Постанова

від 11.09.2022 по справі 914/3351/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2022 р. Справа №914/3351/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.

Суддів:Бойко С.М.

Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.

та представників сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача-1 не з`явився;

від відповідача-2 не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , б/н та б/д

на рішення Господарського суду Львівської області від 11 липня 2022 року (підписане 18.07.2022 року), суддя Бортник О.Ю.

у справі №914/3351/21

за позовом ОСОБА_1 , м. Івано-Франківськ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Історія», м. Львів

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Захід Груп», м. Самбір

про стягнення 476 948,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

08.11.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Історія» та до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Захід Груп» про солідарне стягнення з відповідачів 391 802,13 грн. матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 будучи зареєстрована як фізична особа-підприємець, уклала з відповідачем-2 договори суборенди № 70 від 04.12.2019 та № 121 А від 01.07.2020 нежитлових приміщень площею по 17 кв. м кожне, а також договір суборенди № 142 від 05.11.2020 нежитлового приміщення площею 84 кв. м, на першому поверсі ТЦ «Гора» у м. Львові по вул. Луганська, буд. 6. У ТЦ «Гора» 11 лютого 2021 року стався обвал даху, основна маса якого припала на місце, де розташовувалось орендоване позивачем приміщення. Обвал даху призвів до повного припинення позивачем господарської діяльності. Використання орендованого приміщення за цільовим призначенням стало неможливим. Позивач отримала доступ до свого майна лише 03.03.2021. За результатами огляду майна встановлено, що переважна більшість товару позивача, який знаходився у орендованому приміщенні, була або повністю знищена, або частково пошкоджена. Позивач набула статусу потерпілої у кримінальному провадженні, відкритому по факту обвалу даху в ТЦ «Гора» та завдання шкоди майну. Розмір матеріального збитку (391 802,13 грн.), який нанесено майну позивача, що знаходилось в торговому центрі і було пошкоджене внаслідок обвалу даху 11.02.2021, визначено на підставі експертного висновку № 483/21 від 17.10.2021.

Щодо солідарного стягнення з відповідачів заподіяної шкоди, позивач зазначає, що відповідно до ст. 541 ЦК України позов обґрунтовано подано до відповідачів, кожен з яких у своїй частині ніс тягар щодо належного утримання ТЦ «Гора». Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Позивач вважає, що відповідальність за неналежне утримання майна та обвал даху може лежати на відповідачу-2 повністю або частково, в залежності від розподілу обсягів обов`язків за договором оренди, укладеним між відповідачами. Відповідачі несли спільний обов`язок по утриманню майна і внаслідок їх спільної бездіяльності позивач понесла збитки. ОСОБА_1 вказує, що знищення та пошкодження майна викликали у неї розпач, тривогу, роздратування. Вона прийняла рішення припинити здійснення підприємницької діяльності, була вимушена змінити звичайний спосіб життя, економити на найважливішому, вирішувати питання термінового пошуку іншого заробітку, спілкуватись з адвокатом, захищати свої інтереси в суді. Невиконання відповідачами наданих позивачу обіцянок із компенсації завданих збитків є психотравмуючими для неї. Наведене підтверджує завдання позивачу моральної шкоди, розмір якої визначено, керуючись засадами розумності та виваженості в сумі 50 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.07.2022 року у справі №914/3351/21 (суддя О.Ю. Бортник) у задоволенні позову відмовлено повністю (т. 2, а.с. 183-197).

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відбулось випадкове знищення і пошкодження майна позивача, обвал даху спричинений понаднормативним сніговим навантаженням на дах, стихією, випаданням значної кількості мокрого снігу та снігу (до 34 см. станом на 11.02.2021, що становило 173 % місячної норми), а не неправомірною бездіяльністю тих, чи інших осіб. Доводи та докази позивача не підтверджують існування причинно-наслідкового зв`язку між обвалом даху та невиконанням відповідачами заходів з очищення даху від снігу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2022 року у справі №914/3351/21, в якій не погоджується з даним рішенням, вважає його прийнятим на підставі не повністю досліджених доказів та неправильно встановлених елементів складу правопорушення. Скаржник стверджує, що обвал даху стався через неприбирання з даху відповідачем-1 снігу та незабезпечення технічного стану даху. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідно до умов договору суборенди, ОСОБА_1 орендувала торговельну площу (внутрішню частину будівлі), конструктивним елементом якої дах не є. Приміщення, право користування яким отримала ОСОБА_1 , обмежується внутрішніми стінами та стелею (з середини). При цьому, за умовами договору вона не отримувала права розпоряджатись зовнішніми стінами ТЦ (фарбувати, штробити, тощо) та тим паче, дахом. Більш того, доступу до даху ОСОБА_1 також не мала. Відповідно до імперативних норм законодавства «власність зобов`язує». Відтак, саме на власника будівлі ТзОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Історія» покладено обов`язок здійснення контролю його технічного стану, в т.ч. стану даху. На переконання скаржника, саме відповідачем-1 було допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у невиконанні законодавчо покладених обов`язків з прибирання снігу, що призвело до настання обвалу даху та відповідно, завдання збитків позивачу. Відповідно до експертного висновку розмір матеріального збитку, нанесеного майну ФОП Іванцевої М.Д., що знаходилось в торговому приміщенні ТЦ «Гора» по вул. Луганській, 6 ум.Львові і було пошкоджене внаслідок обвалу даху, що сталося 11.02.2021, становить: 391 802,13 грн. Розмір збитків встановлений компетентним експертом та відповідачами не спростований. Скаржник наголошує, що кількість снігу (якою б вона не була), за відсутності встановленого факту настання форс-мажорних обставин, не є підставою для звільнення відповідача-1 від відповідальності. Скаржник зазначає, що наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката. Водночас, листом від 04.11.2021 № 19-08-5/1038 Львівська ТПП повідомила, що «сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Товариству з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Захід Груп» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробннча компанія «Історія» не видавалися». Матеріали даної справи не містять сертифікатів, довідок, тощо Торгово-промислової палати України або її територіальних підрозділів, що свідчили б про наявність обставин непереборної сили, які могли б звільнити відповідача-1 від відповідальності. Скаржник звертає увагу, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач-1 та відповідач-2 синхронно намагалися перекладати вину у завданих збитках один на одного. В той же час кожен із відповідачів, а саме: ТзОВ ТВК «Історія», як власник в силу закону повинен був забезпечувати належний стан та своєчасний ремонт покрівлі торгового центру, а ТзОВ «Девелопмент Захід Груп», як користувач будівлі в силу обов`язків за договором оренди нежитлового приміщення № 7 від 01.07.2020 мав забезпечувати належне прибирання даху від снігу - спільно несли обов`язки з належного утримання будівлі торгового центру та в процесі розгляду справи жоден із відповідачів не довів, що прибирання снігу та утримання покрівлі в належному стані не входило до його обов`язків. Обвал даху магазину «ПРАКТИК», в організацію якого ОСОБА_1 вклала значні суми коштів та часу, знищення та пошкодження її майна, призвели не лише до повного припинення здійснення нею підприємницької діяльності, а й мало наслідком виникнення у ОСОБА_1 негативного емоційного стану. Наведені обставини викликали у ОСОБА_1 розпач, тривогу, роздратування, що негативно відбилося на психологічному стані та дає підстави вважати підтвердженим завдання позивачу внаслідок знищення магазину моральної шкоди. Просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2022 у справі № 914/3351/21 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що ні в ході підготовки та поданні позову, ні в ході розгляду справи в суді першої інстанції, ні при підготовці та поданні апеляційної скарги, позивач не обгрунтував чим підтверджується солідарний обов`язок відповідачів у справі в частині відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди. Вказуючи на недотримання відповідачем-1 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011, позивач свідомо замовчує той факт, що відповідно до п.3.1.3 цих Правил відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну, може нести не тільки власник майна (будівлі), але й користувачі, орендарі тощо. У поданій апеляційній скарзі скаржник обмежившись доведенням відсутності факту обставин форс-мажору, жодним чином не спростував висновків суду першої інстанції про те, що доводи та докази позивача не спростовують доводів відповідача-1 про те, що відбулось випадкове знищення і пошкодження майна позивача, а сам обвал даху спричинений понаднормативним сніговим навантаженням на дах, стихією, випаданням значної кількості мокрого снігу та снігу (до 34 см. станом на 11.02.2021, що становило 173 % місячної норми), а не неправомірною бездіяльністю тих, чи інших осіб. Факт пошкодження нежитлового приміщення площею 3 549,4 кв. м по вул. Луганській, 6. у м. Львові, 11.02.2021 внаслідок тиску снігу, що виник через сильний снігопад, опосередковано підтверджується Технічними висновками за результатами обстеження добудови до будівлі по вул. Луганська. 6 у м. Львові та наявною у матеріалах справи копією трьохстороннього договору про погодження розміру та умов здійснення страхового відшкодування по електронному договору (полісу) обов`язкового страхування нерухомого майна (нерухомості) від 25.11.2021, що був підписаний між ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» (Страховик), ТзОВ ТВК «Львівхолод» (Страхувальник) та ТзОВ ТВК «Історія» (власник об`єкта нерухомого майна). Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2022 у даній справі без змін.

Відповідач-2 не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Сторони не забезпечили явки уповноважених представників в судове засідання.

Представник відповідач-1 на електронну адресу суду надіслав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Представник відповідача-2 на електронну адресу суду надіслав заяву про відкладення розгляду справи, в якій також просить відкласти розгляд даної справи з метою підготовки та подання письмового відзиву на апеляційну скаргу.

За наслідками розгляду клопотань суд відмовив у їх задоволенні, оскільки зазначені відповідачем-1 обставини не є достатньою підставою для відкладення розгляду справи. Щодо заяви відповідача-2, колегія суддів врахувала наявність достатнього часу для реалізації стороною даної справи своїх процесуальних прав.

Обставини справи

01 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Історія» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Захід Груп» (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 7 з додатком № 1. Відповідно до п. 1.1 договору Орендодавець зобов`язується передати, а Орендар прийняти у тимчасове строкове платне користування нежитлове приміщення, а саме: нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 3068 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Луганська, 6. Приміщення належить Орендодавцеві на праві власності на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності виданого 11.07.2017 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняк І.Я. Разом із правом оренди приміщення за цим договором Орендар набуває право користування прилеглою територією, в тому числі майданчиком з твердим покриттям для забезпечення проходів та під`їзду транспортних засобів до об`єкта оренди, стоянки автомобілів, встановлення контейнерів для твердих побутових відходів та інших потреб, які забезпечують використання об`єкта оренди за його цільовим призначенням відповідно до п. 1.4 даного договору (т. 1, а.с. 178-185).

Згідно із п. 6.1.3 договору Орендар зобов`язується утримувати приміщення, що орендується, а також прилеглу до орендованих приміщень територію у належному санітарному стані.

Пунктом 6.2.5 договору сторони погодили, що Орендар має право передавати частину об`єкта оренди в суборенду, при цьому Орендодавець надає свою згоду, з моменту укладення даного договору, Орендарю на передачу Орендарем в суборенду частини об`єкта оренди іншим особам, визначеним на розсуд Орендаря. В цьому випадку Орендар має право без будь-якого додаткового узгодження із Орендодавцем передавати будь-яку частину об`єкта оренди в суборенду іншим особам, укладати договори суборенди частини орендованого об`єкта з іншими особами, за умови якщо вони не виходять за межі прав Орендаря, що визначені цим договором. Строк (термін) договорів суборенди не повинні перевищувати строку (терміну) дії даного договору. При передачі Орендарем в суборенду частини об`єкта оренди іншим особам (суборендарям) останні за письмовим погодженням із Орендарем мають право пристосувати об`єкт для подальшого, безперешкодного його використання. В такому випадку суборендарі та Орендар не потребують додаткового узгодження із Орендодавцем такого подальшого пристосування об`єкта до його використання, якщо таке пристосування не виходить за межі умов цього договору.

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 3.1 цього договору та закінчується 31 травня 2022 року (п. 3.2 договору).

Факт передачі 01 липня 2020 предмета оренди відповідачем-1 відповідачу-2 підтверджується наявною у матеріалах справи належно завіреною копією акта прийому-передачі цього приміщення. У вказаному акті відповідачі засвідчили, що стан будівельних конструкцій та приміщень переданого об`єкта оренди є придатним до цільового використання приміщення за договором № 7 від 01 липня 2020 року (т. 1, а.с. 186).

На підставі договору оренди нежитлового приміщення № 7 від 01.07.2020, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Захід Груп» (Орендар) та Фізичною особою-підприємцем Іванцевою Мариною Денисівною (Суборендар) укладено договір суборенди № 142 від 05.11.2020, з додатками. Відповідно до п. 1.1 договору Орендар зобов`язується передати, а Суборендар зобов`язується прийняти у строкове платне суборендне користування об`єкт суборенди, а саме: торгову площу (приміщення) в розмірі 84 кв.м, об`єкт суборенди розташований на першому поверсі Торгового центру «Гора», за адресою: м. Львів, вул. Луганська, буд. 6, під умовним внутрішнім номером 4, 5 (т. 1, а.с. 38-47).

Пунктами 6.1.7, 6.1.26, 6.1.27 договору сторони передбачили, що Суборендар зобов`язується: утримувати об`єкт суборенди у належному стані, в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, здійснювати заходи протипожежної безпеки. Суборендар зобов`язаний застрахувати належне йому майно (товари), що знаходтться на об`єкті суборенди.

Згідно із п.п. 10.1, 10.2 договору сторона, яка допустила загибель або пошкодження майна несе матеріальну відповідальність в розмірі нанесених збитків. Суборендар одноособово несе відповідальність за виконання своїми працівниками вимог законодавства України з питань: охорони праці, пожежної безпеки, дотримання санітарно-технічних норм.

У п. 4.1.1 договору суборенди сторони погодили, що строк дії цього договору закінчується 31 жовтня 2021 року.

Додатком № 3 до договору № 142 (акт приймання-передачі об`єкта суборенди від 01.12.2020), підтверджується факт передачі Орендарем в користування Суборендаря предмета договору суборенди, а саме: торгової площі в розмірі 84 кв. м, що знаходиться на першому поверсі Торгового Центру «Гора», під умовним внутрішнім номером № 4, 5 за адресою: Україна, м. Львів, вул. Луганська, 6 (т. 1, а.с. 47).

У акті приймання-передачі об`єкта суборенди зазначено, що об`єкт суборенди на момент передачі має задовільний стан. Сторони один до одного претензій не мають.

11 лютого 2021 року близько 17:30 год. у Торговому Центрі «Гора» стався обвал даху. Вказана обставина не заперечується відповідачами та додатково підтверджується наявною у матеріалах справи належно завіреною копією ухвали слідчого судді Сихівського районного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 464/5250/21 (т. 1, а.с. 73-75).

Крім того, той факт, що станом на 11.02.2021 у м. Львові мали місце небезпечні метеорологічні явища І рівня небезпечності (випадання мокрого снігу, утворення стійкого снігового покриву, снігові замети, хуртовини) підтверджується наявною у матеріалах справи належно завіреною довідкою Львівського регіонального центру з гідрометеорології від 08 жовтня 2021 року № 9912-08/06.2-927 (т. 1, а.с. 68), повідомленнями на офіційних сайтах Львівського регіонального центру з гідрометеорології (https://uk-ua.facebook.com/LvivMeteo), Львівської міської ради (https://city-adm.lviv.ua/news/society/emergency/284033-za-4-dni-vypalo-169protsent-misiachnoi-normy-opadiv-i-maruniak), Львівського НДЕКЦ МВС України (http://ndekc.lviv.ua/news90.html), у електронних засобах масової інформації (http://ndekc.lviv.ua/news90.html, https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3188778-sadovij-proponue-zrobiti-patnicu-u-lvovi-vihidnim-sob-pribrati-snig.html) тощо та є загальновідомим на території м. Львова фактом.

Як вбачається з матеріалів даної господарської справи, за результатами огляду майна Суборендаря ФОП Іванцевої М.Д. в нежитловому приміщенні ТЦ «Гора» за адресою: м. Львів, вул. Луганська, буд. 6 встановлено, що переважна більшість товару Суборендаря, який знаходився в приміщенні або був повністю знищений або був пошкоджений частково, про що складено акти № 1 та № 2 від 05.03.2021 про пошкодження майна внаслідок обвалу даху, які підписано комісією Суборендаря. Представники Орендодавця (ТзОВ ТВК «Історія») та Орендаря (ТзОВ «Девелопмент Захід Груп») від підписання актів відмовилися (т. 1, а.с. 59-67).

З метою визначення розміру збитків, спричинених 11.02.2021 внаслідок обвалу даху приміщення за адресою: м. Львів, вул. Луганська, буд. 6 (ТЦ «Гора»), ФОП Іванцевою М.Д. було скеровано відповідну заяву до Науково-дослідного інституту судових експертиз та права. За результатами проведеного експертного товарознавчого дослідження рухомого майна, що знаходилось в торговому приміщенні ТЦ «Гора» по вул. Луганській, буд. 6 у м. Львові і було пошкоджене внаслідок обвалу даху підготовлено експертний висновок № 483/21 від 17.10.2021 (т. 1, а.с. 79-105).

Відповідно до експертного висновку, розмір матеріального збитку, нанесеного майну ФОП Іванцевої М.Д., що знаходилось в торговому приміщенні ТЦ «Гора» по вул. Луганській, буд. 6 у м. Львові і було пошкоджене внаслідок обвалу даху, що сталося 11.02.2021, становить 391 802,13 грн.

Як видно з матеріалів справи, з метою отримання інформації щодо обставин, які стосуються обвалу даху ТзОВ ТВК «Історія» було надіслано адвокатський запит від 30.09.2021.

У відповіді вих. № 29 від 08.10.2021 на адвокатський запит відповідач-1, зокрема повідомив, що ТзОВ ТВК «Історія» є власником частини будівлі за адресою: м. Львів, вул. Луганська, буд. 6 де знаходиться ТЦ «Гора» та в якій 11.02.2021 року стався обвал даху внаслідок дії понаднормового снігового навантаження. Також відповідач-1 зазначив, що приміщення ТЦ «Гора» на момент події перебувало в оренді ТзОВ «Девелопмент Захід Груп» на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 7 від 01.07.2020. За умовами укладеного договору оренди саме Орендар зобов`язується утримувати приміщення, що орендується, а також прилеглу до орендованих приміщень територію у належному санітарному стані та несе відповідальність за дотримання в об`єкті оренди санітраних та пожежних норм, інших правил виробничої безпеки та охорони праці. Додатково ТзОВ ТВК «Історія» вказало, що обвал даху стався внаслідок дії понаднормового снігового навантаження, і що обов`язок утримання таких приміщень в належному стані лежав на ТзОВ «Девелопмент Захід Груп» (т. 1, а.с. 111).

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП Іванцевої М.Д. здійснено 26.04.2021 (т. 1, а.с. 17).

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційних скарг

У відповідності до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України.

За приписами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частинами 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України унормовано, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм права вбачається, що збитки мають правову природу, яка не ототожнюється з будь-якими сумами, які особа повинна сплатити у зв`язку з виконанням умов договору, оскільки під збитками слід розуміти реальну втрату матеріальних цінностей, а також реальні витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, або втрата доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру збитків покладається на позивача, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняться від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст.1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відшкодування моральної шкоди передбачено статтею 23 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Приписами частин 1, 2 статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Предметом спору у даній господарській справі є вимога ОСОБА_1 про солідарне стягнення з відповідачів 391 802,13 грн. матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди.

В ході розгляду справи судом встановлено, що на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 7 від 01.07.2020, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Захід Груп» (Орендар) та Фізичною особою-підприємцем Іванцевою Мариною Денисівною (Суборендар) укладено договір суборенди № 142 від 05.11.2020, з додатками. Відповідно до умов договору Орендар зобов`язується передати, а Суборендар зобов`язується прийняти у строкове платне суборендне користування об`єкт суборенди, а саме: торгову площу (приміщення) в розмірі 84 кв.м, об`єкт суборенди розташований на першому поверсі Торгового центру «Гора», за адресою: м. Львів, вул. Луганська, буд. 6, під умовним внутрішнім номером 4, 5.

11 лютого 2021 року близько 17:30 год. у Торговому Центрі «Гора», що знаходиться за адресою: Україна, м. Львів, вул. Луганська, 6 стався обвал даху.

Щодо тверджень скаржника стосовного того, що обвал даху спричинила протиправна бездіяльність відповідачів, яка полягала у тому, що відповідачі не попередили позивача про ризики обвалу даху та не виконували покладені на них Правилами благоустрою м. Львова, затвердженими ухвалою Львівської міської ради № 376 від 21.04.2011 обов`язки з негайного вжиття заходів із прибирання від снігу даху Торгового центру у період з 07.02.2021 до 17:30 год. 11.02.2021, колегія суддів враховує наступне.

Той факт, що станом на 11.02.2021 року у м. Львові мали місце небезпечні метеорологічні явища І рівня небезпечності (випадання мокрого снігу, утворення стійкого снігового покриву, снігові замети, хуртовини) підтверджується наявною у матеріалах справи належно завіреною довідкою Львівського регіонального центру з гідрометеорології № 9912-08/06.2-927 від 08 жовтня 2021.

Згідно з довідкою Львівського РЦГМ № 9912-08/06.2-927, товщина покриву снігу у 34 см зафіксована о 08:00 год. зимового часу станом на 11.02.2021, відповідно до зробленої у довідці примітки. Впродовж дня і до 17:30 год. 11.02.2021 (час, коли стався обвал даху) опади снігу продовжувались.

Прибирання снігу з даху, згідно з п. 2.1 розділу 2, п. 7.2 розділу 7 Правил охорони праці під час робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 62 від 27.03.2007 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 червня 2007 р. за N 573/13840), є висотними роботами.

Відповідно до п. 1.16 цих Правил не дозволяється виконувати роботи на висоті у відкритих місцях при швидкості вітру 10 м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, який затрудняє видимість в межах фронту робіт, а також у нічний час при недостатній освітленості та якщо температура повітря вище плюс 35 град. С або нижче мінус 20 град. С. Невідкладні роботи на висоті в більш складних погодних умовах (при інших температурах тощо) виконуються за рішенням роботодавця. При цьому в ПВР слід передбачити додаткові заходи безпеки, що відповідають цим умовам.

Довідкою Львівського РЦГМ від 08.10.2021 підтверджується попередження про небезпечні метеорологічні явища І рівня небезпечності (НМЯ) по місту Львову з 07.02.2021 до 11.02.2021. До таких явищ, відповідно до Настанови з метеорологічного прогнозування, затвердженої наказом УкрГМЦ від 11.12.2018 № 234, належать: значний сніг (7-19 мм, до 12 год.); значний мокрий сніг (15-49 мм, до 12 год.); хуртовина (випадання снігу за швидкості вітру 12 і більше м/с); ожеледь (діаметр 6-19 мм); вітер (максимальна швидкість 15-24 м/с).

Згідно з п. 1.1 розділу І Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, які затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України № 145 від 17.03.2011 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2011 р. за N 457/19195), прибирання снігу є одним із заходів санітарного очищення, які належать до прибирання об`єктів благоустрою.

Відповідно до п. 1.18.6 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21 серпня 2004 р. за № 1046/9645) скидання з дахів та покрівель снігу та льоду належить до послуг з санітарно-технічного обслуговування.

Беручи до уваги наведені обставини, посилання позивача на протиправну бездіяльність відповідачів не дають суду підстав для висновку про те, що майнова та моральна шкода позивача спричинена неправомірною бездіяльністю відповідачів. Доводи скаржника не підтверджують існування причинно-наслідкового зв`язку між обвалом даху та невиконанням відповідачами заходів з очищення даху від снігу.

Також колегія суддів зауважує, як зазначалось вище ТзОВ «Торгово-виробнича компанія «Історія» (Орендодавець) передало в оренду ТзОВ «Девелопмент Захід Груп» (Орендар) нежитлове приміщення площею 3068 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Луганська, 6 на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 7 від 01.07.2020.

В свою чергу, ТзОВ «Девелопмент Захід Груп» (Орендар) передало частину цього приміщення, а саме торгову площу (приміщення) у розмірі 84 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Луганська, 6 в суборенду ФОП Іванцевій М.Д. (Суборендар) на підставі договору суборенди № 142 від 05.11.2020.

Зазначеними договорами встановлено права та обов`язки осіб, які їх уклали, а також умови відповідальності за заподіяну шкоду.

Так, відповідно до п. 1.1 договору оренди № 7 відповідач-1 передав відповідачу-2 в оренду приміщення разом із правом користування прилеглою територією, в тому числі майданчиком з твердим покриттям, для потреб, які забезпечують використання об`єкта оренди за його цільовим призначенням, відповідно до п. 1.4 договору. Відповідач-2 взяв на себе обов`язок утримувати приміщення, що орендується, а також прилеглу до орендованих приміщень територію, у належному санітарному стані (п. 6.1.3 договору).

При укладенні договору суборенди № 142 торгової площі в розмірі 84 кв. м позивач (Суборендар), відповідно до п.п. 6.1.7, 6.1.26, 6.1.27, 10.2 договору, аналогічно взяв на себе обов`язок: утримувати об`єкт суборенди у належному стані та в порядку, передбаченому санітарними нормами, а також застрахувати належне йому майно (товари), що знаходяться на об`єкті оренди. Сторони погодили, що Субоерндар одноособово несе відповідальність за виконання його працівниками вимог законодавства України з питань дотримання санітарно-технічних норм.

Дотримання наведених умов договору суборенди, а також умови щодо страхування саме товарів (про об`єкт оренди мова не йдеться), виключило б можливі власні ризики підприємницької діяльності позивача, оскільки погоджуючись при укладенні договору суборенди з його умовами, позивач їх прийняв, погодив та усвідомлював, а отже мав розуміти усі ризики для себе у випадку недотримання умов договору (будь-яких пошкоджень товарів та майна).

Водночас, докази виконання Іванцевою М.Д. обв`язку, встановленого п. 6.1.27 договору суборенди № 142, щодо укладення договору страхування в матеріалах даної справи відсутні. Разом з тим, виконання позивачем даного пункту договору призвело б до відшкодування ОСОБА_1 збитків, спричинених знищенням та пошкодженням майна страховою компанією, внаслідок настання страхового випадку.

Також колегія суддів зауважує, що у підпунктах «в» та «г» пункту 8.20 договору суборенди № 142 сторони обумовили, що Орендар не несе відповідальності за будь-які збитки та позови Суборендаря, пов`язані зокрема з будь-якими порушеннями в роботі комунальних мереж та наданні послуг, які не залежать від Орендаря; будь-яким пошкодженням або крадіжкою товарів чи майна, що знаходяться у приміщенні Суборендаря.

Відповідно до ст. 618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов`язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 ЦК України), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосередньо виконавця.

Частинами 1, 2 статті 780 Цивільного кодексу України унормовано, що шкода, завдана третім особам у зв`язку з володінням та/або користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах. Шкода, завдана у зв`язку з володінням та/або користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.

З огляду на вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів констатує наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів 391 802,13 грн. матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди.

Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської від 11.07.2022 року у справі №914/3351/21.

Відповідно до ч.1, 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Відповідно до ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст.ст.86, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , б/н та б/д залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2022 року у справі №914/3351/21 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 15 вересня 2022 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.