Ухвала

від 05.12.2024 по справі 380/7178/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2024 року

м. Київ

справа №380/7178/22

адміністративне провадження № К/990/2800/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 (суддя - Чаплик І.Д.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022 (судді - Судова-Хомюк Н.М., Онишкевич Т.В., Нос С.П.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ТОВ «ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №116/7 від 14.01.2022 «Про відмову у задоволенні скарги»;

- зобов`язати Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу у сфері державної реєстрації ТОВ «ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД» від 08.12.2021.

На обґрунтування позовних вимог покликалось на те, що при складенні висновку від 22.12.2021 центральна Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (Колегія) діяла необґрунтовано та з виходом за межі наданих їй законодавством повноважень.

Позивач не погоджується із висновком Колегії про пропуск позивачем строку подання скарги, що стало підставою для відмови в її задоволенні, оскільки Колегія безпідставно пов`язує обізнаність скаржника із порушенням його прав лише з отриманням витягів із ЄДР.

Також покликався на те, що обґрунтування вимог скарги базується на порушеннях, які стали відомими позивачу виходячи із документів для проведення реєстраційних дій та інших обставин, які не зазначаються у витягах із ЄДР, зокрема, подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей неуповноваженою відповідним рішенням особою та з порушенням процедури та порядку оформлення, подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про ТОВ «СОІЛ МІНЕРАЛС КОМПАНІ» не в повному обсязі, відсутність в осіб, які подавали документи для відповідних державних реєстрацій, відповідних повноважень.

Також покликався на те, що вказуючи у висновку на суперечливість поданих документів та можливість їх витребування у встановленому законом порядку для з`ясування всіх обставин, Колегія не вжила передбачених Положенням заходів для обґрунтованого та повного розгляду скарги.

Також покликався на те, що при розгляді вказаної скарги Колегія користувалася Єдиним державним реєстром судових рішень та відомостями веб-порталу судової влади України, тобто вчиняла дії, які не входять до її повноважень, чим порушила спеціально-дозвільний принцип, закріплений у ч. 2 ст. 19 Конституції України.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач зареєстрований за юридичною/податковою адресою: (79040, м. Львів, вул. Патона, 6А/10, код ЄДРПОУ: 41300699).

08.12.2021 позивач звернувся до Міністерства юстиції України із скаргою у сфері державної реєстрації відповідно до статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Скарга стосувалася того, що внаслідок проведення трьох протиправних реєстраційних дій ТОВ «ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД» фактично втратило контроль над ТОВ «СОІЛ МІНЕРАЛС КОМПАНІ», а саме внаслідок проведення даних реєстраційних дій частка позивача у статутному капіталі даного товариства зменшилась із 98% до 1,92%.

За результатами розгляду скарги відповідач наказом від 14.01.2022 №116/7 «Про відмову у задоволенні скарги» відмовив у задоволенні скарги у зв?язку з тим, що закінчився встановлений законом строк подачі такої скарги.

Підставою прийняття вказаного наказу був висновок центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 22.12.2021.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо винесення наказу №116/7 «Про відмову у задоволенні скарги» від 14.01.2022, звернувся до суду з позовом.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №116/7 від 14.01.2022 "Про відмову у задоволенні скарги".

Зобов`язано Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу у сфері державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД" від 08.12.2021.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наказ №116/7 «Про відмову у задоволенні скарги» за результатами розгляду скарги ГОВ «ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД» Міністерством юстиції України прийнято 14.01.2022, тобто поза межами встановленого десятиденного строку, встановленого п. 6 Порядку №1128.

Також суди попередніх інстанцій виходили з того, що невиконання суб`єктом владних повноважень вимог законодавства у частині дотримання строків та порядку розгляду скарги ставить під сумнів законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами оскаржуваного наказу.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що порушення процедури розгляду скарги, яка виразилась у порушенні відповідачем порядку прийняття рішення про відмову в задоволенні скарги за закінченням строку її подання та строків розгляду скарги, є достатньою підставою вважати, що прийнятий за її результатами наказ Міністерства юстиції України №116/7 від 14.01.2022 "Про відмову у задоволенні скарги" є протиправним та підлягає скасуванню.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішенням судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що розгляд скарги на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, зокрема, підстави закінчення встановленого законом строку подачі скарги, передує розгляду скарги по суті.

Також покликається на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що пунктом 10 Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 №71/5 передбачено, що за результатами розгляду скарги у сферах державної реєстрації Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформляється відповідним висновком.

Також покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено обставин пропуску позивачем строку звернення зі скаргою та безпідставно зобов?язано розглянути її повторно.

Як на підставу касаційного оскарження позивач посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №826/15358/17 щодо формальних порушень та дискреційних повноважень Мін?юсту.

Просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Зокрема, покликається на те, що постанова Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №826/15358/17, на яку відповідач покликається як на підставу касаційного оскарження, постановлена за інших фактичних обставин і не містить висновків щодо застосування норм права, які б підлягали врахуванню судами у справі, яка розглядається.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Такі виключні випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно якої підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема у випадку - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС України презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2023 відкрито касаційне провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Підставою для відкриття касаційного провадження слугувало неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у зв`язку з неврахуванням апеляційним судом висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №826/15358/17.

Досліджуючи у визначених статтею 341 КАС України межах касаційного перегляду доводи касаційної скарги та підстави касаційного оскарження судом встановлено наступне.

Так, предметом оскарження у справі №826/15358/17, яка визначена позивачем як підстава касаційного оскарження, був наказ Міністерства юстиції України, яким на 12 місяців заблоковано доступ державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження в касаційній скарзі відповідач покликається на висновки Верховного Суду у постанові від 29.04.2020 у справі №826/15358/17, які стосуються формальних порушень та дискреційних повноважень Мін?юсту.

Водночас, висновки щодо дискреційних повноважень у справі №826/15358/17 Верховний Суд зробив в контексті вибору відповідачем виду відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав згідно частини шостої статті 37 Закону №1952-IV.

Натомість, у справі яка розглядається питання обрання щодо державного реєстратора виду відповідальності не поставало і положення частини шостої статті 37 Закону №1952-IV до спірних правовідносин застосовано не було.

Крім того, у справі №826/15358/17 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що невчасне направлення позивачу скарги є формальним порушенням і не вплинуло на законність прийнятого рішення відповідачем.

Таким чином, в цій частині висновки Верховного Суду у справі №826/15358/17, які на думку відповідача не враховані судами у справі яка розглядається, стосувались своєчасності вручення зацікавленій особі копії скарги, що врегульовано пунктом 11 Порядку №1128.

Натомість, у справі яка розглядається, питання своєчасного вручення зацікавленим особам скарги також не поставало і положення пункту 11 Порядку №1128 до спірних правовідносин застосовано не було.

Таким чином, фактичні обставини, правовідносини та підстави позову у справі №826/15358/17, яка визначена позивачем як підстава касаційного оскарження, та у справі, яка є предметом касаційного перегляду, не є подібними.

Інших висновків Верховного Суду, які не були враховані судами попередніх інстанцій, та підстав касаційного оскарження відповідачем не зазначено.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

З урахуванням наведеного, касаційне провадження, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, підлягає закриттю.

Керуючись статтями 345, 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТНАФТОГАЗБУД" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, - закрити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук