Постанова

від 12.09.2022 по справі 911/3746/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2022 р. Справа№ 911/3746/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання Місюк О.П.

за участю представників:

позивача - Безштанько В.В.;

відповідача - Запаскін М.Р.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 19.07.2022 (повне рішення складено 29.07.2022)

у справі №911/3746/21 (суддя - Черногуз А.Ф.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

до Білоцерківської міської спілки товариства садівників і городників

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" звернулось з позовом до Білоцерківської міської спілки товариства садівників і городників про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, в сумі 832647,30 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.07.2022 у справі №911/3746/21 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" відмовлено.

09.07.2022 до Господарського суду Київської області (через електронний кабінет в системі Електронний суд) надійшла заява Білоцерківської міської спілки товариства садівників і городників про ухвалення додаткового рішення, у якій відповідач просив стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15200,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 19.07.2022 (повне рішення складено 29.07.2022) у справі №911/3746/21 заяву Білоцерківської міської спілки товариства садівників і городників задоволено та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на користь відповідача 15200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалюючи додаткове рішення про стягнення з позивача 15200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції виходив з того, що відповідач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи №911/3746/21 і розмір таких витрат є обґрунтованим.

Не погоджуючись з додатковим рішенням, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення додаткового рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач відмічає, що відповідачем, в порушення положень ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору (відзивом на позов) не подано попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат. Питання щодо розподілу судових витрат відповідачем було порушено лише у запереченні на відповідь на відзив.

Також скаржник зауважив, що не отримував заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення та доказів понесених витрат і їх розрахунку.

Крім того, за твердженнями позивача, заявлений до стягнення відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є недоведеним, неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт. Зокрема, апелянт ставить під сумнів надання послуг щодо підготовки відзиву на позовну заяву, у зв`язку з тим, що відзив підписано не адвокатом, а головою правляння відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 апеляційну скаргу у справі №911/3746/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 19.07.2022 у справі №911/3746/21, справу призначено до розгляду на 13.09.2022, надано відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

25.08.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого Білоцерківська міська спілка товариства садівників і городників просить додаткове рішення залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення. При цьому відповідач відмічає, що його витрати на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, є реальними, розумними та співмірними, натомість позивачем не надано жодного доказу на спростування зазначеного.

В судове засідання 13.09.2022 з`явились представники сторін та надали пояснення по суті спору.

Представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати додаткове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін оскаржуване додаткове рішення.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного додаткового рішення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Такий висновок Верховного Суду щодо принципу відшкодування судових витрат міститься у п. 28 постанови від 20.07.2021 у справі №922/2604/20.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

За змістом ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у Главі 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Статтею 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в ч. 2 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару;

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 15200,00 грн відповідач надав: договір-доручення про надання правничої допомоги №174 від 01.02.2022 укладений з Адвокатським об`єднанням "Арбітріум Ліберум", додаткову угоду №1 від 01.02.2022 до договору-доручення, акт про надання правничої допомоги №61/174/01-09 від 05.07.2022 та рахунок-фактуру №61/174/01-08 від 05.07.2022 на суму 15200,00 грн.

Так, за умовами договору-доручення про надання правничої допомоги №174 від 01.02.2022 укладеного між Білоцерківською міською спілкою товариства садівників і городників та Адвокатським об`єднанням "Арбітріум Ліберум", адвокатське об`єднання в особі адвоката Запаскіна М.Р. приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правничу (правову) допомогу щодо представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Надання правової допомоги згідно розділу 1 вказаного договору включає в себе: надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з правових питань, складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру, складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документiв вiдповiдно до вимог процесуального законодавства).

Згідно п. 3.1. договору розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокатському об`єднанню за надану в межах цього договору правничу (правову) допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022 (п. 4.1 договору).

01.02.2022 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги №174 від 01.02.2022, згідно якої сторони домовились, що адвокатське об`єднання на виконання умов основного договору зобов`язується надати клієнту наступні послуги пов`язані з розглядом Господарським судом Київської області справи №911/3746/21 та за наступними тарифами:

- надання консультацій клієнту - 1800,00 грн за годину;

- представництво інтересів клієнта під час розгляду справи №911/3746/21 Господарським судом Київської області - 2000,00 грн за годину, але не менше 2000,00 грн за одне засідання;

- підготовка та написання заяв, скарг, клопотань, пояснень, адвокатських запитів та інших документів в інтересах клієнта, пошук та аналіз релевантних судових рішень та судової практики Верховного Суду щодо предмету спору -1800,00 грн за годину;

- вивчення та аналіз позову, заяв, заперечень, відповідей, пояснень, клопотань та інших письмових документів позивача щодо клієнта - 1800,00 грн за годину.

Таким чином, сторони погодили погодинну оплату за надані послуги та фіксований розмір за участь у судовому засіданні.

Із акту №61/174/01-09 від 05.07.2022 про надання правничої допомоги вбачається, що адвокатським об`єднанням була надана правова допомога у справі №911/3746/21 на загальну суму 15200,00 грн, а саме: вивчення та аналіз позовної заяви, надання консультацій клієнту щодо позову - 1 година - 1800,00 грн; підготовка відзиву на позовну заяву - 1 година -1800,00 грн; вивчення та аналіз відповіді на відзив позивача - 1 година -1800,00 грн; підготовка та написання заперечення на відповідь на відзив, додаткових письмових пояснень - 1 година - 1800,00 грн; представництво інтересів клієнта під час судових засідань Господарського суду Київської області 21.02.2022, 16.05.2022, 21.06.2022, 05.07.2022 - 4 години по 2000,00 грн разом 8000,00 грн.

Також до матеріалів справи долучено рахунок-фактуру №61/174/01-08 від 05.07.2022 щодо оплати правничої допомоги на суму 15200,00 грн на підставі договору №174 від 01.02.2022.

Колегія суддів відмічає, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 зі справи №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано до суду першої інстанції відзив на позовну заяву. Також адвокатом Запаскіним М.Р. підготовлено, підписано та подано до суду заперечення на відповідь на відзив. Зазначений представник взяв участь у судових засіданнях 21.02.2022, 16.05.2022, 21.06.2022 та 05.07.2022 Господарського суду Київської області з розляду позову. Тобто, перелік наданих адвокатом послуг клієнту відповідають тим, що зафіксовані в акті №61/174/01-09 від 05.07.2022 про надання правничої допомоги.

В апеляційній скарзі позивач ставить під сумнів надання послуг щодо підготовки відзиву на позовну заяву, у зв`язку з тим, що відзив підписано не адвокатом, а головою правляння Білоцерківської міської спілки товариства садівників і городників. Проте суд апеляційної інстанції відмічає, що непідписання відзиву на позов саме адвокатом Запаскіним М.Р. не свідчить про ненадання такої послуги, тоді як факт підготовки документів підтверджується актом про надання правничої допомоги, що був підписаний між відповідачем та адвокатом.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на тому, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, 16.05.2019 у справі №823/2638/18, 09.07.2019 у справі №923/726/18 та 26.02.2020 у справі №910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Умовами додаткової угоди №1 від 01.02.2021сторони передбачили вид послуг, що мали надаватись за договором та вартість однієї години витраченого адвокатом часу. Наведене у повній мірі відображено у акті про надання правничої допомоги. Зазначене спростовує твердження позива про ненадання відповідачем доказів на підтвердження розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 4-5 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

У поданій апеляційній скарзі позивач зазначає, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що предметом даного спору є стягнення 957866,76 грн вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії. У задоволенні позову було відмовлено з підстав його пред`явлення до неналежного відповідача. А відтак, Білоцерківська міська спілка товариства садівників і городників це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі. Разом з тим судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката/адвокатського об`єднання з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката/адвокатського об`єднання та його клієнта.

З урахуванням наданих відповідачем доказів в підтвердження факту понесених витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на витрачений адвокатом час, підготовку документів та участь у судових засіданнях (чотири судових засідання: 21.02.2022, 16.05.2022, 21.06.2022, 05.07.2022, де брав участь адвокат Запаскін М.Р.), місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про реальність та необхідність таких витрат, а також про те, що розмір гонорару, який погоджено із клієнтом, не є завищеним.

Що стосується доводів позивача про неподання відповідачем разом з першою заявою по суті спору (відзивом на позов) попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, суд відмічає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як слідує з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву відповідач просив суд здійснити заміну відповідача на належного, оскільки не вважав себе стороною спірних правовідносин, у зв`язку з чим, за твердженнями останнього, не подавав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Проте, сума попереднього розрахунку була надана відповідачем разом із запереченнями на відповідь на відзив. Так, відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складає 10000,00 грн.

У постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №922/676/21, від 08.04.2021 у справі №905/716/20, від 31.03.2021 у справі №916/2087/18, від 10.12.2020 у справі №922/3812/19 суд касаційної інстанції вказував на те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Відтак, зважаючи на те, що відповідачем подано попередній розрахунок судових витрат та належним чином доведено їх розмір, твердження скаржника про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача з наведених підстав є безпідставними.

Доводи апелянта про те, що Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" не отримувало заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення та доказів понесених витрат і їх розрахунку, апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи наявні докази надсилання заяви до Електронного кабінету позивача в системі Електронний суд, а саме квитанція №10395 від 09.07.2022.

Зважаючи на доведеність відповідачем розміру понесених витрат, доводи скаржника про наявність підстав для відмови у їх стягненні колегія суддів сприймає критично та звертає увагу скаржника, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання сторін від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів юридичних осіб.

Згідно із ч. 2 ст. 19 ГПК України особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Відтак, питання розподілу судових витрат не є вимогою позову, яка направлена на захист порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Розподіл судових витрат має компенсаційний характер і є певною мірою відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі процесуальних, під час розгляду справи.

За наведених обставин, доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі не можуть бути підставою для відмови у покладенні на позивача 15200,00 грн витрат правничої допомоги.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що додаткове рішення Господарського суду Київської області від 19.07.2022 у справі №911/3746/21 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом даної апеляційної скарги судом не здійснюється, оскільки позивачем оскаржено додаткове рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України «Про судовий збір» не передбачена.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 19.07.2022 у справі №911/3746/21 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 14.09.2022.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов