Ухвала
від 07.09.2022 по справі 910/18739/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.09.2022Справа № 910/18739/16

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані

Консалтинг" (ідентифікаційний код 33640659)

про банкрутство

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від заявника Чередниченко Д.О.,

від боржника не з`явились.

В судовому засіданні приймали участь:Янів Х.І. - представник ТОВ "Фінансова компанія "ЖЕНЕВА", Лозовський В.М. - представник ліквідатора боржника, Гамрецький Є.О. - представник ОСОБА_1

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" (ідентифікаційний код 33640659), оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 порушено провадження у справі № 910/18739/19 та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Борейка В.А.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду міста Києва від 30.07.2021 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Новика Євгенія Миколайовича.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 продовжено ліквідатору боржника строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто до 03.02.2022 року.

13.01.2022 від ліквідатора боржника надійшла заява про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника його керівника/засновника та третю особу у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2022, зокрема, відкладено розгляд справи на 10.02.2022.

09.01.2022 від товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 відкладено розгляд справи на 17.03.2022.

10.02.2022 від товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Живена" надійшли письмові пояснення.

Судове засідання призначене на 17.03.2022 не відбулось у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні.

Враховуючи викладене вище, розгляд справи призначено на 30.06.2022.

29.06.2022 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

30.06.2022 від товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

30.06.2022 від товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" надійшли заперечення на заяву ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника його керівника/засновника та третю особу у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 відкладено розгляд справи на 16.08.2022.

15.08.2022 від ОСОБА_1 надійшли заперечення на заяву ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника його керівника/засновника та третю особу у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства.

15.08.2022 від ліквідатора боржника надійшла відповідь на заперечення товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" надійшли заперечення на заяву ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника його керівника/засновника та третю особу у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 відкладено розгляд справи на 08.09.2022.

08.09.2022 від ліквідатора боржника надійшла відповідь на заперечення ОСОБА_1 на заяву ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника його керівника/засновника та третю особу у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства.

У судовому засіданні розглянувши подану заяву ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його керівника/засновника та третю особу у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

В поданій заяві ліквідатор боржника просить суд:

- покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" у розмірі 134.887.962,60 грн. у зв`язку з доведенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" до банкрутства на ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" (код за ЄДРПОУ 37739995; місце реєстрації: 31118, м. Київ, пр-т Валерія Лобановського, 82);

- стягнути солідарно з ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" (код за ЄДРПОУ 37739995; місце реєстрації: 31118, м. Київ, пр-т Валерія Лобановського, 82) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" грошові кошти в розмірі 134.887.962,60 грн. у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг".

Подана заява мотивована тим, що, на думку ліквідатора боржника, ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" винні в доведенні боржника до банкрутства, а тому мають нести солідарну відповідальність за зобов`язаннями боржника.

ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" надали суду заперечення на заяву ліквідатора боржника, в яких зазначили про неможливість її задоволення, у з в`язку з її не обґрунтованістю та просили суд відмовити в її задоволенні.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що заява ліквідатора боржника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України (далі - ГК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) введеного в дію 21.10.2019, що був чинним на час звернення ліквідатора до суду з відповідною заявою, яка є предметом цього судового розгляду.

Згідно з частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 ГК України).

Відповідно до частини першої статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство урегульовано нормами частини другої статті 61 КУзПБ (в редакції від 21.10.2019), чинного на час подання ліквідатором заяви.

Частиною друга статті 61 КУзПБ, передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися сторонами через встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів.

Суб`єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті 61 КУзПБ (в редакції від 21.10.2019).

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Отже субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

З огляду на зміст предмету судового розгляду, доводів сторін та поданих письмових заперечень, на думку суду, необхідним є вирішення питань щодо: змісту та умов застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство до суб`єктів субсидіарної відповідальності та ефективності обраного ліквідатором способу захисту інтересів боржника та кредиторів тощо.

Визначаючи підстави звернення із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" на ОСОБА_1 та ТОВ "Медіа Експерт Плюс" ліквідатор Новик Є.М. вказував, що ОСОБА_1 як керівник та засновник/учасник боржника має нести субсидіарну відповідальність за його зобов`язаннями у зв`язку із вчиненням дій із зменшення площі нежитлової будівлі (літ. Г), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 6 013,6 кв. м., яка була в іпотеці кредитора ПАТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" як забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору, із подальшим відчуженням частини предмета іпотеки, а саме нежитлових приміщень №№2,6,8,9,11,12,13,15 (літ. Г), за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, з, загальною площею 2023,1 кв.м. на користь третіх осіб, а також у зв`язку із укладенням у 2013-2014 роках ОСОБА_1 та ТОВ "Медіа Експерт Плюс" як пов`язаною із боржником особою додаткових угод до договорів поворотної фінансової допомоги із сплатою боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення , а також 1700 (одна тисяча сімсот) процентів річних від простроченої суми.

Представником ТОВ "ФК "Женева" подані до суду письмові пояснення на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності керівника/засновника боржника та третю особу у зв`язку із доведенням до банкрутства, у якій підтримала доводи ліквідатора із тих самих підстав і просила заяву задовольнити.

ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення заяви, посилаючись на те, що ліквідатором не зазначено і не надано доказів того, яким саме чином вчинення дії із реконструкції нерухомого майна призвели до стійкої фінансової неплатоспроможності боржника, не можливості виконання своїх зобов`язань із погашення заборгованості перед кредиторами. Не доведено яким чином додаткові угоди до договорів про надання поворотної фінансової допомоги вплинули на неплатоспроможність боржника, оскільки укладення таких додаткових угод не вплинуло на неплатоспроможність боржника та його фінансовий результат, адже боржник не мав реальних зобов`язань зі сплати неустойки на користь ТОВ "Медіа Експерт Плюс" до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Повідомив, що директором став лише 30.12.2013 року.

Заперечуючи проти задоволення заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності ТОВ "Медіа Експерт Плюс" повідомило, що порушення провадження у справі про банкрутство відбулось через невиконання зобов`язань боржника за договорами поворотної фінансової допомоги, укладеними із ТОВ "Медіа Експерт Плюс", зобов`язання по яких підтверджені рішеннями господарського суду, які наявні у матеріалах справи, а не у зв`язку із неможливістю боржника сплатити заборгованість, що утворилась за іншими зобов`язаннями.

Розглянувши матеріали справи, заяву ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівника банкрута, заслухавши пояснення учасників даного процесу, суд вважає, що заява ліквідатора не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частиною 3 статті 215 Господарського кодексу України чітко визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Так, Верховний Суд у постанові від 30.10.2019 у справі № 906/904/16, зазначив, що одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута.

Згідно позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 10.12.2020 р. у справі № 922/1067/17 доведення до банкрутства для покладення субсидіарної відповідальності має відбуватись на підставі документів та фактичних даних, здобутих у процедурах банкрутства.

Ліквідатором як особою, до повноважень якого входить аналіз фінансового стану банкрута згідно ст.61 Кодексу, не доведено наявності усіх складових господарського правопорушення, зокрема, яке б свідчило про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та/або ТОВ "Медіа Експерт Плюс" та наявністю негативних наслідків для кредиторів з огляду на наступне.

Сама по собі неплатоспроможність боржника не може однозначно свідчити про наявність причинно-наслідкового зв`язку із діями керівника/засновника (учасника) боржника.

Оскільки положення ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на керівника боржника, відтак саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій ОСОБА_1 та ТОВ "Медіа Експерт Плюс" щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Ознаками з доведення до банкрутства є наявність дій відповідних осіб боржника, які призвели до погіршення платоспроможності підприємства, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі.

Ліквідатором не надано належних та допустимих доказів, які би достеменно підтверджували вину ОСОБА_1 та ТОВ "Медіа Експерт Плюс" у доведенні юридичної особи ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" до неплатоспроможності.

Так, 2013-2014 рр. між ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" та ТОВ "Медіа Експерт Плюс" укладено ряд договорів поворотної фінансової допомоги та додаткових угод до них, укладення яких мало наслідком погашення кредитної заборгованості перед ПАТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", у тому числі за рахунок залучених коштів від поворотної фінансової допомоги від ТОВ "Медіа Експерт Плюс".

Боржником також частково повернуто тіло поворотної фінансової допомоги у розмірі 579 000,00 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "Медіа Експерт Плюс", що підтверджується матеріалами справи.

Суд також враховує посилання сторін у цій справі на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20 (в межах справи про банкрутство № 910/18739/16) однак зазначає, що у контексті розгляду заяви ліквідатора Новика Є.М. встановлення судом висновку про нікчемність додаткових угод до договорів поворотної фінансової допомоги в силу положень ст. 215 та ст. 216 Цивільного кодексу України не призвело до жодних наслідків, окрім тих, які пов`язані з нікчемністю, не стало підставою для скасування обставин, які слугували причиною порушення провадження у цій справі відносно боржника, а також відновлення контролю на зборах кредиторів у процедурі банкрутства боржника іншими кредиторами.

Самим же ліквідатором не встановлено та не надано доказів того чи дійсно додаткові угоди до договорів поворотної фінансової допомоги укладались ТОВ "Медіа Експерт Плюс" та ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" без реального наміру їх повернення, фактичного збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той самий період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення майнових дій з виведення активів боржника на ТОВ "Медіа Експерт Плюс", а також умисного укладення зазначених договорів та додаткових угод до них з метою штучного збільшення кредиторських вимог та отримання контролю на зборах кредиторів у процедурі банкрутства боржника.

Ліквідатором належним чином не доведено реальне зниження чистих активів боржника, зниження його ліквідності тощо, у зв`язку із виконанням укладених боржником додаткових угод до договорів поворотної фінансової допомоги із ТОВ "Медіа Експерт Плюс".

В матеріалах справи наявні два звіти за результатами проведеного арбітражним керуючим ОСОБА_2 аналізу фінансово-господарського стану боржника, виконані у різні періоди часу, однак ліквідатор у своїй заяві не наводить результатів їх аналізу у контексті зниження платоспроможності боржника на підставі певних об`єктивних чинників, які підлягають безпосередньому аналізу та розгляду господарським судом під час вирішення питання про притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності.

Суд зазначає, що два звіти (05.09.2017 та 19.08.2019) за результатами проведеного арбітражним керуючим ОСОБА_2 аналізу фінансово-господарського стану боржника, складені у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності, не є безумовним доказом доведення боржника до банкрутства, а їх наявність (або їх недоліки) не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, в тому числі й на підставі звітів, якій є лише одним із засобів доказування у відповідності до приписів ст. 74 ГПК України.

З урахуванням зазначеного, висновок, викладений у звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника у справі №910/18739/16 від 19.08.2019, що виконання вказаних додаткових угод до договорів поворотної фінансової допомоги потягло порушення справи про банкрутство ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг", не підтверджується матеріалами справи.

В звіті за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника від 19.08.2019, на який посилається ліквідатор у заяві, вказується на укладення керівником боржника додаткових угод до договорів поворотної фінансової допомоги на невигідних умовах, поряд із тим ліквідатором не наведено, а в звіті не зазначено, що фінансові показники боржника, у тому числі ті, які зазначені в офіційній звітності, зокрема кредиторська заборгованість, реально залежала від укладених угод і саме виконання вказаних угод вплинуло на зниження платоспроможності підприємства.

Жодних інших доводів та доказів, щодо доведення ОСОБА_1 та ТОВ "Медіа Експерт Плюс" боржника до стану неплатоспроможності, ліквідатором не надано, так само як і не надано жодних належних доказів на підтвердження вчинення зазначеними особами умисних дій (бездіяльності), які б призвели до погіршення платоспроможності ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг".

Суд критично ставиться до доводів ліквідатора щодо проведення реконструкції іпотечного майна.

Із заяви про покладення про покладення субсидіарної відповідальності не вбачається, яким саме чином вчинення дій із реконструкції нерухомого майна призвело до неплатоспроможності боржника та як це вплинуло на виконання ним зобов`язань із погашення заборгованості. Які реальні наслідки проведення такої реконструкції.

За таки обставин, ліквідатором не належним чином не доведено, що вчинення дій ОСОБА_1 із реконструкції іпотечного майна боржника та подальшою передачею її частини на користь третіх осіб вплинуло на платоспроможність боржника.

Суд також критично оцінює доводи представника ТОВ "ФК "Женева" щодо відкритого кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , а також доводів про вчинення ним правочинів щодо відчуження особистого майна з метою уникнення субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства, які є або були предметом розгляду інших судових справ. Оскільки таке право закріплене за громадянином у ст. 41 Конституції України та ст. 319 ЦК України.

Ліквідатором не доведено, що саме ОСОБА_1 є тією особою, яка відповідно до закону має відповідати за зобов`язаннями боржника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" було зареєстроване 16.08.2005.

Відповідно до наданих сторонами доказів та пояснень встановлено, що керівником ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" по 29.12.2013 була ОСОБА_3 , а у період з 30.12.2013 по дату відкриття провадження у цій справі керівником був ОСОБА_1 .

Згідно відомостей із ЄДР та доводів ліквідатора у поданій заяві, в період з 09.12.2008 по 29.03.2016 засновником боржника були ОСОБА_3 , з розміром внеску в статутний капітал 8 712 000 грн., та ОСОБА_1 , з розміром внеску в статутний капітал 88 000 грн., а в період з 29.03.2016 по день подання заяви ліквідатором засновником боржника був одноособово ОСОБА_1 з розміром внеску в статутний капітал 8 800 000 грн.

Ліквідатором залишено поза увагою та не надано оцінку обставинам укладення частини договорів поворотної фінансової допомоги та додаткових угод до таких договорів попереднім керівником боржника ОСОБА_3 .

Отже, заява ліквідатора в цієї частині не ґрунтується на належних та допустимих доказів щодо підтвердження вини керівника/засновника (учасника) ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" та ТОВ "Медіа Експерт Плюс", що складає об`єктивну та суб`єктивну сторону цивільно-правової відповідальності при доведенні субсидіарної відповідальності керівника/засновника боржника та ТОВ "Медіа Експерт Плюс", яка призвела до відсутності майнових активів у банкрута для задоволення вимог кредиторів.

Крім того, не надання обґрунтованих доказів ліквідатором за поданою заявою не створило достатніх підстав щодо відмежування винних дій при субсидіарної відповідальності керівника/засновника (учасника) та ТОВ "Медіа Експерт Плюс" від звичайних дій суб`єкта господарювання, які належать до звичайних ризиків підприємницької діяльності (ст.42 Господарського кодексу України), що можуть створювати настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів.

Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.12.2020 у справі 922/1067/17.

Таким чином, враховуючи наведене вище суд вважає доводи ліквідатора, викладені в заяві про покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівника боржника, а також на ТОВ "Медіа Експерт Плюс" не обґрунтованими.

Крім того, ліквідатором у заяві не наведений розмір чистих активів підприємства та показники його зниження у період 2014-2016 років, який підлягав аналізу, та дії суб`єктів відповідальності, які до цього призвели із визначенням причинно-наслідкового зв`язку.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Керуючись ст. ст. 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити в задоволенні заяви ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його керівника/засновника та третю особу у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства.

2.Ухвала набрала чинності негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя М.В. Пасько

Повний текст ухвали складено 13.09.2022.

Дата ухвалення рішення07.09.2022
Оприлюднено14.09.2022
Номер документу106201391
СудочинствоГосподарське
Сутьбанкрутство

Судовий реєстр по справі —910/18739/16

Ухвала від 23.05.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пасько М.В.

Ухвала від 23.05.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пасько М.В.

Ухвала від 14.03.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пасько М.В.

Постанова від 14.02.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Остапенко О.М.

Ухвала від 17.01.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Остапенко О.М.

Ухвала від 13.12.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Остапенко О.М.

Ухвала від 06.12.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Остапенко О.М.

Ухвала від 14.11.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Остапенко О.М.

Ухвала від 19.10.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Остапенко О.М.

Ухвала від 18.10.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Остапенко О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні