Постанова

від 31.08.2022 по справі 826/5581/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5581/18 Суддя першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Пилипенко О.Є. та Шелест С.Б.,

за участю секретаря - Ворони Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року, яке ухвалене в порядку письмового провадження, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Паллет» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2018 року ТОВ «Грін Паллет» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (процесуальним правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві) від 20 жовтня 2017 року № 0054211409, а також від 19 жовтня 2017 року № 8412615141 та № 8402615141.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково - визнано протиправними та скасовано податкові-повідомлення рішення від 19 жовтня 2017 року № 8412615141 та № 8402615141 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств та штрафних санкцій внаслідок проведення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Бонпассаж» (код ЄРПОУ 39926939), ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг» (код ЄДРПОУ 40770922), ТОВ «Крайслін» (код ЄДРПОУ 40166582), ТОВ «Олмофо» (код ЄДРПОУ 39930086), ТОВ «Профбуд-2015» (код ЄДРПОУ 39669448), ТОВ «Стрендж Сістем» (код ЄДРПОУ 40030858), ТОВ «Аеро Констракт Інжинірінг» (код ЄДРПОУ 40036561), ТОВ «Ной Трейд» (код ЄДРПОУ 40651774), ТОВ «Фрайм Консалт» (код ЄДРПОУ 40816094), ТОВ «Квант Партнер» (код ЄДРПОУ 39723630), ТОВ «Укр Сервіс Груп» (код ЄДРПОУ 39123362).

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції надав неналежну оцінку дослідженим доказам та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Скаржник вказує на те, що фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «Грін Паллет» та контрагентами-постачальниками ТОВ «Халкбуд», ТОВ «Меридіус», ТОВ «Айлен Альянс», ТОВ «Адвентум-Корп», ТОВ «Бонпассаж», ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг», ТОВ «Крайслін», ТОВ «Астікс», ТОВ «Олмофо», ТОВ «Профбуд-2015», ТОВ «Дженерал Трейдінг Компані Лімітед», ТОВ «Стрендж Сістем», ТОВ «Аеро Констракт Інжинірінг», ТОВ «Ной Трейд», ТОВ «Фрайм Консалт», ТОВ «Квант Партнер», ТОВ «Укр Сервіс Груп» не знайшло свого підтвердження під час проведення перевірки.

Відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві не надходив, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Під час судового засідання представник відповідача підтримала апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте явку свого представника у судове засідання не забезпечив та про причини неявки суду не повідомив. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити частково, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року - змінити, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що Головне управління ДПС у м. Києві провело документальну планову виїзну перевірку за дотриманням ТОВ «Грін Паллет» податкового, валютного законодавства та законодавства щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2016 року, за підсумками якої складено акт від 28 вересня 2017 року № 416/26-15-14-01-03/38578439.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 19 жовтня 2017 року № 8402615141, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1354619 грн 00 коп, з яких за податковим зобов`язанням на 1088292 грн 00 коп та за штрафними санкціями на 266327 грн 00 коп;

- від 19 жовтня 2017 року № 8412615141, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1336503 грн 00 коп, з яких за податковими зобов`язаннями на 891002 грн 00 коп та за штрафними санкціями на 445501 грн 00 коп;

- від 20 жовтня 2017 року № 0054211409, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 133804 грн 94 коп.

Не погоджуюсь із вказаними рішеннями контролюючого органу, ТОВ «Грін Паллет» звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Грін Паллет», суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року, що набрало законної сили, у справі № 826/2285/17 за позовом ТОВ «Грін Паллет» вже було встановлено, що первинні документи, складені позивачем та контрагентами ТОВ «Халкбуд», ТОВ «Меридіус», ТОВ «Айлен Альянс» та ТОВ «Адвертум-Карп» за період з 01 січня 2016 року по 30 квітня 2016 року не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами первинними документами, якими можуть бути посвідчені факти придбання товарів, робіт чи послуг.

Також суд першої інстанції врахував наявність вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 01 грудня 2016 року у справі № 761/38469/16-к, яким директора ТОВ «Айлен Альянс» ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Суд визнав неправомірним декларування показників податкової звітності за підсумками господарських операцій з ТОВ «Астікс» та ТОВ «Дженерал Трейдінг Компані Лімітед» з підстав наявності протоколів допиту керівників зазначених товариств у якості свідків. Так, під час допиту в якості свідка директора та головного бухгалтера ТОВ «Астікс» ОСОБА_2 стало відомо, що він працює в рекламній агенції «Саксес Маркетинг Груп» менеджером зі збуту, підприємство ТОВ «Астікс» зареєстрував за грошову винагороду, здійснювати фінансово-господарську діяльність на меті не мав, де знаходяться офісні приміщення, установчі документи та печатки вказаного підприємства не знає. У свою чергу згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 04 квітня 2018 року, ТОВ «Дженерал Трейдінг Компані Лімітед» він не реєстрував, директором вказаного підприємства він не є.

При вирішенні спору суд першої інстанції також виходив з того, що на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Бонпассаж», ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг», ТОВ «Крайслін», ТОВ «Олмофо», ТОВ «Профбуд-2015», ТОВ «Стрендж Сістем», ТОВ «Аеро Констракт Інжинірінг», ТОВ «Ной Трейд», ТОВ «Фрайм Консалт», ТОВ «Квант Партнер», ТОВ «Укр Сервіс Груп» були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Взаємовідносини позивача з зазначеними контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими контрагентами первинними документами.

На думку суду першої інстанції, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за виконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Зазначені висновки стали підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 жовтня 2017 року № 8412615141 та № 8402615141 в частині.

Підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 жовтня 2017 року № 0054211409 став висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «Грін Паллет» не спростовано встановленого відповідачем порушення норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

Предметом апеляційного перегляду є рішення суду від 30 червня 2021 року виключно в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування ТОВ «Грін Паллет» грошових зобов`язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість за підсумками господарських операцій з ТОВ «Грін Паллет» та контрагентами-постачальниками ТОВ «Бонпассаж», ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг», ТОВ «Крайслін», ТОВ «Олмофо», ТОВ «Профбуд-2015», ТОВ «Стрендж Сістем», ТОВ «Аеро Констракт Інжинірінг», ТОВ «Ной Трейд», ТОВ «Фрайм Консалт», ТОВ «Квант Партнер», ТОВ «Укр Сервіс Груп», адже він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Водночас колегія суддів вважає, що суд зобов`язаний визначити суму неправомірно нарахованих грошових зобов`язань, а не лише зазначити перелік суб`єктів господарювання, фактичне здійснення операцій з якими суд вважає підтвердженим.

Особливості виникнення права на податковий кредит та його реалізації визначені у розділі V Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Положеннями пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до абз. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на додану вартість на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів / послуг; дата отримання платником податку товарів / послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, витратами є зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Згідно п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 об`єктами витрат є продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Відтак, обов`язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат є сплата податку на додану вартість у ціні придбаних товару і послуг та понесення витрат на оплату товару і послуг, які фактично надані або підлягають наданню, а також призначені для використання у власній господарській діяльності підприємства.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування ТОВ «Грін Паллет» податкового кредиту та витрат підлягає перевірці фактичне придбання та отримання товару від ТОВ «Бонпассаж», ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг», ТОВ «Крайслін», ТОВ «Олмофо», ТОВ «Профбуд-2015», ТОВ «Стрендж Сістем» (до зміни найменування - ТОВ «БК «СТРОЙ.КА»), ТОВ «Аеро Констракт Інжинірінг», ТОВ «Ной Трейд», ТОВ «Фрайм Консалт», ТОВ «Квант Партнер», ТОВ «Укр Сервіс Груп» (до зміни найменування - ТОВ «Укр-пром-торг» та ТОВ «Укр інком плюс»).

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «Грін Паллет» та зазначеними контрагентами були укладені договори поставки товару, асортимент, кількість та ціну якого сторони домовились узгоджувати у видаткових накладних. Згідно з видатковими накладними предметом поставки були піддони та європіддони, зокрема ті, що вже були у використанні.

У відповідності до п.п. 44.1, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 85.2 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Здійснивши аналіз зазначених норм права, колегія суддів прийшла до висновку про те, що на платника податків покладається обов`язок підтвердження показників податкової звітності первинними та іншими документами.

Відтак, при здійсненні господарських операцій, які впливають на показники податкової звітності, платник зацікавлений в закріпленні договірних відносин та документальному оформленні всіх етапів виконання господарських операцій у спосіб, які б давали можливість підтвердити фактичне здійснення поставки товару у разі виникнення відповідних сумнівів у контролюючого органу.

Накопичення та зберігання документів, які у повному обсязі фіксують і розкривають зміст та підтверджують господарську операцію на всіх етапах її здійснення є сферою відповідальності саме платника податків.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що Головне управління ДПС у м. Києві провело документальну планову виїзну перевірку за дотриманням ТОВ «Грін Паллет» податкового, валютного законодавства та законодавства щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2016 року, за підсумками якої складено

Акт перевірки від 28 вересня 2017 року № 416/26-15-14-01-03/38578439 містить детальний перелік первинних документів, що були надані позивачем під час документальної планової виїзної перевірки з метою підтвердження показників податкової звітності.

Відповідні первинні документи були надані ТОВ «Грін Паллет» також до суду разом з адміністративним позовом.

Так, первинні документи по правовідносинах з ТОВ «Бонпассаж» містяться у томі 3, а.с. 118-129, з ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг» - у томі 4, а.с. 69-77, з ТОВ «Крайслін» - у томі 3, а.с. 1-42, з ТОВ «Олмофо» - у томі 6, а.с. 21-41, з ТОВ «Профбуд-2015» - у томі 5, а.с. 218-238, з ТОВ «Стрендж Сістем» (до зміни найменування - ТОВ «БК «СТРОЙ.КА») - у томі 5, а.с. 104-175, з ТОВ «Аеро Констракт Інжинірінг» - у томі 5, а.с. 1-32, з ТОВ «Ной Трейд» - у томі 4, а.с. 120-170, з ТОВ «Фрайм Консалт» - у томі 4, а.с. 96-105, з ТОВ «Квант Партнер» - у томі 3, а.с. 137-151, з ТОВ «Укр Сервіс Груп» (до зміни найменування - ТОВ «Укр-пром-торг» та ТОВ «Укр інком плюс») - у томі 3, а.с. 163-235.

Такі документи включають в себе копії договорів поставки, видаткових накладних, витяги з програми бухгалтерського обліку, а у випадку, якщо умовами договору обов`язок з перевезення товару покладався на покупця - також копії товарно-транспортних накладних. Додатково ТОВ «Грін Паллет» надало копії видаткових накладних, які підтверджують реалізації піддонів інших контрагентам-покупцям.

Приєднані до матеріалів справи первинні документи є основними документами, які складаються у ході здійснення господарських операцій цього виду та є достатніми для здійснення бухгалтерського і податкового обліку таких операцій.

Дослідивши зазначені письмові докази у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що вони підтверджують фактичне отримання ТОВ «Грін Паллет» відповідного товару від постачальників і його використання у господарській діяльності.

Натомість відповідач наголошує на тому, що відповідно до інформації, наведеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, правоохоронними органами здійснюються досудові розслідування кримінальних проваджень за фактом створення невстановленими слідством особами суб`єктів підприємницької діяльності, зокрема ТОВ «Фрайм Консалт», ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг», ТОВ «Олмофо», ТОВ «Профбуд-2015», ТОВ «Квант Партнер», ТОВ «Бонпассаж», ТОВ «Крайслін», які задіяні в злочинних схемах по конвертації грошових коштів та ухиленню від сплати податків з метою прикриття незаконної діяльності.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень, адже ним не встановлено статус ТОВ «Фрайм Консалт», ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг», ТОВ «Олмофо», ТОВ «Профбуд-2015», ТОВ «Квант Партнер», ТОВ «Бонпассаж», ТОВ «Крайслін» (його посадових осіб) у відповідних кримінальних провадженнях, не повідомлено які саме обставини щодо господарської діяльності вказаних юридичних осіб було встановлено в ході кримінальних проваджень і їх вплив на предмет доказування в цій справі.

Крім того, в силу вимог ст. 78 КАС України, обставини, встановлені в ході досудового розслідування, під час розгляду адміністративної справи підлягають доказуванню на загальних підставах.

За змістом ч. 6 ст. 78 КАС України лише вирок суду в кримінальному провадженні або ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або ухвала суду і лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи контролюючого органу щодо неможливості здійснення ТОВ «Фрайм Консалт», ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг», ТОВ «Олмофо», ТОВ «Профбуд-2015», ТОВ «Квант Партнер», ТОВ «Бонпассаж», ТОВ «Крайслін» господарських операцій з поставки піддонів для ТОВ «Грін Паллет» ґрунтуються на неналежних доказах.

Заперечення контролюючого органу щодо фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Аеро Констракт Інжинірінг», ТОВ «Ной Трейд», ТОВ «Стрендж Сістем» (ТОВ «БК «СТРОЙ.КА»), ТОВ «Укр Сервіс Груп» (ТОВ «Укр-пром-торг», ТОВ «Укр інком плюс») ґрунтуються на тому, що вказані контрагенти не декларували придбання піддонів та послуг оренди складських приміщень, податкові накладні не виписувались.

Зазначені доводи контролюючого органу також є необґрунтованими, адже вони зроблені за наслідками проведеного аналізу податкової інформації, що міститься в автоматизованих інформаційних системах, а також Єдиному реєстрі податкових накладних.

Першочергово колегія суддів наголошує на неможливості встановлення податкового правопорушення на основі перевірки виключно даних, що містяться в інформаційних системах контролюючого органу, про що неодноразово звертав увагу Верховний Суд при вирішенні подібних спорів.

Так, під час розгляду справи № 826/14004/17 Верховний Суд сформулював та виклав у постанові від 03 лютого 2021 року правову позицію, згідно з якою не можуть бути єдиним та безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагента позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання або результати автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 815/2988/15 Верховний Суд зазначає, що будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 820/659/17, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Водночас контролюючий орган, згідно з актом перевірки, не вчиняв дій, спрямованих на відстеження ланцюга постачання товару, не перевірив чи є постачальники ТОВ «Бонпассаж», ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг», ТОВ «Крайслін», ТОВ «Олмофо», ТОВ «Профбуд-2015», ТОВ «Стрендж Сістем» (до зміни найменування - ТОВ «БК «СТРОЙ.КА»), ТОВ «Аеро Констракт Інжинірінг», ТОВ «Ной Трейд», ТОВ «Фрайм Консалт», ТОВ «Квант Партнер», ТОВ «Укр Сервіс Груп» (до зміни найменування - ТОВ «Укр-пром-торг» та ТОВ «Укр інком плюс») платниками податку на додану вартість, що впливає на можливість перевірки походження товару (піддонів) у цих товариств на підставі лише тих відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обстав колегія суддів вважає необґрунтованими доводи контролюючого органу, якими він обґрунтовує правомірність своїх рішень про нарахування позивачу грошового зобов`язання та штрафних санкцій за підсумками господарських операцій з такими контрагентами.

Доводи контролюючого органу полягають також у тому, що під час перевірки за результатами проведеного моніторингу мережі «Інтернет» встановлено, що стандартна єврофура (автопоїзд) має наступні габарити: довжина - 13,6 м, ширина - 2,45 м, висота - 2,5м, об`єм - 82 кв.м. Європіддони зазвичай мають габарити 800*1200*145 мм. Таким чином в стандартну євро фуру (автопоїзд) фактично може вміщуватися лише 561 піддон, насамперед 11 шт у довжину, 3 шт у ширину та 17 шт у висоту.

Водночас відповідно до наданих позивачем документів на перевезення кількість піддонів у одній товарно-транспортній накладній склала від 600 шт до 1050 шт, що є неможливим.

Надаючи правову оцінку зазначеним доводам, колегія суддів враховує, що у товарно-транспортних накладних містяться назви автомобіля, а також державні реєстраційні номери автомобілів і напівпричепів до них. Марки напівпричепів, що використовувалися для перевезення піддонів, контролюючим органом встановлені не були (про що відповідач самостійно зазначає в апеляційній скарзі).

Крім того контролюючий орган зазначає, що зазвичай європіддони мають габарити 800*1200*145 мм. Водночас згідно з видатковими накладними та товарно-транспортними накладними предметом поставки для ТОВ «Грін Паллет» були різні піддони (європіддони, піддони). Відповідні документи містять інформацію лише про ширину і довжину піддонів (без зазначення їх висоти).

Таким чином проведені відповідачем розрахунки щодо можливості перевезення одним транспортним засобом від 600 до 1050 одиниць продукції ґрунтуються на припущенні про те, що перевізник використовував стандартну єврофуру (автопоїзд) та перевозив виключно європіддони з габаритами 800*1200*145 мм.

Разом з тим марка напівпричепів та фактичні розміри піддонів контролюючим органом встановлені не були, у зв`язку з чим колегія суддів вважає необґрунтованими доводи щодо неможливості перевезення товару в заявленій кількості.

Отже, обставини, з якими контролюючий орган пов`язував сумніви у можливості фактичного здійснення господарських операцій ТОВ «Грін Паллет» із ТОВ «Бонпассаж», ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг», ТОВ «Крайслін», ТОВ «Олмофо», ТОВ «Профбуд-2015», ТОВ «Стрендж Сістем» (до зміни найменування - ТОВ «БК «СТРОЙ.КА»), ТОВ «Аеро Констракт Інжинірінг», ТОВ «Ной Трейд», ТОВ «Фрайм Консалт», ТОВ «Квант Партнер», ТОВ «Укр Сервіс Груп» (до зміни найменування - ТОВ «Укр-пром-торг» та ТОВ «Укр інком плюс»), не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши приєднані до матеріалів справи письмові доказами за правилами ч. 1 ст. 90 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку про те, що зміст та обсяг наданих позивачем документів, підхід до їх оформлення та повноти викладення інформації дають підстав вважати, що вони були складені у зв`язку з господарськими операціями, виконання яких фактично відбулося.

У зв`язку з цим колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у контролюючого органу не було підстав для нарахування ТОВ «Грін Паллет» грошового зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість за підсумками господарських операцій із зазначеними контрагентами.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції ухвалив в цілому законне і обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Грін Паллет».

Повноваження суду при вирішенні справи визначені у ст. 245 КАС України. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Отже, нормами процесуального права чітко передбачена можливість скасування окремих положень індивідуального акта, яким є податкові повідомлення-рішення від 19 жовтня 2017 року № 8412615141 та № 8402615141.

Можливість визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення у частині досліджувалася також Верховним Судом у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 200/12442/18-а. У вказаному судовому рішенні Верховний Суд зазначив, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що податкові повідомлення-рішення від 19 жовтня 2017 року № 8412615141 та № 8402615141 є протиправними лише у частині, а характер правовідносин та наявні у матеріалах справи письмові докази дають можливість виокремити суму грошового зобов`язання, яке було нараховане правильно, колегія суддів вважає змінити рішення суду від 30 червня 2021 року та вказати розмір грошового зобов`язання, нарахованого ТОВ «Грін Палет» неправомірно.

Згідно з актом перевірки від 28 вересня 2017 року № 416/26-15-14-01-03/38578439 (аркуш 110-111) загальна сума неправомірно визначеного у податковій звітності податкового кредиту становить 920560 грн 00 коп. Така сума була задекларована на підставі податкових накладних, складених ТОВ «Бонпассаж», ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг», ТОВ «Крайслін», ТОВ «Олмофо», ТОВ «Профбуд-2015», ТОВ «Стрендж Сістем» (до зміни найменування - ТОВ «БК «СТРОЙ.КА»), ТОВ «Аеро Констракт Інжинірінг», ТОВ «Ной Трейд», ТОВ «Фрайм Консалт», ТОВ «Квант Партнер», ТОВ «Укр Сервіс Груп» (до зміни найменування - ТОВ «Укр-пром-торг» та ТОВ «Укр інком плюс»), а також ТОВ «Астікс» (на суму 65468 грн 00 коп) та ТОВ «Дженерал Трейдінг Компані Лімітед» (на суму 69809 грн 00 коп).

Як вже зазначалося, суд першої інстанції визнав не підтвердженими господарські операції з ТОВ «Астікс» та ТОВ «Дженерал Трейдінг Компані Лімітед».

Крім того згідно з розрахунком до податкового повідомлення-рішення від 19 жовтня 2017 року № 8412615141 податковий кредит за серпень 2014 року в розмірі 29558 грн 00 коп не підлягає нарахуванню у зв`язку зі спливом строків давності визначення податкового зобов`язання, визначених ст. 102 Податкового кодексу України.

Отже, сума неправомірно нарахованого позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість становить 755725 грн 00 коп (920560 грн 00 коп - 65468 грн 00 коп - 69809 грн 00 коп - 29558 грн 00 коп).

Відповідно до розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 19 жовтня 2017 року № 8412615141 розмір застосованих до позивача штрафних санкцій становить 50% від суми нарахованого податку.

Відтак сума неправомірно нарахованих позивачу штрафних санкцій з податку на додану вартість становить 377862 грн 50 коп (50% від 755725 грн 00 коп).

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 19 жовтня 2017 року № 8412615141 підлягає скасуванню в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1133587 грн 50 коп, з яких 755725 грн 00 коп - за податковим зобов`язанням та 377862 грн 50 коп - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визначаючи розмір неправомірно нарахованих грошових зобов`язань з податку на прибуток, колегія суддів враховує, що в акті перевірки від 28 вересня 2017 року № 416/26-15-14-01-03/38578439 контролюючим органом зазначено вартість товару, включену ТОВ «Грін Паллет» до собівартості реалізованого товару (витрат, що враховуються при визначенні бази оподаткування податком на прибуток), за кожним із контрагентів. Також в акті перевірки зазначено період проведення господарських операцій.

Так, по правовідносинах з ТОВ «Бонпассаж» до витрат було віднесено 77750 грн 00 коп (період здійснення господарської операції - лютий 2016 року), з ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг» 31032 грн 00 коп (період здійснення господарської операції - грудень 2016 року), з ТОВ «Крайслін» 649160 грн 00 коп (період здійснення господарської операції - лютий-березень 2016 року), з ТОВ «Олмофо» 113860 грн 00 коп (період здійснення господарської операції - квітень 2016 року), з ТОВ «Профбуд-2015» 113860 грн 00 коп (період здійснення господарської операції - квітень 2016 року), з ТОВ «Стрендж Сістем» (до зміни найменування - ТОВ «БК «СТРОЙ.КА») 544270 грн 00 коп (період здійснення господарської операції - липень 2016 року), з ТОВ «Аеро Констракт Інжинірінг» 1069853 грн 00 коп (період здійснення господарської операції - серпень 2016 року), з ТОВ «Ной Трейд» 421550 грн 00 коп (період здійснення господарської операції - листопад 2016 року), з ТОВ «Фрайм Консалт» 207150 грн 00 коп (період здійснення господарської операції - грудень 2016 року), з ТОВ «Квант Партнер» 122850 грн 00 коп (період здійснення господарської операції - грудень 2015 року), з ТОВ «Укр Сервіс Груп» (до зміни найменування - ТОВ «Укр-пром-торг» та ТОВ «Укр інком плюс» 276666 грн 67 коп (період здійснення господарської операції - серпень 2014 року).

Отже, до витрат було правомірно включено суми: за 2014 рік - 276666 грн 67 коп, за 2015 рік - 122850 грн 00 коп, за 2016 рік - 3228485 грн 00 коп.

Ставка податку на прибуток становила: за 2014 рік - 17%, за 2015 рік - 15 %, за 2016 рік - 18 %.

Таким чином, розмір неправомірно нарахованого грошового зобов`язання з податку на прибуток становить: за 2014 рік - 47033 грн 33 коп (17% від 276666 грн 67 коп), за 2015 рік - 18427 грн 50 коп (15% від 122850 грн 00 коп), за 2016 рік - 581127 грн 30 коп (18% від 3228485 грн 00 коп), а всього - 646588 грн 13 коп.

Згідно з розрахунком до податкового повідомлення-рішення від 19 жовтня 2017 року № 8402615141 розмір застосованих до позивача штрафних санкцій становить за 2014 рік та за 2016 рік - по 25% від суми нарахованого податку. Штрафні санкції за 2015 рік не застосовувались.

Відтак сума неправомірно нарахованих позивачу штрафних санкцій з податку на прибуток становить: за 2014 рік - 11758 грн 33 коп, за 2015 рік - 00 грн 00 коп, за 2016 рік - 145281 грн 83 коп., а всього 157040 грн 16 коп.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 19 жовтня 2017 року № 8402615141 підлягає скасуванню в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 803628 грн 29 коп, з яких 646588 грн 13 коп - за податковим зобов`язанням та 157040 грн 16 коп - за штрафними (фінансовими) санкціями.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в цілому правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, однак не встановив суми грошових зобов`язань, що були нараховані позивачу неправомірно. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити частково, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року - змінити.

Керуючись ст.ст. 242, 238, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року - змінити, виклавши абзаци другий та третій його резолютивної частини в таких редакціях:

«Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 19 жовтня 2017 року № 8412615141 в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1133587 грн 50 коп, з яких 755725 грн 00 коп - за податковим зобов`язанням та 377862 грн 50 коп - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 19 жовтня 2017 року № 8402615141 в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 803628 грн 29 коп, з яких 646588 грн 13 коп - за податковим зобов`язанням та 157040 грн 16 коп - за штрафними (фінансовими) санкціями».

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді О.Є. Пилипенко

С.Б. Шелест

Постанова складена у повному обсязі 12 вересня 2022 року.