Постанова

від 06.09.2022 по справі 916/2348/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/2348/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,

розглянувши касаційну скаргу Громадської організації "Волонтерський рух "Спільна Мета" на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 (колегія суддів: Діброва Г. І., Принцевська Н. М., Ярош А. І.) у справі

за позовом Громадської організації "Волонтерський рух "Спільна Мета" до відповідачів: 1. Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, 2. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Кепітал про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень, дозволу на виконання будівельних робіт, а також зобов`язання вчинити певні дії,

про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, але не скористалися правом направити для участі у справі своїх повноважних представників,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2021 року Громадська організація "Волонтерський рух "Спільна Мета" (далі - ГО "ВР "Спільна Мета") звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Кепітал" (далі - ТОВ "СТ Кепітал"), в якому просила суд:

- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 19.11.2018 № 01-06/221, а також дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.02.2019 № ОД 112190422174;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ Кепітал" за власний рахунок знести об`єкт самочинного будівництва, а саме: житловий будинок з об`єктами обслуговуючої інфраструктури, розташований за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Київський район, вул. Рєпіна, діл. № 1-Б (клубний дім "Сапфір").

2. 04.01.2022 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2022, згідно з яким закрив провадження у справі у частині позовних вимог до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва № 235/1, затверджених наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 19.11.2018 № 01-06/221, та в частині позовних вимог до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 11.02.2019 № ОД 112190422174. Роз`яснив позивачеві, що ці позовні вимоги належить розглядати у Одеському окружному адміністративному суді. У решті позову відмовив.

3. 27.06.2022 ТОВ "СТ Кепітал" засобами поштового зв`язку надіслало до Південно-західного апеляційного господарського суду клопотання в порядку статей 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) про ухвалення додаткової постанови та стягнення з ГО "ВР" Спільна Мета" на його користь витрат на правничу допомогу у розмірі 39 031,37 грн. Це клопотання надійшло до суду апеляційної інстанції 04.07.2022. Заявник посилався на те, що у своєму відзиві на апеляційну скаргу ГО "ВР "Спільна Мета", поданому до суду апеляційної інстанції 17.06.2022, він заявляв про розподіл судових витрат і звертав увагу на те, що остаточний їх розрахунок він подасть до суду апеляційної інстанції протягом п`яти після ухвалення рішення у цій справі. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представник ТОВ "СТ Кепітал" надав копії договору про надання правової допомоги від 21.05.2020 № 9, додатку від 11.02.2022 № 3 до цього договору, акта прийому-передачі наданої правової допомоги та звіту про надану правову допомогу від 21.06.2022.

4. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 клопотання ТОВ "СТ Кепітал" призначено до судового розгляду на 14.07.2022.

5. 13.07.2022 від ГО "ВР "Спільна Мета" надійшли заперечення на це клопотання ТОВ "СТ Кепітал", в яких останнє просило суд залишити його без розгляду як подане з порушенням строків, визначених частиною восьмою статті 129 ГПК України, оскільки постанову Південно-західного апеляційного господарського суду у цій справі прийнято 21.06.2022, повний її текст складено 22.06.2022, представник ТОВ "СТ Кепітал" був присутнім в судовому засіданні 21.06.2022 і будь-яких доказів щодо понесення цих витрат до закінчення судових дебатів не подав, тоді як з клопотанням про прийняття додаткової постанови звернувся лише 04.07.2022.

6. ГО "ВР "Спільна Мета" також вважала необґрунтованим та непомірно завищеним заявлений до стягнення з неї розмір витрат на правову допомогу у сумі 39 031,37 грн та просила його зменшити.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

7. 14.07.2022 Південно-західний апеляційний господарський суд прийняв додаткову постанову, якою стягнув з ГО "ВР "Спільна Мета" на користь ТОВ "СТ Кепітал" витрати на оплату правової допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000 грн та відмовив у стягненні цих витрат у сумі 19 031,37 грн.

Короткий зміст касаційної скарги

8. 27.07.2022 ГО "ВР "Спільна Мета" звернулася з касаційною скаргою на цю додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову повністю у стягненні з неї цих витрат.

9. На обґрунтування касаційної скарги скаржник послався на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та вказав на застосування судом апеляційної інстанції частини третьої статті 126 цього ж Кодексу без урахування висновків щодо застосування цієї норми права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 810/2823/17, від 22.05.2018 у справі № 826/8107/16, від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18, в яких суд касаційної інстанції висловлював свою позицію щодо необхідності документального підтвердження понесення витрат на правову допомогу, тоді як, на думку скаржника, за відсутності доказів перерахування цих коштів адвокату їх відшкодування не може бути покладено на ГО "ВР "Спільна Мета"

10. Скаржник також послався на порушення ТОВ "СТ Кепітал" положень частини восьмої статті 129 ГПК України стосовно дотримання останнім п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду для подання доказів на підтвердження розміру понесених ним витрат.

11. ГО "ВР "Спільна Мета" наполягає на тому, що присуджена до стягнення з нього на користь ТОВ "СТ Кепітал" сума витрат на правничу допомогу є надмірною з урахуванням того, що ГО "ВР "Спільна Мета" є некомерційною неприбутковою організацією, метою якої є охорона екологічних прав населення, збереження навколишнього середовища, попередження незаконного будівництва, а ця організація займається волонтерською діяльністю та підтримкою держави і населення під час війни.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

12. ТОВ "СТ Кепітал" не скористалося наданим йому статтею 295 ГПК України правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

13. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини перша та друга статті 300 ГПК України).

14. З урахуванням цієї норми та як зазначалося вище, перегляд оскаржуваної додаткової постанови суду апеляційної інстанції здійснюється виключно в межах доводів касаційної скарги.

15. Оскільки касаційна скарга ГО "ВР "Спільна Мета" містить доводи стосовно оскарження додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 лише у задоволеній частині вимог ТОВ "СТ Кепітал" про стягнення з ГО "ВР "Спільна Мета" витрат на оплату правової допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000 грн, то перегляд оскаржуваної постанови здійснюється судом касаційної інстанції лише в межах доводів і вимог скаржника.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України

16. Як зазначалося раніше, на обґрунтування касаційної скарги скаржник також послався на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та вказав на застосування судом апеляційної інстанції частини третьої статті 126 цього ж Кодексу без урахування висновків щодо застосування цієї норми права, викладених у постановах суду касаційної інстанції, перелік яких зазначено у пункті 9 цієї постанови, в яких Верховний Суд висловлював свою позицію щодо необхідності документального підтвердження понесення витрат на правову допомогу.

17. За змістом пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини другої цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

18. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, у цьому випадку не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної додаткової постанови з огляду на таке.

19. Відповідно до приписів частини третьої статті 126 цього ж Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

20. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, на яку послався скаржник, ухвалена за позовом за позовом фізичної особи до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання неправомірними дій, які полягають у недотриманні встановлених Регламентом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Розпорядженням від 08.10.2013 № 1810 та рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві», строків опрацювання його клопотання від 30.11.2015 № 2 (реєстраційний № 08/М-11691) та підготовки проекту рішення з питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

21. У зазначеній постанові викладено висновок, який, на думку скаржника, не враховано апеляційним господарським судом під час прийняття оскаржуваної додаткової постанови про те, що: «Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

22. Велика Палата Верховного Суду скасувала постанову апеляційного адміністративного суду та ухвалу Вищого адміністративного суду України у частині відмови у відшкодуванні фізичній особі витрат на правову допомогу, а справу у цій частині направила на новий розгляд до суду апеляційної інстанції на тій підставі, що цей суд не досліджував належність і допустимість доказів, наданих фізичною особою на підтвердження витрат на правову допомогу, а лише зазначив, що надані позивачем документи не містять вимог щодо відшкодування витрат, визначених частиною першою статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

23. Тобто у цій справі йшлося про підтвердження фізичною особою доказів понесення витрат на правову допомогу у контексті необхідності їх дослідження на предмет належності та допустимості.

24. Постанова Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 826/8107/16, на яку послався скаржник, прийнята за позовом фізичної особи до Київського міського голови, Київської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у невнесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання позивачу дозволу на розробку проекту землевідводу.

25. У цій постанові викладено висновок, який, на думку скаржника, не враховано апеляційним господарським судом під час прийняття оскаржуваної додаткової постанови про те, що: "склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16".

26. За наслідками перегляду у касаційному порядку судових рішень попередніх інстанцій, які не знайшли підстав для стягнення витрат на правову допомогу, Верховний Суд залишив їх без змін, оскільки надані документи не підтверджували належними та допустимими доказами обґрунтованість і фактичний обсяг цих витрат позивача у конкретній адміністративній справі. Постанова Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 810/2823/17, на яку скаржник послався у касаційній скарзі, прийнята за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Центр» до Київської митниці Держаної фіскальної служби про визнання протиправними дій митного органу з відкликання та скасування рішення про відкликання рішення про визначення коду товару, а також визнання протиправним та скасування рішення митного органу про визначення коду товару.

27. ««»У цій постанові суд касаційної інстанції відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Центр» про розподіл судових витрат на тій підставі, що воно не довело факту понесення ним таких витрат саме в адміністративній справі №810/2823/17, оскільки в жодному документі не зазначено номера справи, в якій надавалась відповідна правнича допомога. Кошторис витрат за послуги у касаційній інстанції містить виправлення. Рахунок на оплату послуг та платіжне доручення з призначенням платежу «за послуги правової допомоги згідно договору від 17.07.2017 № 17/022» підтверджують оплату не ідентифікованих послуг правової допомоги на загальну суму на 15 000 грн.

28. Постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18, на яку послався скаржник, прийнята за позовом фізичної особи - підприємця Сердюкова Юрія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малі Будівельні Технології" і фізичної особи - підприємця Юрєвої Ірини Вікторівни про визнання недійсним (фіктивним) договору.

29. Ухвалою місцевого господарського суду відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України внаслідок існування судового рішення, що набрало законної сили, яким вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет за аналогічних підстав.

30. Постановою апеляційного господарського суду скасовано цю ухвалу місцевого господарського суду, а справу направлено на розгляд до цього ж місцевого господарського суду, оскільки ухвала суду першої інстанції не містила будь-яких посилань на підстави позову, з яких позивач звернувся до суду.

31. Додатковою постановою апеляційного господарського суду присуджено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу з розгляду апеляційної скарги у меншій сумі, ніж заявлено. При цьому, інша сторона не заперечувала проти висновків судів попередніх інстанцій як щодо зменшення заявленої суми цих витрат, так і щодо відсутності підстав для їх стягнення з позивача (з огляду на прийняття рішення апеляційним господарським судом не на її користь).

32. За наслідками перегляду цієї додаткової постанови Верховний Суд виклав висновок, який, на думку скаржника, не враховано господарським судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної додаткової постанови у справі, що розглядається, про те, що: «Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи».

33. Утім такий висновок зроблений судом касаційної інстанції з урахуванням обставин конкретної справи та за наявності відповідних доказів, що є відмінними від обставин цієї справи.

34. Постанова Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, на яку послався скаржник, прийнята за позовом першого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Квартирно - експлуатаційного відділу міста Одеси до Публічного акціонерного товариства "Недиверсифікований закритий венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інноваційні стратегії", за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія по управлінню активами "ДАН", про визнання договорів недійсними.

35. Скаржник стверджує про те, що у цій постанові викладено висновок, який, на його думку, не враховано апеляційним господарським судом під час прийняття оскаржуваної додаткової постанови про те, що: «Судові витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документів про сплату порушує критерій реальності».

36. Натомість у цій постанові суду касаційної інстанції відсутній наведений скаржником висновок, тоді як Верховний Суд лише зазначив про те, що: «При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04)».

37. Розглянувши такі доводи скаржника, проаналізувавши наведені висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, колегія суддів зазначає таке.

38. Південно-західний апеляційний господарський суд, приймаючи додаткову постанову від 14.07.2022 у цій справі, установив наявність договору про надання правової допомоги від 22.05.2020 № 9 і додатку до нього від 11.02.2022 № 3, укладених між ТОВ "СТ Кепітал" як клієнтом та адвокатським об`єднанням «АС Лігал», акта приймання - передачі наданих послуг і звіту про надану правову допомогу від 21.06.2022, згідно з якими останнє у період з 11.02.2022 по 21.06.2022 виконало дії з надання правової допомоги ТОВ "СТ Кепітал" за вищевказаним договором з представництва інтересів клієнта в Південно-західному апеляційному господарському суді. Вартість витрат ТОВ "СТ Кепітал" склала 39 131,37 грн.

39. Утім, унаслідок заперечень ГО "ВР "Спільна Мета" клопотання ТОВ "СТ Кепітал" задоволено частково і зменшено розмір цих витрат до 20 000 грн.

40. Верховний Суд з урахуванням установлених фактичних обставин у цій справі, проаналізувавши судові рішення, висновки щодо застосування частини третьої статті 126 ГПК України, які, на думку скаржника, не враховано при прийнятті оскаржуваної додаткової постанови у цій справі, установив, що оскаржуване судове рішення не суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які послався скаржник.

41. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної додаткової постанови з цих підстав.

42. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23.01.2014 у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір -обґрунтованим.

43. У рішенні Європейський суд з прав людини від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» («Lavents v. Latvia») вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Мотивування відхилення решти доводів касаційної скарги

44. Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

45. Як зазначалося раніше, одним із доводів касаційної скарги ГО "ВР "Спільна Мета" було порушення ТОВ "СТ Кепітал" строку, визначеного частиною восьмою статті 129 цього Кодексу, для подання клопотання про прийняття додаткової постанови у цій справі та доказів на його обґрунтування, відповідно скаржник наполягав на необхідності залишення без розгляду цього клопотання.

46. Аналогічне посилання містилося у запереченнях ГО "ВР "Спільна Мета", поданих 13.07.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду на клопотання ТОВ "СТ Кепітал" про прийняття додаткової постанови щодо стягнення на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 39 031,37 грн.

47. Зважаючи на подання ТОВ "СТ Кепітал" доказів відправки 27.06.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду клопотання про ухвалення додаткової постанови та його отримання судом 04.07.2022, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що заявник не пропустив п`ятиденного терміну для звернення до суду з таким клопотанням. Відповідно доводи касаційної скарги з цього приводу до уваги не беруться.

48. Посилання ГО "ВР "Спільна Мета" про те, що ТОВ "СТ Кепітал" не надало доказів оплати коштів адвокату Блізінському М. П., який на підставі договору про надання правової допомоги від 22.05.2020 № 9 та ордеру серії ВН № 1117522 від 16.02.2022, виданого адвокатським об`єднанням «АС Лігал», представляв інтереси ТОВ "СТ Кепітал" в суді апеляційної інстанції, Верховний Суд відхиляє, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України) і така позиція висловлена Верховним Судом у додатковій постанові від 19.07.2022 у справі № 910/6807/21.

49. Крім того, доводи ГО "ВР "Спільна Мета" стосовно того, що присуджена до стягнення з нього на користь ТОВ "СТ Кепітал" сума витрат на правничу допомогу є надмірною з урахуванням того, що ГО "ВР "Спільна Мета" є некомерційною неприбутковою організацією, метою якої є охорона екологічних прав населення, збереження навколишнього середовища та попередження незаконного будівництва, ця організація займається волонтерською діяльністю та підтримкою держави і населення під час війни, зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судом апеляційної інстанції, незгоди з оцінкою доказів у справі та висновками суду, покладеними в основу оскаржуваної додаткової постанови у цій справі.

50. До того ж посилання скаржника на підтвердження цих доводів на додаткові постанови Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17 та від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, в яких суд касаційної інстанції висловлював позицію щодо необхідності врахування часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягу наданих ним послуг і виконаних робіт, встановлення обставин зміни правової позиції у судах, вивчення додаткових джерел права та доказів, що вимагали великого обсягу юридичної і технічної роботи, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки вони стосуються необхідності переоцінки наявних у справі доказів, якими ТОВ "СТ Кепітал" підтверджувало свої витрати, та заперечення установлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи.

51. Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, збирання нових доказів та встановлення нових обставин, які не були встановлені в додатковій постанові суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

53. За змістом частини першої статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

54. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану додаткову постанову - без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Громадської організації "Волонтерський рух "Спільна Мета" залишити без задоволення.

2. Додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 у справі № 916/2348/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич