Рішення

від 14.09.2007 по справі 16/192-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14"

вересня 2007 р.                                                           

Справа № 16/192-07

вх. № 9960/6-16

Суддя господарського суду Здоровко Л.М.

при секретарі судового засідання Малярчук Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача -  ОСОБА_3,

довіреність №5100 та № 5102 від 21.05.2007 р.; 

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Суб'єкта підприємницької

діяльності- фізичної особи ОСОБА_1, м. Люботин;

Суб'єкта підприємницької діяльності- фізичної особи ОСОБА_2, с.

Пісочин 

до  Люботинської міської

ради  м. Люботин  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до господарського суду з позовом до

Люботинськоїміської ради (відповідач по справі) про визнання права спільної

часткової власності в розмірі 1/2 частки за кожним на самочинно збудовану

нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 14,70

м. кв., площею забудови 17,5 м.кв..

В судовому засіданні представник позивачів підтримав заявлені

позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і

місце був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив,

надав до канцелярії господарського суду відзив на позовну заяву, в якому

позовні вимоги визнає.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачів, дослідивши

матеріали справи та надані сторонами докази встановив наступне.

Фізичними особами - підприємцями ОСОБА_2та ОСОБА_1(надалі -

позивачі)  самовільно без належного

оформлення дозволу на будівництво побудовано нежитлову будівлю - стаціонарний

торгівельний павільйон «Квіти», загальною площею 14,70 кв.м.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок,  будівля, 

споруда,  інше нерухоме майно

вважаються  самочинним  будівництвом, 

якщо  вони  збудовані  

або будуються  на  земельній 

ділянці,  що  не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно

затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа,  яка 

здійснила  або здійснює самочинне

будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Після будівництва павільйону рішенням Люботинської міської ради №

819 від 08.10.2002 року (а.с. 10), будівлі було присвоєно поштову адресу:

АДРЕСА_1 та надано дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації.

На підставі вказаного рішення міськвиконкому позивач замовив, у

спеціалізованої проектної організації ТОВ «Інститут Харківпроект» (державна

ліцензія № 02035 від 25.06.1999 р.) 

робочий проект на торгівельний павільйон по АДРЕСА_1 в м. Люботині,

площею забудови 17,5 кв.м., загальною площею 14.7 кв.м. У відповідності до

висновків державної технічної комісії, про прийняття закінченого будівництвом

об'єкту до експлуатації від 04.02.2003 року, викладених в акті, самовільне

будівництво павільйону здійснено позивачами з додержанням будівельних норм;

порушень вимог Державного архітектурно-будівельного контролю, Державного

санітарно-епідеміологічного та пожежного нагляду при будівництві не

встановлено; стаціонарний торгівельний павільйон готовий до введення в

експлуатацію.

11 березня 2003 року рішенням виконкому Люботинської міської ради

№ 159 (а.с. 11), затверджено акт державної технічної комісії про прийняття

закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації від 04.02.2003 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на

самочинно збудоване нерухоме майно може бути 

за рішенням суду визнане за особою, 

яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй

відведена для цієї мети,  за  умови надання земельної ділянки у

встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

08 лютого 2005 року між Люботинською міською радою та ФОП ОСОБА_1

було укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського

призначення загальною площею 58 кв.м, що знаходиться в м. Люботині по

вАДРЕСА_1, на якій розташований торгівельний павільйон, строком на один рік.

(а.с. 28-37). Після спливу строку вищевказаного договору оренди земельної

ділянки, 27 липня 2006 року між відповідачем та позивачами було укладено

наступний договір оренди вищезазначеної ділянки строком на шість місяців

(а.с.38-46).

02 березня 2007 року Люботинською міською радою було прийнято

рішення № 93 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної

ділянки для обслуговування торгівельного павільйону в м. Люботині по вАДРЕСА_1

позивачам (а.с. 50).

Стаття 320 ЦК України передбачає, власник   має  

право   використовувати  своє 

майно  для здійснення

підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно до ст. 355 ЦК України, майно,   що  

є   у   власності  

двох   або  більше 

осіб (співвласників),  належить їм

на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на

праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.  Право спільної власності виникає з підстав,

не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором

або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст. 356 ЦК України, власність  двох 

чи  більше  осіб 

із  визначенням  часток кожного з них у праві власності є

спільною частковою власністю. Суб'єктами 

права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні

особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право

володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності

набувається  в порядку, визначеному

законом. Право власності є непорушним.

Згідно із частиною 2 статті 328 ЦК України право власності

вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або

незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень статті 331 ЦК України право власності на

нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено

договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з

моменту завершення будівництва.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна

може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право

оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним

документа, який засвідчує його право власності.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позов про визнання права

спільної часткової власності в розмірі 1/2 частки за кожним на самочинно

збудовану нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною

площею 14,70 м. кв., площею забудови 17,5 м.кв. є обґрунтованим, доведений суду

необхідними конкретними доказами, в зв'язку з чим є таким, що підлягає

задоволенню.

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за Суб'єктами підприємницької діяльності- фізичними

особами ОСОБА_1(ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2(ІПН НОМЕР_2) право спільної часткової

власності   в розмірі 1/2 частки за

кожною на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною

площею 14,70 м. кв., площею забудови 17,5 м.кв.

Повний текст рішення підписано 19 вересня 2007 року.

Суддя                                                                                           

Здоровко Л.М.