Постанова

від 12.09.2022 по справі 910/13788/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2022 р., м. Київ Справа№ 910/13788/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

при секретарі судового засідання Нікітенко А.В.,

за участю представників:

від позивача: Филик А.І.,

від відповідача 1.: Панченко О.О.,

від відповідача 2.: не з`явились,

від відповідача 3.: не з`явились,

від відповідача 4.: не з`явились,

від відповідача 5.: не з`явились,

від третьої особи 1.: не з`явились,

від третьої особи 2.: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Рей»

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 (повний текст складено 14.02.2022)

у справі №910/13788/21 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Рей»

2) ОСОБА_2

3) ОСОБА_3

4) ОСОБА_4

5) ОСОБА_5

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Монотранс Груп»

2) ОСОБА_6

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 2), ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач 3), ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідач 4), ОСОБА_5 (далі по тексту - відповідач 5) про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «М-Рей», оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Рей» від 11.09.2020 про продаж 100% долі у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Монотранс Груп»; надання повноважень директору ТОВ «М-Рей» ОСОБА_3 підписати в імені засновника протокол загальних зборів ТОВ «Монотранс Груп» про продаж долі у статутному капіталі ТОВ «Монотранс Груп»; уповноваження ОСОБА_3 на підписання акта прийому-передачі або договору купівлі-продажу 100% долі ТОВ «Монотранс Груп» та стягнення з відповідачів судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори учасників ТОВ «М-Рей», оформлені протоколом від 11.09.2020, проведені з порушенням Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 №2275-VIII (далі по тексту - Закон №2275-VIII) та положень Статуту ТОВ «М-Рей», оскільки позивача не було повідомлено про проведення загальних зборів 11.09.2020. Крім того, учасник ТОВ «М-Рей» - ОСОБА_4 станом на дату подачі даного позову не внесла свою частку у розмірі 200 000,00 грн до статутного капіталу ТОВ «М-Рей», що становить 20 % суми статутного капіталу ТОВ «М-Рей», а тому вказана особа не мала права голосувати на вказаних загальних зборах і її 20% голосів не могли бути враховані під час голосування на загальних зборах учасників Товариства 11.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2021 про відкриття провадження у справі №910/13788/21 Товариство з обмеженою відповідальністю «М-Рей» визначено відповідачем (далі по тексту - відповідач 1) та залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Монотранс Груп» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів (далі по тексту - третя особа 1).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 залучено до участі у справі №910/13788/21 ОСОБА_6 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів (далі по тексту - третя особа 2).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/13309/21 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Рей» задоволено повністю. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Рей», оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Рей» від 11.09.2020, про продаж 100% долі у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Монотранс Груп», надання повноважень директору Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Рей» ОСОБА_3 підписати від імені засновника протокол загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Монотранс Груп» про продаж долі у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Монотранс Груп», уповноваження ОСОБА_3 на підписання акту прийому-передачі або договору купівлі-продажу 100% долі Товариства з обмеженою відповідальністю «Монотранс Груп». У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 суд відмовив повністю.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що на спірних загальних зборах учасників було прийнято рішення, яке стосується відчуження майна ТОВ «М-Рей», вартість якого перевищує 50 відсотків вартості чистих активів такого товариства; при прийнятті оскаржуваних рішень був відсутній кворум, необхідний для вирішення питання з порядку денного; позивач як учасник ТОВ «М-Рей» про дату, час, місце та порядок денний цих спірних загальних зборів не повідомлявся.

Водночас судом першої інстанції встановлено відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо відповідачів 2-5, оскільки позивач до таких осіб будь-яких вимог не заявляв, а відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його окремі учасники, так як відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства.

Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «М-Рей» (далі по тексту - апелянт) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2022 у справі №910/13788/21 у зв`язку з пропущенням такого строку з поважних причин, відкрити апеляційне провадження та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/13788/21 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Рей» відмовити повністю.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач 1 посилається на те, що чинним законодавством, зокрема Законом №2275-VIII та Статутом Товариства визначено вичерпний перелік дій, які застосовуються до учасника Товариства, який не сплатив свій внесок, при цьому у даному переліку відсутні будь-які норми, які б забороняли такому учаснику приймати участь у загальних зборах та голосувати. Крім того, питання щодо виключення такого учасника з Товариства, зменшення його частки, перерозподіл неоплаченої частки між іншими учасниками без зміни розміру статутного капіталу Товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками Товариством не приймалось, так само позивач у період діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Рей» не звертався до виконавчого органу із питанням про виключення такого учасника.

Як зазначає апелянт правочин про продаж 100% долі ТОВ «Монотранс-груп» не може належати до значних правочинів з огляду на приписи ст. 44 Закону №2275-VIII та фінансову звітність апелянта на момент вчинення правочину, а тому відсутні підстави для прийняття рішення загальними зборами Товариства учасниками, які володіють у сукупності 75 % від загальної кількості голосів учасників Товариства згідно п. 5.26 Статуту ТОВ «М-Рей».

Також, на переконання апелянта, спірним рішенням загальних зборів Товариства не було порушено права та інтереси позивача як учасника Товариства, що є підставою для відмови у позові, оскільки про проведення загальних зборів Товариства 11.09.2020 був повідомлений представник позивача - ОСОБА_7 , який здійснював його представництво упродовж часу діяльності ТОВ «М-Рей» та перебував на посаді фінансового директора ТОВ «Монотранс-груп», а згідно наданих відповідачем 1 доказів вбачається, що вказаний представник висловив свою незгоду щодо укладення договору купівлі-продажу. В свою чергу, незгода учасника Товариства із прийняттям рішення на загальних зборах учасників Товариства щодо укладення правочину, за яке проголосували інші учасники, не може свідчити про порушення його прав та інтересів.

Крім того, як вказує апелянт, суд першої інстанції безпідставно не залучив докази обізнаності ОСОБА_7 про проведення загальних зборів та залучив до матеріалів справи надану представником ТОВ «М-Рей» копію договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Монотранс-груп» від 16.09.2020, укладеного між ТОВ «М-Рей» та ОСОБА_6 , чим допустив вибірковість у залученні та оцінці доказів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Рей» у справі №910/13788/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий (суддя - доповідач) Владимиренко С.В., судді - Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13788/21. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Рей» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/13788/21.

27.06.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Рей» надійшло клопотання про неможливість повідомлення відповідачів 2, 4, 5, які знаходяться у Донецькій області через те, що ПАТ «Укрпошта» тимчасово не здійснює пересилання пошти у населених пунктах Донецької та Луганської області, які внаслідок агресії російської федерації зазнали окупації. Інформація про наявність іншої поштової адреси даних учасників наразі апелянту не відома.

04.07.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/13788/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Рей» про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/13788/21. Задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Рей» про долучення документів до апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/13788/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Рей» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/13788/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.08.2022 о 12 год. 00 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1- А, зал судових засідань № 6. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/13788/21. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 05.08.2022 та попереджено учасників справи, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

04.08.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, за яким позивач просить суд апеляційної інстанції залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/13788/21, а апеляційну скаргу відповідача 1 залишити без задоволення, посилаючись на те, що на загальних зборах учасників ТОВ «М-Рей», що відбулись 11.09.2020, була відсутня необхідна кількість правомочних голосів учасників (більш ніж 75%) для прийняття рішення у відповідності до п. 5.26 Статуту ТОВ «М-Рей» та ст. 44 Закону №2275-VIII щодо значного правочину, оскільки учасник Товариства - ОСОБА_4 не внесла додаткові вклади, а тому на спірних загальних зборах Товариства не могли бути враховані її голоси.

Як стверджує позивач правочин щодо відчуження ТОВ «М-Рей» частки у розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ «Монотранс-груп» є значним, оскільки сума чистих активів (власного капіталу) ТОВ «М-Рей» розрахована за методом участі в капіталі активів ТОВ «Монотранс-груп» та становить від 'ємне значення у сумі мінус 5 306 600,00 грн, а тому укладення правочину щодо відчуження частки у розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ «Монотранс-груп» є значним та потребував обов`язкового погодження загальних зборів учасників Товариства, які володіють в сукупності більш як 75 % загальної кількості правомочних голосів учасників Товариства (п. 5.26 Статуту).

Позивач, крім іншого, вважає, що суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги надану відповідачем 1 довідку про суму активів на дату укладення правочину та балансову звітність за серпень 2020 року, оскільки дата 31.08.2020 не є датою закінчення кварталу або датою закінчення року у відповідності до Порядку №419 та не може бути підтвердженням вартості чистих активів відповідно до ст. 44 Закону №2275-VIII.

Також позивач не погоджується із твердженнями апелянта про відсутність порушення його прав та інтересів, оскільки його не було повідомлено про проведення 11.09.2020 загальних зборів учасників Товариства, при цьому позивач не уповноважував представників на участь у загальних зборах учасників Товариства, що є порушенням його прав на участь в управлінні Товариством та прийняття участі на загальних зборах учасників Товариства.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 виправлено описку в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 у справі №910/13788/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 відкладено розгляд справи №910/13788/21 на 07.09.2022 на 10 год. 30 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 відкладено розгляд справи №910/13788/21 на 13.09.2022 на 12 год. 30 хв.

Відповідачі 2-5 та треті особи своїх представників, чи особисто, в судове засідання 13.09.2022 не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені електронною поштою, інформація про яку міститься у матеріалах справи.

Згідно ч.ч. 3, 6, 8 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Доказів зміни електронної пошти відповідачами 2-5 та третіми особами суду не надано.

Таким чином, суд апеляційної інстанції повідомив відповідачів 2-5 та третіх осіб про час та місце розгляду справи належним чином. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 у справі №761/14537/15-ц.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що явка учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, представники відповідачів 2-5 та третіх осіб були повідомленні про час та місце розгляду справи шляхом розміщення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі №910/13788/21 на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень та на сайті Судової влади України, які наразі є доступними для учасників процесу, а в силу положень ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, та з урахуванням сталої практики Європейського суду з прав людини у справах проти України, справа №910/13788/21 підлягає розгляду з дотриманням розумних строків розгляду справи за відсутності представників відповідачів 2-5 та третіх осіб.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 13.09.2022 підтримав вимоги та доводи своєї апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/13788/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні 13.09.2022 заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача 1, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/13788/21 залишити без змін.

Розглянувши вимоги та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників відповідача 1 та позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

06.02.2019 було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «М-Рей» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42799668), про що в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України був зроблений запис про проведення державної реєстрації юридичної особи №10701020000081007.

15.05.2019 відбулась зміна у складі учасників Товариства, учасниками відповідача 1 стали громадяни: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що 16.05.2019 реєстратором були проведенні реєстраційні дії: державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу. Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (т.1, а.с. 46-52).

Як зазначає позивач у позові, 15.05.2019 також було збільшено статутний капітал ТОВ «М-Рей» з 1 000,00 грн до 1 000 000,00 грн, внаслідок чого розмір внеску до статутного фонду відповідача 1 кожного із учасників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 склав 200 000,00 грн та 17.05.2019 здійснено державну реєстрацію зміни розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи - відповідача 1, про що зазначено у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України. Відносно чого не заперечує відповідач 1.

15.05.2019 рішенням загальних зборів учасників ТОВ «М-Рей», оформленим протоколом №15/05/2019 від 15.05.2019, було затверджено Статут ТОВ «М-Рей». (т.1, а.с. 60-65).

23.05.2019 відповідач 1 придбав частку у статутному капіталі ТОВ «Монотранс-груп» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42281117) у розмірі 100% статутного капіталу, про що 23.05.2019 реєстратором були проведенні реєстраційні дії: державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу. Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

11.09.2020 відбулись загальні збори учасників ТОВ «М-Рей», на яких вирішено продати 100% долі ТОВ «Монотранс-груп», уповноважити директора ОСОБА_3 підписати протокол продажу 100% долі ТОВ «Монотранс-груп», уповноважити підписати відповідний акт прийому-передачі або договору купівлі-продажу 100 % долі ТОВ «Монотранс-груп». (т.1, а.с. 66).

На вказаних загальних зборах учасників Товариства були присутні ОСОБА_2 - 20 %, ОСОБА_3 - 20 %, ОСОБА_4 - 20 %, ОСОБА_5 - 20 %, присутні учасники володіють 80 % голосами.

16.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «М-Рей», в особі директора Давіденка Сергія Сергійовича (Продавець) та ОСОБА_6 (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Монотранс-груп» (далі по тексту - Договір), за яким Продавець продає у власність Покупцю, а Покупець приймає у власність частку в статутному капіталі та зобов`язується сплатити за неї належну грошову суму згідно з умовами даного Договору. Повне найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Монотранс-груп», скорочене найменування - ТОВ «Монотранс-груп», місцезнаходження: 03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, буд. 6-Д, офіс 43, ідентифікаційний код - 42281117, статутний капітал - 300 000,00 грн. Частка, що відчужується Продавцем становить - 100% статутного капіталу Товариства, вартість якого складає - 300 000,00 грн. Частка, що відчужується, оплачена Продавцем повністю та належить йому на підставі Статуту ТОВ «Монотранс-груп». (т.2, а.с. 95-96).

Згідно п. 3 Договору купівлі-продажу продаж здійснюється за ціною 100,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 167 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Під час розгляду корпоративних спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.

Судом встановлено, що позивач є учасником відповідача 1 із часткою у статутному капіталі 20%.

У п. 5.3 Статуту ТОВ «М-Рей» визначено, що вищим органом Товариства є Загальні збори учасників, які скликаються з Учасників Товариства або призначених ними представників. Представником Учасника може бути особа, яка діє за довіреністю Учасника або групи Учасників. Представники Учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник Товариства вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника Товариства.

Кожен учасник зобов`язаний особисто або через представників бути присутнім на зборах (п. 5.4 Статуту ТОВ «М-Рей»).

Представники Учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у Загальних зборах Учасників, сповістивши про це інших учасників в розумний термін (п. 5.5 Статуту ТОВ «М-Рей»).

У випадку якщо учасник (учасники) не мають можливості бути присутніми на Загальних зборах, то Загальні збори проводяться в режимі відео конференції (п. 5.6 Статуту ТОВ «М-Рей»).

Учасник Товариства може взяти участь у Загальних зборах учасників шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі (заочне голосування) відповідно до чинного законодавства (п. 5.7 Статуту ТОВ «М-Рей»).

Згідно п. 5.10 Статуту ТОВ «М-Рей» кожен з учасників Товариства на Загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у Статутному капіталі. Голосування на Загальних зборах Учасників проводиться за принципом - на один відсоток Статутного капіталу припадає один голос.

Загальні збори учасників Товариства скликаються Директором або Головою зборів у випадках, передбачених чинним законодавством та цим Статутом. Директор або Голова зборів скликають Загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства, в тому числі із застосування засобів електронних комунікацій (п.п. 5.12, 5.13 Статуту ТОВ «М-Рей»).

Згідно п. 5.15 Статуту ТОВ «М-Рей» Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш ніж 50% голосів.

Про проведення Загальних зборів учасники повідомляються не менш, як за 30 днів до їх скликання. Кожний учасник вправі вимагати розгляду питання на Загальних зборах, якщо воно поставлене ним не пізніше, як за 25 днів до початку Загальних зборів учасників. Не пізніше, як за 7 днів до скликання Загальних зборів учасників, учаснику повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, внесеними до порядку денного (п. 5.20 Статуту ТОВ «М-Рей»).

Судом встановлено, що позивача не було належним чином повідомлено про проведення 11.09.2020 Загальних зборів учасників Товариства.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 98 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Відповідно до ст. 29 Закону №2275-VIII загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Частинами 1-5 статті 32 Закону №2275-VIII визначено, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Права учасника товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 06.02.2020 у справі №906/307/19

Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Такої ж думки дотримується Верховний Суду у своїй постанові від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19.

Крім того, відсутність доказів надіслання позивачу повідомлення про проведення загальних зборів учасників Товариства порушує не лише корпоративне право позивача як учасника Товариства на безпосередню участь у таких загальних зборах, а й на ознайомлення з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, а отже, і підготовки до цих зборів.

У разі заперечення учасником факту повідомлення його з боку товариства про проведення загальних зборів обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Доводи апелянта про те, що позивач був належним чином повідомлений, оскільки його інтереси представляв його син - ОСОБА_7 , який до того ж перебував на посаді фінансового директора ТОВ «Монотранс-груп», судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки матеріали даної справи не містять доказів уповноваження позивачем свого сина ОСОБА_7 на участь у загальних зборах учасників Товариства на підставі довіреності, як це передбачено п. 5.3 Статуту ТОВ «М-Рей» та Законом №2275-VIII.

Учасники можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам цивільного законодавства, згідно ч. 5 ст. 245 ЦК України довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги докази обізнаності ОСОБА_7 про проведення загальних зборів, також не заслуговують на увагу, з огляду на те, що позивач не уповноважував ОСОБА_7 на представництво.

На спірних загальних зборах учасників Товариства було прийнято рішення щодо продажу 100% долі ТОВ «Монотранс-груп» та уповноваження директора ОСОБА_3 підписати протокол продажу 100% долі ТОВ «Монотранс-груп» та підписати відповідний акт прийому-передачі або договір купівлі-продажу 100 % долі ТОВ «Монотранс-груп».

16.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «М-Рей», в особі директора Давіденка Сергія Сергійовича (Продавець) та ОСОБА_6 (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Монотранс-груп», за яким Продавець продає у власність Покупцю, а Покупець приймає у власність частку в статутному капіталі та зобов`язується сплатити за неї належну грошову суму згідно з умовами даного Договору. Повне найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Монотранс-груп», скорочене найменування - ТОВ «Монотранс-груп», місцезнаходження: 03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, буд. 6-Д, офіс 43, ідентифікаційний код - 42281117, статутний капітал - 300 000,00 грн. Частка, що відчужується Продавцем становить - 100% статутного капіталу Товариства, вартість якого складає - 300 000,00 грн. Частка, що відчужується, оплачена Продавцем повністю та належить йому на підставі Статуту ТОВ «Монотранс-груп».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 44 Закону №2275-VIII статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини). Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Відповідно до Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об`єднання підприємств», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №163 від 07.07.1999 чисті активи - це активи підприємства за вирахуванням його зобов`язань.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі по тексту - Закон №996-XIV) активи - це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; зобов`язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Відповідно до Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, баланс (звіт про фінансовий стан) - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов`язання і власний капітал; фінансова звітність - це звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

У балансі відображаються активи, зобов`язання та власний капітал підприємства. У випадках, передбачених нормативно-правовими актами, складається окремий баланс. Для складання окремого балансу дані первинних документів про господарські операції філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, виділених підприємством на окремий баланс, а також про господарські операції, які відповідно до законодавства підлягають відображенню в окремому балансі, заносяться до окремих (відкритих для цього відокремленого підрозділу або для відображення господарських операцій з певної діяльності підприємства) регістрів бухгалтерського обліку. За даними окремих регістрів бухгалтерського обліку складаються окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності щодо зазначених господарських операцій. Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності включаються до балансу і відповідних форм фінансової звітності підприємства. Особливості складання окремого балансу спільної діяльності визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності. При складанні балансу та відповідних форм фінансової звітності підприємств з урахуванням показників окремого балансу та відповідних форм окремої фінансової звітності інформація про внутрішньогосподарські розрахунки (взаємні зобов`язання у рівній сумі) не наводиться.

Як зазначає позивач, після здійснення фінансової інвестиції відповідачем 1 у статутний капітал ТОВ «Монотранс-груп», останнім не здійснювався подальший її облік на дату балансу (за 2019 рік та за 1 півріччя 2020 року) за методом участі у капіталі ТОВ «Монотранс-груп», та обліковувано цю фінансову інвестицію за її собівартістю - 300 000,00 грн, що підтверджується фінансовою звітністю ТОВ «М-Рей» за 2019 рік та ТОВ «Монотранс-груп» за 2019 рік та 1 півріччя 2020.

При цьому, як стверджує позивач, ТОВ «Монотранс-груп» станом на 30.06.2020 згідно з даними балансу на зазначену дату мало чисті активи (власний капітал) в сумі мінус 6 050 600,00 грн (т.1, а.с. 182-183), станом на 31.12.2019 згідно з даними балансу відповідач 1 мав чисті активи в сумі 744 000,00 грн (т.1, а.с. 67-68), з урахуванням методу участі у капіталі третьої особи 1 показники фінансової звітності відповідача складають від`ємне значення у сумі мінус 5 306 600,00 грн, а тому предмет договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Монотранс-груп» від 16.09.2020 перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, отже такий правочин є значним.

Судом першої інстанції при визначенні значного правочину було надано оцінку наявним в матеріалах справи копіям фінансової звітності ТОВ «Монотранс Груп» за І півріччя 2020 року та ТОВ «М-Рей» за 2019 та 2020 роки та встановлено, що станом на момент проведення спірних загальних зборів загальна вартість активів ТОВ «М-Рей» не перевищувала 1 712 000,00 грн, а станом на І півріччя 2020 року вартість активів ТОВ «Монотранс Груп» становила 53 442 400,00 грн, з яких 44 937 800,00 грн - основні засоби.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що частка у розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ «Монотранс Груп» обліковувалась на балансі ТОВ «М-Рей» виходячи із номінального розміру статутного капіталу такого товариства - 300 000,00 грн.

При цьому, суд першої інстанції вказав, що з метою спрощення ведення бухгалтерського обліку діяльності товаристві та її оподаткування є доцільним облік на балансі такого активу як частка в статутному капіталі іншого товариства виходячи із номінальної вартості його статутного капіталу. Тобто, взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості такого майна.

Проте з такими доводами позивача та висновками суду першої інстанції, який погодився із позивачем, суд апеляційної інстанції погодитись не може з огляду на таке.

Згідно п. 5.26 Статуту ТОВ «М-Рей» з питань надання згоди на вчинення значних правочинів та правочинів, щодо яких є заінтересованість рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують Учасники, що володіють у сукупності більш як 75% загальної кількості голосів Учасників Товариства.

За змістом ст. 44 Закону №2275-VIII статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини). Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Отже, для визначення значного правочину слід з`ясувати вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину та показник чистих активів Товариства, який вчиняє такий правочин відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, тоді як суд першої інстанції неправомірно врахував вартість активів (основних засобів) третьої особи 1 для визначення значного правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону №996-XIV підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. У разі якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону №996-XIV звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев`яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.

У відповідності до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 №419, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин, підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев`ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Підприємства, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» належать до мікропідприємств, непідприємницькі товариства (крім тих, що зобов`язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, подають відповідним органам скорочену за показниками річну фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою - дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв`язку, що обслуговує адресата.

Датою подання фінансової звітності в єдиному електронному форматі вважається дата одержання електронного повідомлення про одержання центром збору фінансової звітності такої фінансової звітності.

Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев`ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами органам доходів і зборів у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Матеріали даної справи містять останню затверджену річну фінансову звітність відповідача 1 за 2019 рік, подану позивачем (т.1, а.с. 67-68), тоді як відповідач 1 надав суду фінансову звітність станом на 31.08.2019 (т.1, а.с. 123-124), враховуючи приписи вищезазначених норм надана відповідачем 1 звітність не може вважатися ані річною, ані проміжною, а тому не може бути взята судом до уваги як належний та допустимий доказ на підтвердження вартості чистих активів відповідача 1 відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності.

У разі коли предмет такого правочину перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, такий правочин є значним і його вчинення потребує згоди загальних зборів учасників Товариства, рішення щодо якого вважається прийнятим, якщо за нього проголосували учасники Товариства, що володіють у сукупності більш як 75% загальної кількості голосів учасників Товариства.

Згідно наданої позивачем останньої затвердженої фінансової звітності ТОВ «М-Рей» за 2019 рік вартість чистих активів відповідача 1 складає 744 000,00 грн, отже для віднесення правочину до значного згідно ст. 44 Закону №№2275-VIII вартість предмету такого правочину має перевищувати 372 000,00 грн, тоді як за Договором відповідачем 1 продаж частки у статутному капіталі ТОВ «Монотранс-груп» вартістю 300 000,00 грн здійснено за 100,00 грн, що не свідчить про віднесення вказаного правочину до значного.

Таким чином, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення п. 5.26 Статуту та ст. 44 Закону №2275-VIII.

Згідно п. 5.15 Статуту ТОВ «М-Рей» загальні збори учасників Товариства вважаються повноважними якщо на них присутні учасники Товариства, які володіють в сукупності більш ніж 50 % голосів.

Судом встановлено і зазначене не спростовується учасниками справи учасник Товариства - ОСОБА_4 не здійснила внесення свого додаткового вкладу у розмірі 200 000,00 грн до статутного капіталу відповідача 1. Вказані обставини в силу ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону №2275-VIII розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.

Вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 13 Закону №2275-VIII).

Відповідно до ст. 14 Закону №2275-VIII кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки.

Статтею 15 Закону №2275-VIII визначено, що якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів.

Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень:

1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу;

2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства;

3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками;

4) про ліквідацію товариства.

Голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховуються при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої цієї статті.

За приписами ст. 18 Закону №2275-VIII учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.

Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі.

Учасники товариства можуть вносити додаткові вклади протягом строку, встановленого рішенням загальних зборів учасників, але не більше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів.

Якщо додаткові вклади не внесені учасником товариства та/або третьою особою, з яким (якою) укладено договір про внесення додаткового вкладу, в повному обсязі та своєчасно, такий договір вважається розірваним, якщо рішенням загальних зборів учасників не затверджено розмір частки такого учасника та/або третьої особи виходячи з фактично внесеного ним додаткового вкладу.

Згідно ч. 3 ст. 21 Закону №2275-VIII учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.

Водночас, за змістом Закону №2275-VIII та Статуту ТОВ «М-Рей» відсутні положення, які забороняють учаснику, який має заборгованість з оплати додаткового внеску, у зв`язку із збільшенням статутного капіталу Товариства за рахунок додаткових вкладів за статтею 18 Закону №2275-VIII, протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів, - приймати участь у загальних зборах учасників Товариства та голосувати на них, та не містить положень про не врахування голосів такого учасника при визначені результатів голосування на загальних зборах учасників Товариства для прийняття рішення.

Закон №2275-VIII містить лише норму, за якою не враховуються голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, при визначенні результатів голосування для прийняття рішення відповідно до частини другої ст. 15 названого Закону, а саме голоси учасника Товариства, який має заборгованість, не враховуються при прийнятті рішень про: виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу; про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства; про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками; про ліквідацію товариства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Підпунктом 2 пункті 1 статті 117 ЦК України визначено, що учасники господарського товариства зобов`язані виконувати свої зобов`язання перед товариством, у тому числі ті, що пов`язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом.

Суд першої інстанції в обґрунтування не врахування голосів учасника ТОВ «М-Рей» - ОСОБА_4 на загальних зборах учасників Товариства 11.09.2020, яка не внесла додаткові вклади у розмірі 200 000,00 грн до статутного капіталу відповідача 1 протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів, зазначив наступне.

Конституційний Суду України в своєму рішенні від 05.02.2013 у справі №1-3/2013 вирішив, що в аспекті конституційного звернення положення частини четвертої статті 58 Закону України «Про господарські товариства», згідно з яким «учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі», у системному зв`язку з положеннями частини третьої статті 13, частин другої, четвертої, сьомої статті 41, частини першої статті 68 Конституції України, частини першої статті 3, частин третьої, шостої статті 13, частини третьої статті 14, частини третьої статті 16, частини першої статті 115, частини першої статті 117, частини першої статті 140, частин першої, другої статті 144, частини третьої статті 147, частини першої статті 334, частини четвертої статті 715 Цивільного кодексу України, статті 11, частини першої статті 12, частини першої статті 50, частини четвертої статті 53 цього закону треба розуміти так, що при визначенні повноважності загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю та результатів голосування за прийняття їх рішень враховується кількість голосів учасників, визначена пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, що встановлений статутом товариства з обмеженою відповідальністю, незалежно від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів тільки протягом першого року з дня державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 №1-рп/2013 підкреслено імперативність норм, закріплених у частині третій статті 144 ЦК України і частині другій статті 52 Закону «Про господарські товариства», якими передбачено дії, які належить вживати господарському товариству в разі невнесення (неповного внесення) учасниками своїх вкладів до закінчення встановленого річного строку, зокрема, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення зі складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

При ухвалені рішення судом першої інстанції було враховано, що наведені в рішенні Конституційного Суду України норми Закону України «Про господарські товариства» втратили чинність, а до врегулювання спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону №2275-VIII, з прийняттям якого і втратили чинність положення Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.

За твердженням суду першої інстанції положення Закону України «Про господарські товариства», які були предметом конституційного дослідження у наведеному рішенні є фактично ідентичними приписам Закону №2275-VIII, що підлягають застосуванню до врегулювання спірних правовідносин у даній справі, як за своїм змістом, так і за їх правовим врегулюванням, а тому суд першої інстанції вважає за необхідне застосувати при вирішенні питання правомочностей учасника товариства щодо голосування на загальних зборах учасників у випадку невнесення ним у визначений строк розміру свого вкладу до статутного капіталу товариства висновки Конституційного Суду України, викладені в рішенні від 05.02.2013 у справі №1-3/2013, адже викладене в ньому тлумачення Закону заповнює законодавчу прогалину, яку не було виправлено законодавцем при прийнятті Закону №2275-VIII.

За висновком суду першої інстанції, положення частини 2 статті 29 Закону №2275-VIII, згідно з яким «учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства» слід розуміти так, що при визначенні результатів голосування за прийняття рішень загальними зборами враховується кількість голосів учасників, визначена пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі незалежно від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів тільки протягом встановленого строку на внесення ними відповідних розмірів своїх вкладів.

Судом першої інстанції зазначено, що формування часток учасників в статутному капіталі ТОВ «М-Рей» у зареєстрованих як станом на момент проведення спірних зборів, так і на сьогоднішній день розмірах було здійснено за рахунок прийняття загальними зборами 15.05.2019 рішення про збільшення статутного капіталу, на підставі якого визначено, що розмір частки кожного з учасників, в тому числі і відповідача 4, становить 200 000,00 грн, будь-яких посилань на визначення загальними зборам строків на внесення учасниками своїх вкладів у погоджених розмірах учасниками справи не заявляється. В силу приписів ст. 18 Закону №2275-VIII обов`язок кожного із учасників ТОВ «М-Рей» щодо внесення свого вкладу до статного капіталу товариства у визначеному обсязі мав бути виконаний до 15.05.2020, доказів виконання такого обов`язку відповідачем 4 у встановлений строк, матеріали даної справи не містять.

Таким чином, за висновком суду першої інстанції, відсутні правові підстави для врахування належної відповідачу 4 кількості голосів під час проведення голосування з порядку денного загальних зборів учасників ТОВ «М-Рей», які відбулись 11.09.2020, виходячи із зареєстрованого розміру її частки, адже за спливом строку на формування статутного капіталу такі голоси розраховуються виключно виходячи із розміру реально внесених вкладів. А тому, виходячи із розміру реально внесених вкладів до статутного капіталу ТОВ «М-Рей» станом на 11.09.2020 загальна кількість голосів учасників на спірних загальних зборах становила 60 % реально сформованого статутного капіталу, що свідчить про те, що спірне рішення загальних зборів учасників Товариства прийняте учасниками, що володіють у сукупності 60 % загальної кількості голосів учасників товариства, при необхідних 75 %.

Проте з таким висновком суду першої інстанції апеляційний господарський суд погодитись не може, оскільки ані Статут ТОВ «М-Рей», ані Закон №2275-VIII не містить положень, які забороняють учаснику, який має заборгованість з оплати додаткового внеску, у зв`язку із збільшенням статутного капіталу Товариства за рахунок додаткових вкладів за статтею 18 Закону №2275-VIII, протягом одного року з дня прийняття рішення про залучення додаткових вкладів, - приймати участь у загальних зборах учасників Товариства та голосувати на них, та не містить положень про не врахування голосів такого учасника при визначені результатів голосування на загальних зборах учасників Товариства для прийняття рішення.

Аналіз судом першої інстанції положень Закону №2275-VIII, діючого на момент виникнення спірних правовідносин, з урахуванням мотивів, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 05.02.2013 №1-рп/2013 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліхтнер Бетон Львів» щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 58, частини першої статті 64 Закону України «Про господарські товариства», є помилковим, оскільки Конституційним Судом України було надано тлумачення положень частини четвертої статті 58, частини першої статті 64 Закону України «Про господарські товариства», який втратив чинність в частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю з прийняттям Закону №2275-VIII.

Крім того, рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013 №1-рп/2013 стосувалося врахування кількості голосів учасників Товариства під час проведення загальних зборів в залежності від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів протягом першого року з дня державної реєстрації Товариства, тоді як у спірних правовідносинах, які регулюються Законом №2275-VIII, відповідач 4, як учасник Товариства, не внесла свого додаткового вкладу протягом одного року з дня прийняття загальними зборами учасників Товариства рішення про залучення додаткових вкладів.

Разом з тим, матеріали даної справи не містять доказів прийняття відповідачем 1 рішення про виключення відповідача 4 зі складу Товариства, як таку, що має заборгованість із внесення додаткового вкладу. Отже, вказана особа не позбавлена права приймати участь в управлінні Товариства, з правом голосу, який є пропорційним до розміру її частки у статутному капіталі товариства.

Таким чином, рішення загальних зборів учасників ТОВ «М-Рей», які відбулись 11.09.2020, на яких вирішено продати 100% долі ТОВ «Монотранс-груп», уповноважити директора Давіденко С.С. підписати протокол продажу 100% долі ТОВ «Монотранс-груп», уповноважити підписати відповідний акт прийому-передачі або договору купівлі-продажу 100 % долі ТОВ «Монотранс-груп», прийнято з дотриманням порядку п. 5.15 Статуту ТОВ «М-Рей», оскільки за нього проголосували присутні на зборах учасники Товариства, які у сукупній кількості володіють 80 % голосів.

За приписами ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому тягар доказування обґрунтованості позовних вимог Законом покладено на позивача.

При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних спорів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них учасника товариства (неповідомлення) судам необхідно з`ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийнятті оспорюваних рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення на встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Висновок про порушення чи непорушення прав такої особи, а також її охоронюваних законом інтересів, які й випливають безпосередньо зі змісту права, суд має зробити за результатами розгляду справи, зазначивши про це в мотивувальній частині. У такому разі внаслідок задоволення позову позивач отримує належний судовий захист, оскільки буде встановлено факт порушення чи оспорення його права. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, суд не має правових підстав для задоволення позову. (Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №916/495/19, від 11.02.2020 у справі №914/484/18, від 12.02.2020 у справі №916/1253/19, від 05.05.2020 у справі №910/8913/18, від 18.06.2020 у справі №922/133/19, від 04.08.2020 у справі №911/1437/17).

Позивач в порушення вищезазначеного не навів та не довів суду належними та допустимими доказами (ст.ст. 13, 74, 76, 77 ГПК України) порушення його прав та охоронюваних законом інтересів спірним рішенням щодо управління Товариством, та не зазначив яким чином спірне рішення загальних зборів учасників Товариства вплинуло на його права та охоронювані законом інтереси як учасника Товариства.

За твердженням позивача за спірним рішенням загальних зборів учасників Товариства вирішено питання щодо вчинення значного правочину і за нього проголосували учасники Товариства, що володіють у сукупності 60% від загальної кількості голосів учасників Товариства, тоді як рішення про вчинення значного правочину приймається загальними зборами учасників Товариства і за нього мають проголосувати учасники Товариства, які володіють у сукупності більш як 75 % загальної кількості голосів учасників Товариства.

Водночас судом апеляційної інстанції встановлено та враховано, що у випадку присутності позивача або його представника на загальних зборах учасників Товариства 11.09.2020, з урахуванням кількості його голосів - 20% від загальної кількості, не могло вплинути на рішення Товариства, прийняте за результатами загальних зборів учасників щодо укладення незначного правочину, за яке проголосували учасники Товариства, які в сукупності володіють 80 % голосів.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК).

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апеляційної скарги, із застосуванням норм права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи те, що позивачем не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/13788/21 підлягає скасуванню.

Згідно ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Рей» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/13788/21 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Рей» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/13788/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі №910/13788/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ямпільським РВ УМВС України в Вінницькій області 17.02.1997, АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Рей» (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 17; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42799668) 3 405,00 грн (три тисячі чотириста п`ять гривень) судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/13788/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.09.2022.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська