Ухвала

від 12.09.2022 по справі 910/25827/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

м. Київ

13.09.2022Справа № 910/25827/14

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши матеріали

заяви заінтересованої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 30 (поштова адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх. № 4)

про заміну стягувача в наказі Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 року, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2015 року

у справі № 910/25827/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04114

до Приватного підприємства "Сантім" 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 19-21

про стягнення заборгованості

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Сантім" про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №549-11 від 28.02.2011 року, забезпеченим Договором застави майнових прав №PL-02/408/12 від 27.05.2014 року, у розмірі 118 994,61 грн., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 380,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2014 року позовні матеріали публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" повернуто без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року ухвалу господарського суду міста Києва від 21.11.2014 року у справі № 910/25827/14 скасовано та передано справу на розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2015 року порушено провадження у справі № 910/25827/14.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 року у справі № 910/25827/14 позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства «Сантім» (04075, м. Київ, вул. О. Теліги,35-г, кв. 28, код ЄДРПОУ 33945706) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) основний борг в сумі 118 718 (сто вісімнадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 94 коп. та судовий збір у сумі 2374 (дві тисячі триста сімдесят чотири) 49 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сантім" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 року у справі №910/25827/14 залишено без змін.

На примусове виконання Постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 у даній справі № 910/25827/14 судом 10.02.2016 року видано відповідний наказ строком пред`явлення до 20.01.2017 року.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва 23.08.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" надійшла заява № 004759655 від 15.08.2022 року про заміну стягувача у виконавчому документі, в якій заявник просить замінити сторону (стягувача) - Акціонерне товариство «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014) у наказі Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 року у справі № 910/25827/14. До заяви додані докази надсилання її копії первісному стягувачу та боржнику.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.08.2022 року вищевказана заява була передана на розгляд судді Селівону А.М.

Пунктом 19.2 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року, чинній з 15.12.2017 року), передбачено, що оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 338 Господарського процесуального кодексу України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

У відповідності до ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Статтею 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань, а саме згідно ч. 1 ст. 170 будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Водночас, за приписами ч. 2 ст. 170 ГПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Окрім цього за приписами частини 3 статті 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються і розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

За висновками суду, оскільки нормами ГПК України не передбачено порядку подання заяви про заміну сторони правонаступником, господарський суд має застосовувати загальні положення господарсько-процесуального закону, що регулюють порядок здійснення позовного провадження.

Суд зазначає, що відповідний розгляд заяви про заміну сторони у виконавчому документі здійснюється за загальними правилами позовного провадження у межах розглянутої судом справи з урахуванням особливостей щодо суб`єктного складу учасників процесу, передбачених відповідними нормами Закону України "Про виконавче провадження" (стягувач, боржник, державний виконавець, правонаступник стягувача або боржника).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку від 05.03.2009 № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Таким чином, належним доказом відправлення іншим учасникам справи копії заяви і доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Натомість, як встановлено судом, в якості доказів надсилання копії заяви на адресу, зокрема, боржника - ПП "Сантім" заявником надано копію фіскального чеку від 18.08.2022 року, списку згрупованих відправлень від 17.08.2022 року та опису вкладення в цінний лист № 0505093059861 від 18.08.2022, за змістом яких судом встановлено, що документи були направлені на адресу боржника: 04086, м. Київ, вул. Олени Теліги, 35Г, кв. 28, в той час як за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням боржика є: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 19-21.

При цьому жодних доказів направлення на дійсну адресу місцезнаходження боржника у справі копії вказаної заяви та доданих до неї документів заявником суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 зазначив, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, зазначені вимоги до заяв, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що статтею 334 ГПК України передбачено розгляд заяви про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Отже, оскільки нормами ГПК передбачений обмежений строк для розгляду заяви про заміну сторони її правонаступником та обов`язок повідомлення учасників справи про розгляд такої заяви, необхідною передумовою дотримання судом основних засад господарського судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви про заміну сторони правонаступником та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.

Таким чином, неотримання учасником справи копії заяви про заміну сторони її правонаступником порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасника справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставини, оскільки заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про заміну сторони її правонаступником не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає за необхідне залишити вказану заяву без руху, надавши заявнику строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із відповідною заявою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 172, 174, 232, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Залишити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про заміну сторони (стягувача) її правонаступником без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" строк на усунення недоліків заяви - 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" усунення недоліків заяви про заміну сторони її правонаступником шляхом подання до суду:

- належних та допустимих доказів на підтвердження факту надсилання копії заяви про заміну сторони її правонаступником та всіх доданих до неї документів на адресу боржника у справі, яка відповідає місцезнаходженню останнього за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 13.09.2022 року та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Селівон