Рішення

від 08.09.2022 по справі 146/1733/21

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/1733/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2022 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.

з участю секретаря Бойко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Приватне підприємство «Центр земельних відносин»

вимоги позивача: про стягненнязаборгованості позаробітній платі,середнього заробіткуза часзатримки розрахункупри звільненні,індексації,компенсації заневикористані відпусткита оформленнятрудової книжки

представник позивача: адвокат Борусевич С.Й.

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

24 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ПП «Центр земельних відносин» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 липня 2018 року по 31 липня 2019 року за виключенням утриманих сум , що складає 45591,26 грн., стягнути з ПП «Центр земельних відносин» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, що становить 162000 грн. за період з 01 серпня 2019 року до 31 жовтня 2021 року, стягнути з ПП «Центр земельних відносин» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невиплачену відпустку в сумі 6739 грн, стягнути з ПП «Центр земельних відносин» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати в розмірі 8781,18 грн. та зобов`язати ПП «Центр земельних відносин» належним чином оформити трудову книжку ОСОБА_1 шляхом проставлення на першій сторінці відтиску печатки «Центр земельних відносин», ідентифікаційний код 36364682, виправити в трудовій книжці серія НОМЕР_1 дату наказу №3 про звільнення в графі 4 з "31.07.2017 року" на "31.07.2019 року" та внести до трудової книжки серії НОМЕР_1 запис про звільнення із зазначенням причини звільнення, а саме: «Звільнена за власним бажанням» у зв`язку із вагітністю, ст.38 КЗпП України.»

Даний позов обґрунтовано наступним.

28.02.2017 року ОСОБА_2 було прийнято на роботу у ПП «Центр земельних відносин» на посаду інженера землевпорядника на підставі наказу №2 від 28.02.2017 року. Заробітну плату ОСОБА_2 отримала за період з березня 2017 року по червень 2018 року.

31.07.2019 року ОСОБА_2 було звільнено з посади інженера землевпорядника з ПП «Центр земельних відносин» за власним бажанням на підставі наказу №3 від 31.07.2019 року. Трудову книжку із вказаними записами було направлено поштою 01.02.2021 року, однак трудова книжка не була оформлена належним чином так як на першій сторінці відсутня печатка підприємства та підпис відповідальної особи, а дата звільнення вказана невірно.

Підставою для звільнення стало рішення Томашпільського районного суду Вінницької області по справі № 146/1560/18 за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Центр земельних відносин» про розірвання трудового договору. Судом вирішено розірвати трудовий договір укладений між ОСОБА_2 та приватним підприємством «Центр земельних відносин», зобов`язавши приватне підприємство «Центр земельних відносин» оформити розірвання трудового договору в установленому законом порядку, видавши ОСОБА_2 належним чином оформлену трудову книжку та провівши повний розрахунок з ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що на даний час судове рішення не виконано. Вона зверталася до ПП «Центр земельних відносин» із вимогою про досудове врегулювання спору, однак вказана вимога задоволена не була.

Позивач вказує, що заборгованість по нарахованій заробітній платі за період з 2018 року по 2019 рік за виключенням утриманих сум складає 45591,26 грн, розмір середнього заробітку включно з серпня 2019 року до листопада 2021 року складає 162000 грн., розмір компенсації за невикористану відпустку складає 6739,50 грн., розмір компенсації втрати частини заробітку у зв`язку із порушенням строків їх виплати складає 8781,18 грн.

Позивач наголошує, що належним чином оформити трудову книжку може виключно відповідач.

Також позивач відмічає, що 30.06.2021 року нею було змінено прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » внаслідок шлюбу.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 25 листопада 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання призначено на 28 грудня 2021 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 28 грудня 2021 року розгляд справи відкладено на 03 лютого 2022 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 03 лютого 2022 року розгляд справи відкладено на 25 лютого 2022 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 25 лютого 2022 року розгляд справи відкладено на 22 березня 2022 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 22 березня 2022 року розгляд справи відкладено на 19 квітня 2022 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 19 квітня 2022 року розгляд справи відкладено на 17 травня 2022 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 17 травня 2022 року розгляд справи відкладено на 09 червня 2022 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 09 червня 2022 року розгляд справи відкладено на 01 липня 2022 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 01 липня 2022 року розгляд справи відкладено на 11 серпня 2022 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 11 серпня 2022 року розгляд справи відкладено на 25 серпня 2022 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 25 серпня 2022 року розгляд справи відкладено на 09 вересня 2022 року.

Доводи учасників процесу.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Борусевич С.Й. позовні вимоги підтримав, за обставин викладених у позові та просив його задовольнити. Вказав, що в позові розрахунки щодо середньої заробітної плати проведені не коректно та просив суд керуватися розрахунком наданим суду 19.08.2022 року.

Адвокат Борусевич С.Й., окрім вказаного, просив в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України не визначати розмір витрат на надання правової допомоги, оскільки ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення буде подано докази щодо витрат на правову допомогу.

Також в матеріалах справи міститься заява, згідно якої представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача, ПП «Центр земельних відносин», в судове засідання неодноразово не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв, хоча відповідач і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності відповідач до суду не надав, відзиву на позовну заяву також відповідачем не подано.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх належність та достовірність, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.ч.1,2ст.4ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч.1ст.76ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлено, що наказом №3 від 31 липня 2019 року, ПП «Центр земельних відносин», інженера землевпорядника ОСОБА_2 звільнено з роботи з 31 липня 2019 року ст. 38 КЗпП України. Підстава рішення суду по справі № 146/1560/18 .(а.с.27)

Згідно рішення Томашпільського районного суду №146/1560/18 від 30.07.2019 року, розірвано трудовий договір укладений між ОСОБА_2 та приватним підприємством «Центр земельних відносин», зобов`язано приватне підприємство «Центр земельних відносин» оформити розірвання трудового договору в установленому законом порядку, видавши ОСОБА_2 належним чином оформлену трудову книжку та провівши повний розрахунок з ОСОБА_2 .

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої на ім`я ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказана трудова книжка не містить на першій сторінці підпису особи відповідальної за видачу трудових книжок, не містить на першій сторінці відтиску печаті. Відповідно до запису від 31 липня 2019 року особа звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України згідно наказу № 3 від 31.07.2017 року. Вказаний запис посвідчено підписом Директора та відтиском печаті ПП «Центр земельних відносин». (а.с.26)

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2021 року головним державним виконавцем Жмеринського міськрайонного відділу державної виконавчої служби при примусовому виконанні виконавчого листа №146/1560/18 виданого 10.10.2019 року, встановлено, що рішення суду боржником ПП «Центр земельних відносин» в особі керівника Дерун І.Ю. не виконано, державним виконавцем 03.03.2021 року надіслано до Жмеринського ВП ГУНП повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Виконавче провадження з виконання виконавчого листа №146/1560/18, реєстраційний номер 60512690, закінчено.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді від 31.03.2021 року за перший квартал 2017 року ПП «Центр земельних відносин» нараховано ОСОБА_2 3200 грн. заробітної плати, утримано податку в сумі 800,22 грн., за другий квартал 2018 року ПП «Центр земельних відносин» нараховано ОСОБА_2 11269 грн. заробітної плати, утримано податку в сумі 2028,42 грн.; за третій квартал 2018 року ПП «Центр земельних відносин» нараховано ОСОБА_2 11419 грн. заробітної плати, утримано податку в сумі 2055,42 грн.; за четвертий квартал 2018 року ПП «Центр земельних відносин» нараховано ОСОБА_2 11569 грн. заробітної плати, утримано податку в сумі 2082,42 грн.; за перший квартал 2019 року ПП «Центр земельних відносин» нараховано ОСОБА_2 12519 грн. заробітної плати, утримано податку в сумі 2253 грн.; за другий квартал 2019 року ПП «Центр земельних відносин» нараховано ОСОБА_2 12623 грн. заробітної плати, утримано податку в сумі 2272,14 грн.; за третій квартал 2019 року ПП «Центр земельних відносин» нараховано ОСОБА_2 7468,58 грн. заробітної плати, утримано податку в сумі 1344,34 грн. (а.с.37)

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 30.06.2021 року ОСОБА_2 30.06.2021 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та взяла прізвище « ОСОБА_4 ».

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.05.2021 року у справі № 120/1641/21-а встановлено, що: у випадку здійснення ПП «Центр земельних відносин» повного розрахунку з ОСОБА_2 в матеріалах виконавчого провадження мають міститись докази нарахування сум, належних працівникові при звільненні, докази письмового повідомлення працівника перед виплатою зазначених сум та докази, які підтверджують отримання ОСОБА_2 нарахованих сум, належних працівникові при звільненні. До матеріалів виконавчого провадження, так як і до заявленого позову, зазначених документів не надано, що вказує на невиконання рішення суду в цій частині, і як наслідок правомірність дій державного виконавця щодо накладення штрафу та арешту коштів боржника; ПП «Центр земельних відносин», будучи роботодавцем здійснювало нарахування ОСОБА_2 заробітної плати та утримувало військовий збір, а також податок на доходи фізичних осіб із суми нарахованої заробітної плати; ОСОБА_2 при звільненні не було нараховано та виплачено ПП «Центр земельних відносин» грошову компенсацію за всі не використані працівником дні щорічної відпустки.

Як встановлено судом, позивач з березня 2017 року по 31.07.2019 року перебувала у трудових відносинах із відповідачем, що підтверджується трудовою книжкою позивача. 31.07.2019 року позивач була звільнена за власним бажанням та на момент звільнення відповідач мав перед позивачем заборгованість по заробітній платі за період з липня 2018 року по липень 2021 року за виключенням утриманих сум в розмірі 45591,36 грн. (11419 2055,42 + 11569 2082,42 + 12519 2253 + 12623 2272,14 + 7468,58 1344,34 ) грн.

Правовідносини між учасниками справи виникли із трудових правовідносин, зокрема, із захисту трудових прав позивача, які порушені через непроведення відповідачем розрахунку при звільненні.

Відтак, вказана сума залишається нарахованою. З огляду на вищенаведене, очевидним є порушення прав позивача з боку відповідача, тому вимога про стягнення заборгованості по заробітній платі підлягає задоволенню.

За ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі ст. 24 КЗпП, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, в при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з ч.1 ст. 117 КЗпП України, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові № 295/4985/17 від 04 червня 2018 року.

Пунктами 20, 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», зокрема, передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі не проведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП.

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень КЗпП, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

З постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2021 року видно, що рішення суду, яким вирішено провести повний розрахунок із ОСОБА_2 , боржником ПП «Центр земельних відносин» в особі керівника Дерун І.Ю. не виконано, державним виконавцем 03.03.2021 року надіслано до Жмеринського ВП ГУНП повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Виконавче провадження з виконання виконавчого листа №146/1560/18, реєстраційний номер 60512690, закінчено.

З рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.05.2021 року у справі № 120/1641/21-а встановлено, що повного розрахунку відповідача з позивачем не проведено.

Таким чином станом на 31.10.2021 року повного розрахунку відповідача з позивачем ще не здійснено.

З вимоги про розрахунок від 09.06.2021 року (а.с. 31-35), видно, що ОСОБА_2 зверталася до ПП «Центр земельних відносин» з вимогою проведення розрахунку. Однак відповідач на вказане звернення не реагував.

Як вказано позивачем у своєму позові заробітна плата нарахована відповідачем за липень 2019 року становить 7468,58 грн.

Вказаний факт підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді від 31.03.2021 року (а.с.37).

Також, згідно довідки ПФУ форми ОК-5 від 25.06.2021 року (а.с.40), заробітна плата сплачена позивачу від ПП «Центр земельних відносин» за червень 2019 року становила 4225 грн, а за липень 2019 року 7468,68 грн.

З наданого позивачем розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні від 18.08.2022 року, середньоденна заробітна плата за останні два місяці перед звільненням становить: 11693,58 (4225+7468,68 заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні) / 41 (робочих днів за останні два місяці) = 258,21 грн. Таким чином, середній заробіток за період часу з 01.08.2019 року по 24.08.2022 року становить 258,21*765 днів = 197530,65 грн.

Однак, суд не погоджується з наведеним обрахунком позивача, оскільки ним допущено арифметичну помилку при розрахунку середньоденної заробітної плати, зокрема середньоденна заробітна плата за останні два місяці перед звільненням становить: 11693,58 (4225+7468,68 заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні) / 41 (робочих днів за останні два місяці) = 285,21 грн. Таким чином, середній заробіток за період часу з 01.08.2019 року по 24.08.2022 року становить 285,21*765 робочих днів = 218185,65 грн., а за період часу до моменту винесення судом рішення з 01.08.2019 року по 09.09.2022 року становить 285,21*777 робочих днів = 221608,17 грн.

Відповідно до пп. З, пп. Л п.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100, цей порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду, інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Відповідно до абз.3 п. 2 вказаного Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно ч.1ст.13ЦПКУкраїни, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як видно з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 162000 грн.

Таким чином, зважаючи на положення вказаних вище норм, проведений розрахунок, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 162000 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Закон України «Про відпустки» установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 вказаного закону).

Аналогічні за змістом положення містяться в частині першій статті 83 КЗпП України.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Положеннями статей 4, 6 Закон України «Про відпустки» щорічна відпустка складається з основної відпустки, додаткової відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткової відпустки за особливий характер праці, інших додаткових відпусток, передбачених законодавством. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі статтею 83 КЗпП України вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки, тільки в разі звільнення його з роботи. Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Відповідно до п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Фактичний аналіз змісту позовних вимог, наданих доказів, зокрема рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.05.2021 року у справі № 120/1641/21-а та відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді від 31.03.2021 року свідчить про те, що позивач на день звільнення не використала передбачені законом відпустки.

За період з 28.02.2017 року по 31.07.2019 року позивачу нараховано 70067,58 грн. заробітної плати, кількість робочих днів за вказаний період складає 603 дні, кількість відпрацьованих місяців дорівнює 29 місяців.

Враховуючи викладене, позивач має право на компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки тривалістю 58 календарних днів.

Таким чином розмір компенсації складає 6739,50 грн. (70067,58 грн./ 603 дні х 58 дні)

Отже, враховуючи, що при звільненні позивача не було проведено розрахунку за невикористані дні відпустки, приймаючи до уваги регламентовані законодавством України положення щодо необхідності захисту трудових прав громадян, з урахуванням встановлених судом обставин, позовна вимога про стягнення з ПП « Центр земельних відносин» компенсації за невикористану відпустку підлягає до задоволення.

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок нарахування та виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати встановлено ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Ст.1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до вимог ст.2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші, сума індексації грошових доходів громадян, суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), що передбачено ст.3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Згідно наведеного в позові розрахунку розмір компенсації втрати доходів заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати становить 8781,18 грн. При цьому з розрахунку видно, що позивач наводить розрахунки за період з серпня 2018 року по червень 2021 року.

Таким чином, розмір втрат частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за липень 2018 року становить 870,43 грн. ( 3773,00 x 1,2307 - 3773,00), розмір втрат частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за серпень 2018 року становить 881,97 грн. ( 3823,00 x 1,2307 - 3823,00), розмір втрат частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за вересень 2018 року становить 794,42 грн. ( 3823,00 x 1.2078 - 3823,00), розмір втрат частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за жовтень 2018 року становить 717,19 грн. (3823,00 x 1,1876 - 3823,00), розмір втрат частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за листопад 2018 року становить 654,50 грн. (3823,00 x 1,1712 - 3823,00), розмір втрат частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за грудень 2018 року становить 618,94 грн. (3823,00 x 1,1619 - 3 823,00), розмір втрат частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за січень 2019 року становить 625,53 грн. (4173,00 x 1,1499 - 4173,00), розмір втрат частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за лютий 2019 року становить 601,75 грн. (4173,00 x 1,1442 - 4173,00), розмір втрат частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за березень 2019 року становить 559,18 грн. (4173,00 x 1,1340 - 4173,00), розмір втрат частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за квітень 2019 року становить 512,03 грн. (4173,00 x 1,1227 - 4173,00), розмір втрат частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за травень 2019 року становить 485,45 грн. (4173,00 x 1,1149 - 4173,00), розмір втрат частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за червень 2019 року становить 503,11 грн. (4173,00 x 1,1205 - 4173,00), розмір втрат частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за липень 2019 року становить 950,68 грн. (4173,00 x 1,1273 - 4173,00), разом 8781,18 грн.

Таким чином, оскільки судом встановлено факт заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі, задоволенню підлягає вимога про компенсацію втрати частини заробітної плати в сумі 8781,18 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Згідно ст. 48 КЗпП України, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації.

Згідно п. 2,12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Відповідно до абз. 3 п. 2.26 вказаної Інструкції при розірванні трудового договору з ініціативи працівника з причин, за яких законодавство пов`язує надання певних пільг і переваг, запис про звільнення вноситься до трудової книжки із зазначенням цих причин. Наприклад, "Звільнений за власним бажанням" у зв`язку з зарахування у вищий навчальний заклад, ст.38 КЗпП України".

З наданої позивачем копії трудової книжки видно, що трудова крижка не містить на першій сторінці підпису особи відповідальної за видачу трудових книжок, не містить на першій сторінці відтиску печаті. Окрім того дата наказу про звільнення особи зазначена в трудовій книжці не збігається з фактичною датою наказу про звільнення.

Зважаючи на викладене вище, оскільки повернута позивачу трудова книжка не оформлена належним чином суд вважає, що слід зобов`язати відповідача змінити дату наказу № 3 про звільнення позивача, а саме з 31 липня 2017 року на 31 липня 2019 року, проставити відтиск печатки ПП «Центр земельних відносин», ідентифікаційний код юридичної особи на першій сторінці трудової книжки.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За вказаних обставин, враховуючи, зокрема, підтвердження позивачем позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, індексації, компенсації за невикористані відпустки та оформлення трудової книжки підлягають задоволенню.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до п.2 ч.1 ст. 430ЦПК Українидопустити негайне виконання рішення у межах присудження позивачеві виплати заробітної плати за один місяць.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 понесла судові витрати, що складаються з 2528 гривень, сплаченого судового збору.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, стягненню із ПП «Центр земельних відносин» на користь ОСОБА_1 підлягає судовий збір в розмірі 2528 грн.

Водночас, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки представник позивача повідомив суд, про намір у 5-денний строк після ухвалення рішення подати заяву щодо розподілу судових витрат у справі, зокрема витрат на правничу допомогу, питання розміру витрат на правову допомогу пов`язану з розглядом справи при винесенні рішення розгляду не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статями 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, статями 12, 13, 76-89, 90, 95, 141-142, 163, 263, 265, 293, 315, 354 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП «Центр земельних відносин» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, індексації, компенсації за невикористані відпустки та оформлення трудової книжки задовольнити.

Стягнути з ПП «Центр земельних відносин» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 липня 2018 року по 31 липня 2019 року за виключенням утриманих сум , що складає 45591,26 грн. (сорок п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто одна гривня двадцять шість копійок).

Стягнути з ПП «Центр земельних відносин» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, що становить 162000 гривень ( сто шістдесят дві тисячі гривень) з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Стягнути з ПП «Центр земельних відносин» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невиплачену відпустку в сумі 6739 (шість тисяч сімсот тридцять дев`ять гривень) з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Стягнути з ПП «Центр земельних відносин» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати в розмірі 8781,18 грн. (вісім тисяч сімсот вісімдесят одна гривня вісімнадцять копійок.)

Зобов`язати ПП «Центр земельних відносин» належним чином оформити трудову книжку ОСОБА_1 шляхом проставлення на першій сторінці відтиску печатки «Центр земельних відносин», ідентифікаційний код 36364682, виправити в трудовій книжці серія НОМЕР_1 дату наказу №3 про звільнення в графі 4 з «31.07.2017 року» на «31.07.2019 року» та внести до трудової книжки серії НОМЕР_1 запис про звільнення із зазначенням причини звільнення, а саме: «Звільнена за власним бажанням» у зв`язку із вагітністю, ст.38 КЗпП України».

Стягнути з ПП «Центр земельних відносин» на користь ОСОБА_1 2528 грн. ( дві тисячі п`ятсот двадцять вісім гривень) судового збору.

Рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Приватне підприємство: «Центр земельних відносин», Код ЄДРПОУ: 36364682, адреса: 23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул. Свободи, 14.

Повний текст рішення виготовлено 13 вересня 2022 року.

Суддя: О. В. Пилипчук