Постанова
від 16.08.2022 по справі 461/7211/19
ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/7211/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 серпня 2022 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів БИСАГИ Т.Ю., КОЖУХ О.А.

за участю секретаря БОЧКО Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 461/7211/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент»» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки та скасування державної реєстрації речових прав, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 16 червня 2020 року, повний текст якого складено 16 червня 2020 року, головуючий суддя Куцкір Ю.Ю., -

встановив:

Датованою 18.09.2019заявою,яка надійшладо Галицькогорайонного судуміста Львова23.09.2019, ТОВ ФК «Інвент» звернулося до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом про визнання недійсним договору іпотеки та скасування державної реєстрації речових прав (а.с. 1-13 т. 1).

Ухвалою судді Галицького районного суду міста Львова від 25.09.2019 справу передано за підсудністю до Мукачівського міськрайонного суду (а.с. 128-130 т. 1).

Позов мотивувався таким.

05.06.2007 Акціонерний комерційний банк «Форум» (у подальшому Публічне акціонерне товариство «Банк Форум») уклало з ОСОБА_2 кредитний договір № 0082/07/26-Z і надало йому кредит у сумі 223312,00 дол. США.

Виконання позичальником ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором від 05.06.2007 № 0082/07/26-Z було забезпечено іпотекою належного ОСОБА_3 домоволодіння АДРЕСА_1 , до складу якої входить житловий будинок літ. «А» загальною площею 357,00 кв. м, житловою площею 79,60 кв. м, споруди № 1-4, мощення № І-ІІ та розташована за цією ж адресою земельна ділянка площею 0,0625 га, про що 05.06.2007 АКБ «Форум» і ОСОБА_3 уклали іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В. за реєстровим № 2865.

08.08.2007 АКБ «Форум» і ОСОБА_3 уклали кредитний договір № 0199/07/26-Z, на підставі якого банк надав позичальнику кредит у сумі 58000,00 дол. США.

Виконання позичальником ОСОБА_3 зобов`язань за кредитним договором від 08.08.2007 № 0199/07/26-Z шляхом укладення 08.08.2007 договору наступної іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Машікою О.М. за реєстровим № 3911, було забезпечено іпотекою належних ОСОБА_3 житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 27.04.2011 у справі № 2-246/11, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 29.06.2011, вищевказані договори іпотеки від 05.06.2007 і від 08.08.2007 були визнані недійсними, заборона на відчуження будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 була скасована.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.12.2011 рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27.04.2011 і ухвала Апеляційного суду Закарпатської області від 29.06.2011 були скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 05.07.2012 у справі № 0707/771/2012 договори іпотеки від 05.06.2007 і від 08.08.2007 були визнані недійсними, накладені заборони були скасовані, запис про іпотеку з Єдиного реєстру іпотек вилучено.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 10.10.2012 рішення Мукачівського міськрайонного суду від 05.07.2012 щодо визнання недійсними договорів іпотеки від 05.06.2007 і від 08.08.2007, скасування заборон та вилучення запису з Єдиного реєстру іпотек скасовано, у задоволенні цих вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.12.2012 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 10.10.2012 у справі № 0707/771/2012.

У період існування незаконних судових рішень (з 29.06.2011 по 21.12.2011), користуючись протиправною відсутністю державної реєстрації іпотеки на користь банку, іпотекодавець ОСОБА_3 умисно, з метою уникнення відповідальності за порушення умов кредитного договору відчужила предмет іпотеки ОСОБА_1 , з яким уклала договір купівлі-продажу щодо цього майна, посвідчений 12.09.2011 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. за реєстровим № 4715.

У подальшому ОСОБА_1 здійснив реконструкцію будинку АДРЕСА_1 , змінив загальну та житлову площі будинку, які стали, відповідно, 243,7 кв. м і 30,9 кв. м, і зареєстрував це майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 571234521104.

01.11.2018 ТОВ ФК «Інвент» придбало на аукціоні права вимоги за кредитними договорами від 05.06.2007 № 0082/07/26-Z і від 08.08.2007 № 0199/07/26-Z та за іпотечним договором від 05.06.2007, після чого уклало 22.11.2018 з ПАТ «Банк Форум» договір № 1277-Ф про відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договір про відступлення прав за іпотечними договорами, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. за реєстровим № 4076.

Отже, з 22.11.2018 ТОВ ФК «Інвент» відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України набуло прав вимоги первісного кредитора та іпотекодержателя у відповідних зобов`язаннях у тому обсязі і на тих умовах, що існували на момент переходу цих прав.

14.08.2019 ТОВ ФК «Інвент» у зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором користуючись правами, передбаченими іпотечним договором та ст. 37 Закону України «Про іпотеку», звернуло стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття Товариством права власності на предмет іпотеки, внаслідок чого державним реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і зроблено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого ТОВ ФК «Інвент» набуло права власності на предмет іпотеки:

земельну ділянку площею 0,0625 га з кадастровим номером 2110400000:01:016:0631, реєстраційний номер 655304121104, та житловий будинок «А» загальною площею 243,7 кв. м, житловою площею 30,9 кв. м, два поверхи, мансарда, споруди № 1-2, вимощення № І, реєстраційний номер 571234521104, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас позивач виявив, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно досі існують незаконні записи про обтяження нерухомого майна, внесені до реєстру приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. на підставі договору іпотеки, посвідченого 10.06.2015 цим нотаріусом за реєстровим № 1934, де іпотекодержателем або особою, в інтересах якої встановлено обтяження, виступає ОСОБА_2 , а іпотекодавцем або особою, майно/права якої обтяжуються, виступає ОСОБА_1 :

запис щодо земельної ділянки про іпотеку № 99866978, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.06.2015, індексний номер 21971115;

запис щодо земельної ділянки про обтяження (заборону) № 9987037, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.06.2015, індексний номер 21971211;

запис щодо житлового будинку про іпотеку № 9986819, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.06.2015, індексний номер 21970493;

запис щодо житлового будинку про обтяження (заборону) № 9986904, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.06.2015, індексний номер 21970735.

Договором іпотеки, посвідченим 10.06.2015 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. за реєстровим № 1934, та вказаними похідними записами в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно порушуються законні права ТОВ ФК «Інвент» як власника нерухомого майна, а також охоронювані законом інтереси позивача, які полягають у можливості реалізації прав власника майна.

Зазначене є підставою для визнання цього договору іпотеки недійсним та для скасування вказаних незаконних записів у державному реєстрі.

Відповідно до положень ст.ст. 1, 3, 7 Закону України «Про іпотеку» іпотека є похідним від основного забезпечувальним зобов`язанням, за умовами якого іпотекодержатель управі переважно перед іншими кредиторами боржника задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки. У разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека зберігає свою чинність для набувача такого майна незалежно від того, знав він про обтяження майна іпотекою чи ні (ст. 23 Закону України «Про іпотеку»).

Відтак, відповідач ОСОБА_1 , який з моменту набуття права власності на предмет іпотеки на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2011 і до набуття 14.08.2019 права власності на це майно позивачем ТОВ ФК «Інвент» був власником відповідного майна, набув прав і обов`язків іпотекодавця на тих самих умовах, що існували для попереднього іпотекодавця.

За змістом положень ст.ст. 3, 4 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 3, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого Постановою КМ України від 31.03.2004, що діяв до 31.01.2013, п.п. 74, 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМ України від 17.01.2013 № 868, обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації, взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту такої державної реєстрації, а в разі скасування судового рішення, на підставі якого з державного реєстру було виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в державному реєстрі, який раніше був виключений на підставі незаконного рішення суду, оскільки відпала підстава для виключення цього запису. Тому іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису до Державного реєстру іпотек.

Враховуючи наведене та презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України), ухвалення Мукачівським міськрайонним судом у справі № 2-246/11 (№ 0707/771/2012) рішень про недійсність іпотечного договору, які в подальшому були скасовані, не спростовує правомірності іпотечного договору і такий залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек, що відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц та в інших справах.

Іпотекодавець мав право відчужувати предмет іпотеки, передавати його в наступну іпотеку, обтяжувати зобов`язаннями на користь третіх осіб лише за згодою іпотекодержателя, вчинений без такої згоди відповідний правочин є недійсним, тому іпотечний договір від 10.05.2015 підлягає визнанню недійсним (ст.ст. 9, 12, 13 Закону України «Про іпотеку», ст. 215 ЦК України, п. 3.1.7. іпотечного договору від 05.06.2007).

Ефективним способом захисту порушених цивільних прав і законних цивільних інтересів позивача, відновлення становища, яке існувало до порушення прав, є визнання правочину недійсним, а також скасування в державному реєстрі прав записів про проведену на підставі судового рішення, що в подальшому було скасоване як незаконне, державну реєстрацію речових прав, як це випливає з правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі № 915/127/18.

Посилаючись на ці обставини, на наведені вище положення законодавства, на норми ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16, 316, 317, 319 ЦК України та на інші положення законодавства, діючи на захист своїх прав на відповідний час як іпотекодержателя та як власника нерухомого майна, позивач ТОВ ФК «Інвент» просив:

за вимогою, пред`явленою до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 :

визнати недійсним договір іпотеки, посвідчений 10.06.2015 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. за реєстровим № 1934;

за вимогами, пред`явленими до ОСОБА_2 :

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. на підставі договору іпотеки, посвідченого 10.06.2015 за реєстровим № 1934, записи про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень:

щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 655304121104 запис про іпотеку № 9986978, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.06.2015, індексний номер 21971115, іпотекодержатель ОСОБА_2 , іпотекодавець ОСОБА_1 ;

щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 655304121104 запис про обтяження № 9987037, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.06.2015, індексний номер 21971211, особа, в інтересах якої встановлено обтяження, ОСОБА_2 , особа, майно/права якої обтяжуються, ОСОБА_1 ;

щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 571234521104 запис про іпотеку № 9986819, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.06.2015, індексний номер 21970493, іпотекодержатель ОСОБА_2 , іпотекодавець ОСОБА_1 ;

щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 571234521104 запис про обтяження № 9986904, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.06.2015, індексний номер 21970735, особа, в інтересах якої встановлено обтяження, ОСОБА_2 , особа, майно/права якої обтяжуються, ОСОБА_1 .

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 16.06.2020 позов задоволено:

визнано недійсним договір іпотеки, посвідчений 10.06.2015 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. за реєстровим № 1934, укладений між іпотекодержателем ОСОБА_2 та іпотекодавцем ОСОБА_1 ;

скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. на підставі договору іпотеки, посвідченого 10.06.2015 за реєстровим № 1934, записи про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень:

Стягнуто на користь ТОВ ФК «Інвент» з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 5282,75 грн з кожного в рахунок відшкодування витрат із оплати судового збору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його обґрунтованості та доведеності, з того, що оспорений позивачем договір іпотеки був укладений відповідачами з порушенням вимог закону, оскільки правочин був вчинений без згоди іпотекодержателя щодо відповідного майна і як такий порушив цивільні права та законні цивільні інтереси останнього. Так само порушує права позивача і похідна від оспореного правочину державна реєстрація обтяжень належного позивачу нерухомого майна. Такі порушення прав позивача та перешкоди у здійсненні права власності підлягають усуненню.

Відповідач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Дурдинець Р.Ю., оскаржив рішення суду як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, наводить у скарзі такі доводи.

Суд першої інстанції помилково визнав установленим, що оспорений іпотечний договір був укладений без згоди іпотекодержателя ПАТ «Банк Форум», а обтяження, що було накладене за спірним договором іпотеки, перешкоджає позивачу користуватися та розпоряджатися належним йому майном. Ці обставини не були доведені, а визнавши такі встановленими, суд застосував абзац 3 ст. 12 та ст. 23 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 15, 16, 203, 215 ЦК України, які не підлягали застосуванню.

Оскільки підставою для визнання правочину недійсним є недодержання вимог закону саме в момент його вчинення (ст. 215 ч. 1 ЦК України), позивач ТОВ ФК «Інвент» не довів, які саме його цивільні права були порушені договором іпотеки, укладеним 10.06.2015. Під час укладення цього договору іпотеки ані сторони договору, ані нотаріус, який його посвідчував, не порушили вимоги законодавства про іпотеку та про державну реєстрацію речових прав.

ОСОБА_1 набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 12.09.2011, тобто, в той час, коли було чинним рішення суду про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 05.06.2007 ОСОБА_3 із АКБ «Банк Форум». Договір купівлі-продажу від 12.09.2011 не оспорювався і є чинним.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», особа вправі покладатися на достовірність відомостей, що містяться і Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Тому за відсутності в цьому реєстрі записів про права третіх осіб на певне майно чи обтяження щодо нього особа добросовісно набуває відповідні права на майно, яке є вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень, що відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 27.05.2020 у справі № 905/2947/17 та в інших справах.

Рішення судів про визнання недійсними договорів іпотеки від 05.06.2007 і від 08.08.2007 були скасовані судом касаційної інстанції тільки 21.12.2011, а справу було направлено на новий судовий розгляд. Саме з цього моменту у ПАТ «Банк Форум» виникло право на поновлення запису про іпотеку у державному реєстрі, проте, банк не звертався до державного реєстратора із заявою про поновлення відповідного запису, тоді як зі скасуванням судового рішення, на підставі якого раніше державна реєстрація іпотеки була припинена, не відбувається автоматичного поновлення попереднього запису. Для такого поновлення запису про іпотеку необхідне волевиявлення заінтересованої особи, в даному випадку ПАТ «Банк Форум», якого не було.

За приписами ст. 3 Закону України «Про іпотеку», ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації речового права, обтяження. Тому самого лиш підписання договору іпотеки недостатньо для його дії.

Лише 10.10.2012 рішенням Апеляційного суду Закарпатської області у справі № 707/7771/2012 було відмовлено у визнанні недійсними договорів іпотеки від 05.06.2007 і від 08.08.2007. ОСОБА_1 не брав участі в цій справі та не знав про судове рішення.

Таким чином, на день укладання оспореного договору іпотеки (10.06.2015) житловий будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_1 не були обтяжені іпотекою, відповідні записи в Державному реєстрі іпотек були відсутні, а набувач майна ОСОБА_1 не набув статусу іпотекодавця.

Записи про іпотеку житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 були відновлені лише у 2019 році за заявою ТОВ ФК «Інвент». З 21.12.2011 по березень-квітень 2019 року банк і його правонаступник не вчиняли дій для поновлення своїх прав іпотекодержателя.

Беручи до уваги, що згідно з п. 6 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено в разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, висновок суду про порушення оспореним договором іпотеки права позивача розпоряджатися майном необґрунтований, позаяк можливість відмови в реєстрації прав на майно не означає обов`язковості такої.

Насамкінець, у разі, якщо суд вважатиме обґрунтованим позов по суті, у ньому належить відмовити через сплив позовної давності. Так, перебіг позовної давності за вимогою про визнання недійсним іпотечного договору розпочався з 11.06.2015 і закінчився 11.06.2018, а позов про визнання недійсним цього договору був пред`явлений у 2019 році після спливу позовної давності.

Сторона просить рішення суду скасувати, у позові відмовити.

У відзиві на апеляцію позивач ТОВ ФК «Інвент» вказує на її необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Позивач посилається загалом на ті самі доводи, якими мотивувався позов. Крім того, підкреслює, що набув прав і обов`язків попереднього кредитора та іпотекодержателя в тому ж обсязі, що існував для останнього, тому вправі ставити питання про порушення прав кредитора, що було доведено, оспореним договором іпотеки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Дурдинець Р.Ю., який апеляцію підтримала, розглянувши відповідно до ст. 372 ч. 2 ЦПК України справу за відсутності інших учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оглянувши справу № 2-246/11 (№ 0707/771/2012), обговоривши доводи учасників процесу, суд приходить до такого.

Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України та іншого законодавства щодо права власності на нерухоме майно, правочинів, іпотеки, зобов`язань та у відповідній частині нормами законодавства щодо оформлення речових прав у редакції, чинній на час виникнення відповідних юридичних фактів.

Встановлено, що 05.06.2007 Акціонерний комерційний банк «Форум» (у подальшому Публічне акціонерне товариство «Банк Форум») уклав із ОСОБА_3 іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В. за реєстровим № 2865, яким було забезпечено виконання позичальником ОСОБА_2 зобов`язань за укладеним ним 05.06.2007 із АКБ «Форум» кредитним договором № 0082/07/26-Z на суму 223312,00 дол. США, договір був зареєстрований у Державному реєстрі іпотек 05.06.2007 за № 5078750 (а.с. 23-24, 27-30, 34 т. 1). 21.02.2019 приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В. посвідчила за реєстровим № 268 дублікат іпотечного договору від 05.06.2007 замість втраченого (а.с. 31-33 т. 1).

Предметом іпотеки за цим іпотечним договором є належне ОСОБА_3 домоволодіння АДРЕСА_1 , до складу якого входить житловий будинок літ. «А» загальною площею 357,00 кв. м, житловою площею 79,60 кв. м, споруди № 1-4, мощення № І-ІІ і розташована за цією ж адресою земельна ділянка площею 0,0625 га, заставну вартість предмета іпотеки сторони договору визначили у 1221330,00 грн.

Умови договору іпотеки передбачають, зокрема, що:

у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі, в порядку спадкування, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою (п. 2.8.);

іпотекодавець зобов`язаний не відчужувати предмет іпотеки та не обтяжувати його зобов`язаннями з боку третіх осіб (зокрема, передавати його в найм (оренду), в користування іншим особам, наступну іпотеку тощо) без отримання попередньої письмової згоди на це іпотекодержателя (п. 3.1.7.);

іпотекодержатель управі звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі, тобто, порядком позасудового врегулювання шляхом, зокрема, передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором (ст. 37 Закону України «Про іпотеку»), іпотечне застереження в договорі є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки (п.п. 5.4., 6.1., 6.3., 6.4.).

08.08.2007 АКБ «Форум» уклав із ОСОБА_3 іпотечний договір (договір наступної іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Машікою О.М. за реєстровим № 3911, яким було забезпечено виконання нею як позичальником зобов`язань за укладеним 08.08.2007 із АКБ «Форум» кредитним договором № 0199/07/26-Z на суму 58000,00 дол. США (а.с. 25-26, 35-39 т. 1). Предметом наступної іпотеки за цим іпотечним договором є те ж саме належне ОСОБА_3 домоволодіння АДРЕСА_1 . Зміст пунктів 2.8., 3.1.7., 5.4., 6.1., 6.3., 6.4. договору наступної іпотеки аналогічний змісту цих пунктів у іпотечному договорі від 05.06.2007.

Відповідно доположень ст.ст.203,204,207,ст.208ч.1п.п.2,4,ст.ст.209,210,572,ст.575ч.ч.1,3,ст.577ч.ч.1,2,ст.ст.588,629,639ЦК України,ст.ст.3,4,13,18Закону України«Про іпотеку»(Закон№ 898-IV),п.п.1,5,6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою КМ України від 26.05.2004 № 671, п.п. 1, 6, Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою КМ України від 31.03.2004 № 410, договір іпотеки від 05.06.2007 і договір наступної іпотеки від 08.08.2007 набули чинності з моменту їх нотаріального посвідчення та державної реєстрації іпотеки, проведеної одночасно з нотаріальним посвідченням іпотечного договору, правомірність договорів презюмується, договори є обов`язковими для виконання сторонами.

Закон № 898-IV у редакції, чинній на час укладення іпотечного договору та договору наступної іпотеки, передбачає, що:

обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством; у разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно (ст. 4 ч. 1);

предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку …; попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками;

у разі звернення стягнення на предмет іпотеки наступним іпотекодержателем попередній іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов`язання перед попереднім іпотекодержателем ще не настав; якщо попередній іпотекодержатель не скористався цим правом, попередня іпотека є дійсною до повного задоволення вимоги попереднього іпотекодержателя за основним зобов`язанням, а право власності на предмет іпотеки переходить до нового власника разом з обтяженням цього майна попередньою іпотекою (ст. 13 ч.ч. 1, 2).

З даних, зафіксованих у інформаційних довідках із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 27.08.2019 № 178696119 (а.с. 16-19 т. 1), від 09.10.2020 № 227629855 (а.с. 148-155 т. 2), № 227629565 (а.с. 156-163 т. 2), №227681826 (а.с. 164-178 т. 2) і від 12.10.2020 № 227681543 (а.с. 179-185 т. 2), випливає:

державна реєстрація обтяжень щодо домоволодіння АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18082112) на підставі іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського МНО Ришкович О.В. за реєстровим № 2865, була здійснена 05.06.2007:

іпотеки будинку та земельної ділянки за реєстраційним номером обтяження 5078750;

заборони на нерухоме майно (будинок і земельну ділянку) за реєстраційним номером обтяження 5078733.

Позичальники ОСОБА_2 і ОСОБА_3 порушили свої зобов`язання за кредитними договорами. За позовом АКБ «Форум» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 18.09.2009 у справі № 2-2435/09 достроково розірвано кредитний договір від 05.06.2007 № 0082/07/26-Z; стягнуто з ОСОБА_2 на користь АКБ «Форум» заборгованість за цим кредитним договором у розмірі 208013,82 долари США (еквівалент 1591305,72 грн), штрафні санкції у розмірі 99528,68 грн і судові витрати в сумі 1950,00 грн (посилання в мережі Internet на https://reyestr.court.gov.ua/Review/18537683).

Як зазначено в ухвалі Мукачівського міськрайонного суду від 25.02.2019, на виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18.09.2009 судом був 15.10.2009 виданий виконавчий лист № 2-2435/09, а рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 07.12.2010 рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18.09.2009 змінено, виключено з резолютивної частини рішення вказівку про стягнення з ОСОБА_2 на користь АКБ «Форум» штрафних санкцій за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату нарахованих відсотків (штраф та пеню) в розмірі 49764,34 грн, передбачених п. 4.4. кредитного договору від 05.06.2007 № 0082/07/26-Z (https://reyestr.court.gov.ua/Review/80097942).

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 10.01.2011 у справі № 2-3753/10 (№ 2-154/11) за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості стягнуто солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 08.08.2007 № 0199/07/26-Z у сумі 490370,17 грн, стягнуто з ОСОБА_3 штрафні санкції в розмірі 104545,92 грн, стягнуто з відповідачів судові витрати в сумі у розмірі 1820 грн (https://reyestr.court.gov.ua/Review/13582468).

Отже, у 2009-2010 рр. кредитор пред`явив до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимоги про дострокове стягнення всіх боргів за кредитними договорами від 05.06.2007 № 0082/07/26-Z і від 08.08.2007 № 0199/07/26-Z і станом на січень 2011 року з боржників на користь ПАТ «Банк Форум» була стягнута заборгованість за обома договорами, забезпеченими іпотекою належних ОСОБА_3 житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , а також судові витрати загальною сумою 2239756,15 грн. Про ці обставини і процеси боржникам було достеменно відомо.

23.11.2010 ОСОБА_3 і ОСОБА_2 пред`явили до ПАТ «Банк Форум» позов про визнання договору іпотеки недійсним, скасування заборони відчуження нерухомого майна та вилучення реєстраційного запису про іпотеку (а.с. 3-7 т. 1 справи № 2-246/11 (№ 0707/771/2012)). У цій справі ОСОБА_4 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, 29.03.2011 пред`явила до ОСОБА_3 і ОСОБА_2 і ПАТ «Банк Форум» позов про визнання договорів іпотеки недійсними, скасування заборон відчуження нерухомого майна та вилучення реєстраційних записів про іпотеку (а.с. 58-62 т. 1 т. 1 справи № 2-246/11 (№ 0707/771/2012)).

За результатом розгляду справи № 2-246/11 (№ 0707/771/2012) рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 27.04.2011 у позові ОСОБА_3 і ОСОБА_2 було відмовлено, позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 було задоволено, були визнані недійсними іпотечний договір, посвідчений 05.05.2007 приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В. за реєстровим № 2865, договір наступної іпотеки, посвідчений 08.08.2007 приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Машікою О.М. за реєстровим № 3911, були скасовані заборони відчуження будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , з Єдиного реєстру іпотек був вилучений запис про іпотеку щодо цього нерухомого майна (а.с. 40-44 т. 1, а.с. 99-103 т. 1 справи № 2-246/11 (№ 0707/771/2012)).

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 29.06.2011 рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27.04.2011 у справі № 2-246/11 (№ 0707/771/2012) було залишено без змін (а.с. 45-46, а.с. 149-150 т. 1 справи № 2-246/11 (№ 0707/771/2012)).

14.07.2011 ПАТ «Банк Форум» подало касаційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27.04.2011 та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 29.06.2011 у справі № 2-246/11 (№ 0707/771/2012), касаційне провадження було відкрито ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.07.2011 (а.с. 158-162, 171, 172 т. 1 справи № 2-246/11 (№ 0707/771/2012)).

Інформаційною довідкою з державних реєстрів від 12.10.2020 № 227681543 зафіксовано, що реєстратор приватний нотаріус Мукачівського МНО Ришкович О.В. 15.07.2011 вилучила з реєстрів обтяження за реєстраційним номером 5078750 (іпотеку) і за реєстраційним номером 5078733 (заборону на нерухоме майно).

Даними інформаційних довідок із державних реєстрів підтверджується, що:

на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 12.09.2011 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. за реєстровим № 4715, право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18082112) було зареєстровано 14.09.2011 у цілому за ОСОБА_1 ;

реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна житлового будинку АДРЕСА_1 змінився з 18082112 на 571234521104;

реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:016:0631 по АДРЕСА_2 ;

Таким чином, ОСОБА_3 відчужила домоволодіння АДРЕСА_1 (садибу в розумінні ст.ст. 186, 188, 381 ЦК України) невідкладно після набрання законної сили рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 27.04.2011 у справі № 2-246/11 (№ 0707/771/2012) та зняття з нерухомого майна обтяжень. При цьому, ОСОБА_3 була обізнана про стягнення на підставі чинних судових рішень на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості з обох боржників за кредитними договорами від 05.06.2007 № 0082/07/26-Z і від 08.08.2007 № 0199/07/26-Z, забезпеченими іпотекою цього нерухомого майна, а також судових витрат загальною сумою 2289520,49грн (еквівалент281023,36дол.США станомна часнабуття ОСОБА_1 права власностіна нерухомемайно), а на час відчуження майна вже було відкрито касаційне провадження у справі № 2-246/11 (№ 0707/771/2012).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.12.2011 рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27.04.2011 і ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 29.06.2011 у справі № 2-246/11 (№ 0707/771/2012) було скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 47-49 т. 1, а.с. 174-176 т. 1 справи № 2-246/11 (№ 0707/771/2012)).

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 05.07.2012 у справі № 2-246/11 (№ 0707/771/2012) у позові ОСОБА_3 і ОСОБА_2 було відмовлено, позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 було задоволено, були визнані недійсними договір іпотеки, посвідчений 05.05.2007 приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В. за реєстровим № 2865, договір іпотеки, посвідчений 08.08.2007 приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Машікою О.М. за реєстровим № 3911, були скасовані заборони відчуження будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , з Єдиного реєстру іпотек був вилучений запис про іпотеку щодо цього нерухомого майна (а.с. 50-57 т. 1, а.с. 88-94 т. 2 справи № 2-246/11 (№ 0707/771/2012)).

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 10.10.2012 рішення Мукачівського міськрайонного суду від 05.07.2012 у справі № 2-246/11 (№ 0707/771/2012) в частині задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 скасовано, у цьому позові про визнаннядоговорів іпотекинедійсними,скасування заборонвідчуження нерухомогомайна тавилучення реєстраційнихзаписів проіпотеку відмовлено (а.с. 58-62 т. 1, а.с. 130-132 т. 2 справи № 2-246/11 (№ 0707/771/2012)).

Положення ст. 4 ч. 1, ст. 13 ч.ч. 1, 2 Закону № 898-IV в редакції, чинній у період з 29.06.2011 по 21.12.2011, залишалися незмінними порівняно з наведеною вище їх редакцією, а інші приписи цього Закону встановлювали, що:

правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним (ст. 12 ч. 3);

у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою;

особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (ст. 23 ч.ч. 1, 2).

Відповідно до змісту положень ст. 3 ч. 1 п.п. 2, 3, 5, 6, ст. 11, ст. 12 ч. 1, ст.ст. 13, 14, глав 23, 29, 30 ЦК України:

загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність;

право власності та інше речове право не можуть бути обмежені всупереч закону і підлягають захисту, захист речового права на чуже майно здійснюється за тими ж правилами, що і захист права власності;

особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки;

при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, зловживання цивільними правами не допускається;

у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 ст. 13 ЦК України, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору; договір набирає чинності з моменту його укладення (ст. 634 ч.ч. 1, 2 ЦК України).

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (ст. 330 ч. 1 ЦК України). Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ч. 1 ЦК України).

Якщо майноза відплатнимдоговором придбанев особи,яка немала правайого відчужувати,про щонабувач незнав іне мігзнати (добросовіснийнабувач),власник маєправо витребуватице майновід набувачалише увипадках,передбачених частиною1статті 388ЦК України,зокрема,у разі,якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (ст. 388 ч. 1 п. 3 ЦК України).

Таким чином, у розумінні закону добросовісним є набувач майна за відплатним договором, який не знав і не міг знати, що придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати.

У період з 29.06.2011 по 21.12.2011 державна реєстрація права власності та речових прав на нерухоме майно, іпотеки, заборон щодо нерухомого майна здійснювалася відповідно до законодавства, яке не передбачало автоматичного поновлення такої реєстрації в разі скасування рішення суду, що ним було визнано недійсним правочин, на підставі якого було проведено відповідну первісну реєстрацію права та/або обтяження. Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Мін`юсту України від 07.02.2002 № 7/5 (реєстрація в Мін`юсті України від 18.02.2002 за № 157/6445) (п.п. 1.4., 1.5., 2.1., 2.2., 3.1., 3.4. та ін.), Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек, затверджений постановою КМ України від 31.03.2004 № 410 (п.п. 6, 7, 17 та ін.), Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затверджене наказом Мін`юсту України від 09.06.1999 № 31/5 (реєстрація в Мін`юсті України від 10.06.1999 за № 364/3657) (п.п. 1.5., 1.11., 2.1. та ін.) передбачали вчинення ініціатором реєстрації відповідної дії (подання заяви, повідомлення, документів тощо).

Так само вимагають вчинення відповідних дій для проведення державної реєстрації права та/або обтяження і норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Закон № 1952-IV), на підставі якого здійснюється державна реєстрація з 01.01.2013 (ст.ст. 18, 20, 26 та ін.), та відповідних йому порядків ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Поряд із цим слід враховувати, що Тимчасове положення, затверджене наказом Мін`юсту України від 07.02.2002 № 7/5 (п. 1.2., додаток 2), Закон № 1952-IV в усіх редакціях (ст.ст. 2, 19, 23 редакції від 01.07.2004, ст.ст. 1, 19 редакції від 16.03.2010, ст.ст. 2, 19 редакції від 01.01.2013, ст.ст. 2, 27 редакції від 28.08.2018 та інші з відповідними редакційними відмінностями) передбачали (передбачають) за змістом, що:

державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, чинного договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чинного судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції, відповідно до яких: державна реєстрація права власності на нерухоме майно сама по собі не породжує це право, оскільки підставами для його виникнення є відповідні юридичні факти, правовстановлюючі документи, а державна реєстрація є лише однією з умов, необхідних для виникнення і оформлення права, для забезпечення оборотоздатності речі, речових прав щодо неї; виключення відомостей про право іпотеки з відповідного державного реєстру на підставі судового рішення, що в подальшому було скасоване, не впливає на чинність іпотеки, а при вирішенні відповідних спорів слід враховувати обставини, пов`язані з наслідками такого судового рішення, зокрема, добросовісність дій, вчинених на його підставі.

У постанові від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 Велика Палата Верховного Суду зазначила:

із офіційним визнанням державою права власності [державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього (п. 6.29.);

законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не призводить; державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має (п. 6.30.);

державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності (п. 6.31.).

У справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду ухвалила 23.11.2021 постанову, в якій сформулювала такі висновки:

володіння нерухомими речами може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння) (п. 60.);

відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта права володіння цим майном (як складової права власності); наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (п.п. 61, 62);

отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем; у випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі власникові; останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності (п. 63);

тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно; власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном; така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові; саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа (п. 64);

володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним); натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може; право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна; особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі (п.п. 65, 66);

володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння; зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна (частина 1 статті 317 ЦК України), незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні; тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності; натомість така особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем такого майна, але не набуває права володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем (п. 67);

відповідно до принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном його фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном; у таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов) (п. 70).

Вирішуючи постановою від 15.06.2021 справу № 922/2416/17 Велика Палата Верховного Суду вказала таке:

дійсність чи недійсність правочину з відчуження предмета іпотеки не спростовує право позивача [стягувача] звернути стягнення на предмет іпотеки; якщо предмет іпотеки перейшов у власність іншої особи (набувача) на виконання дійсного договору, то це не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотека є дійсною для набувача (п. 7.1.);

відповідно до пункту 3 частини 1 статті 593 ЦК України застава (іпотека) припиняється у разі реалізації предмета застави (іпотеки), а не у зв`язку зі скасуванням обтяження, зокрема обмеження щодо розпорядження майном боржника; виключення з Державного реєстру іпотек запису про іпотеку не є підставою для припинення іпотеки, оскільки така підстава не передбачена законом (п. 7.3.);

виключення запису про обтяження, зокрема, на підставі судового рішення саме по собі не припиняє іпотеки, яка залишається чинною; відповідно скасування такого судового рішення не спричиняє відновлення дії іпотеки; якщо предмет іпотеки не був реалізований та відсутні інші підстави для припинення іпотеки, встановлені законом, то іпотека є чинною з моменту внесення про неї первинного запису до відповідного реєстру незалежно від того, чи було скасоване судове рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження; у такому разі запис про іпотеку підлягає відновленню (п. 7.11.);

водночас функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі; аналогічно функцією державної реєстрації іпотеки є оголошення належності іпотеки нерухомого майна певній особі; тобто запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису («заднім числом»), а підлягає відновленню з моменту вчинення запису про таке відновлення (п. 7.12.);

якщо ж іпотека припинена у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки [на прилюдних торгах у рахунок задоволення вимог іпотекодержателя], то подальше скасування судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, не впливає ані на чинність договору купівлі-продажу, укладеного на прилюдних торгах, ані на чинність іпотеки (п. 7.13.);

відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне; суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (п. 7.14.);

добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження; тому за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (п.п. 7.15., 7.16);

якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення; у разі скасування незаконного судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який виключено на підставі незаконного рішення суду; це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек; договір іпотеки (права й обов`язки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек (п. 7.17.);

Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити шляхом конкретизації від її висновку, викладеного у постанові від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц, а також від аналогічного висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 16.09.2015 у справі № 6-1193цс15, і Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постановах від 10.05.2018 у справі № 643/18839/13-ц, від 23.01.2019 у справі № 643/12557/16-ц та від 13.03.2019 у справі № 643/19761/13-ц;

означена конкретизація висновків полягає у такому:

- скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення;

- виключення відомостей про право іпотеки з відповідного державного реєстру на підставі судового рішення є не правовим наслідком такого рішення, а фактичною дією, вчиненою на підставі цього рішення;

- виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру, зокрема, на підставі судового рішення не впливає на чинність іпотеки; скасування того судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі;

- запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя;

- за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень; за таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню;

- при вирішенні таких спорів необхідно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження.

Враховуючи викладене слід констатувати, що зі скасуванням 21.12.2011 судом касаційної інстанції рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27.04.2011 і ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 29.06.2011 у справі № 2-246/11(№0707/771/2012) іпотека, встановлена іпотечним договором, посвідченим 05.05.2007 приватним нотаріусом Мукачівського МНО Ришкович О.В. за реєстровим № 2865, і договором наступної іпотеки, посвідченим 08.08.2007 приватним нотаріусом Мукачівського МНО Машікою О.М. за реєстровим № 3911, є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису до Державного реєстру іпотек, а іпотечні договори (права й обов`язки сторін) залишаються чинним з моменту первинної реєстрації іпотечного договору від 05.05.2007 у Державному реєстрі іпотек.

Дії ОСОБА_3 із відчуження нерухомого майна були вчинені на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27.04.2011 та ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 29.06.2011 у справі № 2-246/11 (№ 0707/771/2012) і мають явні ознаки недобросовісності, вчинення на шкоду кредитору, право якого на стягнення вельми значного боргу було підтверджене й чинними судовими рішеннями. Крім того, обов`язком саме відчужувача майна є повідомлення набувача про недоліки майна, в тому числі, про особливості його правового статусу (обмеження в цивільному обороті, обтяження тощо), невиконання якого може тягти відповідні правові наслідки.

Своєю чергою ОСОБА_1 набуваючи у власність нерухоме майно значної вартості, виходячи з потреби діяти у цивільних відносинах добросовісно, розумно, з необхідною обачністю, не був позбавлений можливості перевірити шляхом огляду правовстановлюючих і реєстраційних документів на майно (які, власне, підлягають передачі покупцеві майна), вільного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень (ст.ст. 2-4 Закону України «Про доступ до судових рішень» та інші норми законодавства) правовий статус майна, рух прав і обтяжень щодо майна, наявність судових рішень щодо майна та/або щодо власників майна, стягнення з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 боргів, які мають значення для прийняття рішення про купівлю майна, тощо. Такі дії ОСОБА_1 реально міг вчинити, відповідну інформацію отримати як самостійно, так і з використанням фахової правової допомоги.

Відтак ОСОБА_5 міг знати, що купує майно, що належало особі, яка в дійсності не мала права його відчужувати без згоди кредитора, перешкод для такої обізнаності він не мав, тому не є добросовісним набувачем у розумінні частини 1 статті 388 ЦК України.

За таких умов попри відсутність на момент набуття ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у відповідних державних реєстрах відомостей про державну реєстрацію іпотеки щодо придбаного нерухомого майна, він з урахуванням чинності іпотечних договорів, набув відповідно до закону і договору прав і обов`язків іпотекодавця щодо житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Чинність договору купівлі-продажу нерухомого майна, рівно як і відсутність державної реєстрації іпотеки не усувають факту чинності договорів іпотеки, не впливають на обсяг прав іпотекодержателя (за винятком питань пріоритету звернення стягнення на предмет іпотеки, для чого державна реєстрація іпотеки має значення (ст.ст. 3, 4 Закону № 898-IV, інші норми законодавства)), відтак із додержанням закону всі подальші дії щодо майна могли вчинятися лише з урахуванням статусу майна як предмета іпотеки.

Власність зобов`язує; власник не може використовувати право власності на шкоду людині, суспільству, правам інших осіб (ст.ст. 13, 41 Конституції України, ст. 319 ЦК України).

Ухвалою суддіМукачівського міськрайонногосуду від10.06.2014було відкритопровадження всправі №303/2858/14-цза пред`явленим13.05.2014позовом ПАТ« БанкФорум»,від іменіякого діялауповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум», до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки (https://reyestr.court.gov.ua/Review/39168839). Розгляд справи тривав до 22.05.2018, коли було ухвалене заочне рішення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/74143113), яке не переглядалося. Як установлено судовими рішеннями в справі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про процес були обізнані.

Чинним заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 22.05.2018 у справі № 303/2858/14-ц встановлено, зокрема, що під час виконання рішень Мукачівського міськрайонного суду від 18.09.2009 у справі № 2-2435/09 і від 10.01.2011 у справі № 2-3753/10 (№ 2-154/11) з`ясувалося, що нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, належить ОСОБА_1 , а 11.02.2015 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 із загальною площею 243,7 кв. м, житловою площею 30,9 кв. м.

Цим рішенням суду у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 05.06.2007 № 0082/07/26-Z у розмірі 1643020,06 грн і ОСОБА_3 за кредитним договором від 08.08.2007 № 0199/07/26-Z у розмірі 594916,09 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки, домоволодіння загальною площею 243,7 кв. м, житловою площею 30,9 кв. м, та земельну ділянку площею 0,0625 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 і належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом їх продажу з прилюдних торгів, водночас постановлено, що на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого, як забезпечення кредитів в іноземній валюті» рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню.

Тож рішенням суду у справі, в якій брали участь усі заінтересовані учасники спірних правовідносин і це рішення не оскаржували, було підтверджено чинність іпотеки, встановленої іпотечним договором, посвідченим 05.07.2007 приватним нотаріусом Мукачівського МНО Ришкович О.В. за реєстровим № 2865, і договором наступної іпотеки, посвідченим 08.08.2007 приватним нотаріусом Мукачівського МНО Машікою О.М. за реєстровим № 3911.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить дані, відображені у згаданих вище довідках, про державну реєстрацію за ОСОБА_1 :

11.02.2015 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зі зміненими параметрами: двоповерховий житловий будинок з мансардою, загальною площею 243,7 кв. м, житловою площею 30,9 кв. м (житловий будинок А, споруди № 1-2, вимощення І), на підставі, зокрема, технічного паспорта № НОМЕР_1 , виданого ТОВ «Мукачівське РБТІ та ЕО» 12.01.2015, декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 27.01.2015 № ЗК 142150270485, виданої УДАБІ у Закарпатській області, свідоцтва про право власності, виданого державним реєстратором Мангуром Р.В. 11.02.2015 за № 33441798, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 571234521104;

10.06.2015 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2110400000:01:016:0631 площею 0,0625 га по АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 655304121104.

Здійснюючи реконструкцію житлового будинку ОСОБА_1 як власник нерухомого майна зобов`язаний був бути обізнаним із правовстановлюючими документами на нього, а за обставинами справи поза обґрунтованим сумнівом за тривалий час володіння майном, яким забезпечувалися значні вимоги кредитора, та за наявності дій кредитора зі стягнення боргів був обізнаний щодо правового статусу майна.

10.06.2015 ОСОБА_2 (іпотекодержатель) і ОСОБА_1 (іпотекодавець) уклали іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. за реєстровим № 1934, яким ОСОБА_1 на забезпечення виконання своїх зобов`язань за договором позики, укладеним на суму 500000,00 грн із ОСОБА_2 28.05.2015, посвідченим цим же нотаріусом за реєстровим № 1697, передав у іпотеку:

житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 243,7 кв. м, житловою площею 30,9 кв. м, право власності на який зареєстровано 11.02.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 571234521104,

і розташовану за цією ж адресою на земельну ділянку з кадастровим номером 2110400000:01:016:0631 площею 0,0625 га, право власності на яку зареєстроване 10.06.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 655304121104 (а.с. 203-206 т. 1).

У договорі іпотекодавець ОСОБА_1 гарантував, що «предмет іпотеки не є предметом іпотеки за іншими договорами, нікому іншому не переданий, відсутні судові оскарження будь-якими особами прав на предмет іпотеки» (п. 1.4.).

У зв`язку з укладенням цього договору приватний нотаріус Львівського МНО Корпало Г.В. як державний реєстратор внесла 10.06.2015 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про встановлені щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 обтяження: іпотеку та заборону відчуження майна, де іпотекодержателем, особою, в інтересах якої встановлено обтяження, є ОСОБА_2 , іпотекодавцем, особою, майно/права якої обтяжуються, є ОСОБА_1 :

щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:016:0631, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 655304121104:

про іпотеку на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.06.2015, індексний номер 21971115, за записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку № 9986978;

про обтяження (заборону відчуження нерухомого майна) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.06.2015, індексний номер 21971211, за записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження № 9987037;

щодо житлового будинку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 571234521104:

про іпотеку на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.06.2015, індексний номер 21970493, за записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку № 9986819;

про обтяження (заборону відчуження нерухомого майна) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.06.2015, індексний номер 21970735, за записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження № 9986904.

З наведених обставин із очевидністю випливає, що дії сторін договору іпотеки, укладеного 10.06.2015, не відповідають засадам добросовісності, справедливості в цивільних відносинах, правилам щодо недопущення дій, спрямованих на заподіяння шкоди, збитків іншим учасникам цих відносин. Нерухоме майно, яке було предметом іпотеки, всупереч закону та умовам раніше укладених іпотечних договорів було передане в іпотеку ОСОБА_2 без відома та письмової згоди іпотекодержателя ПАТ «Банк Форум», при цьому, за обставин, коли як боржник перед цим банком ОСОБА_2 , так і іпотекодавець на забезпечення майнових вимог банку ОСОБА_1 були обізнані щодо наявних майнових вимог цього кредитора-іпотекодержателя, а також були учасниками судового процесу, який на цей час тривав, саме щодо звернення банком стягнення на цей предмет іпотеки. За таких обставин гарантія, зазначена в п. 1.4. договору іпотеки від 10.06.2015, завідомо не відповідає дійсності.

01.11.2018 ТОВ ФК «Інвент» придбало у ПАТ «Банк Форум» на аукціоні (протокол електронного аукціону від 01.11.2018 № UA-ЕА-2018-10-11-000009-b) права вимоги за кредитними договорами від 05.06.2007 № 0082/07/26-Z і від 08.08.2007 № 0199/07/26-Z (а.с. 65-66 т. 1).

22.11.2018 ТОВ ФК «Інвент» уклало з ПАТ «Банк Форум» договір № 1277-Ф про відступлення прав вимоги за кредитними договорами (включно з указаними договорами) та договір про відступлення прав за іпотечними договорами (включно з іпотечним договором, посвідченим 05.07.2007 приватним нотаріусом Мукачівського МНО Ришкович О.В. за реєстровим № 2865, і договором наступної іпотеки, посвідченим 08.08.2007 приватним нотаріусом Мукачівського МНО Машікою О.М. за реєстровим № 3911, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В. за реєстровим № 4076 (а.с. 67-72 т. 1).

У силу положень ст. 202, ст. 512 ч. 1 п. 1, ст. 514, ст. 517 ч. 1 ЦК України та умов договорів відбулася заміна кредитора в зобов`язаннях із ПАТ «Банк Форум» на ТОВ ФК «Інвент», відповідне правонаступництво відбулося встановленим порядком, ТОВ ФК «Інвент» набуло прав вимоги первісного кредитора та іпотекодержателя у відповідних зобов`язаннях, у тому числі, й щодо виконання ухвалених раніше судових рішень, у тому обсязі і на тих умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 25.02.2019 замінено сторону стягувача ПАТ «Банк Форум» його правонаступником ТОВ ФК «Інвент» із виконання виконавчого листа, виданого Мукачівським міськрайонним судом у справі № 2-2435/09 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/80097942).

Державним реєстратором Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Мочаром І.І. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі дублікату іпотечного договору від 05.06.2007, посвідченого 21.02.2019 приватним нотаріусом Мукачівського МНО Ришкович О.В. за реєстровим № 268, замість втраченого договору, посвідченого за реєстровим № 2865, договору про відступлення прав за іпотечними договорами, посвідченого приватним нотаріусом Київського МНО Верповською О.В. за реєстровим № 4076, судових рішень внесені відомості про встановлені щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 обтяження: іпотеку та заборону відчуження майна, де іпотекодержателем, особою, в інтересах якої встановлено обтяження, є ТОВ ФК «Інвент», іпотекодавцем, особою, майно/права якої обтяжуються, є ОСОБА_1 :

18.04.2019 про іпотеку, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.04.2019, індексний номер 46549802, за записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку № 31254792;

11.03.2019 про обтяження (заборону відчуження нерухомого майна), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.03.2019, індексний номер 45894559, за записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження № 30637052;

щодо житлового будинку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 571234521104:

11.03.2019 про іпотеку, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.03.2019, індексний номер 45890896, за записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку № 30635268;

11.03.2019 про обтяження (заборону відчуження нерухомого майна), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.03.2019, індексний номер 45893406, за записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження № 30636674.

ТОВ ФК «Інвент» порядком реалізації свого передбаченого іпотечними договорами та ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку» права на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання набуло право власності на предмет іпотеки нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим державним реєстратором Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області Горщаром М.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі дублікату іпотечного договору від 05.06.2007, посвідченого 21.02.2019 приватним нотаріусом Мукачівського МНО Ришкович О.В. за реєстровим № 268, замість втраченого договору, посвідченого за реєстровим № 2865, внесені 14.08.2019 відомості про право власності ТОВ ФК «Інвент» на:

житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 243,7 кв. м, житловою площею 30,9 кв. м, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2019, індексний номер 48295689, за записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 32870511, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 571234521104,

і розташовану за цією ж адресою на земельну ділянку з кадастровим номером 2110400000:01:016:0631 площею 0,0625 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.08.2019, індексний номер 48296146, за записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності № 32870920, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 655304121104,

право власності ОСОБА_1 на ці майнові об`єкти припинено.

Іпотечний договір, посвідчений 10.06.2015 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. за реєстровим № 1934, і наявність державної реєстрації обтяжень нерухомого майна, встановлених у зв`язку з укладенням ОСОБА_2 і ОСОБА_1 цього договору, із внесенням про це відповідних рішень і записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, порушують законно набуті цивільні (майнові) права ТОВ ФК «Інвент» і як іпотекодержателя (враховуючи набуття всього обсягу прав і обов`язків первісного кредитора та іпотекодержателя в порядку правонаступництва), і як із відповідного часу власника нерухомого майна, що було предметом іпотеки. Такі обставини обмежують, ускладнюють цивільний оборот нерухомого майна, створюють необґрунтовані перешкоди в цьому та підстави для оспорювання третіми особами речових прав позивача на майно тощо, тобто, за відсутності для того законних підстав обмежують речові права позивача. Власне ж іпотечний договір, про який ідеться, був укладений із порушенням вимог закону.

Право власності та інші речові права підлягають захисту, власник, особа, яка має відповідне речове право на чуже майно, може вимагати усунення будь яких перешкод у здійсненні свого права, хоча б такі і не були пов`язані з позбавленням володіння майном (ст.ст. 386, 391, 396 ЦК України, інші норми законодавства).

Правочин може бути визнаний недійсним за позовом заінтересованої особи, яка не була стороною правочину, в разі недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зокрема, якщо: зміст правочину суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ст. 215 ч.ч. 1, 3 ЦК України).

Оскільки іпотечний договір від 10.06.2015 суперечить нормам закону, умовам раніше укладених іпотечних договорів, порушує законні майнові права та інтереси позивача, що ним було належно обґрунтовано та доведено і не було спростовано, суд першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання цього договору недійсним.

Заява відповідача ОСОБА_1 про застосування позовної давності, зроблена в суді першої інстанції (а.с. 1-4 т. 2) з тих мотивів, що початок перебігу трирічної позовної давності належить обчислювати з дати укладення оспореного іпотечного договору (10.06.2015) і саме з цього дня іпотекодержатель ПАТ «Банк Форум» міг довідатися про порушення свого права, проте, позов пред`явив у 2019 році, тобто, після спливу позовної давності, необґрунтована та не може бути взята до уваги.

У справі встановлено та не викликає в колегії суддів сумнівів, що укладаючи 10.06.2015 іпотечний договір ОСОБА_2 і ОСОБА_1 порушили вимоги закону та законні права й інтереси кредитора-іпотекодержателя ПАТ «Банк Форум», діяли без відома та згоди останнього і жодних доказів про те, що повідомили банк про свої наміри та/або про факт укладення договору в справі немає. Відповідачі не надали суду жодних доказів, які б підтверджували, що ПАТ «Банк Форум» і ТОВ ФК «Інвент» реально у певний час були або могли бути обізнані про факт укладення вказаного договору до моменту, на який вказує позивач, та спростовували б по суті доводи ТОВ ФК «Інвент» щодо часу, коли кредитору-іпотекодержателю стало відомо про існування цього договору (проміжок часу з листопада 2018 року по серпень 2019 року). Власне заява про застосування позовної давності не обґрунтована, не вмотивована по суті та не доведена.

За таких умов відсутні підстави вважати, що позивач звернувся до суду поза межами позовної давності, а суд першої інстанції мав підстави для відмови в позові за спливом трирічної позовної давності відповідно до норм ст.ст. 256, 257, ст. 261 ч. 1, ст. 262, ст. 267 ч.ч. 3, 4 ЦК України.

Реєстраційні дії щодо обтяжень нерухомого майна є похідними від зазначеного договору і за відсутності (припинення існування) правової підстави для відповідних обтяжень державна реєстрація таких підлягає скасуванню за вимогою власника майна (власника іншого речового права щодо майна) з метою усунення неправомірних обмежень у здійсненні його права.

При цьому, апеляційний суд враховує, що відповідно до норм законодавства державна реєстрація речового права як процедура є сукупністю ряду послідовних і нерозривно пов`язаних дій, юридичний факт державної реєстрації речового права є результатом послідовного вчинення таких дій, у разі заявлення вимоги про захист права, що порушується наявністю такого юридичного факту, належним способом захисту права та відповідним предметом є скасування саме державної реєстрації речового права як такої, безвідносно до елементів відповідної процедури. Особа, право якої порушене, не повинна і не може залежати від численних змін, уточнень законодавства щодо процедурних питань державної реєстрації речових прав, які не є визначальними по суті, проте, внаслідок їх запровадження, в тому числі, вже після пред`явлення позову, в ході тривалого судового процесу, тягнуть і зміну, варіативність судової практики щодо цієї процедури та її елементів у контексті питання про належний спосіб захисту права.

За приписами законодавства, яке було чинним станом:

на 10.06.2015 (день державної реєстрації оспорених обтяжень нерухомого майна):

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Закон № 1952-IV):

державний реєстратор, зокрема, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації (ст. 9 ч. 2 п.п. 2, 3, ч. 4);

державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку, зокрема: прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав (ст. 15 ч. 1 п.п. 3, 4);

датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви (ст. 15 ч. 12);

записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (ст. 26 ч.ч. 1, 2);

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМ України від 17.10.2013 № 868, у пунктах 2, 3, 20, 21, 22, 23, 64 та інших містив більш деталізовані аналогічні правила щодо порядку державної реєстрації;

на 18.09.2019 (день пред`явлення позову):

Закон № 1952-IV:

державний реєстратор, зокрема, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, … та приймає відповідні рішення; відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав; самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (ст. 10 ч. 3 п.п. 2, 5, ст. 11 ч. 1);

державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку, зокрема: прийняття рішення про державну реєстрацію прав …; відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав (ст. 18 ч. 1 п.п. 5, 6);

датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав (ст. 18 ч. 9);

записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав;

у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (ст. 26 ч.ч. 1, 2);

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМ України від 25.12.2015 № 1127, у пунктах 3, 18, 19 та інших містив більш деталізовані аналогічні правила щодо порядку державної реєстрації;

на 16.06.2020 (день ухвалення рішення судом першої інстанції):

Закон № 1952-IV:

положення ст. 10 ч. 3 п.п. 2, 5, ст. 11 ч. 1, ст. 18 ч. 1 п.п. 5, 6 залишилися без змін або зміни були неістотними, а норма щодо дати і часу державної реєстрації прав були викладені в частині 13 статті 18 ч. 9;

норми статті 26 були викладені в істотно іншій редакції:

за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав (ч. 1);

відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню;

у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення …, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор … проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону;

ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав) (ч. 3);

на 17.08.2022 (день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції):

Закон № 1952-IV:

положення ст. 10 ч. 3 п.п. 2, 5, ст. 11 ч. 1, ст. 18 ч. 1 п.п. 5, 6, ч. 13 залишилися без змін;

норми частини 1 статті 26 залишилися без змін, а норми частини 3 цієї статті були викладені в новій редакції:

у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення …, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються;

у разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень;

при цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними;

у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення …, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав;

державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону (ч. 3).

Таким чином:

на день виникнення спірних правовідносин щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна (10.06.2015) мета позову у вигляді скасування державної реєстрації речових прав досягалася задоволенням вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав;

на пред`явлення позову, що розглядається (18.09.2019) його мета у вигляді скасування державної реєстрації речових прав досягалася задоволенням будь-якої з трьох вимог про скасування: рішення про державну реєстрацію прав або документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, або записів про проведену державну реєстрацію прав і вимога про скасування записів про проведену державну реєстрацію прав була заявлена;

на день ухвалення рішення судом першої інстанції (16.06.2020) мета позову у вигляді скасування державної реєстрації речових прав досягалася задоволенням будь-якої з трьох вимог: про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав або про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав або про скасування державної реєстрації прав;

при цьому, була чинною імперативна норма частини 3 статті 26 Закону № 1952-IV, відповідно до якої ухвалення судом рішення про задоволення відповідної вимоги (вимог) допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав);

на день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції (17.08.2020) мета позову у вигляді скасування державної реєстрації речових прав досягалася задоволенням будь-якої з трьох вимог: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав або про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, або про скасування державної реєстрації прав;

при цьому, частина 3 статті 26 Закону № 1952-IV передбачає, що із ухваленням судом рішення про задоволення відповідної вимоги (вимог) відповідні права чи обтяження припиняються.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (ст. 10 ч.ч. 1, 10 ЦПК України). Водночас апеляційний суд зобов`язаний врахувати зміни в законодавстві, якими регулюються спірні правовідносини, та маючи на увазі необхідність визначити ефективний спосіб захисту порушеного права, забезпечити правову визначеність за результатом вирішення спору, повинен застосувати норми права, що мають імперативний характер.

Конституцією України встановлено, що:

держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3);

в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8);

держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності (ст. 13);

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19);

кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ст. 55).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ст. 16 ч. 2 п. 10 ЦК України);

суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ст. 16 ч. 2 абз. 2 ЦК України);

суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ст. 21 ч. 1 ЦК України).

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до суду (вищенаведені норми закону, а також положення Закону № 1952-IV у редакціях, чинних на всі вищевказані дати (ст.ст. 30, 37)).

Отже, позивач обґрунтовано поставив питання про усунення порушення його прав, а саме, про скасування, з урахуванням визнання правочину недійсним, державної реєстрації речових прав шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про відповідні обтяження, що поряд із іншими є прямо передбаченим законом на відповідний час способом захисту цивільних прав.

Держава відповідальназа своюдіяльність ізобов`язана врегулюватиїї вспосіб,що забезпечуєчіткість,ясність іправову визначеністьвідповідних правовідносин,не допускаємножинності,суперечливості тлумачень,зокрема,стосовно способівзахисту прав,що можеперешкоджати особів реалізаціїправа назахист. Особа не може бути позбавлена права звернутися до суду по захист у спосіб та з вимогами, прямо передбаченими чинними як загальними, так і спеціальними актами законодавства. Таке звернення до суду є конституційним правом особи.

Беручи до уваги, що з 16.01.2020 набрала чинності редакція Закону № 1952-IV, частина 3 статті 26 якого імперативно установила, що ухвалення судом рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства, а на час апеляційного розгляду справи редакція цієї статті Закону передбачає, що із ухваленням судом рішення про задоволення відповідної вимоги (вимог) відповідні права чи обтяження припиняються, вирішуючи справу за апеляцією суд враховує, що одночасно зі скасуванням державної реєстрації прав суду в силу вимог закону та задля забезпечення правової визначеності належить припинити речове право, що було раніше зареєстроване.

Суд першої інстанції ухвалюючи вірне рішення про необхідність захисту майнових прав належного первісного іпотекодержателя та власника нерухомого майна імперативні вимоги закону в чинній на відповідний час редакції залишив поза увагою. Апеляційний суд не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права (ст. 367 ч. 4 ЦПК України).

Міркування про майнові інтереси ОСОБА_1 у контексті прав на житловий будинок і земельну ділянку, розташовані по АДРЕСА_1 , не впливають на обставини, що пов`язуються із захистом у справі, що розглядається, законних майнових прав та інтересів ТОВ ФК «Інвент». Такі питання лежать за межами справи та можуть, за наявності для того підстав, вирішуватися в рамках правовідносин, що мали (мають) місце між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , з урахуванням характеру виконання цивільних обов`язків і реалізації цивільних прав їх учасниками.

Відтак, з урахуванням ст. 367 ч.ч. 1, 4 ЦПК України та на підставі ст. 376 ч. 1 п. 4 цього Кодексу апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка не спростовує правильності, справедливості та законності рішення суду першої інстанції по суті, слід задовольнити частково, рішення суду змінити, виклавши відповідно до встановленого під час апеляційного розгляду справи його резолютивну частину по суті спору в редакції, яка передбачає із визнанням правочину недійсним скасування державної реєстрації обтяжень щодо відповідних об`єктів нерухомого майна, вчиненої за відповідними рішеннями державного реєстратора, за відповідними записами у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з припиненням обтяжень щодо об`єктів нерухомого майна. В іншій частині рішення суду слід відповідно до ст. 375 ЦПК України залишити без змін.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п.п. 1, 2, ст. 375, ст. 376 ч. 1 п. 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішенняМукачівського міськрайонногосуду від16червня 2020року змінити, виклавши його резолютивну частину по суті спору в такій редакції:

«Позов Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Інвент»»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнаннянедійсним договоруіпотеки таскасування державноїреєстрації речовихправ задовольнити,

визнати недійсним договір іпотеки, посвідчений 10.06.2015 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. за реєстровим № 1934, укладений між іпотекодержателем ОСОБА_2 та іпотекодавцем ОСОБА_1 ;

скасувати державну реєстрацію, здійснену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. на підставі договору іпотеки, посвідченого 10.06.2015 за реєстровим № 1934:

щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 655304121104:

іпотеки на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.06.2015, індексний номер 21971115, за записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку № 9986978, іпотекодержатель ОСОБА_2 , іпотекодавець ОСОБА_1 ;

обтяження на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.06.2015, індексний номер 21971211, за записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження № 9987037, особа, в інтересах якої встановлено обтяження, ОСОБА_2 , особа, майно/права якої обтяжуються, ОСОБА_1 ,

припинивши права іпотеки ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та заборони на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 0,0625 га з кадастровим номером 2110400000:01:016:0631, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 571234521104:

іпотеки на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.06.2015, індексний номер 21970493, за записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про іпотеку № 9986819, іпотекодержатель ОСОБА_2 , іпотекодавець ОСОБА_1 ;

обтяження на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.06.2015, індексний номер 21970735, за записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження № 9986904, особа, в інтересах якої встановлено обтяження, ОСОБА_2 , особа, майно/права якої обтяжуються, ОСОБА_1 ,

припинивши права іпотеки ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та заборони на нерухоме майно щодо житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .».

В іншій частині залишити рішення суду без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 9 вересня 2022 року.

Судді


Суд	Закарпатський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення	16.08.2022
Оприлюднено	14.09.2022
Номер документу	106194684
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них іпотечного кредиту

Кондор Р. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 16.08.2022 по справі 461/7211/19ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —461/7211/19

Постанова від 16.08.2022

Постанова
від 16.08.2022 по справі 461/7211/19
ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД