Постанова

від 07.09.2022 по справі 583/2924/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2022 року м.Суми

Справа №583/2924/20

Номер провадження 22-ц/816/205/22

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Левченко Т. А.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 листопада 2021 року, у складі судді Плотникової Н.Б., ухвалене у м. Охтирка, повний текст судового рішення виготовлений 06.12.2021 року, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, і остаточно визначивши свої вимоги у травні 2021 року, просив суд:

здійснити реальний поділ житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в натурі між співвласниками по варіанту № 1 висновку експертів за результатами проведеної комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1458/01 від 11.02.2021 року, і виділити у власність:

ОСОБА_1 (показано рожевим кольором в додатку № 1) наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-1ж» загальною площею 29,1 кв.м., інвентарною вартістю 72 262 грн.: коридор «1-2» площею 4,5 кв.м., житлова кімната «1-5» площею 18,1 кв.м., житлова кімната «1-6» площею 6,5 кв.м.; приміщення прибудови літ. «а» загальною площею 11,2 кв.м., інвентарною вартістю 17 374 грн.: веранда «1-1» площею 11,2 кв.м.; господарські споруди: літня кухня-гараж літ. «В» вартістю 29 990 грн.; прибудова літ. «в» вартістю 1961 грн.; колодязь літ. «к» вартістю 4 491 грн.; 50/100 огорожі № 1, 2 вартістю 4 078 грн.;

ОСОБА_2 виділити (показано синім кольором в додатку № 1) наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-1ж» загальною площею 23,1 кв.м., інвентарною вартістю 57 363 грн.: житлова кімната «1-3» площею 11,5 кв.м., житлова кімната «1-4» площею 11,6 кв.м.; приміщення прибудови літ. «а» загальною площею 7,7 кв.м., інвентарною вартістю 11 945 грн.: кладова «1» площею 7,7 кв.м., господарські споруди: сарай літ. «Б» вартістю 31 559 грн.; сарай-прибудова літ. «б» вартістю 2 507 грн.; погріб літ. «п/г» вартістю 8 812 грн.; 50/100 огорожі № 1, 2 вартістю 4 079 грн.;

здійснити реальний поділ земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5910200000:21:011:0018, відповідно до часток ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у праві власності на цю земельну ділянку та з урахуванням висновку комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи по варіанту № 1 (додаток 4 арк. 1).

Свої вимоги мотивував тим, що сторонам на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 05.09.2018 року після смерті ОСОБА_3 належить по ? частині домоволодіння по АДРЕСА_2 . Зазначав, що між сторонами 05.09.2018 року укладено договір про порядок володіння та користування спільним майном. Вказував, що наразі в будинку проживає лише він (позивач) та одноосібно несе всі витрати по утриманню домоволодіння, підтримує його в належному експлуатаційному стані, відповідачка проживає за місцем своєї реєстрації і будь-якої зацікавленості щодо своєї частки будинку не демонструє. Стверджував, що таким чином фактично створює йому (позивачу) перешкоди у реалізації права власності на частину будинку, що спонукало його звернутися до суду з позовом.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 листопада 2021 року позов задоволено. Проведено поділ житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за першим варіантом розподілу висновку експертів за результатами проведеної комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1458/01 від 11 лютого 2021 року, виділивши в натурі:

ОСОБА_1 - приміщення житлового будинку літ. «А-Іж»: коридор «1-2» площею 4,5 м2; житлова кімната «1-5» площею 18,1 м2; житлова кімната «1-6» площею 6,5 м2; приміщення прибудови літ. «а»: веранда «1-1» площею 11,2 м2; господарські споруди: літня кухня-гараж літ. «В», прибудова літ. «в», колодязь літ. «к», 50/100 огорожі № 1, 2, що складає 53/100 ідеальних часток, припинено право спільної часткової власності з ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 - приміщення житлового будинку літ. «А-Іж»: житлова кімната «1-3» площею 11,5 м2; житлова кімната «1-4» площею 11,6 м2; приміщення прибудови літ. «а»: кладова «І» площею 7,7 м2; господарські споруди: сарай літ. «Б», сарай прибудова літ. «б», погріб літ «п/г», 50/100 огорожі № 1, 2, що складає 47/100 ідеальних часток, припинено право спільної часткової власності з ОСОБА_1 .

Для здійснення поділу:

ОСОБА_1 за власний рахунок зобов`язано закласти дверні прорізи між верандою «1-1» і коморою «І», між коридором «1-2» і кімнатою «1-3», між кімнатою «1-4» і кімнатою «1-5», стіни веранди «1-1» утеплити пінополістиролом або мінплітою.

ОСОБА_2 за власний рахунок зобов`язано в стіні комори «І» влаштувати дверний проріз з подвійними утепленими дверима; в стіні комори «І» влаштувати віконний проріз; стіни комори «І» утеплити пінополістиролом або мінплітою; влаштувати дверний проріз між коморою «І» і кімнатою «1-3», в приміщенні комори «І» влаштувати кухню.

Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожного за власні кошти обладнати автономними системами електропостачання, газопостачання та опалення свою частину будинку, при цьому власники частин будинку не повинні перешкоджати один одному.

Для обладнання дверних та віконних прорізів у капітальних стінах необхідно розробити проект.

Переобладнання необхідно проводити відповідно до вимог ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва» і Наказу Держкомбуду № 453 від 09.08.2012 р. «Положення про порядок видачі дозволу (подача повідомлення і декларацію про завершення реконструкції) на виробництво будівельних робіт» за наявності будівельного паспорту, виданого відділом архітектури місцевої Ради народних депутатів.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6 171,00 гривень в рахунок грошової компенсації зменшення ідеальної частки у домоволодінні.

Проведено поділ земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910200000:21:011:0018, між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за першим варіантом розподілу висновку експертів за результатами проведеної комплексної судової будівельно-технічної і земельно-технічної експертизи № 1458/01 від 11.02.2021 року (додаток 4 арк.1), виділивши:

ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0500 га (500 м2), яка відображена жовтим кольором з урахуванням площі під будівлями.

ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0500 га (500 м2), яка відображена блакитним кольором з урахуванням площі під будівлями.

Межа, яка відокремлює земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 показана червоним кольором і проходить по точкам А, Б, В, Г, Д, Е, Ж: відрізок межі ділянки А-Б проходить по прямій лінії від червоної лінії ( АДРЕСА_1 ) розділивши межу на частки розміром 20,06 м (13,55+6,51) та 7,99 м від лінії поділу житлового будинку довжиною 2,04 м; далі відрізок межі Б-В проходить по лінії поділу житлового будинку; відрізок межі ділянки В-Г проходить по ломаній лінії від лінії поділу житлового будинку довжиною 3,84 м (1,5+2,34), далі повернув праворуч проходить по прямій лінії відрізок межі земельної ділянки Г-Д довжиною 12,75 м; далі повернув праворуч проходить по прямій лінії відрізок межі ділянки Д-Е довжиною 19,71 м, далі повернув ліворуч проходить по прямій лінії відрізок межі ділянки Е-Ж довжиною 5,64 м до суміжної ділянки № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 розділивши межу на частки розміром 14,15 м та 55,74 м (24,75+9,61+21,38).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 957,00 грн. судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, не відповідність висновків суду обставинам справи, просить апеляційний суд скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким здійснити поділ за варіантом 2 висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, або відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції не враховано те, що в ході роз`яснення будівельно-технічної експертизи експерт ОСОБА_4 чітко пояснив, що найбільш сприятливим для дотримання інтересів обох співвласників домоволодіння є саме варіант 2, оскільки до будинку не підведене водопостачання і в дворі знаходиться колодязь, до якого повинно бути забезпечений доступ обох співвласників. Зазначено, що саме при варіанті 2 для неї зберігається можливість заїзду на територію земельної ділянки. Вказано, що у варіанті 2 дотримуються вимоги ДБН щодо наявності можливості технічного обслуговування всіх будівель і споруд з урахуванням можливості доступу на відстані не менше 1 метра до стін всього нерухомого майна, а також не порушуються вимоги протипожежних норм і правил. Крім того зазначено, що судом здійснено поділ за варіантом 1, який істотно порушив інтереси відповідачки, оскільки: у неї відсутній доступ до колодязя (що унеможливлює приготування їжі, обслуговування гігієнічних потреб, полив городу тощо); залишається прохід з правої частини будинку шириною менше 1 метра (що унеможливлює переміщення великогабаритних речей, меблів, технічного обслуговування та евакуацію у випадку пожежі). Також вказано, що варіант 1 висновку експертизи суперечить ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», оскільки приміщення в прибудові літ. «а» заг.площею 7,7 м2, в якому за цим варіантом поділу пропонується облаштувати кухню, не придатне для її облаштування, оскільки площе кухні буде менш, ніж 8 м2, не враховуючи необхідності утеплення стін. Крім того вказано, що судом проігноровано те, що у висновку експерта зазначено, що нижня межа площі двокімнатної квартири, яка пропонується у всіх варіантах поділу, відповідно до вимог ДБН В.2.2-15:2019 повинна становити 44 м2, а в даному випадку наявна 23,1 м2, що неприпустимо. Стверджено, що суд надав перевагу позивачу, оскільки він є інвалідом, проте, у позивача інвалідність 3-ї групи, яка є робочою, він не має істотних фізичних вад, які б могли вплинути на вирішення справи по суті з урахуванням принципу справедливості. Також стверджено, що твердження суду про наявність у відповідачки іншого житла не відповідає дійсності. При цьому, судом першої інстанції не враховано, що у позивача залишаються всі комунікації, з його сторони будинку підведена газова магістраль, електропостачання, а також те, що відповідачка отримує мінімальну заробітну плату, і провести значні переобладнання та реконструкцію об`єктів нерухомості не має реальної можливості. Крім того стверджується, що при всіх варіантах поділу порушено принцип визначення інтересів співвласників не тільки з урахуванням площі нерухомого майна, а й його вартості.

ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційний суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки виділення часток домогосподарства в натурі відбувся за результатами судової експертизи, якою встановлена технічна можливість його поділу, а якщо такий висновок експертизи є неповним, сторона мала право заявити мотивоване клопотання про проведення повторної експертизи.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просив її задовольнити, заяв клопотання про проведення повторної будівельно - технічної та земельно-технічної експертизи, оскільки вважають, що при застосованому судом варіанті експертизи не враховані права відповідача, оскільки житловий розмір виділеної в натурі частки не відповідає жилою площі для 2-о кімнатної квартири і остання немає доступу до колодязі, який є єдиним джерелом отримати питну воду.

Позивача його представник в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, проти доводів викладених в ній заперечував та просив суд в її задоволенні відмовити, оскільки позивач проживає у будинку з народження, користується ним і здійснює його обслуговування. Сестра у будинку не проживає до цього часу, має намір продати свою частину, бо забезпечена разом із чоловіком житлом, у виявлення у неї потреби від не заперечує надавати їй можливсть користуватися колодязем, але по вулиці почато проведення вуличного водоводу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлені обставини, які вбачаються з матеріалів справи та не оспорюються сторонами про те, що ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності ? частина житлового будинку з господарчими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (в минулому будинок АДРЕСА_3 ) в житловою площею 47,7 кв.м., загальною площею 71,7 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.09.2018 року, посвідченим приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Багацькою О.М. за реєстровим номером 703 (т. 1, а.с. 7-9), та ? частина земельної ділянки за вказаною вище адресою площею 0,1 га кадастровий номер 5910200000:21:011:0018 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 25.01.2021 року (т. 1, а.с. 167).

Власником іншої ? частини житлового будинку з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та ? частини земельної ділянки за вказаною адресою є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.09.2018 року, посвідченим приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Багацькою О.М. за реєстровим номером 704, витягом з Державного земельного кадастру від 25.01.2021 року (т. 1, а.с. 91-93, 167).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.09.2018 року та інформаційної довідки БТІ «Бюро технічної інвентаризації» № 20 від 28.01.2021 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 складається з житлового будинку «А-1ж», прибудови «а», сараю «Б», сараю-прибудови «б», погребу «пг», літньої кухні-гаражу «В», прибудови «в», огорожі № 1, 2, колодязю «к» (т. 1, а.с. 8, 127).

Таким чином, житловий будинок з господарчими спорудами та земельна ділянка загальною площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 належать сторонам на праві спільної часткової власності.

05.09.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про порядок володіння та користування спільним майном, посвідчений приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу Багацькою О.М. за реєстровим номером 705. Відповідно до даного договору визначено наступний порядок спільного користування житловим будинком з господарчими спорудами: ОСОБА_1 переходить у користування приміщення 1-1, 1-2, 1-5, 1-6 в житловому будинку А-1ж, літня кухня В, прибудова в; ОСОБА_2 переходить у користування приміщення І, 1-3, 1-4 в житловому будинку А-1ж, прибудова а, сарай Б, сарай-прибудова б, погріб пг. У спільному користуванні сторін було залишено огорожу № 1, 2 та колодязь «к» (т. 1, а.с. 13-14).

Згідно висновку будівельно-технічної та земельної-технічної експертизи № 1458/01 від 11.02.2021 року виходячи з планування і розмірів приміщень, експерт запропонував три технічно-можливі варіанти поділу спірного житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , з компенсацією за відступ від частки, які відповідають санітарним, пожежним і архітектурним нормам.

При 1-му варіанті: ОСОБА_1 виділяються (показано рожевим кольором в додатку № 1) наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-Іж»: коридор «1-2» площею 4,5 м2; житлова кімната «1-5» площею 18,1 м2; житлова кімната «1-6» площею 6,5 м2. Приміщення прибудови літ. «а»: веранда «1-1» площею 11,2 м2. Господарські споруди: літня кухня-гараж літ. «В», прибудова літ. «в», колодязь літ. «к», 50/100 огорожі № 1, 2, що складає 53/100 ідеальних часток. Компенсація на користь другого співвласника складає 6 171 грн. ОСОБА_2 виділяються (показано синім кольором в додатку № 1) наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-Іж»: житлова кімната «1-3» площею 11,5 м2; житлова кімната «1-4» площею 11,6 м2. Приміщення прибудови літ. «а»: кладова «І» площею 7,7 м2. Господарські споруди: сарай літ. «Б», сарай прибудова літ. «б», погріб літ «п/г», 50/100 огорожі № 1, 2, що складає 47/100 ідеальних часток.

При 2-му варіанті: І-му співвласнику виділяються (показано рожевим кольором в додатку № 2) наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-Іж»: житлова кімната «1-5» площею 18,1 м2; житлова кімната «1-6» площею 6,5 м2. Приміщення прибудови літ. «а»: частина веранди «1-1» площею 8,7 м2. Господарські споруди: літня кухня-гараж літ. «В», прибудова літ. «в», колодязь літ. «к» (у загальному користуванні), 50/100 огорожі № 1, 2, що складає 46/100 ідеальних часток. II-му співвласнику виділяються (показано синім кольором в додатку № 2) наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-Іж»: коридор «1-2» площею 4,5 м2, житлова кімната «1-3» площею 11,5 м2; житлова кімната «1-4» площею 11,6 м2. Приміщення прибудови літ. «а»: кладова «І» площею 7,7 м2, частина веранди «1-1» площею 2,5 м2. Господарські споруди: сарай літ. «Б», сарай прибудова літ. «б», погріб літ «п/г», колодязь літ. «к» (у загальному користуванні), 50/100 огорожі № 1, 2, що складає 54/100 ідеальних часток. Компенсація на користь першого співвласника складає 8 228 грн.

При 3-му варіанті: І-му співвласнику виділяються (показано рожевим кольором в додатку № 3) наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-Іж»: коридор «1-2» площею 4,5 м2, житлова кімната «1-5» площею 18,1 м2; житлова кімната «1-6» площею 6,5 м2. Приміщення прибудови літ. «а»: веранда «1-1» площею 11,2 м2. Господарські споруди: ? сараю літ. «Б», літня кухня літ. «В», прибудова літ. «в», колодязь літ. «к» (у загальному користуванні), 50/100 огорожі № 1, 2, що складає 52/100 ідеальних часток. Компенсація на користь другого співвласника складає 4 114 грн. II-му співвласнику виділяються (показано синім кольором в додатку № 3) наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-Іж»: житлова кімната «1-3» площею 11,5 м2; житлова кімната «1-4» площею 11,6 м2. Приміщення прибудови літ. «а»: кладова «І» площею 7,7 м2. Господарські споруди: ? сараю літ. «Б», сарай прибудова літ. «б», погріб літ. «п/г», гараж літ «В», колодязь літ. «к» (у загальному користуванні), 50/100 огорожі № 1, 2, що складає 48/100 ідеальних часток.

По кожному з варіантів поділу житлового будинку з господарськими спорудами необхідно зробити переобладнання.

Крім того, експертом запропоновано на розгляд суду один варіант поділу земельної ділянки між співвласниками в частках (1/2 та 1/2) та два варіанта порядку користування земельною ділянкою (кадастровий номер 5910200000:21:011:0018) між співвласниками за адресою: АДРЕСА_1 , які є технічно можливі та нормативно обґрунтовані (т., а.с. 130-165).

Судовими експертами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтверджено їх висновок та надано відповідні роз`яснення.

Таким чином, в судовому засіданні встановлена технічна можливість поділу спірного житлового будинку з господарчими спорудами, однак з незначним відступленням від ідеальних часток та з проведенням ремонтно-будівельних робіт по переобладнанню його приміщень, та технічна можливість поділу земельної ділянки.

Згідно листа № 01-14/1271 від 13.04.2021 року виконавчий комітет Охтирської міської ради вважає можливим поділ житлового будинку АДРЕСА_1 між співвласниками за умови реконструкції існуючого житлового будинку на два окремі ізольовані житлові помешкання з добудовою необхідних приміщень в порядку, передбаченому законодавством, з дотриманням вимог державних будівельних норм та правил. Не заперечує проти розподілу будинку відповідно до 1 варіанту поділу за умови, що після розподілу даного будинку для подальшої його експлуатації відповідно до вимог ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», буде проведено реконструкцію двох частин будинку шляхом отримання будівельного паспорту (т. 1, а.с. 194).

Висновками Філії «Охтирський район електричних мереж» АТ «Сумиобленерго», Охтирське відділення АТ «Сумигаз» підтверджується можливість влаштування окремих інженерних систем газопостачання, електропостачання (т. 1, а.с. 197, 198-199).

Земельна ділянка загальною площею 0,100 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910200000:21:011:0018, належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, а саме по ? частині кожному.

За статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

У ч. 1 ст. 321 ЦК України вказано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 355 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно вимог ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

В ч.ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України встановлено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно ст. 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Згідно вимог ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до абз. 6 п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 року, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

В п.п. 6, 7, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» № 7 від 04.10.1991 року (далі ППВСУ № 7), поміж іншим, роз`яснено, - при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст. 115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв`язку з цим стосовно до ст. 119 ЦК ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої ради (ст. 152 ЖК). При поділі жилого будинку суд зобов`язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику. Одночасно з розв`язанням спору про право власності на будинок, виділ частки або встановлення порядку користування конкретним приміщенням, суд може також вирішити позов, якщо він заявлений, про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою між громадянами, яким житловий будинок належить на праві спільної власності.

Пунктом 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року за № 572 (далі - Правила), передбачено, що власник (наймач, орендар) приміщень житлових будинків мають право на: переобладнання та перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

В п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16.04.2004 року (далі ППВСУ № 7), поміж іншим, роз`яснено, - у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з`ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію. При пред`явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст. 89 ЦПК України, поміж іншим, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За ч. 1 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 110 ЦПК України).

Вирішуючи справу місцевий суд виходив із того, що поділ житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки згідно висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1458/0 від 11.02.2021 року доцільно провести за варіантом № 1, який є найбільш оптимальним, оскільки є найбільш наближеним до ідеальних часток кожного із співвласників, забезпечує можливість експлуатації будинку і господарських будівель та земельної ділянки як окремих об`єктів нерухомості, кожній зі сторін буде виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом, при цьому необхідність проведення переобладнань не потребує великого обсягу витрат матеріального характеру та фізичних зусиль, а зменшення частки однієї із сторін у спірному будинку з господарськими спорудами компенсується в грошовому еквіваленті, і ця компенсація є незначною, та дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, про задоволення позовних.

Доводи апеляційної скарги про помилковість та незаконність висновку будівельно-технічної та земельної-технічної експертизи № 1458/01 від 11.02.2021 року через невідповідність запропонованих варіантів поділу житлового будинку та земельної ділянки вимогам державних будівельних норм, суд вважає неспроможними з огляду на таке.

Відповідно до ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Отже, у випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, особа має право заявити клопотання про призначення повторної експертизи, виклавши у ньому підстави незгоди з цим висновком та зазначити вимоги до повторної експертизи.

Проте, сторона відповідача на спростування висновку експертизи, бо не зверталася до суду першої інстанції із клопотанням про проведення повторної експертизи, а подала його лише на стадії апеляційного розгляду справи, яке згідно вимог ч. 3 ст. 367 ЦПК України повернуто заявнику.

Разом із цим колегія суддів звертає увагу на те, що як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, сторона відповідача наполягала на задоволенні вимог про поділ житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки згідно висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1458/0 від 11.02.2021 року за варіантом № 2, що свідчить про суперечливість поведінки сторони відповідача щодо результатів проведеного експертного дослідження, оскільки за другим варіантом експертизи розмір житлової площі обох часток, яка була пропонована співвласникам, залишалися незмінними.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано, що у позивача залишаються всі комунікації, з його сторони будинку підведена газова магістраль, електропостачання, а також те, що відповідачка отримує мінімальну заробітну плату, і провести значні переобладнання та реконструкцію об`єктів нерухомості не має реальної можливості, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до ст. 13 Конституції України, ч. 4 ст. 319, ст. 322 ЦК України власність зобов`язує, і власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, колегія суддів зазначає, що всі варіанти поділу житлового будинку вказані у висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 1458/0 від 11.02.2021 року передбачають необхідність виконання власниками окремого газопостачання, електропостачання та опалення.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції проігноровано те, що при поділі житлового будинку за варіантом 1 істотно порушено інтереси відповідачки, оскільки у неї відсутній доступ до колодязя (що унеможливлює приготування їжі, обслуговування гігієнічних потреб, полив городу тощо), колегія суддів вважає передчасними, оскільки під час судового розгляду справи апеляційним судом, позивач зазначив, що не чинив і не чинить перешкод відповідачці у користуванні колодязем, крім того, сторона відповідача, за клопотанням якою була призначена судова експертиза не порушувала питання про встановлення відповідного земельного сервітуту.

Також, колегія суддів враховує те, що в судовому засіданні сторона відповідача не спростувала того, що вона має інше житло, і фактично, на відміну від позивача, у спірному будинку не проживає.

Колегія суддів констатує, що всі аргументи апеляційної скарги на рішення суду фактично зводяться до переоцінки доказів у справі та не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, вірно визначив характер спірних правовідносин, надавши правильно правову оцінку фактичним обставинам справи.

Отже, за встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування чи зміни ухваленого рішення.

Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.п. б, в п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 вересня 2022 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: В.І. Криворотенко

Т.А. Левченко