Ухвала

від 06.09.2022 по справі 348/2845/21

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №348/2845/21

07 вересня 2022 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представників відповідача: Петращука Я.В., Федоришин Л.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Природного заповідника «Горгани» про зобов`язання надати щорічну відпустку,-

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПЗ «Горгани» про зобов`язання надати щорічну відпустку.

Від позивача ОСОБА_1 поступило письмове клопотання, в якому просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Клопотання мотивує тим, що після подання ним позову до суду відповідачем було надано йому щорічну відпустку, ненадання якої було предметом даного спору.

Таким чином, у зв`язку з добровільним наданням відповідачем йому основної відпустки, станом на сьогоднішній день відсутній предмет спору.

У зв`язку з наведеним просить провадження по справі закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору. При цьому оскільки відповідачем було виконано позовні вимоги вже після його звернення до суду, тому просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Стислий виклад позиції сторін.

Позивач та його представник в судовому засіданні клопотання про закриття провадження по справі підтримали з підстав, зазначених у клопотанні, просили провадження по справі закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору. Також просили стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

Представники відповідача в судовому засіданні не заперечили проти задоволення клопотання позивача та закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, однак заперечили проти стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, оскільки відповідачем було добровільно надано позивачу щорічну відпустку, яка була предметом спору. Тому відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 23.12.2021 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30.05.2022 по даній справі частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 заявлено до суду вимогу про зобов`язання ПЗ «Горгани» надати йому щорічну відпустку.

Як вбачається з заяви позивача, відповідачем ПЗ «Горгани» після звернення позивача до суду надано йому щорічну відпустку, яка була предметом спору.

Факт надання позивачу щорічної відпустки підтвердили в судовому засіданні представники відповідача.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:

Суд, розглянувши клопотання позивача, заслухавши думку учасників справи, перевіривши матеріали справи дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст.255ЦПК України судсвоєю ухвалоюзакриває провадженняу справі,якщо: відсутній предмет спору.

Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи відповідачем надано позивачу щорічну відпустку, яка була предметом спору. Таким чином на даний час між позивачем та відповідачем відсутній предмет даного спору.

Висновки суду:

Враховуючи наведені обставини суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі за відсутністю предмету даного спору.

Розподіл судових витрат.

Відповідно доч.3стаття 142ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Як роз`яснивПленум ВерховногоСуду Українив п.12постанови від12.06.2009№ 2 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред`явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат при ухваленні рішення або при закритті провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову з мотивів задоволення його вимог відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 17.12.2021 було подано позов до суду про зобов`язання відповідача надати йому щорічну відпустку. В процесі розгляду справи відповідачем було надано позивачу щорічну відпустку, яка була предметом спору. Таким чином відповідач добровільно виконав вимоги позивача про надання йому щорічної відпустки вже після пред`явлення позову, що не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд зазначає, що на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, позивачем надано квитанцію про сплату грошових коштів № 0158 серії АЕ від 17.12.2021 на суму 5000 грн., та угоду про надання правової допомоги від 17.12.2021.

Положеннями статті 59Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.1Закону Українивід 05.07.2012№ 5076-VI«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст.19Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, за змістом статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як вбачається з квитанції про сплату грошових коштів № 0158 серії АЕ від 17.12.2021, вартість наданих у справі № 348/2845/21 послуг (професійної правничої допомоги) становить 5000,00 грн.

Вказаний розмір судових витрат погоджений адвокатом та клієнтом, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 17.12.2021.

Вказані послуги оплачені в повному об`ємі, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним документом.

Таким чином суд вважає, що доводи сторони позивача щодо співмірності судових витрат на правову допомогу є обґрунтованими.

Крім того у відповідності до ч. 1 ч. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки до початку розгляду справи по суті відповідач добровільно виконав вимоги позивача про надання йому щорічної відпустки, в зв`язку з чим позивач відмовився від позову, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в сумі 454,00 грн. згідно квитанції № ПН2350728 від 17.12.2021. Інших 50 відсотків судового збору підлягають стягненню зх. відповідача на користь позивача на підставі ч. 3 ст. 142 ЦПК України.

Враховучи викладене суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, та 454,00 грн. судовового збору.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 133, 137, 141, 142, 255, 256, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову до Природного заповідника «Горгани» про зобов`язання надати щорічну відпустку.

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доПриродного заповідника«Горгани» прозобов`язання надатищорічну відпустку закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити сторонам зміст ч. 2 ст. 256 ЦПК України, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Зобов`язати УправлінняДержавної казначейськоїслужби Україниу Надвірнянськомурайоні Івано-Франківськоїобласті (кодЄДРПОУ 37904033,м.Надвірна,майдан Шевченка3,Івано-Франківськоїобласті)повернути позивачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , жителю АДРЕСА_1 ), 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 454 грн. 00 коп. (чотириста п`ятдесят чотири гривні), який було сплачено на р/р UA088999980313131206000009650, код ЄДРПОУ 37951998, отримувач ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Надвірна/22030101, згідно квитанції про сплату № ПН2350728 від 17.12.2021.

Стягнути з Природного заповідника «Горгани», на користь ОСОБА_1 5454 грн. 00 коп. (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят чотири гривні) сплачених судових витрат.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Природний заповідник «Горгани», код ЄДРПОУ 24679189, місцезнаходження юридичної особи: вул. Комарова 7-Д, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78405.

Суддя Міськевич О.Я.

Повний текст ухвали

складено 12.09.2022