Ухвала

від 13.09.2022 по справі 755/16707/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/16707/20

Провадження №: 1-кс/755/1622/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" вересня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100040003844 від 11.06.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України,

за участю учасників провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

власників майна ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ

До слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання прокурора про накладення арешту на майно, у рамках цього провадження, у зв`язку з здійсненням досудового розслідування у ньому та необхідністю встановлення обставин визначених ст.ст. 2, 91 КПК України при наявності на передумов визначених ст.ст. 132, 170 того ж Кодексу.

Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням здобуто інформацію щодо злочинної діяльності групи осіб, яка протягом тривалого часу, займається виготовленням, зберіганням, пересиланням голографічних захисних елементів, а саме посвідчення водія країн Євросоюзу (Румунії, Чехії, Португалії, Іспанії, Італії, Польщі, Литви) як на території всієї України, так і за її межами, зокрема для здійснення злочинної діяльності особи використовують сторінки в соціальній мережі «Facebook».

Для отримання підробленого документа на вищевказаних веб-ресурсах необхідно заповнити необхідні дані (ПІБ), після чого особі яка здійснила заявку телефонує працівник (менеджер) колл-центру, та уточнює всі обставини, та пояснює людині що йому саме необхідно оформляти документи з ним, а не з іншою організацією. В ході розмови працівник пояснює клієнту, що він буде навчатись в автошколі в м. Варшава (Польща), також буде прописаний в тому ж місті, але на екзамени він ходити не буде так як замість нього піде їх працівник та здасть всі екзамени, як в автошколі, так і державний екзамен для отримання посвідчення водія в сервісному центрі в Польщі. Під час розмови або переписки з клієнтом працівник пояснює, що клієнту необхідно надіслати фото документів, а саме: паспорта громадянина України, посвідчення водія, фото 3х4, та зразок підпису на чистому білому листку. В разі якщо клієнт погодився співпрацювати з ними він має здійснити передоплату у розмірі 300-400 євро, перерахувавши їх на рахунок банку Польщі грошовим переказом, або на номер карти « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Після цього через деякий час так званий менеджер клієнту присилає поступово документи, а саме: довідку про проходження мед-комісії, псих-нарко сертифікати, документ про прописку особи в м. Варшава (навіть якщо клієнт не перетинав кордон, та не має закордонного паспорту). Також клієнту на один месенджерів присилають фото та відео посвідчення водія під освітленням ультрафіолетової лампи, для того щоб переконати клієнта, в справжності документа. Після того як клієнт вже переконаний, що документ справжній менеджер домовляється про відправку документу, через любу поштову службу накладним платежем, або з рук в руки в м. Варшава, та передачу другої половини суми в розмірі 800-900 євро, якщо почтовою службою то гроші пересилаються накладним платежем, або переводом грошей на карту «Приват Банку», у випадку передачі документу особі особисто, передати гроші необхідно особі яка передає документ. Загальна сума оформлення документу складає 1200-1300 євро. Грошові кошти, які отримані в ході здійснення злочинної діяльності діляться між фігурантами, після чого витрачаються на власний розсуд. В подальшому зазначені особи відправляють на електронну скриньку зразки документів які замовлялися, для звірення даних.

В ході проведення комплексу НС(Р)Д встановлено інформацію, що до вчинення даного правопорушення мають відношення: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Крім того, в ході проведення НСРД було виявлено інформацію стосовно мобільних номерів телефонів з допомогою яких вищевказані особи здійснюють збут підроблених посвідчень водія європейського зразка громадянам, а саме: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (Республіка Польща).

У зв`язку із чим, за постановою прокурора було проведено контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки та здійсненна закупка водійських посвідчень європейського зразка (Республіка Польща) за вищевказаними номерами та у вищевказаних осіб.

Під час проведення досудового розслідування 23.08.2022 проведено обшуки (на виконання ухвали слідчого судді № 1-кс/755/1382/22 від 12.08.2022 та № 1-кс/755/1374/22 від 12.08.2022 із зазначенням речей і документів на які надано дозвіл на вилучення, а саме грошові кошти) за адресою: АДРЕСА_1 перебуває на спільному праві власності між ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9 , де зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та за адресою: АДРЕСА_2 перебуває на праві власності у ОСОБА_13 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , де фактично проживає в орендованій квартирі (будинку) ОСОБА_5 .

За результатами проведення обшуків виявлено та вилучено речі та документи, які мають доказове значення у кримінальному провадженні та є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190, ст. 358 Кримінального кодексу України, оскільки на них містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В результаті проведення обшуків за наступними адресами виявлено та вилучено: 1.) АДРЕСА_3 , грошові кошти: 224 500 гривень, 17 370 євро, 1997 доларів США; 2.) АДРЕСА_4 ,грошові кошти:21850євро,1255євро,3950доларів США.

Крім того, 25.08.2022 постановою прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києві ОСОБА_3 зазначені речі та документи (грошові кошти) вилученні під час обшуків визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Вище перераховані документи та речі вилучені на підставі ухвали слідчого судді, а тому, відповідно до вимог КПК України, не є тимчасово вилученим майном.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Володільці майна заперечили проти задоволення клопотання прокурора та вказали, що вилучені під час обшуку грошові кошти належать їм. Так, ОСОБА_4 зазначив, що здійснює підприємницьку діяльність та має достатній дохід. Вказане підтвердив наданими копіями документів. В квартирі, в якій проведено обшук проживає лише він та його дружина.

ОСОБА_5 вказав, що житло, в якому було проведено обшук, а саме за адресою: АДРЕСА_5 , він винаймає, що підтвердив копією договору оренди. Кошти та майно, вилучені під час обшуку арендованої ним квартири належать особисто йому та здобуті законним шляхом, за допомогою здійснення підприємницької діяльності. Надав відповідні документи, що підтверджують походження грошових коштів.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Приписами статті 172 КПК України передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зокрема, при накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно зч.10ст.170КПК Україниарешт можебути накладенийу встановленомуцим Кодексомпорядку нарухоме чинерухоме майно,гроші убудь-якійвалюті готівкоюабо убезготівковій формі,в томучислі коштита цінності,що знаходятьсяна банківськихрахунках чина зберіганніу банкахабо іншихфінансових установах,видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративні права,віртуальні активи,щодо якихухвалою чирішенням слідчогосудді,суду визначенонеобхідність арештумайна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Обов`язок доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, дізнавача чи прокурора також і ч.3 ст. 132 КПК України.

Прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст.170 КПК України, з якою пов`язує необхідність у накладенні такого арешту, а саме з метою збереження речових доказів, пославшись на те, що постановою таке майно визнано речовими доказами.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку, що в клопотанні та долучених до нього матеріалах, не надано достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, на які послався у клопотанні прокурор.

Так, матеріалами клопотання прокурора не підтверджено, що вилучені під час обшуків, проведених на підставі ухвал слідчого судді, грошові кошти отримано злочинним шляхом, оскільки із досліджених в судовому засіданні слідчим суддею документів, наданих власниками майна, вбачається можливість походження вилучених грошових коштів від здійснення підприємницької діяльності.

Доводи прокурора, викладені у клопотанні, про відповідність вилученого майна, критеріям передбаченим ст.98 КПК України, та наявність в матеріалах справи постанови про визнання речовим доказом від 25.08.2022 року не є безумовною підставою для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, при цьому висновки слідчого судді не залежать лише від наявності чи відсутності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.

За положенням статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначене, а також те, що в матеріалах, які додані до клопотання прокурора, відсутні будь-які докази, що вилучені під час обшуку грошові кошти, на які просить накласти арешт прокурор, набуті кримінально-протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, то існування правової підстави для арешту грошових коштів з метою забезпечення збереження речових доказів взагалі спростовується та свідчить про формальність постанови прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 від 25.08.2022 року про визнання речовими доказами.

Таким чином, матеріали клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, оскільки за викладених у клопотанні та доданих до нього матеріалах обставинах не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Також слідчим суддею враховується, що обшуки було проведено 23.08.2022 року, проте з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуків прокурор звернувся до слідчого судді лише 07.09.2022 року, тобто в порушення ч. 5 ст. 171 КПК України.

На підставі викладеного, слідчий суддя, враховуючи зазначені положення закону, виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 132, 170, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

постановив

У задоволенні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040003844 від 11.06.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України - відмовити.

Грошові кошти, вилучені 23.08.2022 року під час проведення обшуків за адресами:

1.) АДРЕСА_3 ,а саме: 224500гривень,17370євро,1997доларів США - повернути власнику;

2.) АДРЕСА_4 , а саме:21850 євро, 1255 євро, 3950 доларів США - повернути власнику.

Ухвала можебути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Слідчий суддя