Вирок

від 12.09.2022 по справі 761/30032/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/30032/18

Провадження №1-кп/761/559/2022

В И Р О К

іменем України

12 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва, кримінальне провадження №12018100100006542 від 14 червня 2018 року, щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Рига Литовської Республіки, громадянки України, з вищою освітою, не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до висунутого обвинувачення, ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачується у внесенні до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, з огляду на наступне.

У невстановленому місці, в невстановлений час у ОСОБА_3 , яка перебувала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Гарант-Бетон» (ЄДРПОУ 35572806), виник протиправний умисел, спрямований на внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а саме щодо завищення розміру доходу, що отримував ОСОБА_9 , який є засновником ТОВ «Гарант-Бетон» (ЄДРПОУ 35572806).

В подальшому, у невстановленому місці, в невстановлений час ОСОБА_3 , діючи із прямим умислом направленим на внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за допомогою технічних засобів виготовила довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 103 від 26 січня 2010 року, в якій вказала відомості, що заробітна плата за період з липня 2009 року по грудень 2009 року, нарахована ОСОБА_10 , складає 144 000 (сто сорок чотири тисячі) гривень 00 копійок.

В подальшому, виготовивши зазначену довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 103 від 26 січня 2010 року, видану на ім`я ОСОБА_11 , ОСОБА_3 підписала її як головний бухгалтер ТОВ «Гарант-Бетон» (ЄДРПОУ 35572806), надаючи таким чином документові офіційного змісту.

Після чого, у невстановленому місці, в невстановлений час ОСОБА_3 передала ОСОБА_10 складену нею довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 103 від 26.01.2010 року із завідомо неправдивими відомостями.

26 січня 2010 року, в невстановлений час ОСОБА_9 , знаходячись у приміщенні ВАТ «ВТБ Банк» (ЄДРПОУ 09807856), що розташований за адресою: м. Київ, бульв.Т.Шевченка, 8/26, з метою створення хибного враження у працівників кредитного відділу банку, щодо доходів отриманих за період з липня 2009 року по грудень 2009 року, будучи засновником ТОВ «Гарант-Бетон» (ЄДРПОУ 35572806), передав працівникам банку довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 103 від 26 січня 2010 року, в якій зазначені завідомо неправдиві відомості, а саме, що ОСОБА_10 нараховано грошові кошти в сумі 144 000 (сто сорок чотири тисячі) гривень 00 копійок, надавши тим самим офіційний документ із завідомо неправдивими відомостями.

Згідно із п. 4. 6. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого Постановою Національного Банку України від 06 липня 2000 року за № 279, довідка про доходи є офіційним обов`язковим документом, для оцінки фінансового стану позичальника.

Відповідно до офіційної відповіді за вих. № 4414/9810-36-01-16 від 24 травня 2018 року, отриманої на офіційний запит від Головного управління ДФС у Київській області, ОСОБА_9 в період часу з 01 квітня 2008 року по 01 липня 2011 року жодних доходів не отримував.

Крім того, у ОСОБА_3 , яка перебувала у ТОВ «Украгромашсервіс2» (ЄДРПОУ 33943317) на посаді головного бухгалтера, у невстановленому місці та в невстановлений час, виник протиправний умисел, спрямований на внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а саме щодо завищення розміру доходу, що отримував ОСОБА_9 , який є засновником ТОВ «Украгромашсервіс2» (ЄДРПОУ 33943317).

В подальшому, у невстановленому місці та в невстановлений час ОСОБА_3 , діючи із прямим умислом, направленим на внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за допомогою технічних засобів виготовила довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 155 від 26 січня 2010 року, в якій вказала відомості, що заробітна плата за період з липня 2009 року по грудень 2009 року, нарахована ОСОБА_10 , складає 96 000 (дев`яносто шість тисяч) гривень 00 копійок.

В подальшому, виготовивши зазначену довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 155 від 26 січня 2010 року видану на ім`я ОСОБА_11 , ОСОБА_3 підписала її як головний бухгалтер ТОВ «Украгромашсервіс2» (ЄДРПОУ 33943317), надаючи таким чином документові офіційного змісту.

Після чого, у невстановленому місці та в невстановлений час ОСОБА_3 передала ОСОБА_10 складену нею довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 155 від 26 січня 2010 року із завідомо неправдивими відомостями.

26 січня 2010 року, в невстановлений час ОСОБА_9 , знаходячись у приміщенні ВАТ «ВТБ Банк» (ЄДРПОУ 09807856), що розташований за адресою: м. Київ, бульв.Т.Шевченка, 8/26, з метою створення хибного враження у працівників кредитного відділу банку, щодо доходів, отриманих за період з липня 2009 року по грудень 2009 року, будучи засновником ТОВ «Украгромашсервіс2» (ЄДРПОУ 33943317), передав працівникам банку довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 155 від 26 січня 2010 року, в якій зазначені завідомо неправдиві відомості, а саме, що ОСОБА_10 нараховано грошові кошти в сумі 96 000 (дев`яносто шість тисяч) гривень 00 копійок, надавши тим самим офіційний документ із завідомо неправдивими відомостями.

Згідно із п. 4. 6. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого Постановою Національного Банку України від 06 липня 2000 року за № 279, довідка про доходи є офіційним обов`язковим документом, для оцінки фінансового стану позичальника.

Відповідно до офіційної відповіді за вих. № 4414/9810-36-01-16 від 24 травня 2018 року, отриманої на офіційний запит від Головного управління ДФС у Київській області, ОСОБА_9 в період часу з 01 квітня 2008 року по 01 липня 2011 року жодних доходів не отримував.

Крім того, у ОСОБА_3 , яка працювала у ТОВ «Гарант-житло» (ЄДРПОУ 33800949) на посаді головного бухгалтера, у невстановленому місці та в неустановлений час, виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а саме щодо завищення розміру доходу, що отримував ОСОБА_9 , який є засновником ТОВ «Гарант-житло» (ЄДРПОУ 33800949).

В подальшому, у невстановленому місці та в невстановлений час ОСОБА_3 , діючи із прямим умислом направленим на внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за допомогою технічних засобів виготовила довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 367 від 26 січня 2010 року, в якій вказала відомості, що заробітна плата за період з липня 2009 року по грудень 2009 року, нарахована ОСОБА_10 , складає 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

В подальшому, виготовивши зазначену довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 367 від 26.01.2010 року, видану на ім`я ОСОБА_11 , ОСОБА_3 підписала її як головний бухгалтер ТОВ «Гарант-житло» (ЄДРПОУ 33800949), надаючи таким чином документові офіційного змісту.

Після чого, у невстановленому місці та в невстановлений час, ОСОБА_3 передала ОСОБА_10 складену нею довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 367 від 26 січня 2010 року із завідомо неправдивими відомостями.

26 січня 2010 року в невстановлений час ОСОБА_9 , знаходячись у приміщенні ВАТ «ВТБ Банк» (ЄДРПОУ 09807856), що розташований за адресою: м.Київ, бульв.Т.Шевченка, 8/26, з метою створення хибного враження у працівників кредитного відділу банку щодо доходів отриманих за період з липня 2009 року по грудень 2009 року, будучи засновником ТОВ «Гарант-житло» (ЄДРПОУ 33800949), передав працівникам банку довідку про середню заробітну плату (дохід) за вих. № 367 від 26 січня 2010 року, в якій зазначені завідомо неправдиві відомості, а саме, що ОСОБА_10 нараховано грошові кошти в сумі 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок, надавши тим самим офіційний документ із завідомо неправдивими відомостями.

Згідно із п. 4. 6. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого Постановою Національного Банку України від 06 липня 2000 року за № 279, довідка про доходи є офіційним обов`язковим документом, для оцінки фінансового стану позичальника.

Відповідно до офіційної відповіді за вих. № 4414/9810-36-01-16 від 24 травня 2018 року, отриманої на офіційний запит від Головного управління ДФС у Київській області, ОСОБА_9 в період часу з 01 квітня 2008 року по 01 липня 2011 року жодних доходів не отримував.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Надавши можливість обвинуваченій дати показання, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, провівши судові дебати, суд прийшов до переконання, що у діях ОСОБА_3 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.366 КК України, з огляду та наступне.

Так, обвинувачена ОСОБА_3 , будучи допитаною в судовому засіданні 10 серпня 2022 року, надала показання згідно яких з 2008 року по 2010 рік вона працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Гарант-житло», ТОВ «Украгромашсервіс2» та ТОВ «Гарант-бетон». Засновником вказаних товариств був ОСОБА_12 , який отримував доходи від здійснення підприємствами господарської діяльності. Так, у 2010 році вона склала та видала ОСОБА_12 , як засновнику ТОВ «Гарант-житло», ТОВ «Украгромашсервіс2» та ТОВ «Гарант- бетон», довідки про його доходи з липня 2009 року по грудень 2009 року. Дані, щодо отриманих ОСОБА_12 доходів вона зазначала на підставі видаткових касових ордерів, згідно яких ОСОБА_12 отримував готівкою грошові кошти безпосередньо у касах підприємств. Таким чином, стверджує, що вона не вносила до довідок про доходи ОСОБА_12 неправдиві відомості.

Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

При цьому, саме прокурор, слідчий, згідно з вимогами ст.25 КПК України, зобов`язані в межах своєї компетенції, розпочавши досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, а також відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.

Тобто обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Суд же, відповідно до ст. 26 КПК України, у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь підсудного.

Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

На обґрунтування винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за клопотанням сторони обвинувачення, судом були допитані наступні свідки.

Так, будучи допитаним в судовому засіданні 09 грудня 2021 року свідок ОСОБА_13 надав показання, відповідно до яких, він з 2008 року обіймав посаду директора у ТОВ«Украгромашсервіс2» та ТОВ «Гарант-бетон», засновником яких був ОСОБА_12 . У 2010 році головним бухгалтером ТОВ «Украгромашсервіс2» та ТОВ «Гарант-бетон» ОСОБА_3 були видані довідки про доходи ОСОБА_12 за 2009 рік. Вказані довідки ОСОБА_3 склала на підставі даних, щодо отримання ОСОБА_12 готівкових коштів із каси підприємств, у виді безповоротної фінансової допомоги, як засновником товариств, які ним також були підписані як директором.

Зазначені показання свідка ОСОБА_13 підтверджують показання обвинуваченої ОСОБА_3 , що ОСОБА_12 був засновником ТОВ «Гарант-житло», ТОВ «Украгромашсервіс2» та ТОВ «Гарант-бетон», які здійснювали підприємницьку діяльність та отримували прибутки. При цьому, ОСОБА_12 , як учасник товариства, здійснюючи певні управлінські функції без оформлення трудових відносин, отримував відповідні доходи (дивіденди), безповоротну фінансову допомогу. Показання свідка не містять даних, які б вказували, що у діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки вчинення нею інкримінованого суспільно небезпечного діяння.

Крім того, на обґрунтування винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, стороною обвинувачення надано наступні письмові докази:

Висновок експерта № 8-4/1147 від 11 червня 2018 року, відповідно до якого у довідках про доходи № 367 від 26 січня 2010 року, № 155 від 26 січня 2010 року, № 103 від 26 січня 2010 року, підпис у нижній частині між друкованими текстом «Головний бухгалтер» та « ОСОБА_3 » виконано ОСОБА_3 .

З урахуванням показань обвинуваченої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_13 , зазначений висновок експерта у розумінні ст. 84 КПК України, на переконання суду, не містить фактів, які мають значення для вирішення питання наявності або відсутності вини обвинуваченої у вчиненні нею кримінальних правопорушень.

Наданий стороною обвинувачення доказ лише доводить факт складання та підписання ОСОБА_3 довідок про доходи ОСОБА_12 , як засновника ТОВ «Гарант житло», ТОВ «Украгромашсервіс2» та ТОВ «Гарант-бетон», який не оспорює сторона захисту.

Довідку ТОВ «Гарант бетон» № 69 від 26 березня 2009 року, відповідно до якої директор ОСОБА_13 підтверджує ОСОБА_12 , який є співзасновником товариства та володіє 51 % статутного капіталу товариства, що його прогнозована частка прибутку від діяльності підприємства у 2009 році складає 800000 грн.

ДовідкуТОВ «Украгромашсервіс2» № 98 від 25 березня 2009 року, відповідно до якої директор ОСОБА_13 підтверджує ОСОБА_12 , який є співзасновником товариства та володіє 59 % статутного капіталу товариства, що його прогнозована частка прибутку від діяльності підприємства у 2009 році складає 800000 грн.

Довідку ТОВ«Гарант-житло» № 269 від 26 березня 2009 року, відповідно до якої директор ОСОБА_14 підтверджує ОСОБА_12 , який є співзасновником товариства та володіє 75 % статутного капіталу товариства, що його прогнозована частка прибутку від діяльності підприємства у 2009 році складає 1200 000000 грн.

Наказ директора ТОВ «Гарант-житло» ОСОБА_14 № 10-к від 01 квітня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_3 01 квітня 2008 року прийнято на посаду головного бухгалтера за сумісництвом.

Зазначені докази у своїй сукупності з показаннями обвинуваченої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_13 лише підтверджують встановлені органом досудового розслідування обставини, що ОСОБА_12 є засновником ТОВ «Гарант-житло», ТОВ «Украгромашсервіс2» та ТОВ «Гарант- бетон», які здійснюють підприємницьку діяльність, метою якої є отримання прибутку, а ОСОБА_3 обіймала посаду головного бухгалтера в ТОВ «Гарант-Житло».

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2017 року, відповідно до яких інформація про доходи ОСОБА_12 у період з січня 2008 року по 31 грудня 2017 року відсутня.

Крім того, з наданого листа вбачається, що відомості про заробітну плату застрахованих осіб, на яку нараховано, з якої сплачено страхові внески, та інші відомості, містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру, інформацію з якого можуть надати органи Пенсійного фонду України.

При цьому, стороною обвинувачення в перебігу судового розгляду не надано доказів, що слідчий, в установленому КПК України порядку, звертався до органів Пенсійного фонду України, щодо надання відомостей про сплату страхових внесків за ОСОБА_15 .

Більш того, відповідно до висунутого обвинувачення, органом досудового розслідування встановлено, що у відповідності до отриманої відповіді ГУ ДФС у Київській області, ОСОБА_12 , у період часу з 01 квітня 2008 року по 01 липня 2011 року жодних доходів не отримував, при цьому, як установлено з дослідженого в судовому засіданні зазначеного доказу, у ГУ ДФС у Київській області відсутня інформація про доходи ОСОБА_12 , що не свідчить про те, що ОСОБА_12 не отримував такі доходи в дійсності, а може вказувати лише на недоотримання безпосередньо ОСОБА_12 вимог податкового законодавства, щодо декларування власних доходів, а тому, в сукупності з вище дослідженими доказами, на переконання суду, наданий доказ стороною обвинувачення не може переконливо свідчити про те, що ОСОБА_3 в дійсності внесено до довідок про доходи ОСОБА_15 недостовірні відомості, у зв`язку з чим суд виключає його з числа належних доказів та не бере до уваги при ухваленні вироку.

Довідку ТОВ «Украгромашсервіс2» про середню заробітну плату (дохід) № 155 від 26 січня 2010 року, видану бухгалтером ОСОБА_3 та директором ОСОБА_13 , відповідно до якої заробітна плата (оподатковуваний дохід), з якої сплачено страхові внески до Фонду, ОСОБА_12 , який є засновником ТОВ «Украгромашсервіс», у період з липня 2009 року по грудень 2009 року, складає 96000 грн.

Довідку ТОВ «Гарант Бетон» про середню заробітну плату (дохід) № 103 від 26 січня 2010 року, видану бухгалтером ОСОБА_3 та директором ОСОБА_13 , відповідно до якої заробітна плата (оподатковуваний дохід), з якої сплачено страхові внески до Фонду, ОСОБА_12 , який є засновником ТОВ «Гарант-Бетон», у період з липня 2009 року по грудень 2009 року, складає 144000 грн.

Довідку ТОВ «Гарант Житло» про середню заробітну плату (дохід) № 367 від 26 січня 2010 року, видану бухгалтером ОСОБА_3 та директором ОСОБА_14 , відповідно до якої заробітна плата (оподатковуваний дохід), з якої сплачено страхові внески до Фонду, ОСОБА_12 , який є засновником ТОВ «Гарант-Житло», у період з липня 2009 року по грудень 2009 року, складає 180000 грн.

Протокол огляду від 19 червня 2018 року, відповідно до якого слідчий Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві у приміщенні службового кабінету, розташованого за адресою: м. Київ, вул.Герцена, 9, провів огляд довідок ТОВ «Гарант-житло», ТОВ «Украгромашсервіс2» та ТОВ «Гарант-бетон» про середню заробітну плату (дохід), виданих на ім`я ОСОБА_12 .

Враховуючи, що з досліджених в судовому засіданні відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, судом отримано виключно обмежені дані, розпорядником яких є тільки Пенсійний Фонд України, та ненаданням стороною обвинувачення будь-яких документальних доказів, що містять відомості щодо сплати відповідними підприємствами страхових внесків за ОСОБА_12 , одним із засновників яких він є, з інших офіційних джерел у період з липня 2009 рік по грудень 2009 рік, не проведення слідчих дій по здобуттю доказів, зокрема видаткових касових ордерів, на підставі яких він отримував готівкові кошти з кас товариства, судом, з урахуванням отриманих показань обвинуваченої ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_13 , щодо отримання доходів ОСОБА_12 , як засновником товариств, та положень ст. 17 КПК України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь такої особи, не встановлено наявності достатнього комплексу належних доказів, які б переконливо свідчили, що ОСОБА_3 внесла завідомо неправдиві відомості до довідок про доходи ОСОБА_12 та тим самим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України.

Таким чином, з урахуванням наданих стороною обвинувачення доказів, судом не встановлено об`єктивних даних, які б свідчили, що ОСОБА_12 , як співзасновник товариств та, маючи відповідну частку в статутному капіталі не отримував доходи, у зв`язку з чим ОСОБА_3 було внесено до офіційних документів неправдиві відомості.

Так, об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України є визначений законом порядок діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, їх апарату, об`єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, в частині підготовки, складання, використання і видачі офіційних документів, а також посвідчення фактів, які мають юридичне значення.

З об`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366 КК України може полягати у таких формах: 1) складання завідомо неправдивих офіційних документів, 2) видача завідомо неправдивих офіційних документів, 3) внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, 4) інше підроблення офіційних документів.

Внесення до офіційних документів неправдивих відомостей передбачає внесення у офіційний документ даних, що не відповідають дійсності повністю або частково.

З суб`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366 КПК України може бути вчинене лише з прямим умислом.

Прямий умисел - це усвідомлення особою суспільної небезпеки свого діяння; передбачення його суспільне небезпечних наслідків; бажання настання таких наслідків або свідоме припущення їх настання.

Відповідно допп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу,доходи це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Дохід, який отримує фізична особа, може бути у формі інвестиційного доходу, зарплати, надходжень від виплат, прибутку, дивідендів або будь-якої іншої форми надходження коштів.

Безповоротна фінансовадопомога це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Згідно із Законом України «Про оплату праці», заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» регулюється порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

Саттею 26Закону України«Про товаристваз обмеженоюта додатковоювідповідальністю» встановлено,що виплатадивідендів здійснюєтьсяза рахунокчистого прибуткутовариства особам,які булиучасниками товариствана деньприйняття рішенняпро виплатудивідендів,пропорційно дорозміру їхніхчасток. Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Дивіденди це пасивні доходи платника податків. При виплаті дивідендів, Товариство виступає якподатковий агент, утримує та перераховує податки з дивідендів добюджету(п.170.5.2.ст.170Податкового кодексу України). Дивіденди, нараховані платнику податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно зпідпунктом 57.1-1.4пункту 57.1-1статті 57 цього Кодексу, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Таким чином, аналіз зазначених вище норм Законів свідчить про те, що учасники (співзасновники) товариств, здійснюють певні управлінські функції, які визначені в тому числі Статутом підприємства без оформлення трудових відносин та їм не нараховується зарплата, з подальшою сплатою відповідних податків за виконання представницьких функцій. При цьому, учасник товариства, у встановленому законом порядку, отримує доходи.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_12 з 01 лютого 2008 року є співзасновником ТОВ «Украгромашсервіс2», ТОВ «Гарант-Житло», ТОВ «Гарант-Бетон» та володіє 59 %, 75%, 51 % статутного капіталу товариств, відповідно.

Зазначені підприємства здійснювали господарську діяльність від якої отримували прибутки (доходи).

З урахуванням письмових доказів, наданих стороною обвинувачення та показань обвинуваченої ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , будучи співзасновником ТОВ «Украгромашсервіс2», ТОВ «Гарант-Житло», ТОВ «Гарант-Бетон», регулярно з кас підприємств отримував доходи (дивіденди, фінансову допомогу) у виді готівкових грошових коштів та ОСОБА_3 , яка обіймала посаду головного бухгалтера в зазначених товариствах, на підставі видаткових касових ордерів виготовила довідки про доходи ОСОБА_12 №367 від 26 січня 2010 року, № 155 від 26 січня 2010 року, № 103 від 26 січня 2010 року за період з липня 2009 року по грудень 2009 року, які ним були отримані з липня 2009 року по грудень 2009 року.

Іншого стороною обвинувачення не доведено та не встановлено в судовому засіданні.

Таким чином, в ході судового розгляду не встановлено належних доказів, які б свідчили, що ОСОБА_3 , будучи службовою особою, внесла до офіційних документів (довідок про доходи ОСОБА_12 ) завідомо неправдиві відомості, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 ознак як об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення та, як наслідок, і суб`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченогост. 366 КК України.

З урахуванням викладеного вище, в перебігу судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий як стороною обвинувачення так і стороною захисту з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до обґрунтованого висновку, що висунуте ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України, не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим, суд вважає необхідним в силу дії принципу презумпції невинуватості, закріпленого у ст. 62 Конституції України, виправдати ОСОБА_3 .

При вирішенні даного кримінального провадження по суті судом враховано також, що відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно зі ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до вимог ст. 84 КПК доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною 2 статті 94 КПК визначено, що жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст.374 КПК.

Принцип законності, який відноситься до загальних засад кримінального провадження та закріплений у ст. 9 КПК, встановлює, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Оцінюючи при цьому матеріали судового провадження щодо ОСОБА_3 , суд за своїм внутрішнім переконанням, виходячи із засад їх допустимості, достатності, достовірності та належності, аналізуючи їх у сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку, з урахуванням процедури отримання таких доказів, дійшов стійкого переконання, що належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України в рамках розгляду даного судового провадження не надано.

Більш того, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили, що ОСОБА_3 у період, зокрема з липня 2009 року по грудень 2009 року обіймала посаду головного бухгалтера ТОВ «Украгромашсервіс2» та ТОВ «Гарант-Бетон», що свідчить про те, що публічним обвинуваченням не доведено, що вона є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України в цій частині пред`явленого обвинувачення.

Таким чином, прокурором поза розумним сумнівом не доведено, що дії ОСОБА_3 , які полягали у видачі довідок про доходи ОСОБА_12 , як співзасновнику ТОВ «Украгромашсервіс2», ТОВ «Гарант-Житло», ТОВ «Гарант-Бетон», несуть кримінально караний характер.

Також прокурором не спростовано доводи сторони захисту щодо відсутності умислу в обвинуваченої на внесення до офіційних документів неправдивих відомостей, що в свою чергу свідчить про відсутність у суду підстав для притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.

З урахуванням того, що суд відповідно до ст. 26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд та віднесені до його повноважень, він приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено наявність в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.366 КК України поза розумним сумнівом.

Отже, суд, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення з урахуванням положень ст. 337 КПК України, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим, не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, приходить до висновків про необхідність виправдання ОСОБА_3 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

У зв`язку з виправданням ОСОБА_16 , процесуальні витрати у кримінальному провадженні слід віднести за рахунок Держави.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та виправдати, у зв`язку з недоведеністю, що в її діянні є склад вказаного кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні слід віднести за рахунок Держави.

Речові докази залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Суддя Шевченківського

районного суду м. Києва ОСОБА_1