Ухвала

від 11.09.2022 по справі 924/367/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"12" вересня 2022 р. Справа № 924/367/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., розглянувши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову (до відкриття провадження у справі) Державного підприємства «Агроспецсервіс», м. Біла Церква, Київської області

до Товариство з обмеженою відповідальністю «ШИПЛЕНД», с. Ленківці, Шепетівського району, Хмельницької області

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Шепетівський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, м. Шепетівка, Хмельницька область

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Шепетівська районна державна адміністрація (Шепетівська районна військова адміністрація), Шепетівка, Хмельницька область

про визнання права власності на врожай (посіви сільськогосподарських культур) та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння

встановив:

15.06.2022р. до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Державного підприємства «Агроспецсервіс», м. Біла Церква, Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШИПЛЕНД», с. Ленківці, Шепетівського району, Хмельницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Шепетівський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, м. Шепетівка, Хмельницька область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Шепетівська районна державна адміністрація (Шепетівська районна військова адміністрація), Шепетівка, Хмельницька область про визнання права власності на врожай (посіви сільськогосподарських культур) та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

09.09.2022р. Державним підприємством «Агроспецсервіс», м. Біла Церква, Київської області подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на врожай (посіви) гарбуза голонасінного 2022 року на земельних ділянках з кадастровими номерами 6823989200:04:051:0001,6823989200:04:050:0001,6823989200:04:037:0002,6823989200:04:035:0001, 6823989200:04:028:0001,6823989200:04:026:0001,6823989200:04:023:0001,6823989200:04:020:0001, 6823989200:04:019:0001,6823989200:04:022:0001, 6823989200:04:024:0001,6823989200:04:024:0003

загальною площею 491,2568 га (що перебувають у постійному користуванні ДП «Агроспецсервіс») та шляхом тимчасової заборони здійснювати будь-які дії щодо збирання врожаю гарбуза голонасінного на даних земельних ділянках до вирішення спору по суті.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що відповідач може зібрати врожай до вирішення справи по суті, оскільки посіви гарбуза голонасінного на земельних ділянках

позивача були здійснені в кінці травня 2022 року, а вегетаційний період даної сільськогосподарської культурискладає 110 - 120 днів.

Суд, розглянувши подану заяву, зазначає наступне.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Невжиття зазначених заходів забезпечення позову в майбутньому утруднить чи зробить виконання рішення суду неможливим.

Судом враховується, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Твердження позивача, що невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому утруднить чи зробить виконання рішення суду неможливим, на думку суду не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 78, 79, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства «Агроспецсервіс», м. Біла Церква, Київської області про вжиття заходів забезпечення позову від 09.09.2022р. відмовити.

Відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 12.09.2022р..

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня набрання законної сили ухвали.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук 2 прим. (реком. з повід):

1- до справи;

2 - позивачу - agrospecservise@gmail.com);