Постанова

від 13.09.2022 по справі 460/17173/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/17173/21 пров. № А/857/10976/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Михальської М.Р.,

представника позивача Тарновецького Я.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним і скасування податкових повідомлень - рішень,-

суддя в 1-й інстанції Поліщук О.В.,

час ухвалення рішення 07.06.2022 року, 10:27 год.,

місце ухвалення рішення м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення 16.06.2022 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним і скасування податкових повідомлень рішень.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 463087/23-2405-1712 від 02.11.2021 про визначення суми податкового зобов`язання за земельним податком з фізичних осіб (код платежу: 18010700) у податковому періоді: 2018 рік в сумі 221551 грн. 33 коп., сформоване Головним управлінням ДПС у Рівненській області відносно ОСОБА_1 . В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням в частині відмови в задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про повне задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, надаючи нормативно грошову оцінку земель, дані про які були оформлені листом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 8-17-0.10-4966/2-21 від 30.09.2021 порушило вимоги пункту 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, при цьому зобов`язане було перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в них даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки. Позивач вважає що Головним управлінням ДПС у Рівненській області не доведено правильності визначення розміру податкових зобов`язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки розмір нормативно грошової оцінки земельних ділянок кадастровий номер 5610100000:01:054:0191 та 5610100000:01:054:0066 не підтверджено належними доказами.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року в частині відмови в задоволенні позову скасувати та прийняти в цій частині постанову про задоволення позову.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи, і оскільки їхня явка в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

02.11.2021 Головним управлінням ДПС у Рівненськійобласті було складено відносно позивача податкові повідомлення-рішення:

№ 463087/20-2405-1712, яким визначено податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік на суму 227622,80 грн.;

№ 463087/23-2405-1712, яким визначено податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік на суму 221551,33 грн.;

№ 463087/21-2405-1712, яким визначено податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік на суму 151784,00 грн.;

№ 463087/22-2405-1712, яким визначено податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік на суму 147700,88 грн.

При розрахунку земельного податку Головним управлінням ДПС у Рівненській області було застосовано нормативно грошову оцінку земель, дані про яку були оформлені листом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 30.09.21 за № 8-17-0.10-4966/2-21.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю, зокрема, земельного податку здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України, яким визначено порядок оподаткування земельних ділянок і перелік пільг по земельному податку.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є: 269.1.1 власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2 землекористувачі.

Відповідно до п. 270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування є: 270.1.1 земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; 270.1.2 земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є: 271.1.1 нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 271.1.2 площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно п. 271.2 ст. 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 277 ПК України визначені ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Згідно з абз. 1 п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

У підпункті 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно з п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня (пункт 287.2 статті 287 ПК України).

Відповідно до п. 287.5 ст. 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 287.10 статті 287 ПК України податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно з п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до п. 289.3 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з пунктом 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України індекс споживчих цін за 2017 - 2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

Отже, як слідує з системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства, платниками податку є власники земельних ділянок, або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Судом встановлено, що протягом 2018 року та 8 місяців 2019 року у власності позивача перебували земельні ділянки:

кадастровий номер 5610100000:01:054:0066 площею 4,4319 га, місце розташування Рівненська обл., м Рівне;

кадастровий номер 5610100000:01:054:0191 площею 1,4379 га. місце розташування Рівненська обл., м Рівне /а.с.1831/.

При визначенні розміру податкового зобов`язання у спірних податкових повідомленнях-рішеннях відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській областікерувалося даними листа Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 8-17-0.10-4966/2-21 від 30.09.2021 про нормативну грошову оцінку земельних ділянок кадастровий номер 5610100000:01:054:0191 та 5610100000:01:054:0066.

Судом першої інстанції враховано, що у відповідності до абз. 2 п. 286.1 ст. 286 ПК України центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 року № 1386 затверджено Порядок подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів.

Пунктами 4, 9, 10 цього Порядку передбачено, що Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:

Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача;

Мін`юст - про землевласників або землекористувачів, зокрема про найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), назву, номер та дату правовстановлюючого документа, кадастровий номер земельної ділянки, площу відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дату державної реєстрації речового права, цільове призначення, місцезнаходження земельної ділянки (у разі наявності такої інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), розмір частки у праві спільної власності на земельну ділянку (у разі коли майно належить на праві спільної часткової власності), а також про об`єкти незавершеного будівництва.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За визначенням, наведеним у ст.1 Закону України "Про оцінку земель" № 1378-IV від 11.12.2003 (даліЗакон № 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянокце капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема у разі визначення розміру земельного податку.

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 15 Закону № 1378-IV).

Частиною 2 статті 18 Закону № 1378-IV передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до статті 194 Земельного кодексу України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" № 1378-IV від 07.07.2011 (даліЗакон № 1378-IV) до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікаторів об`єктів будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Так, суд приходить до висновку, що земельним законодавством і ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки для цілей визначення розміру земельного податку виключно витягом з Державного земельного кадастру.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, інформацію про надання нормативної грошової оцінки для нарахування податкового зобов`язання за землю в податковий період 20182019 щодо земельних ділянок кадастровий номер 5610100000:01:054:0191 та 5610100000:01:054:0066 було надано Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області на запит Головного управління ДПС у Рівненській області від 23.09.2021, що підтверджується листом № 8-17-0.10-4966/2-21 від 30.09.21 /а.с. 51/, що узгоджується з приписами абз. 2 п. 286.1 ст. 286 ПК України.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необґрунтованість позовної вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області щодо здійснення оцінки земельних ділянок, дані яких оформленні листом № 8-17-0.10-4966/2-21 від 30.09.2021, а тому в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

У листі № 8-17-0.10-4966/2-21 від 30.09.2021 Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області міститься інформація про те, що відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської ради № 3122 від 04.07.2013 станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:054:0066, площею44319 кв.м. становить 22762208,26 грн., а нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:054:019, площею 14379 кв.м. становила 22155133,86 грн. Також зазначено, що розрахунокгрошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 5610100000:01:054:019 проведено з врахуванням коефіцієнта функціонального використання КФ=3 відповідно до примітки додатку 1 порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489.

Процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів передбачено в Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777 (даліПорядок № 489).

Згідно пояснень Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, викладених у відзиві на позов, розрахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянкикадастровий номер 5610100000:01:054:0066 станом на 01.01.2018 та станом на 01.01.2019 рік здійснено за наступними показниками:

Місце розташування земельної ділянки: територія Рівненської міської ради.

Категорія земель: землі житлової та громадської забудови.

Цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови.

Площа земельної ділянки, м 2 - 44319.

Середня (базова) вартість земель населеного пункту, грн/м 2 - 197,89.

Номер економіко - планувальної зони - 13.

Коефіцієнт Км2: 1,14.

Сукупний коефіцієнт Км3: 1,2.

Коефіцієнт Кф: 1.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінкиКі ( за 2014 р. -1,249; за 2015 р. - 1,433; за 2016 р. - 1,06; за 2017 р. - 1,00 за 2018 р. - 1,00) ) - 1,89720602.

Нормативна грошова оцінказемельної ділянки, грн. - 22762208,26 грн.

Розрахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянкикадастровий номер 5610100000:01:054:0191 станом на 01.01.2018 та станом на 01.01.2019 рік здійснено за наступними показниками:

Місце розташування земельної ділянки: територія Рівненської міської ради.

Категорія земель: землі житлової та громадської забудови.

Цільове призначення земельної ділянки: Відсутній код цільового призначення, який встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітетуУкраїни із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548.

Площа земельної ділянки, м 2 - 14379.

Середня (базова) вартість земель населеного пункту, грн/м2 - 197,89.

Номер економіко - планувальної зони - 13.

Коефіцієнт Км2: 1,14.

Сукупний коефіцієнт Км3: 1,2.

Коефіцієнт Кф: 3.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінкиКі ( за 2014 р. - 1,249; за 2015 р. - 1,433; за 2016р. - 1,06; за 2017 р. -1,00 за 2018р. - 1,00) - 1,89720602.

Нормативна грошова оцінказемельної ділянки, грн. - 22155133,86 грн.

Визначаючи розмір податкового зобов`язання відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області керувався даними листа Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 8-17-0.10-4966/2-21 від 30.09.2021 про нормативну грошову оцінку земельних ділянок кадастровий номер 5610100000:01:054:0191 та 5610100000:01:054:0066, а також рішенням Рівненської міської ради, яким затверджено ставки земельного податку для фізичних осіб у розмірі 1% від нормативно-грошової оцінки як для земель, оцінку яких проведено, так і для земель, нормативно грошову оцінку яких не проведено.

Згідно поданого розрахунку нарахованих сум по земельному податку по ОСОБА_1 нарахування податку здійснено за 2018 рік та 8 місяців 2019 року, у свою чергу за 2018 рік було нараховано земельний податок за формулою: нормативно грошова оцінка х 1% = сума податку.

За 2019 рік було нараховано земельний податок за формулою: нормативно грошова оцінка х 1% : 12 місяців х 8 місяців = сума податку /а.с. 14/.

Так, по земельній ділянцікадастровий номер 5610100000:01:054:0066 за 2018 рік було нараховано земельний податок виходячи з того, що нормативна грошова оцінкастановить 22762208,26, ставка податку1%, період нарахування - 12 місяців, сума податку - 227622, 80 грн., в результаті чого було винесено податкове повідомлення-рішення № 463087/20-2405-1712, яким визначено позивачу податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік на суму 227622,80 грн.;

За 2019 рік було нараховано земельний податок виходячи з того, що нормативна грошова оцінка становить 22762208,26, ставка податку - 1%, період нарахування - 8 місяців, сума податку - 151784, 00 грн., в результаті чого було винесено податкове повідомлення-рішення № 463087/21-2405-1712, яким визначено позивачу податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік на суму 151784,00 грн.;.

По земельній ділянці кадастровий номер 5610100000:01:054:0191 за 2018 рік було нараховано земельний податок виходячи з того, що нормативна грошова оцінка становить 22155133,86 ставка податку - 1%, період нарахування - 12 місяців, сума податку - 221551, 33 грн., в результаті чого було винесено податкове повідомлення - рішення № 463087/23-2405-1712, яким визначено позивачу податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік на суму 221551,33 грн..

За 2019 рік було нараховано земельний податок виходячи з того, що нормативна грошова оцінка становить 22155133,86, ставка податку - 1%, період нарахування - 8 місяців, сума податку - 147700,88 грн., в результаті чого було винесено податкове повідомлення-рішення № 463087/22-2405-1712, яким визначено позивачу податкове зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік на суму 147700,88 грн..

Отже, зважаючи на фактичні обставини справи та приписи діючого законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення № 463087/20-2405-1712 від 02.11.2021, № 463087/21-2405-1712 від 02.11.2021 та № 463087/22-2405-1712 від 02.11,2021 є такими що ґрунтуються на вимогах податкового та іншого законодавства, винесені з урахуванням обставин, які мали значення для їх прийняття, відтак в цій частині в позову слід відмовити.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року у справі № 460/17173/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 14 вересня 2022 року.