Рішення

від 04.09.2022 по справі 504/362/22

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/362/22

Провадження № 2/504/1467/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2022смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді-Барвенко В.К.,

секретаря Завади Ю.А., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , до ТОВ «ФК «Кредит- Капітал»» код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль Стоцького, 1 корпус 28, третя особа - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, юридична адреса: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Позов обгрунтовано тим, що на виконанні приватного виконавця перебуває виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» заборгованості по кредитному договору. Виконавче провадження відкрито приватним виконавцем Качуркой В.В. у м. Одесі.

В теперішній час за місцем роботи боржника направлено постанову приватного виконавця від 14.01.2022 року про звернення стягнення на заробітну плату (дохід) боржника у місті Вишгород, ТОВ «ЖЕНЕВА ПЛЮС» код ЄДРПОУ 38730338 (м. Вишгород, пр-т Івана Мазепи, 8).

Підставою позовупозивач зазначаєте,що нотаріусвчинив виконавчийнапис напідставі документу,який непередбачений переліком.Крім того,банк неузгоджував зпозивачем сумузаборгованості,отже вонане можевиглядати якбезспірна.

Також йому ніколи не надсилалось жодного листа від вказаного вище приватного нотаріуса.

Вважає, що виконавчий напис є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки об`єктивною причиною оскарження виконавчого напису є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у даному конкретному випадку. Основною вимогою для вчинення виконавчого напису є те, що подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.07.2022 року було відкрито спрощене провадження у справі.

Представник позивач подав заяву про розгляд справи у свою відсутність, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач у судове засідання не з`явився, сповіщений належним чином про дату, час та місце його проведення, письмові заперечення щодо позову суду не подавав, хоча обізнаний про існування справи у суді.

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець Качурка В.В. сповіщені про дату, час та місце проведення судового засідання, не з`явились, свою позицію з приводу позову суду не надіслали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов до наступного висновку:

Судом встановлено,що виконавчийнапис,який позивачпросить визнатитаким,що непідлягає виконанню,вчинено приватнимнотаріусом Житомирського міськогонотаріального округуГорай О.С. 19 лютого 2021 року, зареєстровано в реєстрі за № 26072.

У виконавчому написі зазначено, що нотаріус на підставістатей 87-91 Закону України «Про нотаріат»та пункту 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172, пропонує стягнути з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 2130217 від 13 березня 2020 року, укладеним з ТОВ «Авентус Україна».

Стягнення заборгованості проводиться за період з 30 жовтня 2020 року по 29 грудня 2020 року.

Загальна сума, що підлягає стягненню 10632 грн.

Правонаступником прав та обов`язків ТОВ «Авентус Україна» є ТОВ «ФК «Вердикт- Капітал» на підставі договору про відступлення права вимоги від 30.10.2020 року.

За загальним правилом статей15,16 Цивільного кодексу України(далі -ЦК) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 18 ЦКнотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першоюстатті 39 Закону України «Про нотаріат»(далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗакономта іншими актами законодавства України.

Відповідно достатті 87 Законудля стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Законувизначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,закономвстановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та нечинноюПостанову 24 Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»,у томучислі вчастині доповненняпереліку післярозділу «Стягненнязаборгованості занотаріально посвідченимидоговорами» новимрозділом такогозмісту:«Стягнення заборгованостіз підстав,що випливаютьз кредитнихвідносин.Кредитні договори,за якимиборжниками допущенопрострочення платежівза зобов`язаннями.Для одержаннявиконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 19 лютого 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

У матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ґрунтуються на вимогахзакону, а тому підлягають задоволенню.

Щодо судового збору:

Заявник просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1488,60 грн. за позовну заяву та заяву про забезпечення позову.

Суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову відсутня у додатках до позову, судом відповідно не розглядалась.

Крім того відсутня квитанція про сплату судового збору за заяву про забезпечення позову.

До позову додана квитанція 8188-1535-8737-2726 від 04.02.2022 року про сплату 992,40 грн. за подання позову.

Суд, керуючисьст.141 ЦПК Українистягує з відповідача судовий збір у розмірі 992,40 грн. забезпечення позову) - на користь позивача.

Щодо витрат на правничу допомогу:

Позивач просить стягнути з відповідача 5000 грн. витрат на правничу допомогу.

До позову додано: договір на правничу допомогу, квитанція про сплату 5000 грн., акт приймання передачі послуг з правничої допомоги, копія свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю, копія ордера.

Інші докази відсутні.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Суд встановив, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу заявниця надала суду належні та допустимі докази сплати витрат на правничу допомогу на суму 5000 грн, та обгрунтування цих послуг, що вказано у договорі та у додатку до нього, акті прийму передачі.

Таким чином з відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу у заявленому обсязі.

Керуючисьст.ст. 7,12,17,18,76,141,259,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , до ТОВ «ФК «Кредит- Капітал»» код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль Стоцького, 1 корпус 28, задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, який вчинено приватнимнотаріусом Житомирського міськогонотаріального округуГорай О.С. 19 лютого 2021 року, зареєстровано в реєстрі за № 26072, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» код ЄДРПОУ 35234236 заборгованості у розмірі 10632 грн.

Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» код ЄДРПОУ 35234236 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на сплату судового збору у розмірі 992,40 гривень.

В решті судового збору відмовити.

Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» код ЄДРПОУ 35234236 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначенихчастиною другоюстатті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.К. Барвенко