Постанова

від 08.09.2022 по справі 520/686/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 520/686/19

провадження № 61-520св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Радограй», Житлово-будівельне товариство «Промінь», Комунальне підприємство «Міське капітальне будівництво», Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче будівельно-монтажне об`єднання «Одесбуд»,

третя особа - Управління капітального будівництва Одеської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Радограй» на постанову Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Радограй» (далі - ОК «ЖБК «Радограй»), Житлово-будівельного товариства «Промінь» (далі - ЖБТ «Промінь»), Комунального підприємства «Міське капітальне будівництво» (далі -КП «Міське капітальне будівництво»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче будівельно-монтажне об`єднання «Одесбуд» (далі - ТОВ «ВБМО «Одесбуд»), третя особа - Управління капітального будівництва Одеської міської ради, про визнання майнових прав та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява обґрунтована тим, що 21 червня 2002 року між нею (забудовник) та ЖБТ «Промінь» (товариство) укладено договір № 013 на інвестування будівництва двокімнатної квартири АДРЕСА_1 за рахунок населення.

Відповідно до пункту 2.1.5 цього договору ЖБТ «Промінь» зобов`язано після здачі об`єкта в експлуатацію, за умови повної виплати вартості квартири

(в еквіваленті доларів США - 15 886,00 дол. США (п.3.3)) впродовж 30 днів, підготувати та видати документи, які свідчать про передачу права власності

на вищезазначену квартиру.

За договором забудовник, зобов`язаний на протязі 1 календарного місяця

з моменту отримання документів про право власності на квартиру, вступити

в об`єднання співвласників будинку.

Відповідно до пункту 2.3 договору забудовник має право безперешкодно отримувати інформацію про хід виконання будівельних робіт.

Угодою до договору передбачено, що термін здачі будинку четвертий квартал 2008 року.

Позивач стверджує, що вона відповідно до умов договору, повністю сплатила

до ЖБТ «Промінь» грошову суму еквівалентну 15 886,00 дол. США. Однак,

ЖБТ «Промінь» свої обов`язки за договором не виконав, що полягає

в тому, що у період з 2002 року і до 2017 року будівництво не проводилося.

Після поновлення будівництва зазначеного об`єкту нерухомості, позивач вважала, що укладений з відповідачем вищевказаний договір інвестування будівництва продовжує свою дію та в подальшому вона отримує проінвестовану квартиру.

У 2018 році їй стало відомо, що 03 січня 2013 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013170480000034 зареєстроване кримінальне провадження за обвинуваченням голови правління ЖБТ «Промінь» ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 191 КК України.

Також у 2018 році позивачу стало відомо, що з метою захисту інтересів інвесторів будівництва будинку в 2014 році було створено ОК «ЖБК «Радоград».

У червні 2015 року КП «Міське капітальне будівництво» визначено замовником

з проектування та будівництва довгобуду, якому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. КП «Міське капітальне будівництво» була проведена робота з пошуку будівельної організації для завершення будівництва довгобуду.

У 2015 році укладено договір про співробітництво з ТОВ «ВБМО «Одесбуд». Договором передбачено, що після введення об`єкта в експлуатацію ОК «ЖБК «Радоград», як представник інвесторів, постраждалих від діяльності попереднього забудовника, отримає належні 1 600 кв. м житла і 300 кв. м нежитлових приміщень будинку.

На теперішній час на об`єкті ТОВ «ВБМО «Одесбуд» закінчує будівельні роботи. Будівництво об`єкта передбачає 2 секції на 150 квартир. Запланований термін завершення будівництва четвертий квартал 2018 року.

З метою отримання проінвестованої квартири, позивач звернулася до керівника ОК «ЖБК «Радоград» із заявою про прийняття її до членів ОК «ЖБК «Радоград», оскільки вона є інвестором і постраждалою від діяльності посадових осіб

ЖБТ «Промінь».

Однак, керівник ОК «ЖБК «Радоград» від розгляду її заяви від 27 квітня 2018 року та інших заяв, надання будь-якої письмової відповіді на них ухиляється, контактів з позивачем уникає.

За місцем реєстрації юридичної особи представники ОК «ЖБК «Радоград» відсутні.

Голова правління ОК «ЖБК «Радоград» своїми незаконними діями чинить

їй перешкоди у реалізації прав вступити до ОК «ЖБК «Радоград», який утворений з постраждалих інвесторів будівництва за адресою:

АДРЕСА_2 , та отримати усі необхідні документи для реєстрації права власності на квартиру згідно до договору від 21 червня 2002 року № 013

на інвестування будівництва житлового будинку на

АДРЕСА_2 , за рахунок коштів населення, який укладено між ОСОБА_1 та ЖБТ «Промінь», чим виявила зі свого боку невизнання права позивача, як інвестора, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

ОСОБА_1 просила визнати за нею майнові права на квартиру відповідно до договору № 013 на інвестування будівництва житлового будинку

на АДРЕСА_2 , за будівельним АДРЕСА_2 , за рахунок коштів населення від 21 червня 2002 року, який укладено між нею

та ЖБТ «Промінь»; зобов`язати ЖБТ «Промінь» та ОК «ЖБК «Радоград» видати

їй усі необхідні документи для реєстрації права власності на квартиру згідно договору № 013 на інвестування будівництва житлового будинку

на АДРЕСА_2 , за будівельним АДРЕСА_2 , за рахунок коштів населення від 21 червня 2002 року, який укладено між нею

та ЖБТ «Промінь».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 червня 2020 року

в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не виконано належним чином свої зобов`язання за вказаним договором, що полягає в недоведеності сплати в повному обсязі суми пайового внеску за квартиру, тобто

ОСОБА_1 не вчинила дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимагати переходу майнових прав на об`єкт, що виключає підстави для задоволення позовних вимог про визнання майнових прав та зобов`язання вчинити певні дії.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимоги про зобов`язання

ЖБТ «Промінь» та ОК «ЖБК «Радоград» видати позивачу документи для реєстрації права власності на квартиру суд першої інстанції також зазначив,

що такі дії відповідно до пункту 2.1.5 здійснюються товариством лише після сплати забудовником повного розміру обумовленого паю та введення об`єкту будівництва в експлуатацію. Разом із тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що об`єкт будівництва на цей час завершений будівництвом та ведений в експлуатацію. Натомість в судовому засіданні, сторони у справі повідомляли, що на цей час будівництво об`єкту будівництва

за будівельним АДРЕСА_2 , поновлено

та триває.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нову постанову про задоволення позову.

Визнано за ОСОБА_1 майнові права на квартиру відповідно до договору № 013 на інвестування будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 за будівельним АДРЕСА_2 , за рахунок коштів населення

від 21 червня 2002 року, який укладено між ОСОБА_1 та ЖБТ «Промінь»; зобов`язано ЖБТ «Промінь» та ОК «ЖБК «Радоград» видати ОСОБА_1 усі необхідні документи для реєстрації права власності на квартиру згідно

із договору № 013 на інвестування будівництва житлового будинку

на АДРЕСА_2 за будівельним АДРЕСА_2 , за рахунок коштів населення від 21 червня 2002 року, який укладено між ОСОБА_1

та ЖБТ «Промінь».

Апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 виконала свої зобов`язання за договором № 013 на інвестування будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 , а тому позовні вимоги щодо визнання майнових прав на квартиру необхідно задовольнити.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ЖБТ «Промінь» та ОК «ЖБК «Радоград» видати ОСОБА_1 усі необхідні документи для реєстрації права власності на спірну квартиру, то апеляційний суд зазначив, що дані позовні вимоги

є похідними від позовних вимог щодо визнання майнових прав, а тому їх також необхідно задовольнити.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2022 року ОК «ЖБК «Радограй» подав до Верховного Суду касаційну скаргу у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що позивачем не надано належних доказів щодо сплати в повному обсязі суми пайового внеску за квартиру за будівельним

АДРЕСА_2 , оскільки згідно з квитанціями ОСОБА_1 здійснено сплату коштів в загальній сумі 13 000,00 дол. США, на виконання умов договору № 013, як пайовий внесок на будівництво квартири в житловому будинку за будівельним

АДРЕСА_2 .

Крім того, вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

У лютому 2022 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду відзив

на касаційну скаргу в якому просила залишити оскаржуване судове рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Зазначала, що твердження скаржника є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають

до задоволення.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 520/686/19, витребувано її з Київського районного суду м. Одеси, зупинено виконання постанови Одеського апеляційного суду

від 01 грудня 2021 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

21 червня 2002 року між ЖБТ «Промінь» та ОСОБА_1 укладено договір № 013 на інвестування будівництва житлового будинку на АДРЕСА_2 , за рахунок коштів населення,

за умовами якого предметом договору є будівництво двох кімнатної квартири

в десяти поверховому будинку на АДРЕСА_2 , методом поетапного внесення коштів забудовником

в будівництво об`єкту, з встановленою цим договором періодичністю

та розміром платежу.

Пунктами 3.2, 3.3 цього договору встановлено, що орієнтована вартість 1 кв. м, загальної площі споруджуваної квартири складає 229,00 дол. США. При загальній площі квартири 69,30 кв. м, її розрахункова вартість в еквіваленті доларів США складає 15 886,00 умовних одиниць.

Пунктом 2.1.5 договору встановлено, що після здачі об`єкта в експлуатацію,

за умови повної виплати забудовником вартості квартири, товариство зобов`язується протягом 30 днів підготувати і видати документи, які свідчать про передачу права власності забудовника на двокімнатну квартиру

АДРЕСА_3 .

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради за від 02 березня

2006 року № 251, надано дозвіл ЖБТ «Промінь» на проектування та будівництво трьохсекційного 11-14 поверхового жилого будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_4 (на території тимчасової автостоянки Восход), після оформлення документів на землекористування,

з чинним законодавством.

05 квітня 2007 року Одеською міською радою прийнято рішення за № 1355-V «Про надання згоди ЖБТ «Промінь» на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, орієнтованою площею 0,5095 га,

за адресою: АДРЕСА_4 ), для проектування та будівництва трьохсекційного 11-14 поверхового жилого будинку з вбудованими офісними приміщеннями

та підземним паркінгом».

10 липня 2008 року Одеською міською радою прийнято рішення за № 3027-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

та надання ЖБТ «Промінь» в оренду земельної ділянки, площею 0,5095 га,

за адресою: АДРЕСА_4 ), для проектування та будівництва трьохсекційного 11-14 поверхового жилого будинку з вбудованими офісними приміщеннями

та підземним паркінгом».

22 вересня 2009 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради винесено рішення за № 983, яким скасовано рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради за № 251 від 02 березня 2006 року «Про надання дозволу

ЖБТ «Промінь» на проектування та будівництво трьохсекційного 11-14 поверхового жилого будинку з вбудованими офісними приміщеннями

та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_4 (на території тимчасової автостоянки Восход)».

22 листопада 2011 року Одеською міською радою прийнято рішення

за № 1532-VІ «Про скасування рішень Одеської міської ради», яким скасовано зокрема рішення Одеської міської ради від 10 липня 2008 року за № 3027-V.

28 січня 2019 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань

за № 12019160480000347 зареєстроване кримінальне провадження стосовно вчинення службовими особами ЖБТ «Промінь», ЖБК «Радоград», ОДТ «ВБМО «Одесбуд» кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України.

Будівництво вказаного об`єкту, ЖБТ «Промінь» у період з 2007 року до 2017 рік не здійснювалось.

09 липня 2015 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області зареєстровано за № ОД № 030151900083 декларацію про початок виконання підготовчих робіт, стосовно нового будівництва житлового будинку, за будівельним

АДРЕСА_4 , розробником якого зазначено - ТДВ «ВБМО «Одесбуд».

Відповідно до статуту ОК «ЖБК «Радоград», код ЄДРПОУ 39511291, затверджений установчими зборами засновків відповідно до протоколу № 1

від 20 листопада 2014 року, в новій редакції, ОК «ЖБК «Радоград» організовується з метою забезпечення житлом (квартирами) членів (асоційованих членів) кооперативу їхніх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку (три секції), з вбудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом, на

АДРЕСА_2 , за кошти кооперативу, а також для наступної експлуатації

та управління цим будинком. До Кооперативу приймаються громадяни, які виявили бажання вступити до кооперативу та відповідають вимогам цього статуту.

Для представлення інтересів постраждалих інвесторів створюється ініціативна група, яка на підставі заяв громадян, з додержанням установленої черговості, складає список бажаючих вступити до даного кооперативу і членів їх сімей.

Пунктом 8 статуту передбачено, що до членів кооперативу приймаються громадяни, які: мають договори з ЖБТ «Промінь» та надали їх копії; сплатили членські та вступні внески у повному обсязі; подали заяву про вступ

до Кооперативу.

18 липня 2015 року між ОДТ «ВБМО «Одесбуд» та ОК «ЖБК «Радоград» укладено договір № 1/18 про співучасть будівництва житлового будинку за будівельним АДРЕСА_2 , за умовами якого сторони уклали даний договір з метою забезпечення інвестиційних прав члена ЖБТ «Промінь», як ошуканих вкладників, які об`єдналися в ОК «ЖБК «Радоград». Предметом даного договору є співробітництво сторін з фінансування, проектування

та будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 .

ЖБТ «Промінь» не виконало свої обов`язки з будівництва житлового будинку

на АДРЕСА_4 , будівничий АДРЕСА_2 , за рахунок коштів населення у передбачені договором строки, за наслідком чого на цей час будівництво зазначеного будинку здійснюється ОДТ «ВБМО «Одесбуд».

Позивачем до суду першої інстанції було надано квитанції: від 07 квітня

2003 року серії 01АЩ № 722891 ОСОБА_1 на виконання умов договору

№ 013 сплачено грошові кошти в сумі 3 106,00 грн, що згідно курсу Національного банку України (далі - НБУ) станом на момент сплати еквівалентно 586,00 дол. США; від 21 лютого 2002 року серії 01АЩ № 722843 ОСОБА_1 на виконання умов договору № 013 сплачено грошові кошти

в сумі 9 720,00 грн, що згідно курсу НБУ станом на момент сплати було еквівалентно 1 800,00 дол. США; від червня 2003 року № 070 ОСОБА_1

на виконання умов договору № 013 було сплачено грошові кошти в сумі

2 665,00 грн, що згідно курсу НБУ станом на момент сплати було еквівалентно 500,00 дол. США; від вересня 2003 року № 102, ОСОБА_1 на виконання умов договору № 013 сплачено грошові кошти в сумі 5 330,00 грн, що згідно курсу НБУ станом на момент сплати було еквівалентно 1 000,00 дол. США;

від листопада 2003 року № 129, ОСОБА_1 на виконання умов договору № 013 було сплачено грошові кошти в сумі 2665,00 грн, що згідно курсу НБУ станом на момент сплати було еквівалентно 500,00 дол. США; від листопада 2003 року № 199, ОСОБА_1 на виконання умов договору № 013 було сплачено грошові кошти в сумі 266,00 грн, що згідно курсу НБУ станом на момент сплати було еквівалентно 500,00 дол. США; від лютого 2004 року № 233, ОСОБА_1 на виконання умов договору № 013 було сплачено грошові кошти в сумі 58 630,00 грн, що згідно курсу НБУ станом на момент сплати було еквівалентно 11 000,00 дол. США.

Вказані квитанції були внесені за договором інвестування будівництва житлового будинку на АДРЕСА_4 , будівничий номер

№ 138-А.

Апеляційним судом встановлено, що ЖБТ «Промінь» самостійно вносив виправлення до договору, самостійно змінюючи зазначення секції з «А» на «Б» цього ж будинку. Вказане підтверджується у протоколі допиту бухгалтера

ЖБТ «Промінь» ОСОБА_3 .

Так, з вказаного протоколу допиту вбачається, що ОСОБА_1 спочатку вносила пайові внески у сумі 84 781,00 грн на будівництво будинку

АДРЕСА_2 , проте даний пайовий внесок був переведений на будівництво будинку

АДРЕСА_2 .

Зазначені обставини також підтверджуються списком інвесторів, в якому під номером 013 значиться ОСОБА_1 , яка внесла 84 781,00 грн,

що є еквівалентно 15 886,00 дол. США.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 14 січня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

У загальних положеннях про зобов`язання передбачено, що зобов`язанням

є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити

на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії,

а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності

та справедливості (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також наголошено про необхідність виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

У частині першій статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар)

у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продажу, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

У частині першій статті 179 ЦК України надано визначення речі як предмета матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Зазначено про їх поділ на нерухомі та рухомі (стаття 181 ЦК України)

і що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких

є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Також у статті 182 цього Кодексу передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Стаття 190 ЦК України визначає майно особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.

З аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що у ЦК України визначення майнового права відсутнє, оскільки у статті 190 ЦК України міститься вказівка лише про те, що майнові права є неспоживчою річчю і визнаються речовими правами. При цьому не викликає сумніву, що майнові права є об`єктом цивільних правовідносин.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо)

та права вимоги (Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

У теорії цивілістики під майновими правами розуміється: 1) у широкому значенні речового права суб`єктивне цивільне право як таке, що стосується майнових цінностей і має грошову оцінку, наприклад, право власності на похідні права, зобов`язальні права (права з договорів, що укладаються з приводу передання майна у власність або користування), майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права, тощо; 2) у вузькому значенні - як суб`єктивне право, яке здатне бути самостійним об`єктом обороту; тобто у разі передання майнового права набувач отримує його як можливість претендування на майно або вчинення власних дій відносно майна.

Крім того, вказане питання було предметом дослідження як у рішеннях ЄСПЛ, так і Верховного Суду України.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі

та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (пункт 98 рішення ЄСПЛ щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі», заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року в справі «Сук проти України», заява № 10972/05; пункт 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 02 березня

2005 року, заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути, у тому числі, «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року в справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії», заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. The United Kingdom, № 10741/84).

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01 червня 2006 року в справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) ЄСПЛ вказав, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі «Стреч проти Сполученого Королівства», заява

№ 44277/98).

В іншій справі «Н.К.М. проти Угорщини» (NKM v. Hungary, скарга № 66529/11)

у рішенні від 14 травня 2013 року ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.

У постанові від 30 січня 2013 року № 6-168цс12 Верховний Суд України визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна

як об`єкта цивільних прав.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне право в майбутньому.

Визначення майнового права як права очікування та повноваження власника таких прав надано у висновках Верховного Суду України, викладених

у постановах від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12, від 15 травня 2013 року в справі №6-36цс13, від 04 вересня 2013 року в справі № 6-51цс13, від 24 червня 2015 року в справі № 6-318цс15, від 04 листопада 2015 року в справі

№ 6-1920цс15, від 18 листопада 2015 року в справі № 6-1858цс15, від 02 грудня 2015 року в справах № 6-1502цс15 та № 6-1732цс15, від 10 лютого 2016 року

в справі № 6-2124цс15, від 16 березня 2016 року в справі № 6-290цс16,

від 23 березня 2016 року в справі № 6-289цс16, від 30 березня 2016 року

у справах № 6-3129цс15 та № 6-265цс16, від 20 квітня 2016 року в справі

№ 6-2994цс15, від 25 травня 2016 року в справі № 6-503цс16, від 07 грудня

2016 року в справі № 6-1111цс16.

Указане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 344/16879/15-ц від 14 грудня

2021 року дійшла висновку, що у випадку оспорювання чи невизнання інвестором, який виконав умови договору інвестування, первісного права власності на новостворений об`єкт інвестування, введений в експлуатацію, ефективним способом захисту такого права є визнання права власності

на підставі статті 392 ЦК України.

Отже, право власності в судовому порядку можливо визнати на новостворений об`єкт інвестування лише у разі введення його в експлуатацію.

У цій справі встановлено, що будинок на АДРЕСА_2 не було введено в експлуатацію.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права

чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає зміст відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року

в справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц,

від 02 липня 2019 року в справі № 48/340, від 19 травня 2020 року в справі

№ 916/1608/18.

Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав

і охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України.

Установивши, що відповідачем не виконувалися належним чином взяті на себе зобов`язання, а також, враховуючи, що будинок на

АДРЕСА_2 не введено в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання за позивачем майнових прав на спірний об`єкт.

Обставини, на які посилаються заявники у касаційній скарзі, що позивачем

не надано належних доказів щодо сплати в повному обсязі суми пайового внеску за спірну квартиру, були предметом дослідження апеляційним судом

та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні

та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані процесуального права.

Доводи касаційної скарги про те, що висновок судів зроблено без належного з`ясування дійсних обставин справи, без надання оцінки доказам у справі,

є безпідставними та зводяться до переоцінки доказів у справі, що у силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції

у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховний Суд поновлює виконання постанови Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки в цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Радограй» залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року залишити без змін.

Поновити виконання постанови Одеського апеляційного суду від 01 грудня

2021 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська