору - ПП «Транзит-2».

Відповідно до частини другої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

В той же час, якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, зокрема не було відчужене майно особи, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення, а також припинення права власності на її майно. У подібних випадках до ЄДР вносяться зміни про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, яке набрало законної сили (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР суб`єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.

При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Вважаючи за необхідне заповнити цю прогалину закону, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 дійшла висновку, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Отже, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

За нормами частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи зазначене, Суд робить висновок про необхідність закриття провадження у цій справі у зв`язку з порушенням судами попередніх інстанцій правил юрисдикції.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Відтак, касаційну скаргу належить задовольнити частково, а оскаржувані судові рішення - скасувати із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 343, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2018 року у справі №806/411/18 скасувати.

Провадження у справі № 806/411/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, третя особа: Приватне підприємство "Транзит-2", про визнання нечинним та скасування запису - закрити.

Позивач має право протягом 10 днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.Л. Мороз С.Г. Стеценко А.Ю. Бучик