Ухвала

від 08.09.2022 по справі 552/2779/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/2779/22 Номер провадження 11-сс/814/1043/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2022 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

з участю: прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7

та його захисників адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського апеляційного суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 62022170020000432 від 18.06.2022 за апеляційною скаргою адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 08 серпня 2022 року про арешт майна,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчогосудді Київськогорайонного судум.Полтава від08серпня 2022року накладеноарешт на майно,виявлене тавилучене 25.07.2022під часобшуку заадресою:м.Харків,вул.Залютинська буд,8,а саме:телефон марки«Iphone13ProMax»imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 .

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування тимчасово вилученого майна, виникає необхідність накласти на нього арешт, шляхом встановлення заборони користування , розпорядження та відчуження.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисники просять ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно скасувати і постановити нову ухвалу, якою, відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту, телефон повернути власнику.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що слідчий суддя при розгляді клопотання порушив строки, визначені ч. 6 ст. 173 КПК України, вибірково взяв та розглянув питання лише про арешт майна ОСОБА_7 замість розгляду усього клопотання про арешт усього тимчасово вилученого, зазначеного у клопотанні.

Саме клопотання в порушення КПК України не має обґрунтування арешту майна.

Позиція учасників.

Підозрюваннй та його адвокати підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважаючи ухвалу слідчого судді обгрунтованою та законною.

Мотиви суду

Як вбачається з матеріалів провадження, у провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Харкові) ДБР розташованого у м. Полтаві, перебувають матеріали досудового розслідування № 62022170020000432 від 18.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 433 КК України.

Підозрюваними по даному кримінальному провадженню є ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7

25.07.2022під часпроведення обшукуза адресою АДРЕСА_1 виявлено тавилучено телефон«Iphone13ProMax»imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 .

Постановою старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ДБР розташованого у м. Полтаві від 25.07.2022 вказаний телефон визнаний речовим доказом.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Питання про арешт майна слідчий суддя вирішує з урахуванням вимог ст. 173 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Колегія суддів приходить до висновку, що в даному провадженні слідчий суддя вищезазначених вимог закону дотримався, правильно вирішив питання про накладення арешту на вилучене майно,врахувавши наведені вище вимоги кримінального процесуального закону при застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги, щодо незаконності ухвали слідчого судді колегія суддів до уваги не приймає, оскільки слідчим суддею при вирішенні питання про арешт телефону, відповідно до вимог ст. 173 КПК України, враховано правову підставу для арешту майна, а саме можливість використання телефону як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України, а тому твердження апелянта про невмотивованість клопотання слідчого є безпідставними.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись статтями 376, 404, 405, 422 КПК України, колегія суддів Полтавського апеляційного суду,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 08 серпня 2022 року про арешт майна без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4