Рішення

від 11.09.2022 по справі 910/4332/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.09.2022Справа № 910/4332/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК ДРИНКС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКО РЕСАЙКЛІНГ УКРАЇНА"

про стягнення 851565,84 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКО РЕСАЙКЛІНГ УКРАЇНА" (далі - Відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК ДРИНКС" (далі - Позивач) 784825,22 грн боргу, що є попередньою оплатою за товар за договором поставки №03/08/21 від 03.08.2021 та нараховані на цю суму інфляційні втрати у сумі 60741,55 грн та 3% річних у сумі 5999,07 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що Позивачем було перераховано Відповідачу кошти за товар, який було поставлено в меншому розмірі, однак Відповідач на вимогу Позивача щодо повернення зайво сплачених коштів не відреагував і кошти не повернув.

Ухвалою суду від 15.06.2022 відкрито провадження у даній справі за вказаними позовними вимогами, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В ухвалі від 15.06.2022 Позивачу та Відповідачу судом були встановлені строки для подання процесуальних документів, зокрема Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу суду від 15.06.2022 Відповідач отримав 21.06.2022.

Так, через відділ діловодства суду 11.07.2022 від Відповідача надійшло клопотання у якому останній просить суд продовжити строк на подання відзиву на позов, обґрунтовуючи це тим, що ним не було отримано від Позивача копії позовної заяви з додатками.

Разом з тим, матеріали даної справи містять докази направлення Позивачем копії даного позову з додатками на адресу Відповідача.

Ухвалою суду від 22.07.2022 було продовжено Відповідачу строк для подання відзиву на позов у даній справі до 08.08.2022 (включно).

Проте Відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву, а ні у встановлені судом строки, а ні станом на день винесення даного рішення.

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

03.08.2021 між позивачем як покупцем та відповідачем як постачальником було укладено договір поставки №03/08/21 (далі - Договір) за умовами п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, постачальник зобов`язується здійснювати поставку (передачу) у встановлені строки (строк) у власність покупця лікеро-горілчаних виробів та продуктів харчування (в подальшому - товар), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець набуває право власності на товар з моменту підписання видаткової накладної (п. 1.2 Договору).

Оплата товару по даному Договору здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 14 банківських днів з моменту продажу товару (п. 3.1 Договору).

Як зазначає Позивач між ним та Відповідачем було досягнуто усних домовленостей щодо асортименту та кількості товару на постачання, після чого Позивачем було здійснено попередні оплати загалом у сумі 2127612,80 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень №1 від 10.08.2021, №2 від 10.08.2021, №4 від 12.08.2021, №5 від 01.09.2021, №12 від 14.09.2021, №13 від 14.09.2021 та №17 від 01.10.2021, №18 від 04.10.2021, №24 від 20.10.2021, №27 від 02.11.2021, №3 від 22.11.2021.

Позивач стверджує, що рахунки які йому виставляв Відповідач, та на підставі яких здійснювалися попередні оплати, з підписами та печатками так і не були надіслані Позивачу.

З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2021 між сторонами було підписано видаткову накладну №103 відповідно до якої вартість поставленого Позивачу товару за Договором склала 1342787,58 грн.

Разом з тим, Позивач зазначає, що на суму 784825,22 грн товару не було поставлено, а отже ці кошти є надмірно сплаченими.

16.02.2022 Позивачем було направлено Відповідачу досудову вимогу від 15.02.2022 №15/02-1 про повернення грошових коштів у сумі 784825,22 грн у строк протягом 7 календарних днів з дня отримання досудової вимоги, що підтверджується наданими до позову копіями відповідної вимоги, опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку.

Вказану досудову вимогу Відповідачем було отримано 22.02.2022, що підтверджується роздруківкою з сайт Укрпошти за трекінгом (4904412277105).

Станом на день подання позовної заяви до суду безпідставно отримані кошти так і не були повернуті Відповідачем у добровільному порядку, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відзиву на позовну заяву Відповідачем не було подано, однак у клопотанні про надання додаткового часу для надання відзиву він вказав, що у нього відсутня будь-яка заборгованість перед Позивачем за Договором, проте доказів щодо відсутності заборгованості суду не надав.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Подаючи свій позов Позивач посилається на ст. 1212 ЦК України, а саме, що отримані Відповідачем грошові кошти у сумі 784825,22 грн є безпідставно отриманими Відповідачем, а отже підлягають поверненню.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується факт здійсненої Позивачем попередньої оплати за на суму 784825,22 грн, проте доказів на підтвердження поставлення товару на цю суму чи повернення такої суми Позивачу матеріали справи не містять.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Враховуючи наведені докази та положення статей 74,79 ГПК Україна суд вважає доведеними позивачем обставини на які він посилається у своєму позові.

Зважаючи на наявні докази у матеріалах справи та відсутність будь-яких спростувань щодо заявлених Позивачем вимог, а також враховуючи, що станом на день ухвалення даного рішення попередню оплату у сумі 784825,22 грн Відповідачем не було повернуто Позивачу (доказів протилежного не надано) позовна заява про стягнення з Відповідача попередньої оплати у сумі 784825,22 грн. підлягає задоволенню.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що Відповідачем в установлені досудовою вимогою строки не було повернуто Позивачу суму попередньої оплати.

З розрахунку Позивача викладеного у позовній заяві вбачається, що ним на суму не повернутої попередньої оплати - 784825,22 грн нараховано Відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в сумі 60741,55 грн (період нарахування березень - квітень 2022) та 3% річних у сумі 5999,07 грн (у період з 01.03.2022 до 01.06.2022).

Заперечень щодо здійснених Позивачем нарахувань та наведених ним сум, а також контррозрахунку нарахованих фінансових санкцій Відповідачем суду надано не було.

Судом перевірено наданий Позивачем розрахунок вищевказаних сум, в частині нарахованої суми інфляційних втрат визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а відтак, заявлені позовні вимоги в частині стягнення 60741,55 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.

При перевірці розрахунків 3% річних судом встановлено, що Позивач помилково починає рахувати період прострочення з 01.03.2022 враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, про що вказано у ст. 253 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем було отримано досудову вимогу 22.02.2022, а отже визначений йому строк у 7 календарних днів для повернення попередньої оплати починає розраховуватися з наступного дня, тобто з 23.02.2022 та закінчується 01.03.2022, таким чином перший день порушення строку повернення коштів має рахуватися з 02.03.2022.

За розрахунком суду, з Відповідача підлягає стягненню 5934,57 грн 3% річних, в решті заявлених вимог суд відмовляє.

Судові витрати у які включено позивачем судовий збір відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Що ж стосується витрат на професійну правничу допомогу, які заявлялися Позивачем у позовній заяві, то у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України Позивач звертаючись із позовом заявив, що докази на підтвердження понесених витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а отже питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у даному рішенні судом не вирішується.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКО РЕСАЙКЛІНГ УКРАЇНА" (вул. Олександра Пироговського, буд. 19, корпус 4, м. Київ, 03110; ідентифікаційний код 42946803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК ДРИНКС" (вул. Каштанова (Індустріальний район), 1А, приміщення 3, м. Дніпро, 49083; ідентифікаційний код 44369439) 784825 (сімсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять п`ять) грн 22 коп. попередньо оплачених коштів, 60741 (шістдесят тисяч сімсот сорок одну) грн 55 коп. інфляційних втрат, 5934 (п`ять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн 57 коп. 3% річних, а також судового збору у сумі 12772 (дванадцять тисяч сімсот сімдесят дві) грн 52 коп.

У решті вимог позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків