Рішення

від 08.11.2022 по справі 910/4332/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2022Справа № 910/4332/22За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК ДРИНКС" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4332/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК ДРИНКС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКО РЕСАЙКЛІНГ УКРАЇНА"

про стягнення 851565,84 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКО РЕСАЙКЛІНГ УКРАЇНА" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК ДРИНКС" (далі - позивач) 784825,22 грн боргу, що є попередньою оплатою за товар за договором поставки №03/08/21 від 03.08.2021 та нараховані на цю суму інфляційні втрати у сумі 60741,55 грн та 3% річних у сумі 5999,07 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 позовні вимоги задоволено частково.

Через електронну пошту суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК ДРИНКС" про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/4332/22, яка підписана електронним цифровим підписом у відповідності до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

У поданому клопотанні позивач просить суд покласти на відповідача 32400 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи, що дана справа розглядалася за правилами спрощеного провадження, яке не передбачає судових дебатів, то позивач має можливість подати такі докази після прийняття рішення у даній справі.

Матеріалами справи підтверджується, що у позовній заяві позивачем було зазначено про те, що він надасть докази про понесені витрати на послуги адвоката після ухвалення рішення у даній справі.

Судом встановлено, що позивач звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення з якою надав докази понесених витрат у визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України строки.

Частиною 3 статті 233 ГПК України зазначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

До заяви ухвалення додаткового рішення позивачем на підтвердження понесених витрат долучено: кінцевий розрахунок суми судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги у межах даної справи та акт №1 приймання-передачі наданих послуг від 13.09.2022.

З позовною заявою позивачем були надані копії: договору про надання правової допомоги від 15.02.2022 укладений між позивачем та адвокатом Василенко Олексієм Валерійовичем, протоколу №1 погодження договірної ціни на виконання робіт (надання послуг) від 15.02.2022, ордер АЕ №1092245 від 27.05.2022, свідоцтво про право на занняття адвокатською діяльністю ДП№3038 від 03.03.2016 на ім`я Василенко Олексія Валерійовича.

Так, умовами розділу 4 договору про надання правової допомоги від 15.02.2022 сторонами було погоджено, що за надані адвокатом послуги клієнт сплачує гонорар. У протоколі №1 погодження договірної ціни на виконання робіт (надання послуг) до договору про надання правової допомоги від 15.02.2022 сторонами було погоджено, що вартсіть однієї години роботи адвоката складає 2700 грн.

Згідно Акта приймання-передачі наданих послуг №1 від 13.09.2022 позивачу надано юридичні послуги (аналіз договору поставки №03/08/21 від 03.08.2021, видаткової накладної, платіжних доручень 2 години - 5400 грн, підготовчка та відправлення досудової вимоги №15/02-1 від 15.02.2022 2 години - 5400 грн, підготовка та відправлення позовної заяви 6 годин - 16200 грн, підготовка заяви про надання доказів на підтвердження понесених судових витрат після ухвалення рішення суду, підготовка клопотання про ухвалення додаткового рішення 1 година - 2700 грн, забезпечення примусового виконання рішення суду у даній справі 1 година - 2700 грн) вартість наданих послуг в цілому становить 32400 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Заперечень стосовно наданих позивачем доказів із заявою про розподіл судових витрат від відповідача не надходило.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в додатковій постанові від 06.02.2020 у справі № 916/1830/19, підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати.

При вирішенні питання щодо покладення на Відповідача витрат Позивача на правову допомогу, судом взято до уваги, що наведена послуга у акті №1 приймання-передачі наданих послуг від 13.09.2022 стосовно забезпечення примусового виконання рішення суду у даній справі вартістю 2700 грн фактично не є наданою станом на момент підписання даного акта та звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення, а тому суд не вбачає підстав у покладенні на відповідача заявленої суми грошових коштів за відповідну послугу та відмовляє Позивачу у стягненні 2700 грн витрат на професійну правничу допомогу з Відповідача.

З огляду на наведені положення процесуального законодавства, правові висновки Верховного Суду та дослідивши питання відповідності розміру заявлених Позивачем витрат критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору у даній справі, суд вважає заявлені Позивачем до стягнення витрати на правничу допомогу у сумі 29700 грн, такими, що відповідають наведеним критеріям та підлягають стягнення з Відповідача у пропорційному розмірі задоволеним позовним вимогам (29697,75 грн), враховуючи, що вимоги позову у даній справі було задоволено частково.

Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКО РЕСАЙКЛІНГ УКРАЇНА" (вул. Олександра Пироговського, буд. 19, корпус 4, м. Київ, 03110; ідентифікаційний код 42946803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК ДРИНКС" (вул. Каштанова (Індустріальний район), 1А, приміщення 3, м. Дніпро, 49083; ідентифікаційний код 44369439) 29697 (двадцять дев`ять тисяч шістсот дев`яносто сім) грн 75 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків