Постанова

від 04.09.2022 по справі 916/2871/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/2871/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Кратковський Р.О.

за участю представників учасників сторін у справі:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛК» - адвокат Шабалін В.Ю.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранат Плюс» - адвокат Цвігун В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022, ухвалене суддею Малярчук І.А., повний текст складено 24.02.2022

по справі №916/2871/21

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛК»

та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранат Плюс»

про визнання частково недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «BEЛK» (код ЄДРПОУ 39123907), оформленого протоколом загальних зборів учасників №15/09 від 15.09.2021

Описова частина.

До Господарського суду Одеської області надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «BEЛK» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранат Плюс». Позивач просила суд:

1) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «BEЛK», оформленого протоколом загальних зборів учасників №15/09 від 15.09.2021 в частині:

- надання згоди на продаж нерухомого майна Товариством: нежитлової будівлі, «Завод по переробці риби та морепродуктів», загальною площею 3278,3 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 358272151115, балансова вартість 5 944 009 (п`ять мільйонів дев`ятсот сорок чотири тисячі дев`ять) гривень 23 копійки, інвентарний номер: 00007, шляхом укладення з будь-якою особою/особами (юридичною чи фізичною) договору/договорів купівлі - продажу та визначення ціни реалізації нерухомого майна за найбільшою пропозицією потенційних покупців, що буде існувати на момент укладення відповідного договору купівлі - продажу, проте не нижче його ринкової вартості у сумі 6186 000,00 (шість мільйонів сто вісімдесят шість тисяч) гривень;

- надання згоди на продаж рухомого майна Товариством, а саме двох апаратів морозильних плиточних АМП-7Б (інвентарний номер: 00032, балансовою вартістю 279 976 (двісті сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 24 копійки; інвентарний номер: 00033, балансовою вартістю 279 976 (двісті сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 21 копійка; та іншого рухомого майна відповідно Додатку №1 до даного Протоколу, шляхом укладення з будь-якою особою/особами (юридичною чи фізичною) договору/договорів купівлі - продажу та визначити ціну реалізації нерухомого майна за найбільшою пропозицією потенційних покупців, що буде існувати на момент укладення відповідного договору купівлі - продажу, проте не нижче ніж його балансова вартість;

2) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20.09.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛК» (код ЄДРПОУ 39123907) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНАТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44178518), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. за реєстровим № 1285 та застосувати наслідки недійсності такого договору;

3) скасувати державну реєстрацію права власності від 20.09.2021 15:37:57, номер запису про право власності: 44050559, здійснену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М. на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1285, видавник приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І.М., у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «ГРАНАТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44178518) на нежитлову будівлю, «Завод по переробці риби та морепродуктів», загальною площею 3278,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 358272151115, шляхом припинення права власності ТОВ «ГРАНАТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44178518) на нежитлову будівлю, «Завод по переробці риби та морепродуктів», загальною площею 3278,3 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 358272151115, з одночасним поновленням (визнанням) права власності на нього за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛК» (код ЄДРПОУ 39123907).

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранат Плюс» про визнання недійсним рішення, договору та скасування державної реєстрації.

Приймаючи відповідне рішення, суд першої керувався наступним:

- права позивача не порушені оскаржуваним рішенням загальних зборів, оскільки позивач приймала участь у зборах, запропоновані нею питання були розглянуті та продаж майна товариства за балансовою вартістю не порушує права позивача;

- звіт про оцінку майна від 10.09.2021 дійсно містить недоліки, проте, не має суттєвого значення;

- при виконанні висновку судової оціночно-будівельної експертизи №194/21 від 06.05.2021, на який посилається позивач, експертом для порівняння обрано об`єкти, що не співпадають за характеристиками з об`єктом дослідження.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 по справі №916/2871/21.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, апелянт посилається на наступні обставини:

- дії щодо протиправного виведення майна з ТОВ «ВЕЛК» та позбавлення ОСОБА_1 , права на отримання частки у належному розмірі, є послідовними з 2020 року;

- ТОВ «ВЕЛК», створене з метою отримання прибутку (п. 4.1 Статуту), здійснює продаж майна товариства за заниженою вартістю 6 186 000,00 грн., в той час як ринкова вартість реально складає 21 018 424,00 грн., що порушує інтереси як ТОВ «ВЕЛК», так і його учасника ОСОБА_1 ;

- у випадку продажу заводу за ціною 6 186 000,00 грн., вартість частки ОСОБА_1 , складає 20% від 0 грн.; у випадку продажу заводу за ціною 21 018 424,00 грн., вартість частки ОСОБА_1 , складає 20% від 12 546 458,00 грн., що свідчить про порушення її інтересу спірним рішенням загальних зборів;

- не вихід ОСОБА_1 , зі складу учасників ТОВ «ВЕЛК» не впливає на порушення її законного інтересу щодо отримання вартості частки у належному розмірі;

- порушення, які допущені при проведенні оцінки майна ТОВ «АПРЕЙСЕЛЕР ЕЛІТ», додатково підтверджують наявність протиправного фактору при відчуженні майна.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до TOB «BEJ1K», ТОВ «ГРАНАТ ПЛЮС» про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації прав - задовольнити.

Короткий зміст відзиву ТОВ «ГРАНАТ ПЛЮС» на апеляційну скаргу.

15.08.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «ГРАНАТ ПЛЮС» надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 по справі №916/2871/21.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги ТОВ «ГРАНАТ ПЛЮС» зазначило наступне:

- у поданій апеляційній скарзі апелянт не зазначив жодної підстави для скасування рішення суду першої інстанції та не навів жодного обґрунтування наявності даної підстави, а лише навів власні міркування з приводу матеріалів справи, що фактично продубльовано з позовної заяви;

- зменшення ринкової вартості долі учасника внаслідок діяльності товариства, в тому числі внаслідок вчинення товариством правочинів, тобто проведення господарської діяльності - не визначено законодавством як підстава для визнання рішення загальних зборів товариства - недійсним;

- посилання позивача на незначні порушення у звіті про оцінку майна, щодо проставлення підпису не в тих місцях, де він має бути і тому подібне не має будь-якого значення, адже чинним законодавством взагалі не встановлено необхідності проведення оцінки майна товариства перед її продажем. Тобто, навіть якби таку оцінку і не було проведено взагалі, то це не було б підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів, адже саме власник вирішує долю свого майна, а власником майна було ТОВ «ВЕЛК»;

- позивач не була обмежена у праві запропонувати покупця майна за вищою ціною, жодних пропозицій від неї не надходило;

- позивач не довів у суді першої інстанції будь-яку недобросовісну чи нерозумну поведінку ТОВ «Гранат Плюс» при укладанні спірних правочинів, отже в будь-якому випадку відсутня можливість визнати недійсними оспорений правочин, а за таких підстав не є можливим і визнання рішення загальних зборів недійсним, оскільки скасування цього рішення не може поновити прав позивача;

- позивач не вправі звертатися до суду з відповідним позовом, оскільки права та інтереси за оспорюваним правочином набуло саме товариство.

Короткий зміст відзиву ТОВ «ВЕЛК» на апеляційну скаргу.

23.08.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «ВЕЛК» надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 по справі №916/2871/21.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, ТОВ «ВЕЛК» зазначило наступне:

- в апеляційній скарзі не було зазначено, які саме норми матеріального або процесуального права були порушено судом першої інстанції при винесенні рішення або в чому складається порушення таких норм судом при ухваленні оскаржуваного рішення;

- позивач не обґрунтував та не навів, які саме права Позивача були порушені при проведенні загальних зборів, чому проведення загальних зборів учасників та оформлення рішень цих загальних зборів протоколом згідно вимог чинного законодавства є порушенням прав Позивача. До цього ж в протоколі загальних зборів було зазначено нижчу планку вартості продажу - не нижче балансової вартості нерухомого майна та балансової вартості бувшого у використанні обладнання. А пропозиція Позивача про визначення продажної вартості обладнання в сумі, що не менш ніж в п`ять разів більше за його балансову вартість також не могла бути прийнята, оскільки рішення загальних зборів особливо у визначенні вартості продажу майна мають бути чіткими та вираженими у вартісних показниках;

- продаж майна було здійснено за ціною, яка перевищує балансову вартість та навіть перевищує оціночну вартість, визначену в оцінці, зазначеній в Договорі купівлі-продажу, до якої Позивач відноситься з сумнівом через технічний недолік - неправильне розміщення підписів на ній;

- Апелянт в контексті норми закону «не вийшов із складу учасників» та на дату подання апеляційної скарги він є учасником, що підтверджується його участю в загальних зборах учасників та навіть поданням позовної заяви про порушення його прав як учасника Товариства рішеннями позачергових загальних зборів, оформлених протоколом від 15.09.2021, який був підписаний ним;

- спірним договором, укладеним між ТОВ «ВЕЛК» та ТОВ «ГРАНАТ ПЛЮС», права та обов`язки за цим правочином набуваються самим Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛК» як стороною договору. При цьому сукупність прав та обов`язків учасників господарського товариства (в цьому випадку учасника ТОВ «ВЕЛК» - ОСОБА_1 ) укладенням такого договору ніяк не змінюються, адже Позивач не є стороною спірного правочину;

- позивач, як учасник ТОВ «ВЕЛК», який вважає свої корпоративні права порушеними внаслідок вчинення ТОВ «ВЕЛК» правочинів щодо передачі у власність іншим особам належного товариству нерухомого майна, не був позбавлений права (разом з іншими учасниками) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення таких правочинів та розгляду питання щодо порушення або не порушення прав та законних інтересів товариства (його учасників).

Керуючись викладеним вище, ТОВ «ВЕЛК» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 по справі № 916/2871/21 в повному обсязі.

Пояснення по справі.

30.08.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли додаткові пояснення по справі.

Позивач у даних поясненнях зазначила наступне:

- аргументи Відповідача 1 та Відповідача 2 про те, що ОСОБА_1 , не була позбавлена права у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою реагування на факт укладення правочинів та розгляду питань щодо порушення прав та інтересів як самого Товариства так і його учасників, та те що відповідних звернень від ОСОБА_1 не надходило, не можуть бути додатковими підставами для відмови у задоволенні апеляційної скарги, оскільки ОСОБА_1 , яка володіє лише 20 %, а не більше як 20%, не мала права ані вимагати скликати позачергові збори учасників, ані сама скликати Загальні збори учасників Товариства;

- в результаті проведення оцінки нерухомого майна його реальну вартість навмисно було занижено з метою відчуження за завідомо заниженою ціною, та як наслідок позбавити ОСОБА_1 можливості отримати вартість частки при виході із складу учасників ТОВ «ВЕЛК».

- рішення загальних зборів учасників TOB «BEJIK» в частині надання згоди на продаж нежитлової будівлі «Завод по переробці риби та морепродуктів» за завідомо заниженою ціною є незаконним та порушує право ОСОБА_1 на отримання вартості частки у належному розмірі, а відтак єдиним способом відновлення порушених прав є звернення із позовом до суду про недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації прав.

31.08.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНАТ ПЛЮС» надійшли додаткові пояснення по справі.

Відповідач у даних поясненнях посилався на наступне:

- доводи апелянта про те, що позивач як учасник був не вправі скликати позачергові загальні збори з огляду на володінням ним лише 20% статутного капіталу, тоді як статутом (п.11.5) передбачено право учасника ініціювати скликання позачергових загальних зборів у разі володіння ним більше 20% статутного капіталу, є хибними та не ґрунтуються на законі. Адже положення статуту ТОВ «ВЕЛК», що обмежувало право позивача скликати загальні збори Товариства втратило чинність в силу закону з 17.06.2019 року, а з 18.06.2019 року позивач мала відповідне право ініціювати проведення позачергових загальних зборів учасників на підставі ст. 31 Закону про ТОВ.

- посилання апелянта на недоліки звіту про оцінку майна спростовуються самим звітом, а ті незначні недоліки, які в ньому є, в будь-якому випадку суттєво не вплинули на вартість, визначену оцінювачем. Адже даний звіт з оцінки майна не є обов`язковим при продажі майна товариства, не вплинув на рішення загальних зборів та не може бути підставою для визнання рішення загальних зборів недійсним.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2871/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді -Таран С.В., Поліщук Л.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2022.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи № 916/2871/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 по справі №916/2871/21 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи № 916/2871/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

11.07.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2871/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 по справі №916/2871/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 по справі №916/2871/21; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 15.08.2022. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ГПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 призначено справу №916/2871/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 до розгляду на 05 вересня 2022 року о 12:00 год.; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, в залі судових засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

05.09.2022 у судовому засіданні прийняли участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛК» - адвокат Шабалін В.Ю. та представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранат Плюс» - адвокат Цвігун В.В.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином.

Представник позивача 05.09.2022 подав до Південно-західного апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справу, яке обґрунтовано тим, що представник апелянта, адвокат Якових Є.В. захворів, має підвищену температуру та погане самопочуття. Окрім того, в клопотанні вказано, що докази хвороби представника апелянта буде надано до суду у наступному судовому засіданні.

Колегія суддів відхилила дане клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Апелянт була повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином. Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду 28.07.2022, якою призначено справу №916/2871/21 до розгляду на 05 вересня 2022 року о 12:00 год, отримана апелянтом 10.08.2022. Обізнаність апелянта про дату, час та місце проведення судового засідання вбачається із клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У даному випадку, представник апелянта посилається на відсутність можливості прийняти участь у судовому засіданні у зв`язку з хворобою, однак не надає будь-яких доказів на підтвердження цих даних, а лише вказує, що відповідні докази можуть бути надані в майбутньому.

Враховуючи те, що явка у судове засідання, призначене на 05.09.2022 не визнавалася обов`язковою, а представником апелянтом не було надано до суду жодних доказів відсутності можливості прийняти участь у судовому засіданні у зв`язку з хворобою, колегія суддів відхиляє клопотання апелянта про відкладення розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з метою розгляду апеляційної скарги у даній справі у строк, встановлений законом, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 по справі №916/2871/21 по суті, не дивлячись на відсутність представника апелянта, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність зазначеного представника апелянта у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.16 ЦК України цивільні права та інтереси можуть бути захищені шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків, майнової та немайнової шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.20 ГК України встановлено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав та законних інтересів та визначено наступні способи захисту: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади, місцевого самоврядування, інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміна і припинення господарських правовідносин; інші способи, передбачені законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст.167 Господарського кодексу України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства мають такі права: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

До компетенції загальних зборів учасників належать:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства;

2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту;

3) зміна розміру статутного капіталу товариства;

4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника;

5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом;

6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства;

7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства;

8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства;

9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;

10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;

11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період;

12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;

13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;

14) прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.

До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

Статтею ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено порядок скликання загальних зборів учасників товариства.

Нормами даної статті встановлено, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників. Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев`ятої цієї статті не застосовуються. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Статтею 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено порядок проведення загальних зборів учасників

Загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства.

Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників.

Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно.

На загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.

Рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю щодо надання такої згоди мають бути спеціально обумовлені довіреністю.

Усі витрати на підготовку та проведення загальних зборів учасників несе товариство. Якщо загальні збори учасників ініційовані учасником товариства, витрати на підготовку та проведення таких загальних зборів учасників несе учасник товариства, який ініціює їх проведення, якщо інше рішення не прийнято загальними зборами учасників.

Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства.

Відповідно статті 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

В матеріалах справи наявний Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛК», затверджений Загальними Зборами Учасників Протокол № 7 від 17.05.2018.

Відповідно до п.6.1., 7.1., 7.2. Статуту ТОВ «ВЕЛК», учасниками товариства є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ). Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів Учасників створюється статутний капітал Товариства у розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень 00 коп., поділений на 100 рівних часток вартістю 5000 гривень кожна. Розмір часток у статутному капіталі Товариства, що належать Учасникам, розподіляється наступним чином: ОСОБА_2 - 80% часток - 400000,00 (чотириста тисяч) гривень, що складає 80% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_1 - 20% часток 100000,00 (сто тисяч) гривень, що складає 20% статутного капіталу Товариства.

Відповідно до пункту 9.2. Статуту учасник Товариства може в будь-який час вийти з Товариства і вимагати свою частку у майні Товариства, попередивши про це письмово інших Учасників не пізніш ніж за три місяці до виходу.

Пунктом 9.4. Статуту встановлено, учаснику, який вибув з Товариства шляхом добровільного виходу або виключення (в т.ч. при ліквідації Товариства), а також не прийнятим до Товариства спадкоємцям померлого, правонаступниками (ліквідованого) учасника виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі, відповідно до балансу Товариства, складеного на день виходу (смерті, ліквідації). На вимогу Учасника та за згодою Товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Майно, передане Учасником Товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Відповідно до п. 9.5. Статуту, учаснику, який вибув з Товариства шляхом добровільного виходу або виключення, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного Товариством у даному році до моменту його виходу згідно чинного законодавства України.

Управління Товариством здійснюють: Загальні збори Учасників Товариства; Директор Товариства. (п. 11.1. Статуту)

Вищим керівним органом Товариства є загальні збори його Учасників або їх представників. Представники учасників призначаються постійно або на певний строк. Учасник має право в будь-який час замінити свого представника на Загальних зборах учасників, повідомивши про це інших Учасників. Учасник Товариства має право передавати свої повноваження на загальних зборах іншому учаснику або представнику іншого Учасника Товариства. Учасники володіють кількістю голосів, які пропорційні розміру їх частки в Статутному Капіталі. (п. 11.2. Статуту)

Підпунктами 1, 2, 3, 4, 6, 8, 15, 20 пункту 11.3 Статуту встановлено, що до компетенції загальних зборів Учасників Товариства відноситься, зокрема: визначення основних напрямів діяльності Товариства і затвердження планів та звітів про їх виконання; внесення змін до Статуту Товариства; зміна розміру статутного капіталу Товариства; призначення та звільнення Директора Товариства; затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків Товариства, строку та порядку виплати частини прибутку (дивідендів), з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків; виключення учасника з Товариства; прийняття рішень щодо розпорядження нерухомим майном, землею, транспортними засобами на суму, що перевищує 10000000,00 (десять мільйонів) гривень, шляхом надання дозволу директору; затвердження угод (договорів), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

До виключної компетенції Загальних зборів учасників належать питання, зазначені у підпунктах 1) - 10) пункту 11.3. статті 11 цього Статуту. Питання, віднесені до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу Товариства.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники, що в сукупності володіють більш як 60% голосів. Рішення з питань, зазначених у підпунктах 1)-2) та 7- 8) пункту 11.3. статті 11 цього Статуту, вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості голосів учасників Товариства. Рішення з решти питань - приймаються простою більшістю голосів учасників присутніх на зборах. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу (п.п.11.1., 11.2., 11.3., 11.4., 11.5. Статуту ТОВ «ВЕЛК»).

У даному випадку позивач оскаржує рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «BEЛK», оформлене протоколом загальних зборів учасників №15/09 від 15.09.2021.

Як роз`яснено у п.п.2.11., 2.12., 2.13. Постанови Пленуму ВГСУ №4 від 25.02.2016 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше. Вимоги про визнання рішень загальних зборів або інших органів дійсними задоволенню не підлягають. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; відсутність протоколу загальних зборів ТОВ; відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів. Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 07.12.2021 по справі №908/3564/19.

Визнаватися недійсними мають лише ті рішення оспорюваних загальних зборів, якими порушено корпоративні права позивача, як це визначено самим позивачем. Визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства.

Такої позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 07.2.2021 по справі №902/45/20.

Як вбачається із повідомлення від 28.07.2021 про проведення позачергових загальних зборів ТОВ «ВЕЛК», призначених на « 10» годин « 00» хв. 15 вересня 2021 року, було визначено наступний порядок денний:

1. Затвердження порядку виконання майнових зобов`язань ТОВ «ВЕЛК» в загальній сумі 7 399 393,00 грн. (погашення заборгованості перед кредиторами Товариства) та джерел фінансування погашення таких зобов`язань.

2. Надання згоди на продаж нерухомого майна: нежитлової будівлі, «Завод по переробці риби та морепродуктів», загальною площею 3278,3 кв.м., розташованої за адресою: Одеська область, м. Теплодар, Промзона, вулиця Монтажників, будинок 38, балансова вартість 5944009,23 грн., інвентарний номер: 00007, шляхом укладення з будь-якою особою/особами (юридичною чи фізичною) договору/договорів купівлі - продажу та визначення ціни реалізації нерухомого майна.

3. Надання згоди на продаж рухомого майна, а саме трьох апаратів морозильних плиточних АМП-7Б (інвентарний номер: 00032, балансовою вартістю 279976,24 грн.; інвентарний номер: 00033, балансового вартістю 279976,21 грн.; інвентарний номер: 00034, балансовою вартістю 432938,61 грн.) та іншого рухомого майна шляхом укладення з будь-якою особою/особами (юридичною чи фізичною) договору/договорів купівлі - продажу рухомого майна та визначення ціни його реалізації.

4. Про уповноваження Директора Товариства на укладення та підписання договорів купівлі-продажу нерухомого та рухомого майна на умовах, визначених загальними зборами учасників Товариства та організацію і здійснення всіх дій пов`язаних із продажем майна Товариства та погашенням зобов`язань перед кредиторами Товариства.

У даному випадку сторони не спростовують факт належного повідомлення позивача про скликання зборів на 15.09.2021 та порядок денний цих зборів. Отже, колегія суддів не вбачає порушень закону та установчих документів під час скликання загальних зборів, рішення яких оспорюється.

15.09.2021 відбулись позачергові загальні збори учасників ТОВ «ВЕЛК», на яких прийнято рішення, оформлені протоколом №15/09, а саме:

1. З метою виконання ТОВ «ВЕЛК» боргових зобов`язань перед кредиторами в загальній сумі 7 399 393 (сім мільйонів триста дев`яносто дев`ять тисяч триста дев`яносто три) гривні 00 копійок, зокрема, але не виключно зобов`язань в розмірі 6 425 200,00 (шість мільйонів чотириста двадцять п`ять тисяч двісті) гривень 00 коп. строк виконання яких настав 01.06.2021 року, здійснити реалізацію майна Товариства з направленням отриманих від такої реалізації коштів на погашення боргових зобов`язань Товариства, строк сплати яких настав, зокрема але не виключено здійснення повернення поворотної фінансової допомоги та виконання інших зобов`язань Товариства. (за - 80 %, проти - 20%)

2. Надати згоду на продаж нерухомого майна Товариством: нежитлової будівлі, «Завод по переробці риби та морепродуктів», загальною площею 3278,3 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3582721511 15, балансова вартість 5 944009 (п`ять мільйонів дев`ятсот сорок чотири тисячі дев`ять) гривень 23 копійки), інвентарний номер: 00007, шляхом укладення з будь-якою особою/особами (юридичною чи фізичною) договору/договорів купівлі - продажу та визначити ціну реалізації нерухомого майна за найбільшою пропозицією потенційних покупців, що буде існувати на момент укладення відповідного договору купівлі - продажу, проте не нижче його ринкової вартості у сумі 6 186 000,00 (шість мільйонів сто вісімдесят шість тисяч) гривень. (за - 80 %, проти - 20%)

3. Надати згоду на продаж рухомого майна Товариством, а саме двох апаратів морозильних плиточних АМП-7Б (інвентарний номер: 00032, балансовою вартістю 279 976 (двісті сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 24 копійки; інвентарний номер: 00033, балансовою вартістю 279 976 (двісті сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят шість) гривень 21 копійка; та іншого рухомого майна відповідно Додатку №1 до даного Протоколу, шляхом укладення з будь-якою особою/особами (юридичною чи фізичною) договору/договорів купівлі - продажу та визначити ціну реалізації нерухомого майна за найбільшою пропозицією потенційних покупців, що буде існувати на момент укладення відповідного договору купівлі - продажу, проте не нижче ніж його балансова вартість. (за - 80 %, проти - 20%)

4. Уповноваження Директора Товариства на погодження всіх істотних умов договорів купівлі-продажу нерухомого та рухомого майна на їх укладення та підписання договорів на умовах;-визначених Загальними Зборами. Всі інші умови таких договорів, що не визначені в даному Протоколі, Директор має право визначити на власний розсуд. Уповноважити Директора на організацію і здійснення всіх дій, пов`язаних пошуком потенційних покупців майна та здійснення інших дій, пов`язаних із продажем майна Товариства та погашенням зобов`язань перед кредиторами. (за - 80 %, проти - 20%)

Додатком №1 до протоколу №15/09 від 15.09.2021 слугує перелік майна.

На зборах 15.09.2021 приймали участь наступні учасники товариства: ОСОБА_2 , що володіє часткою у Статутному капіталі Товариства у розмірі 400 000 (чотириста тисяч) гривень 00 копійок, що становить 80% Статутного капіталу Товариства; ОСОБА_1 , що володіє часткою у Статутному капіталі Товариства у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, що становить 20% в статутному капіталі Товариства «ВЕЛК».

Щодо правомірності рішення загальних зборів в частині другого питання, колегія суддів зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься звіт про оцінку майна, виконаний ТОВ «АПРЕЙСЛЕР ЕЛІТ» станом на 10.09.2021, за яким ринкова вартість нерухомого майна - нежитлової будівлі, «Завод по переробці риби та морепродуктів», загальною площею 3278,3 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , складає 6 186 000,00 грн.

Саме на підставі даного звіту приймалося рішення про встановлення нижнього порогу вартості нерухомого майна - нежитлової будівлі, «Завод по переробці риби та морепродуктів», загальною площею 3278,3 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до наданого позивачем висновку судового експерта Сікорської О.А. №194/21 від 06.05.2021 ринкова вартість Заводу по переробці риби та морепродуктів, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату складання висновку, становить 21 018 424 грн.

У даному випадку рішенням загальних зборів було встановлено саме нижній поріг вартості майна товариства, що пропонувалось до продажу, а не ціна продажу такого майна. В той же час апелянтом не було наведено підстав того, яким чином встановлення нижньої межі, без встановлення верхньої лімітованої, порушило норми чинного законодавства чи права позивача, адже дане майно могло бути проданим за будь-яку суму, що перевищувала визначену у рішенні загальних зборів.

Посилання позивача на те, що загальними зборами ТОВ «ВЕЛК» було прийнято рішення з третього питання, яке не було включено до порядку денного, колегія суддів не приймає до уваги.

Адже до порядку денного було включено питання надання згоди на продаж рухомого майна, а саме трьох апаратів морозильних плиточних АМГ1-7Б (інвентарний номер: 00032, інвентарний номер: 00033, інвентарний номер: 00034) та тільки щодо двох із них (інвентарні номери: 00032 та 00033) було прийнято спірне рішення зборів.

Таким чином, матеріали справи свідчать про дотримання чинного законодавства та статуту товариства під час проведення загальних зборів та прийняття рішень, що вбачається також із протоколу №15/09 від 15.09.2021, зокрема, позивач приймала участь у зборах, запропоновані нею питання були розглянуті на зборах, вона голосувала по кожному з оскаржуваних питань.

20.09.2021, на підставі оскаржуваного рішення загальних зборів, між ТОВ «ВЕЛК» (продавець) та ТОВ «ГРАНАТ ПЛЮС» (покупець) було укладено договір купівлі - продажу, за яким ТОВ передало у власність (продало), а ТОВ «ГРАНАТ ПЛЮС» прийняло у власність (купило) нежитлову будівлю, "Завод по переробці риби та морепродуктів", що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Теплодар, Промзона, вулиця Монтажників, будинок 38 (тридцять вісім), загальною площею 3278,3 кв.м, розташована на земельній ділянці площею 0.2424 га, кадастровий номер земельної ділянки 5111500000:02:003:0016. Земельна ділянка, на якій розташований Об`єкт продажу, перебуває в оренді у продавця, право оренди якого зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 10.02.2016, номер речового права: 13212191, на підставі договору оренди, укладеного між продавцем та Теплодарською міською радою Одеської області 03.02.2016 (п.1 договору).

Відповідно до п. 5 Договору купівлі-продажу від 20.09.2021 продаж об`єкта за домовленістю сторін вчинено за 7 423 200 (сім мільйонів чотириста двадцять три тисячі двісті) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 1 237 200 (один мільйон двісті тридцять сім тисяч двісті) гривень 00 копійок. Розрахунок за придбаний об`єкт здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів впродовж двох днів з дня укладення та нотаріального посвідчення цього договору.

Відповідно до п. 7 Договору, експертна вартість об`єкта продажу - 6 186 000 (шість мільйонів сто вісімдесят шість тисяч) гривень 00 копійок, відповідно до звіту про оцінку майна, наданого ТОВ «АПРЕЙСЕР ЕЛІТ», дата оцінки - 10.09.2021.

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №275872670 від 21.09.2021, власником майна за адресою: м. Теплодар, Промзона вул. Монтажників, буд. 38 є ТОВ «ГРАНАТ ПЛЮС».

Договір купівлі-продажу від 20.09.2021 нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Одеського МНО, Сегеченко І.М.

Як передбачено ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Приписи п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6.11.2009 №9 передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Отже, в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Позивач зазначив лише єдину правову підставу для визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації - наслідок визнання недійсними рішень загальних зборів від 15.09.2021. Однак колегією суддів не було встановлено підстав визнання рішення загальних зборів недійсним, тому відсутні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Згідно зі статтями 92, 97 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Згідно зі статтею 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину(дивіденди).

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та. обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти .цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 Цивільного кодексу України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

Повноваження органу управління товариства, який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають.

Аналогічні, висновки Верховного Суду містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17.

При розгляді даної справи також необхідно враховувати усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення у справі «Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки» (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95 від 20 травня 1998 року; рішення у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28 - 30, від 18 жовтня 2005 року; рішення у справі «Фельдман та банк «Слов`янський» проти України», заява № 42758/05, пункт 30, від 21 грудня 2017 року).

Таким чином, оскільки спірний договорів було укладено між ТОВ «ВЕЛК» та ТОВ «ГРАНАТ ПЛЮС», права та обов`язки за цим правочином набувалися саме ТОВ «ВЕЛК» як стороною договору. При цьому сукупність прав та обов`язків учасників господарського товариства (в цьому випадку учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛК» - ОСОБА_1 ) укладенням такого договору ніяк не змінюються. Позивач у такому випадку не є стороною спірного правочину.

Укладенням спірного договору могли бути порушені права самого ТОВ «ВЕЛК», а не Позивача як учасника цього товариства, оскільки нерухоме майно вибуло з власності саме ТОВ «ВЕЛК», а не Позивача.

Крім того, Позивач як учасник ТОВ «ВЕЛК», який вважає свої корпоративні права порушеними внаслідок вчинення ТОВ «ВЕЛК» правочинів щодо передачі у власність іншим особам належного товариству нерухомого майна, не був позбавлений права (разом з іншими учасниками) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення таких правочинів та розгляду питання щодо порушення або не порушення прав та законних інтересів товариства (його учасників).

Доводи апелянта про те, що позивач як учасник був не вправі скликати позачергові загальні збори з огляду на володінням ним лише 20% статутного капіталу, тоді як статутом (п.11.5) передбачено право учасника ініціювати скликання позачергових загальних зборів у разі володіння ним більше 20% статутного капіталу, є хибними та не ґрунтуються на законі з огляду на наступне.

Пунктом 11.5. Статуту ТОВ «ВЕЛК» встановлено, що учасники Товариства, що володіють у сукупності більш як 20% голосів, мають право вимагати скликання позачергових Загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності Товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Відповідно до п. 3 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю» протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Даний закон набрав законної сили 17.06.2018, отже положення статуту ТОВ «ВЕЛК» що, обмежувало право позивача скликати загальні збори Товариства, фактично втратило чинність в силу закону з 17.06.2019 року, а з 18.06.2019 року позивач мала відповідне право ініціювати проведення позачергових загальних зборів учасників на підставі ст. 31 Закону України «Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Щодо посилання апелянта на те, що у випадку продажу заводу за ціною 6 186 000,00 грн., вартість частки ОСОБА_1 , складає 20% від 0 грн., а у випадку продажу заводу за ціною 21 018 424,00 грн., вартість частки ОСОБА_1 , складає 20% від 12 546 458,00 грн., що свідчить про порушення її інтересу спірним рішенням загальних зборів, колегія суддів зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального кругу Борисовою Н.В. заява від 22.09.2020 позивача про свій вихід з числа учасників TOB за власним бажанням; нотаріально посвідчену заяву від 23.12.2020 про свій вихід із товариства за власним бажанням, та проханням: повідомити про вартість частки її та надати обґрунтований розрахунок та копії документів, що необхідні для такого розрахунку, не пізніше 30 днів з дня отримання заяви про вихід; виключити її зі складу числа учасників ТОВ «ВЕЛК»; виплатити ОСОБА_1 вартість частки у статутному капіталі ТОВ «ВЕЛК», розмір якої складає 20%.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6, 7, 8, 12 ст.24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. Статутом товариства можуть бути передбачені інші строк, порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, а також порядок вибору суб`єкта оціночної діяльності. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Як встановлено вище, позивач подав до справи лише нотаріально посвідчені заяви про намір вийти з товариства, однак, доказів виходу, тобто, державної реєстрації виходу, яка передбачена ч. 5 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», не подав, у зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач станом на дату ухвалення даного рішення є учасником ТОВ «ВЕЛК», тобто, його твердження щодо наявності інтересу на отримання частки у майні товариства є припущенням, оскільки на фактах не ґрунтується.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення справи та остаточний висновок.

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 по справі №916/2871/21 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 по справі №916/2871/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 по справі №916/2871/21 - залишити без задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 21.02.2022 по справі №916/2871/21 - залишити без змін.

Витрати на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 09.09.2022.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран