УХВАЛА
13 вересня 2022 року
м. Київ
справа №280/5695/21
адміністративне провадження № К/990/23175/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Пасічник С.С., Гончарової І.А.,
розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Простір Контсракшн» (попередня назва ТОВ «Техностандартпром») на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі за позовом ТОВ «Техностандартпром» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2021 позов ТОВ «Техностандартпром» задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.06.2021 № 0086920705 та № 0086910705; здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2022 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.10.2021 скасовано, у задоволенні позову ТОВ «Техностандартпром» відмовлено.
21.08.2022 ТОВ «Простір Контсракшн» (далі також Товариство, позивач) на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку направлено касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2022.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України; далі - КАС).
Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень адміністративну справу №280/5695/21 розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач у касаційній скарзі ТОВ «Простір Контсракшн» наводить довід щодо наявності у справі виключних обставин, передбачених підпунктами «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС. В обґрунтування цього доводу позивач зазначає, що основною метою функціонування Верховного Суду є контроль за правильністю застосування правових норм і формування єдиної судової практики, що досягається шляхом здійснення ефективного касаційного судового правозастосування в порядку та в межах, визначених законом. Позивач стверджує, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята всупереч єдиним правовим висновкам Верховного Суду, які вже сформовані в цій категорії адміністративних справ - податкових спорів, що стосуються дослідженню нереальності господарських операцій. У зв`язку з цим вважає, що його касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (сторінка 4 касаційної скарги). Також Товариство зазначає, що спірним у цій справі є питання про правове (доказове) значення акта перевірки, який має дефект форми та, як наслідок, є недопустимим доказом, як підстави для податкового повідомлення-рішення (сторінка 5 касаційної скарги).
Вжите законодавцем в нормі підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС слово «фундаментальне» несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, позивачем не наведено. Суб`єктивні труднощі у тлумаченні правової норми, які виникають у суб`єкта правозастосування, не обов`язково свідчать, що питання права має фундаментальне значення для правозастосовчої практики. За змістом підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання. До того ж, Верховний Суд наразі сформував правову позицію щодо застосування правових норм у справах, в яких предмет спору стосується правомірності податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом з підстав відсутності господарських операцій, первинні документи на оформлення яких використані платником податків для податкового обліку. Зокрема, це стосується постанови Великої палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19. Доводи ж Товариства щодо фундаментального значення для правозастосування питання, якого стосується його касаційна скарга, по суті зводяться до не врахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у цій категорії справ, що, однак, не відповідає правовому навантаженню норми підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС.
Що ж до доводу позивача про виняткове значення справи для нього, то такий довід у касаційній скарзі наведений без будь-якого іншого обґрунтування, окрім як вище викладеного доводу. За змістом норми підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС виняткове значення справи для учасника справи, як виняткова обставина, яка дає підстави для оскарження судового рішення у справі, що розглянута у спрощеному провадженні, знаходиться поза межами звичайного правового інтересу учасника справи. Як вже зазначено, позивач відповідних доводів щодо винятковості справи для нього не навів. Так само, позивач не навів доводів, що суд першої інстанції не мав підстав для розгляду справи у спрощеному позовному провадженні. Колегією суддів, яка вирішує питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства, встановлено, що суд першої інстанції, розглянувши справу у спрощеному позовному провадженні, не порушив норми частини четвертої статті 12, частин другої, четвертої статті 257 КАС. Виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС, у цій справі колегією суддів не встановлено.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 248, 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір Контсракшн» (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «Техностандартпром») на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2022.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко С.С. Пасічник І.А. Гончарова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2022 |
Оприлюднено | 14.09.2022 |
Номер документу | 106215566 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Усенко Є.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні