Ухвала

від 09.09.2022 по справі 554/2951/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 09.09.2022 Справа № 554/2951/21 Номер провадження 1-кс/554/10378/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2022 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021170000000019 від 03.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчими СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021170000000019 від 03.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 ЛК України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (ч. 2 ст. 3 ЗК України).

За основним цільовим призначенням земельне законодавство передбачає виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт «е» ч. 1 ст. 19 ЗК України).

Згідно зі ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (ст. 5 ЛК України).

Відповідно до ст. 56 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно із ч. 1 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу (ч. 2 ст. 20 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу (ч. 3 ст 20 ЗК України).

Відповідно до ч. 3 ст 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства.

Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 20 ЗК України).

Відповідно до ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» ч. 1 ст. 164 ЗК України).

Відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.

Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР від 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкування належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Відповідно до пункту 5 прикінцевих положень розділу VIII ЛК України у редакції за станом на жовтень 2011 року до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Чинна редакція пункту 5 прикінцевих положень розділу VIII ЛК України є такою: «До здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування».

Отже, ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання у власність та користування.

Так, розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації № 129 від 13.04.2010 ДП «Новосанжарське лісове господарство» (далі Державне лісогосподарське підприємство) надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для створення лісових культур та ведення лісового господарства, на території Кунцівської, Писарівської, Сідіївської сільських рад Новосанжарського району.

Після цього розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації № 378 від 10.10.2011 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для створення лісових культур та ведення лісового господарства і надано у постійне користування Державному підприємству земельні ділянки загальною площею 115,8987 га, із них: 63,4995 га пасовищ; 52,3992 га сіножатей, розташовані за межами населених пунктів на території Кунцівської сільської ради, Новосанжарського району, Полтавської області.

Водночас через відсутність бланків державний акт на право постійного користування цими земельними ділянками Державному лісогосподарському підприємству не видано й відомості про це до Державного земельного кадастру дотепер не занесено.

Упродовж 2011-2016 років на цих землях Державним лісогосподарським підприємством висаджено однорічні саджанці дубу звичайного та проводились роботи з механізованого доповнення лісових культур.

З метою належної реалізації права постійного користування земельними ділянками на замовлення Державного лісогосподарського підприємства у 2018 році Харківська державна лісовпорядна експедиція Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» провела базове лісовпорядкування, розробила проект організації та розвитку лісового господарства (планово-картографічні матеріали лісовпорядкування), відповідно до яких, відведеним земельним ділянкам для створення лісових культур та ведення лісового господарства, а саме земельній ділянці площею 43,3 га, розташованій на території Кунцівської сільської ради, Новосанжарського району, Полтавської області, присвоєно номер кварталу - 72, відділ - 14.

У той же час територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру є Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі Головне Управління), яке утворене як самостійний структурний підрозділ апарату Держгеокадастру, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. На Головне Управління покладено завдання розпоряджатися землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним Земельним законодавством України. Зокрема, виконуючи вказані завдання начальник Головного Управління підписує накази, в межах делегованих повноважень, дає обов`язкові для виконання підлеглими державними службовцями і працівниками доручення.

Так, у зв`язку з відсутністю в Державному земельному кадастрі запису про надання у постійне користування Державного лісогосподарського підприємства земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею 115,8987 га за результатами інвентаризації земель сільськогосподарського призначення у 2019 році Полтавською регіональною філією Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» виготовлено технічну документацію із землеустрою та сформовано (виділено в натурі) земельні ділянки, в тому числі розташовані на території Кунцівської сільської ради, Новосанжарського району, Полтавської області (кадастрові номери 5323482200:00:003:0026 та 5323482200:00:003:0044), які накладаються на межі земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 43,3 га, кварталу 72, відділ 14, і перебувають у постійному користуванні Державного лісогосподарського підприємства для ведення лісового господарства. Указану технічну документацію затверджено наказом начальника Головного Управління від 16.12.2019 №13449-СГ.

У листопаді 2019 року начальник Головного Управління ОСОБА_7 видав накази від 20.11.2019 №11101-СГ ОСОБА_8 , №11109-СГ ОСОБА_9 , №11110-СГ ОСОБА_10 , №11108-СГ ОСОБА_11 , №11111-СГ ОСОБА_12 , №11112-СГ ОСОБА_13 , №11113-СГ ОСОБА_14 , №11114-СГ ОСОБА_15 , №11115-СГ ОСОБА_16 , №11116-СГ ОСОБА_17 , а також накази від 25.11.2019 №11656-СГ ОСОБА_18 , №11654-СГ ОСОБА_19 , №11653-СГ ОСОБА_20 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення з вказаних вище земельних ділянок (кадастрові номери 5323482200:00:003:0026 та 5323482200:00:003:0044) земельні ділянки у їх власність для особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації. При цьому земельні ділянки, які фізичні особи бажали безоплатно отримати у власність, накладаються на межі ділянки лісогосподарського призначення площею 43,3 га, кварталу 72, відділ 14, що перебуває у користуванні Державного лісогосподарського підприємства для ведення лісового господарства.

На виконання цих наказів інженером-землевпорядником для фізичних осіб виготовлено документацію із землеустрою та сформовано 13 земельних ділянок з кадастровими номерами: 5323482200:00:003:0058 площею 1,9356 га; 5323482200:00:003:0060 площею 1,9355 га; 5323482200:00:003:0055 площею 1,93355 га; 5323482200:00:003:0053 площею 1,9355 га; 5323482200:00:003:0059 площею 1,935 га; 5323482200:00:003:0057 площею 1,9355 га; 5323482200:00:003:0062 площею 1,9355 га; 5323482200:00:003:0061 площею 1,9356 га; 5323482200:00:003:0052 площею 2 га; 5323482200:00:003:0051 площею 2 га; 5323482200:00:003:0050 площею 2 га; 5323482200:00:003:0054 площею 1,9355 га; 5323482200:00:003:0056 площею 1,9355 га.

Дізнавшись про це, 27.02.2020 Державне лісогосподарське підприємство повідомило Головне Управління, що сформовані земельні ділянки в загальному масиві перебувають у його користуванні як землі державної власності лісогосподарського призначення.

Також у травні 2020 року перший заступник керівника Кобеляцької місцевої прокуратури звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державного лісогосподарського підприємства до Головного Управління про скасування згаданих наказів.

Як наслідок у період з лютого по квітень 2020 року виконувачі обов`язків начальника Головного Управління ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 видали накази про відмову в затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельних ділянок ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .

Не погоджуючись з цими рішеннями, з червня по липень 2020 року вказані громадяни звернулись із позовами до Полтавського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування наказів про відмову в затвердженні документації із землеустрою, зобов`язання Головного Управління видати нові накази про затвердження проектів землеустрою та передачу у власність земельних ділянок.

У період з 17.07.2020 по 10.09.2020 за результатами розгляду справ у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження за адміністративними позовами фізичних осіб Полтавським окружним адміністративним судом винесено 10 рішень у справах №440/3389/20 (позивач ОСОБА_12 ) від 01.09.2020, №440/2538/20 (позивач ОСОБА_10 ) від 21.07.2020, №440/2456/20 (позивач ОСОБА_18 ) від 17.07.2020, №440/2958/20 (позивач ОСОБА_14 ) від 24.07.2020, №440/2477/20 (позивач ОСОБА_19 ) від 10.08.2020, №440/2894/20 (позивач ОСОБА_16 ) від 10.08.2020, №440/2959/20 (позивач ОСОБА_8 ) від 13.08.2020, №440/2476/20 (позивач ОСОБА_9 ) від 29.07.2020, №440/2442/20 (позивач ОСОБА_20 ) від 03.09.2020, №440/3644/20 (позивач ОСОБА_13 ) 10.09.2020, якими позови задоволені повністю та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проекти землеустрою щодо відведення у власність громадянам вказаних земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Кунцівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Водночас наказом Головного Управління №598-к від 25.08.2020 оголошено наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 217-то від 20.08.2020 яким покладено виконання обов`язків начальника Головного Управління на ОСОБА_4

05.10.2020 наказом № 706-к Головного Управлінням оголошено наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, № 255-то від 01.10.2020 про призначення ОСОБА_4 начальником Головного Управління. Цю посаду ОСОБА_4 обіймав до призначення його на посаду заступника Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 663-р.

З 25.08.2020 по 29.07.2022 ОСОБА_4 обіймав посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а отже був службовою особою. У цей період до Головного Управління для виконання надійшли вказані рішення суду. При цьому листом від 11.01.2021 Полтавської обласної прокуратури начальника Головного Управління ОСОБА_4 повідомлено про захист інтересів держави в особі Державного лісогосподарського підприємства щодо оскарження в суді наказів, виданих 20.11.2019 №№11101-СГ, 11109-СГ, 11110-СГ, 11108-СГ, 11111-СГ, 11112-СГ, 11113-СГ, 11114-СГ, 11115-СГ, 11116-СГ, та 25.11.2019 №№11656-СГ, 11654-СГ, 11653-СГ, якими фізичним особам надані дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для особистого селянського господарства з вищевказаними кадастровими номерами.

Натомість ОСОБА_4 вирішив використати своє службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди іншими фізичними особами. Зокрема, порушити спеціальну процедуру надання у власність (користування) земель лісового фонду, що є об`єктами підвищеного державного захисту, розпорядитися цими землями на власний розсуд. Видати незаконні накази з метою передати землі (неправомірна вигода) лісогосподарського призначення без законних на те підстав у власність фізичних осіб для ведення особистого селянського господарства як землі сільськогосподарського призначення, тобто фактично змінити їх цільове призначення. Розуміючи протиправність свого замислу, ОСОБА_4 вирішив виправдати своє злочинне діяння добросовісним виконанням рішень суду. При цьому ОСОБА_4 знав, що виконати судові рішення законно він не може, оскільки ними не встановлено право власності фізичних осіб на земельні ділянки, а лише зобов`язано вчинити дії щодо передачі їх у власність громадянам. Також ОСОБА_4 усвідомлював, що розпорядження землями державної власності лісового фонду не входить до службових повноважень начальника Головного Управління, а є компетенцією Кабінету Міністрів України.

Для досягнення злочинних цілей ОСОБА_4 , будучи суб`єктом владних повноважень, не став застосовувати свої адміністративні та процесуальні повноваження для захисту інтересів держави та недопущення вибуття з державної власності земель лісового фонду.

Так, 20.01.2021 у м. Полтава ОСОБА_4 , умисно зловживаючи службовим становищем, ігноруючи інтереси держави, достовірно знаючи, що вказані землі лісогосподарського призначення перебувають у користуванні Державного лісогосподарського підприємства, розпоряджається якими виключно Кабінет Міністрів України, прикриваючи злочинне діяння нібито виконанням рішень судів, без законних на те підстав, видав накази про затвердження документації із землеустрою та надання у власність 8 фізичних осіб земельні ділянки (неправомірна вигода) фактично лісогосподарського призначення загальною площею 15,6130 га, а саме: ОСОБА_14 наказ № 262-УБД земельну ділянку з кадастровим номером 5323482200:00:003:0053, площею 1,9355 га, ОСОБА_12 наказ № 264-УБД земельну ділянку з кадастровим номером 5323482200:00:003:0055, площею 1,93355 га, ОСОБА_16 наказ № 254-УБД земельну ділянку з кадастровим номером 5323482200:00:003:0060, площею 1,9355 га, ОСОБА_9 наказ № 268-УБД земельну ділянку з кадастровим номером 5323482200:00:003:0062, площею 1,9355 га, ОСОБА_13 наказ № 260-УБД земельну ділянку з кадастровим номером 5323482200:00:003:0059, площею 1,9355 га, ОСОБА_20 наказ № 256-УБД земельну ділянку з кадастровим номером 5323482200:00:003:0050, площею 2 га, ОСОБА_19 наказ № 258-УБД земельну ділянку з кадастровим номером 5323482200:00:003:0051, площею 2 га, ОСОБА_8 наказ № 265-УБД земельну ділянку з кадастровим номером 5323482200:00:003:0057, площею 1,9355 га. Видаючи накази, ОСОБА_4 свідомо допускав, що внаслідок цього протиправного діяння з державної власності незаконно вибудуть землі лісового фонду, що позбавить Державне лісогосподарське підприємство права постійного користування земельною ділянкою, а її подальше використання для ведення особистого селянського господарства призведе до знищення лісових насаджень.

Унаслідок протиправного діяння ОСОБА_4 на підставі виданих ним наказів державний реєстратор Виконавчого комітету Опішнянської селищної ради Зінківського району Полтавської області з 25.01.2021 по 28.01.2021 зареєстрував право власності фізичних осіб на земельні ділянки, після чого з державної власності вибули землі лісового фонду загальною площею 15,6130 га, чим державним інтересам завдано шкоду (збитки) в сумі 866 328,46 грн.

Окрім того 24.02.2021 власники ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 передали вказані земельні ділянки загальною площею 15,6130 га в оренду ТОВ «АГОСТАНДАРТ НАТУРАЛЬНИЙ ПРОДУКТ», які потім розорені і лісові насадження на них знищені, унаслідок чого Державному лісовпорядному підприємству завдано шкоду (збитки) в сумі 1 279 791, 05 грн.

Таким чином, унаслідок зловживання службовим становищем ОСОБА_4 охоронюваним законом інтересам держави спричинено шкоду (збитки) на загальну суму 2 146 119,51 грн. (згідно висновку судової економічної експертизи №2260-2261 від 06.04.2022), яка у більш ніж 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків, громадянин України, українець, освіта вища, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

07.09.2022 ОСОБА_4 повідомленопро підозруу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.364КК України.

Наявність обґрунтованої підозри та причетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, а саме:

1)рапорт при виявлення ознак кримінального правопорушення, від 03.03.2021р.;

2)листом ГУ Держгеокадастр у Полтавській області №10-16-03-2115/2-20 від 17.04.2020р.;

3)

4)заявою ДП «Новосанжарське лісове господарство» №01-36/96 від 04.03.2020р.;

5)листом ДП «Новосанжарське лісове господарство» №01-36/103 від 10.03.2020р.;

6)розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації № 378 від 10.10.2011;

7)витягами з Державного реєстру речових прав на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5323482200:00:003:0053, 5323482200:00:003:0055, 5323482200:00:003:0060, 5323482200:00:003:0062, 5323482200:00:003:0059, 5323482200:00:003:0050, 5323482200:00:003:0051, 5323482200:00:003:0057;

8)довідка (висновок) Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області №201615-17/4581-2021 від 08.11.2021;

9)протоколами допитів свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ;

10)висновком судової економічної експертизи №2260-2261 від 06.04.2022р.;

11)висновком судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою №737-748/1597-1601/1602-1615 від 30.09.2021р.;

12)протоколом обшуку від 09.04.2021р. (проведеного в період з 10:15 по 17:30);

13)протоколом обшуку від 09.04.2021р. (проведеного в період з 10:10 по 17:00);

14)повідомленням ОСОБА_4 про підозруу вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України;

15)матеріалами, які характеризують особу ОСОБА_4 ;

16)іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Частиною першою статі 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підставою застосуванняпідозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходуу виглядізастави єнаявність ризиків,визначених п.1,п.2,п.3,п.4,п.5ч.1ст.177КПК України,які даютьпідстави вважати,що ОСОБА_4 може переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята суду,знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення,незаконно впливатина свідків: ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , які на даний час являються працівниками ГУ Держгеокадастр у Полтавській області, з метою зміни показань свідків на користь підозрюваного, що унеможливить якісне та об`єктивне проведення досудового розслідування та може позбавити можливості притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Щодо ймовірності ризику незаконного впливу на свідків, слід зазначити, що протягом тривалого проміжку часу підозрюваний ОСОБА_4 обіймав посади керівника ГУ Держгеокадастр в Полтавській області, де вочевидь він сформував стійкі відносини як з теперішніми керівниками, так і з їх працівниками.

Використовуючи авторитет займаних посад, а також соціальні зв`язки, розуміючи, що значна частина свідків у даному кримінальному провадженні є діючими та колишніми працівниками ГУ Держгеокадастр в Полтавській області, тому підозрюваний ОСОБА_4 зможе вжити заходів для впливу на таких осіб з метою надання ними завідомо неправдивих показань, їх ненадання або перекручування обставин.

На даному етапі кримінального провадження ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та їх дослідження. І тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - об`єктивна необхідність забезпечення недоконаності показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішення, у тому числі вироку суду.

Окрім цього наразі встановлюється повне коло осіб, можливо причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, з якими підозрюваний ОСОБА_4 , зможе оговорити захисну позицію та незаконно впливати на свідків (в тому числі з застосуванням фізичного насильства та погрози його застосування).

Наявність у підозрюваного ОСОБА_4 достатніх засобів для існування: офіційних джерел доходів, заощаджень, соціальних зв`язків, що є неспростовним ризиком продовження вчинення злочинів ОСОБА_4 (особисто або через підпорядкованих йому працівників, з якими він матиме необмежену можливість спілкуватись/домовлятись про можливі незаконні дії в даному кримінальному провадженні) у майбутньому, в тому числі незаконного впливу на вищезазначених свідків у даному кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, враховуючи майновий стан підозрюваного ОСОБА_4 і його сімейне становище, роль в інкримінованому йому злочині, для належного виконання обов`язків ОСОБА_4 за доцільним визначати йому заставу в розмірі суми заподіяної шкоди, тобто 865 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2146065 грн. Для забезпечення проведення належного досудового розслідування на підозрюваного ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, при внесенні ним застави у вказаному розмірі.

Відповідно доч.5ст.194КПК України на підозрюваного, покладається обов`язок прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

Таким чином, об`єктивна потреба у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, зумовлюється переліченими ризиками у сукупності з тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення, даними про особу та іншими вищевикладеними обставинами.

У разі не орання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, останній через усвідомлення можливого позбавлення волі на тривалий строк, а кримінальна відповідальність за злочини, який йому інкримінований передбачає позбавлення волі на строк до шести років, може та матиме реальну можливість ухилятися від слідства та суду, переховуватись від органів досудового розслідування, покинути межі території України, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєні злочини.

При цьому більш м`які запобіжні заходи в світлі конкретних обставин справи не здатні у повній мірі нівелювати наведені у цьому клопотанні ризики та не забезпечать дієвості кримінального провадження як це може бути при застосуванні запобіжного заходу у виді застави, коли невиконання підозрюваним встановлених обов`язків може стати приводом для звернення в дохід держави та зарахування застави до спеціального фонду Державного бюджету.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, майновий стан (що дасть можливість підкупу свідків), тощо.

За віком та станом здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 , відсутні протипоказання для застосування до нього такого запобіжного заходу.

Також, згідно із практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), слід мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Також практика ЄСПЛ передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.

Враховуючи зазначені вище ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави є найбільш прийнятним, застосування якого здатне усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України з наступних причин:

- особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин та він може перешкоджати встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженню, повному, всебічному розслідуванню шляхом знищення та спотворення нею речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінального покарання, і незаконно впливати на свідків;

- особиста порука на адресу СУ ГУНП в Полтавській області та Полтавської обласної прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_4 , оскільки ніхто не наважується поручитися за неї, що крім всього іншого негативно характеризує її особистість;

-домашній арешт неможливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаним ризикам.

У разі застосування до підозрюваної ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі це може дати можливість вчинити дії вказані у вище наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Згідно положень ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням вказаного та положень ч. 5 ст. 182 КПК України, застава у розмірі 865 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2146065 грн. (два мільйони сто сорок шість тисяч шістдесят п`ять гривень), враховуючи дохід підозрюваного, не буде непомірною для нього та є достатньою для забезпечення виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків та недопущення ризиків, які можуть створювати суттєві перешкоди для проведення досудового розслідування кримінального провадження.

Враховуючи виключність вказаного випадку, з метою обрання запобіжного заходу у вигляді застави, вважаю за доцільним визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави який перевищує 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в розмірі 865 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2146065 грн. (два мільйони сто сорок шість тисяч шістдесят п`ять гривень).

Таким чином, з урахування завданими підозрюваним ОСОБА_4 охоронюваним законом інтересам держави шкоду (збитків) на загальну суму 2 146 119,51 грн. (згідно висновку судової економічної експертизи №2260-2261 від 06.04.2022), та те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відносяться до категорії тяжких, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років позбавлення волі, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може їм запобігти.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання .

Вивчивши клопотання слідчого та додані до нього матеріали, з`ясувавши думку прокурора, заслухавши пояснення захисника та підозрюваного, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

07.09.2022 ОСОБА_4 повідомленопро підозруу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.364КК України.

Метою застосуваннязапобіжного заходудо ОСОБА_4 є запобігання спробам переховуватися від слідчого, прокурора та суду, знищити, сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, запобігання вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Підставою застосуваннязапобіжного заходує наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою злочину,а такожнаявність ризиків,визначених ст.177КПК України,які даютьпідстави вважати,що підозрюваний ОСОБА_4 може здійснювати дії щодо переховування від суду, незаконного впливання на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.

07.09.2022 року на адресу суду надійшло клопотання від старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_4

09.09.2022 року старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області майор поліції ОСОБА_6 направив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 , клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у відповідності до ч.2 ст. 185 КПК України просили залишити без розгляду.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у злочині, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність в підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується тощо.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали клопотань як про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання так і про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, заслухавши учасників процесу , судом встановлено, що прокурором не надано доказів істотної зміни ризиків, які перелічені в обох клопотаннях, при чому за такий короткий час з 07.09.2022 року по 09.09.2020 року.

Вказані обставини вказуютьна необхідністьзастосування допідозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, в тому числі з метою забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного керуючись вимогами ст. ст. 176, 182, 184, 194 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Полтавській області майор поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021170000000019 від 03.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком на 60 діб.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки:

-прибувати за кожним усним чи письмовим викликом до слідчого, прокурора чи суду, в тому числі за допомого телекомунікаційних послуг;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 13.09.2022 року.

Слідчий суддя : ОСОБА_1