Ухвала

від 07.09.2022 по справі 522/9725/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/9725/22

Провадження №1-кс/522/5313/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, -

УСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на мобільний телефон, вилучений 01.09.2022 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування доводів клопотання прокурор посилається на наступне.

СВ УСБУ в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022160000000092 від 20.05.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.110 КК України, за наступних обставин.

В ході досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні серед іншого досліджуються обставини вчинення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , публічних закликів до вчинення умисних дій, з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Відповідно до відповіді на доручення ГВ КР УСБУ в Одеській області №65/16/756 від 02.06.2022 та показань свідків у кримінальному провадженні встановлено, що до незаконної діяльності ОСОБА_5 причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та за місцем свого проживання зберігає знаряддя протиправної діяльності, в тому числі щодо надання сприяння, матеріальної допомоги ОСОБА_5 та документи, які свідчать про отримання від останнього вказівок, щодо дестабілізації суспільно-політичного стану в умовах збройної агресії Російської Федерації.

Згідно відповіді на доручення ГВ КР УСБУ в Одеській області та матеріалам кримінального провадження електронні носії інформації (комп`ютерна техніка, планшети, мобільні телефони, флеш-накопичувачі, жорсткі магнітні носії інформації), електронно-обчислювальна техніка з інформацією відносно незаконної діяльності, термінали мобільного зв`язку, готівкові грошові кошти та кошти у іноземній валюті (валютні цінності), фото та відео матеріали, текстові публікації, документи бухгалтерського обліку та фінансово-господарська документація знаходяться за вищевказаним місцем проживання вищевказаної особи.

01.09.2022 в ході проведення обшуку за вищевказаною адресою виявлено та вилучено наступне: мобільний телефон Айфон чорного кольору в чохлі чорного кольору.

Зазначений мобільний телефон має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а також може бути використаний як докази у кримінальному провадженні.

Тому прокурор просить накласти арешт на зазначений мобільний телефон.

Прокурор в судове засідання не з`явилася, згідно письмової заяви просить розглянути клопотання без її участі.

Власник майна в судове засідання не з`явився, згідно письмової заяви адвоката проти задоволення клопотання прокурора заперечують та просять здійснити розгляд без їх участі.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.

Правові підстави для арешту майна в контексті положень закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст.94,132,173 КПК Україниповинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно ч.1ст.318 ЦК України,право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Дослідивши матеріали клопотання встановлено, що прокурором не доведено існування об`єктивного зв`язку вилученого мобільного телефону із вчиненим злочином, у зв`язку з чим не вбачається жодних правових підстав для накладення арешту на вилучене майно.

Крім того, слідчий суддя враховує, що слідчий та прокурор в рамках даного кримінального провадження мали змогу дослідити інформацію, яка знаходиться на вилученому мобільному телефоні, оскільки з моменту вилучення минуло 7 днів. Утім до цього часу, вилучене майно не оглянуто, необхідність накладення арешту на нього належним чином не обґрунтована.

Також слідчий суддя звертає увагу, що в рамках даного кримінального провадження жодній особі не повідомлено про підозру, в долучених до клопотання матеріалах відсутня постанова про визнання вилученого майна речовим доказом у кримінальному провадженні.

Тому у задоволенні клопотання прокурора необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 170-173, 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя:

07.09.2022