Ухвала

від 23.12.2020 по справі 16/192-07

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"23" грудня 2020 р. Справа № 16/192-07

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Дучал Н.М., суддя Россолов В.В. ,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Радість", м.Люботин, Харківська область, (особа, яка не брала участь у справі) за вх. №3554 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від 14.09.07 (повний текст складено 19.09.2007, суддя Здоровко Л.М.) у справі № 16/192-07

за позовом

1.Фізичної особи - підприємця Шаповалової Світлани Михайлівни, м.Люботин, Харківська область,

2.Фізичної особи - підприємця Фоменко Наталіі Євгеніївни, м.Люботин, Харківська область,

до Люботинської міської ради, м.Люботин, Харківська область,

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.09.2007 у справі №16/192-07 були задоволені позовні вимоги заявників до Люботинської міської ради про визнання права власності.

Визнано за Суб`єктами підприємницької діяльності - Фізичними особами Шаповаловою Світланою Михайлівною (ІПН НОМЕР_1 ) та Фоменко Наталією Євгенівною (ІПН НОМЕР_2 ) право спільної часткової власності в розмірі 1/2 частки за кожною на нежитлову будівлю, що розташована за адресою: місто Люботин, вул.Шевченка, 94 Д , загальною площею 14,70 м. кв., площею забудови 17,5 м. кв.

05.12.2008 особою, яка не брала участь у справі - ПП "Радість" було подано касаційну скаргу за підписом директора підприємства Масалітіна С.І. на рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2007 у справі №16/192-07.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.02.2009 у справі №16/192-07 відмовлено в прийнятті касаційної скарги ПП "Радість" на рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2007 у справі №16/192-07.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, особа яка не брала участь у справі - ПП "Радість" звернулася до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою за підписом директора підприємства Масалітіна С.І.

В прохальній частині апеляційної скарги заявник, зокрема, заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що дізнався про існування оскаржуваного рішення господарського суду лише на прийомі в міськраді у 2020 році.

Дослідивши апеляційну скаргу, додані до неї документи, а також матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою ст. 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997, та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Так, зокрема, відповідно до п.37 рішення від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Згідно з частиною першою ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Приписами частини першої ст. 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2008 апелянт вже звертався до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2007 у справі №16/192-07.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.02.2009 у справі №16/192-07 відмовлено в прийнятті означеної касаційної скарги ПП "Радість". Зазначена ухвала була направлена 23.02.2009 поштою на юридичну адресу особи, яка не брала участь у справі - ПП "Радість".

Судовою колегією також встановлено, що директором ПП "Радість" - Масалітіним С.І. подавалася заява від 21.11.2008 до Господарського суду Харківської області щодо ознайомлення із матеріалами справи (а.с. 69).

Таким чином, матеріалами справи спростовуються твердження скаржника про те, що він належним чином не був обізнаний щодо існування оскаржуваного судового рішення, а тому відсутні належні підстави для задоволення поданого клопотання.

Відповідно до частини другої ст. 261 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення , крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Враховуючи, що матеріалами справи спростовуються твердження апелянта про те, що він належним чином не був обізнаний про існування судового рішення прийнятого у 2008 році, судова колегія на підставі частини другої ст.261 Господарського процесуального кодексу України відмовляє у відкритті апеляційного провадження за скаргою особи, яка не брала участь у справі - ПП "Радість" на рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2007 у справі №16/192-07.

Керуючись ст.ст. 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

1.Відмовити у відкритті апеляційного провадження за скаргою Приватного підприємства "Радість", м.Люботин, Харківська область, (особа, яка не брала участь у справі) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2007 у справі №16/192-07.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга з усіма додатками.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Н.М. Дучал

Суддя В.В. Россолов