Рішення

від 30.08.2022 по справі 380/7178/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2022 року

справа №380/7178/22

провадження № П/380/7230/22

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чаплик І.Д.,

секретар судового засідання Посмітюх К.Т.,

за участю:

представника позивача Музика М.Л.,

представника відповідача Кошева Н.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД (79040, м. Львів, вул. Патона, 6А/10 код ЄДРПОУ: 41300699) звернулось до суду з позовом до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13 код ЄДРПОУ: 00015622), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №116/7 від 14.01.2022 Про відмову у задоволенні скарги;

зобов`язати Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу у сфері державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД від 08.12.2021.

Позовна заява обгрунтована тим, що при складенні висновку від 22.12.2021 центральна Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі Колегія) діяла необгрунтовано та із виходом за межі наданих їй законодавством повноважень. Позивач не погоджується із висновком Колегії про пропуск позивачем строку подання скарги, що стало підставою для відмови в її задоволенні, оскільки безпідставно обізнаність скаржника із порушенням його прав Колегія пов`язує лише з отриманням витягів із ЄДР. Позивач зазначає, що обгрунтування вимог скарги базується на порушеннях, які стали відомими позивачу виходячи із документів для проведення реєстраційних дій та інших обставин, які не зазначаються у витягах із ЄДР, зокрема, подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей неуповноваженою відповідним рішенням особою та з порушенням процедури та порядку оформлення, подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про ТзОВ «СОІЛ МІНЕРАЛС КОМПАНІ» не в повному обсязі, відсутність в осіб, які подавали документи для відповідних державних реєстрацій, відповідних повноважень тощо.

Позивач зазначає, що вказуючи у висновку на суперечливість поданих документів та можливість їх витребування у встановленому законом порядку для з`ясування всіх обставин, Колегія не вжила передбачених Положенням заходів для обґрунтованого та повного розгляду скарги.

Позивач покликається також на те, що Колегія формуючи Висновок вийшла за межі повноважень наданих їй Порядком розгляду скарг та Положенням про Колегії, оскільки розглядаючи скарги Колегія може ознайомлюватися із безпосередньо скаргою та додатками до неї, витребуваними матеріалами до яких не мав доступу скаржник, а також відомостями, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Однак, при розгляді вказаної скарги Колегія користувалася Єдиним державним реєстром судових рішень та відомостями вебпорталу судової влади України, тобто вчиняла дії, які не входять до її повноважень, чим порушила спеціально-дозвільний принцип, закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 09.05.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено для позивача строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання ухвали суду відповідач 27.01.2022 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що право Міністерства юстиції України відмовляти у задоволенні скарги, якщо закінчився встановлений законом строк подачі скарги, передбачено пунктом 8 частини 8 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Станом на березень 2020 року, з часу заявления позову до господарського суду Полтавської області, позивачу було відомо, що його права порушено вчиненими реєстраційними діями, оскільки ці порушені права позивач активно захищав у суді, оскарживши в апеляційному порядку рішення Господарського суду Полтавської області від 24.11.2020 у справі №917/315/20, предметом розгляду якої було саме порушення прав ТзОВ «ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД» в результаті прийнятого загальними зборами учасників ТОВ «СОІЛ МІНЕРАЛС КОМПАНІ» 10.01.2020 рішення та проведених реєстраційних дій: № 15881050005017171 від 16.01.2020 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи»; 16.01.2020 №15881050005017171, приватний нотаріус Дубова Т.В., зміна статутного або зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників». Відповідач також зазначає, що свою правову позицію щодо захисту порушених прав представник ТзОВ «Нафтоінвестгазбуд» адвокат Завада Т.Р. підтримував також у Верховному Суді при розгляді справи № 917/315/20, яку завершено 28.07.2021 не на користь позивача. В процесі розгляду справи у суді позивач міг дізнатися про документи, наявні у ЄДР, які б додатково свідчили про порушення його прав, заявивши клопотання у суді про витребування реєстраційної справи, однак, цього не зробив. Відповідач зазначає, що виходячи з норм пункту 2 статті 1 Закону витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі, а тому не погоджується з твердженням позивача про те, що витяг з ЄДР не містить всієї інформації.

Відповідач також не погоджується з висновком позивача про те, що Колегія вийшла за межі своїх повноважень, скориставшись даними з ЄДРСР, оскільки Закон України «Про доступ до судових рішень» закріплює принцип відкритості судових рішень, а визначена Порядком розгляду скарг та Положенням про Колегії норма передбачає право членів колегії користуватися інформацією ДРРП та ЄДР, однак, вона не містить обмежувальних норм щодо користування Єдиним державним реєстром судових рішень чи іншими офіційними джерелами інформації.

Представником відповідача також подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що дана справа потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин.

Ухвалою суду від 20.06.2022 задоволено клопотання представника відповідача про перехід із спрощеного до загального провадження та призначено у справі підготовче судове засідання на 18.07.2022.

23.06.2022 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що факт порушення прав та перебіг строку на оскарження починає свій перебіг не з дня проведення реєстраційної дії, а з моменту, коли позивачу вдалося ознайомитись із документами, які були подані для проведення такої реєстраційної дії, а це було здійснено уже після формування витягу від 28.10.2021. Позивач не заперечує той факт, що йому було відомо про проведення реєстраційних дій та ряд із них ним оскаржувався у судовому порядку, але предметом розгляду жодної із перелічених відповідачем судових справ та рішень не були матеріали, на підставі яких проводились реєстраційні дії, та які й лягли в основу поданої скарги. Додатково позивач покликається на порушення передбаченої Порядком розгляду скарг процедури розгляду скарги, оскільки початок колегіального розгляду ототожнюється із розглядом предмету скарги (по суті), зокрема, в частині порушення відповідного законодавства, а відмова у задоволенні скарги у зв`язку із спливом строку на оскарження могла б бути застосована лише на етапі, передбаченому пунктами 5 і 6 Порядку 1128, а не під час колегіального розгляду. Позивач також вважає, що визначена Порядком розгляду скарг та Положенням про Колегії норма щодо права користуватися відомостями, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є імперативною та не передбачає застосування будь-яких альтернативних джерел та реєстрів, і в своїй діяльності Колегія повинна послуговуватись виключно цими ресурсами.

27.06.2022 на адресу суду від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про залучення до участі в справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «СОІЛ МІНЕРАЛС КОМПАНІ», оскільки дана особа володіє інформацією щодо обізнаності позивача про факт вчинення реєстрацйних дій, які були предметом розгляду Колегії.

14.07.2022 на адресу суду від Міністерства юстиції України надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач зазначає, що нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено можливість та умови доступу до документів, які містять у реєстраційній справі, а тому твердження позивача про відсутність у витягах із ЄДР інформації про порушене право позивача є необгрунтованими. Необізнаність позивача з документами, які містяться у реєстраційній справі лише підтверджує, на думку відповідача, факт пропуску строку звернення зі скаргою з власної вини, оскільки позивач не скористався наданими йому законом можливостями. Відповідач також зазначає, що ним дотримано як процедуру, так і строки розгляду скарги, оскільки розгляд скарг на предмет встановлених підстав для відмови в її задоволенні, зокрема, підстави закінчення встановленого законом строку подачі скарги передує розгляду скарги по суті.

Ухвалою від 18.07.2022, прийнятою без виходу до нарадчої кімнати, суд відмовив в задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про залучення до участі в справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «СОІЛ МІНЕРАЛС КОМПАНІ», оскільки з огляду на предмет спору відповідачем не наведено, яким чином рішення суду по даній справі може вплинути на права та обов`язки вказаного товариства, що згідно ст.49 КАС України є підставою для залучення третьої особи.

18.07.2022 розгляд справи відкладено до 01.08.2022 для надання можливості відповідачу подати докази, зокрема, пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «СОІЛ МІНЕРАЛС КОМПАНІ» щодо обізнаності позивача про факт вчинення реєстрацйних дій, які були предметом розгляду Колегії, оскільки саме з цих підстав відповідач заявляв клопотання про залучення цього товариства до участі в справі третьою особою.

Протокольною ухвалою суду від 01.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.08.2022

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08.12.2021 ГОВ «ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД» звернулося до Міністерства юстиції України із скаргою у сфері державної реєстрації у відповідності до ст.34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Скарга стосувалася того, що внаслідок проведення трьох протиправних реєстраційних дій ТОВ «ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД» фактично втратило контроль над ГОВ «СОІЛ МІНЕРАЛС КОМПАНІ», а саме внаслідок проведення даних реєстраційних дій частка позивача у статутному капіталі даного товариства зменшилась із 98% до 1,92%

За результатами розгляду скарги ГОВ «ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД» Міністерство юстиції України 14.01.2022 прийнято наказ №116/7 «Про відмову у задоволенні скарги» (надалі також - Наказ), яким було відмовлено у задоволенні скарги у зв`язку з тим, що закінчився встановлений законом строк подачі такої скарги. Підставою прийняття оскаржуваного наказу був висновок центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 22.12.2021 (надалі також - Висновок).

Не погодившись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням наказу суб`єкта владних повноважень - Міністерства юстиції України від 14.01.2022 №116/7 «Про відмову у задоволенні скарги», виданого на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 22.12.2021 за результатами розгляду скарги ГОВ «ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД» від 08.12.2021.

У межах цієї адміністративної справи вирішується виключно публічно-правовий спір щодо правомірності наказу від 14.01.2022 №116/7 «Про відмову у задоволенні скарги», яким відмовлено у задоволенні скарги у зв`язку з тим, що закінчився встановлений законом строк подачі такої скарги. Тобто оскаржуваний наказ стосується виключно позивача та не впливає на права інших осіб, а отже спір має розглядатися в межах адміністративного судочинства, оскільки не стосується права цивільного інших осіб.

Суд підкреслює, що предметом розгляду у справі не є оцінка дій державного реєстратора, а спір у справі стосується виключно процедури розгляду Міністерством юстиції України скарги на його дії.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативно-правовою основою діяльності Міністерства юстиції України в сфері розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (надалі також - Закон № 755-1V): Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіалних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 (надалі також - Порядок №1128), Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджене наказом Міністерства юстиції України № 71/5 від 09.01.2020 (надалі також - Положення про Колегії).

Відповідно до частини першої-третьої статті 34 Закону № 755-1V рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації. Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Відповідно до частини четвертої-шостої статті 34 Закону № 755-1V днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України чи його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарги, зазначеного в частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника; 3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 3-1) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру; 4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову в задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції; б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації, зупинення розгляду документів; в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) про усунення порушень, допущених державним реєстратором з визначенням строків виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України. За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги.

Відповідно до частини восьмої-десятої статті 34 Закону № 755-1V Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи;

3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

5) є рішення цього органу з такого самого питання;

6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що питання про відповідність поданої скарги вимогам щодо її оформлення та/або дотримання строку подання, вирішуються Міністерством юстиції України та його територіальними органами на етапі підготовки скарги до розгляду. Відповідно, рішення про відмову у задоволенні скарги з підстав невідповідності поданої скарги щодо її оформлення вимогам закону та/або дотримання строку подання, Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймає саме на підготовчій стадії до розгляду скарги по суті.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 826/14749/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 826/14164/17 та від 25 березня 2020 року у справі №805/4508/16-а.

При цьому, однією з підстав для відмови у задоволені скарги є закінчення встановленого законом строку подачі скарги. Водночас, для з`ясування дати, з якої розпочинається відлік, необхідно досліджувати об`єктивні та суб`єктивні фактори, які сприяють реалізації особою зазначеного права. Якщо закінчився встановлений законом строк подачі скарги Мін`юст та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 6 липня 2018 року у справі № 826/3442/17 та від 8 грудня 2021 року у справі № 420/3933/20.

Процедуру розгляду скарги визначено Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1150) - (надалі також - Порядок 1128). Вказаний Порядок 1128 передбачає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами.

Відповідно до пункту 5 Порядку 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:

оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;

наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;

наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання;

здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;

подання скарги особою, яка не має на це повноважень;

закінчення встановленого законом строку подачі скарги;

розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації у строк, визначений абзацом першим цього пункту, також на предмет пересилання її за належністю Мін`юсту чи іншому територіальному органу.

Відповідно до пункту 6 Порядку 1128 якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.

Відповідно до пункту 8 Порядку 1128 у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Аналіз наведених норм Порядку 1128 свідчить про те, що вони розмежовують розгляд скарги на предмет відповідності її оформлення та/або дотримання строку подання, що вирішується Міністерством юстиції України та його територіальними органами на етапі підготовки скарги до розгляду (п.6 Порядку 1128) та колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються (п.8 Порядку 1128), конкретизують підстави для відмови в задоволенні скарги, встановлені в ч.8 ст.34 Закону № 755-1V, на етапі підготовки скарги до розгляду та додатково встановюють строки розгляду таких скарг - не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови.

Судом встановлено, що скарга ГОВ «ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД» від 08.12.2021 до Міністерства юстиції України надійшла 10.12.2021, що підтверджується штемпелем вхідної реєстрації № СК-36.81.21 та не заперечується відповідачем, однак, наказ №116/7 «Про відмову у задоволенні скарги» за результатами розгляду скарги ГОВ «ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД» Міністерством юстиції України прийнято 14.01.2022, тобто поза межами встановленого десятиденного строку, встановленого п.6 Порядку 1128.

Покликання відповідача на те, що Міністерством юстиції України скаргу позивача розглянуто в межах строку, оскільки Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено висновок від 22.12.2021, суд до уваги не бере, оскільки за змістом пункту 6 Порядку 1128 передбачено прийняття саме Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів відмови, якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні. Отже, таким рішенням в спірному випадку є саме оскаржуваний наказ, а не висновок Колегії.

Водночас, колегіальний розгляд скарги Мін`юстом чи відповідним територіальним органом такої скарги здійснюється вже на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що чітко визначено в пункті 8 Порядку 1128, тобто, на іншому етапі після того, коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю.

Покликання відповідача на те, що ч.8 .34 Закону 755-ІУ передбачено підставу відмови в задоволенні скарги, якщо закінчився встановлений законом строк подачі скарги суд не заперечує, проте, рішення про відмову в задоволенні скарги повинно бути прийнято з дотриманням процедури, встановленої Порядком 1128. Підтвердженням факту розмежування Порядком 1128 прийняття рішення колегіально є також п.13 Порядку 1128, згідно якого за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом, тобто колегіально скарга розглядається по суті. Наведене також відповіжає і п.2 Порядку 1128, на який покликається відповідач, як здійснення розгляду скарг виключно колегіально, оскільки за змістом цієї норми колегіально здійснюється розгляд скарг на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, крім випадку, передбаченого цим Порядком. В той же час, у п.6 Порядку 1128 прийняття рішення на підставі Висновку Колегії не передбачено.

З наведеного суд доходить висновку, що невиконання суб`єктом владних повноважень вимог законодавства у частині дотримання строків та порядку розгляду скарги ставить під сумнів законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами оскаржуваного наказу.

Водночас, суд враховує, що у постановах від 12 червня 2019 року у справі №821/1490/17 та від 20 травня 2019 року у справі №826/9046/16 Верховний Суд дійшов висновку про те, що у справах про оскарження наказів Мін`юсту, прийнятих за наслідком розгляду скарг на реєстраційні дії державного реєстратора, адміністративні суди, у першу чергу, перевіряють правомірність дій Мін`юсту під час розгляду скарги на рішення та дії державного реєстратора. При цьому, оцінку діям державного реєстратора може бути надано судами цивільної або господарської юрисдикцій у справах за позовами осіб, яких стосуються відповідні реєстраційні дії.

Суд також зазначає, що у випадку, якщо в одному акті суб`єкта владних повноважень вирішуються одночасно питання у сфері публічно-правових та приватно-правових відносин, адміністративні суди, вирішуючи спір виключно у частині правомірності акта, що стосується публічно-правової сфери, повинні, у першу чергу, надати оцінку дотриманню суб`єктом владних повноважень встановленої процедури прийняття рішення; недотримання такої процедури може бути достатньою підставою для скасування тієї частини акта, що стосується публічно-правової сфери.

З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про те, що порушення процедури розгляду скарги, яка виразилась у порушенні відповідачем порядку прийняття рішення про відмову в задоволенні скарги за закінченням строку її подання та строків розгляду скарги, є достатньою підставою вважати, що прийнятий за її результатами наказ Міністерства юстиції України №116/7 від 14.01.2022 Про відмову у задоволенні скарги є протиправним та підлягає скасуванню.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 826/1906/17, від 10 серпня 2021 року у справі № 240/1127/20, від 13 січня 2022 року у справі № 826/9221/17Ю від 7 липня 2022 року у справі № 280/2030/21.

Доводи щодо дотримання строку звернення зі скаргами на дії державного реєстратора не мають значення для вирішення цієї адміністративної справи, а стосуються спору між особами, права яких припиняються чи набуваються внаслідок реєстраційної дії, та повинні перевірятися під час розгляду відповідної господарської чи цивільної справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 480/388/19. від 13 січня 2022 року у справі № №826/9221/17.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не спростовано позовні вимоги та аргументи позивача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).

Позивач сплатив судовий збір за вказаним позовом у сумі 2 481 грн., що підтверджено квитанцією про сплату №ПН215 від 24.05.2022, який підлягає стягненню на його користь з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Позивач у позові зазначив про те, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть подані відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295-297, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

в и р і ш и в:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД (79040, м. Львів, вул. Патона, 6А/10 код ЄДРПОУ: 41300699) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13 код ЄДРПОУ: 00015622) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №116/7 від 14.01.2022 Про відмову у задоволенні скарги.

Зобов`язати Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу у сфері державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД від 08.12.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13 код ЄДРПОУ: 00015622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД (79040, м. Львів, вул. Патона, 6А/10 код ЄДРПОУ: 41300699) судові витрати у вигляді 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят однієї) гривні судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293,295 - 297 КАС України. із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.09.2022.

Суддя Чаплик І.Д.