Рішення

від 07.09.2022 по справі 201/210/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/210/22

Провадження № 2/201/1440/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 вересня 2022 року м Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

з секретарем судового засідання Галко С.Д.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду заправилами спрощеного позовногопровадження цивільнусправу запозовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тезіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНС-Д», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 12 січня 2022 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Тезіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНС-Д», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач у позовній заяві посилалася на те, що 19 березня 2021 року о 21 годині сталась дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля Hyndai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ТОВ «ГРІНС-Д», за кермом якого знаходився ОСОБА_1 . Дана дорожньо- транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 , якого визнано винним постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська по справі 206/1314/21 від 21 квітня 2021 року про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобіль позивача Hyndai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазнав механічних ушкоджень. Відповідно до висновку № 8591 від 06 серпня 2021 року вартість матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля Hyndai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті ДТП становить 9901,24 грн.

На момент вчинення ДТП автомобілі, за участю яких сталося ДТП були застраховані. 02 квітня 2021 року страховою компанію відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» по полісу № 20321606 строк дії з 03 березня 2021 року по 02 березня 2022 року, було сплачено страхове відшкодування власнику автомобіля ТОВ «Юридична компанія «ТЕЗІС» в межах ліміту відповідальності в розмірі 519,25 гр.

Транспортний засіб Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстровано за ТОВ «ГРІНС-Д», а ОСОБА_1 переданий на підставі договору управління майном від 13 березня 2021 року для використання ним в якості таксі для здійснення діяльності з перевезення пасажирів та їх багажу. Тому позивач просив суд достягнути солідарно з відповідачів спричинену матеріальну шкоду в розмір 9381,99 грн. та послуги експерта в розмірі 2000 грн.

Окрім матеріальної шкоди позивачу було спричинену моральну шкоду яку він оцінює в розмірі 20000 грн. та просить суд солідарно стягнути з відповідачів на його користь та понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 3405 грн. та витрати на правову допомогу в розмір 10000 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 12 січня 2022 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.73-74).

Ухвалою суду від 18 січня 2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тезіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНС-Д», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишено без руху (а.с. 75-76).

Після усунення недоліків ухвалою суду від 26 січня 2022 року провадження у справі було відкрито (а.с. 97-98).

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с.99).

01 лютого 2022 року ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову (а.с. 100-102).

Ухвалою суду від 28 лютого 2022 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів (а.с. 105-106).

Позивач в судове засідання не з`явився, 07 липня та 08 вересня 2022 року надали заяви про розгляд справи за їх відсутності на задоволенні позовних вимог наполягали.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

На виконання вимог статей178,191,278 ЦПК Українивідповідачі відзив на позов не надали.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Фактичні обставини встановленні судом

19 березня 2021 року о 21 годині сталась дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля Hyndai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с. 40) під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ТОВ «ГРІНС-Д» ( а.с. 28-31) за кермом якого знаходився ОСОБА_1 .

Данна дорожньо - транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2021 року справа № 206/1214/21 (а.с.12).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Внаслідок ДТП автомобіль позивача Hyndai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазнав механічних ушкоджень. Відповідно до висновку № 8591 від 06 серпня 2021 року вартість матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля Hyndai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті ДТП становить 9901,24 грн (а.с.16-25).

На момент вчинення ДТП автомобілі, за участю яких сталося ДТП були застраховані. 02 квітня 2021 року страховою компанію відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» по полісу № 20321606 строк дії з 03 березня 2021 року по 02 березня 2022 року, було сплачено страхове відшкодування власнику автомобіля ТОВ «Юридична компанія «ТЕЗІС» в межах ліміту відповідальності в розмірі 519,25 гр (а.с. 15).

Транспортний засіб Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстровано за ТОВ «ГРІНС-Д», а ОСОБА_1 переданий на підставі договору управління майном від 13 березня 2021 року для використання ним в якості таксі для здійснення діяльності з перевезення пасажирів та їх багажу, що підтверджується наданою відповіддю ТОВ «ГРІНС-Д» від 16 вересня 2021 року № 16 (а.с. 33).

Оскільки страховою компанією не відшкодовано в повному обсязі спричинену матеріальну шкоду позивач просив суд достягнути солідарно з відповідачів спричинену матеріальну шкоду в розмір 9381,99 грн. та послуги експерта в розмірі 2000 грн.

Окрім спричиненого матеріального збитку, позивачу завдано моральної шкоди яку вони оцінюють в 20 000 грн. та просять стягнути з відповідачів солідарно та понесені судові витрати.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За загальним правилом, визначеним статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом, одним із таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі - Закон № 85/96-ВР)).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України від 01 липня 2004 року №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV).

Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961 IV).

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).

Звертаючись до суду позивач зазначає, що сплаченої страхової виплати недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди, оскільки відповідно до висновку № 8591 від 06 серпня 2021 року вартість матеріального збитку нанесеного власнику транспортного засобу Hyndai Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 9901,24 грн., а страховою компанією сплачено лише 519,25 грн.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 9381,99 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню. Окрім того з відповідача на користь позивача солідарному стягненню підлягають понесенні позивачем витрати за оплату експерта в розмірі 2 000 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення спричиненої моральної шкоди

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пунктом 3 Пленуму Верховного суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

В той же час, п. 4 вказаної Постанови Пленуму передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК України, а саме, наявність вини особи, яка завдала таку шкоду.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди», обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювана та вина останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору».

Позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, що підтверджують спричинення їм моральних страждань та в чому вони полягали. Окрім того, позивачем зазначено, що спричинену моральну шкоду вони оцінюють в 20 000 грн. В той же час, в своєму позові позивачі не зазначили з яких міркувань та критеріїв вони виходили оцінивши свої моральні страждання саме в таку суму.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та з відповідачів на користь позивача підлягає солідарному стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 9381,99 грн. та витрати щодо сплати експертизи в розмірі 2000 грн.

Вирішуючи вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Частинами 1-5 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Заявляючи вимогу про стягнення витрат на праву допомогу позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження понесення даних витрат, зокрема, не надано відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку, а тому суд не знаходить підстав для задоволення вимог в цій частині.

Доходячи до такого висновку, суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Судові витрати розподіли відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265,280,282,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тезіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНС-Д», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінс-Д» (м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва, буд. 18, офіс 25, ЄДРПОУ 43064633) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Тезіс» (м. Дніпро, вул. Челюскіна, буд. 8, ЄДРПОУ 33248467) різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 9381,99 грн. та витрати щодо сплати експертизи в розмірі 2000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінс-Д» (м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва, буд. 18, офіс 25, ЄДРПОУ 43064633) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Тезіс» (м. Дніпро, вул. Челюскіна, буд. 8, ЄДРПОУ 33248467) понесені судові витрати в розмірі 496,2 грн. з кожного

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Тезіс», м. Дніпро, вул. Челюскіна, буд. 8, ЄДРПОУ 33248467

Відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінс-Д», м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва, буд. 18, офіс 25, ЄДРПОУ 43064633

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

Повний текст рішення виготовлено 13 вересня 2022 року

Суддя С.О. Демидова