Постанова

від 06.02.2023 по справі 914/3351/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2023 р. Справа № 914/3351/21

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Яремко О.А.,

та представників сторін:

від позивача (скаржника) не з`явився

від відповідача-1 Москаль Д.М.

від відповідача-2 не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , б/н від 02 грудня 2022 року

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 02 серпня 2022 року (підписане 15.11.2022), суддя Яворський Б.І.

у справі №914/3351/21

за позовом ОСОБА_1 , м. Івано-Франківськ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Історія», м. Львів

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Захід Груп», м. Самбір, Львівська область

про стягнення 441 802,13 грн.

в с т а н о в и в :

08.11.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Історія» та до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Захід Груп» про солідарне стягнення 391 802,13 грн. матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11 липня 2022 року у справі №914/3351/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Вказане рішення залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 02 серпня 2022 року у справі №914/3351/21 (повне додаткове рішення складено 15 листопада 2022 року) частково задоволено заяву відповідача-1 ТзОВ «ТВК «Історія» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ТВК «Історія» 25 000 грн. витрат на правову допомогу. У задоволенні решти вимог заяви (стягнення 5 000 грн.) суд відмовив.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем-1 послуг адвоката та понесення ним витрат в суді. Так, актом приймання виконаних робіт від 13.07.2022 сторони підтвердили, що АО надано замовнику правничу допомогу в кількості 24 години 40 хв. Подані документи від відповідача-1 підписав адвокат Москаль Д.М. Копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та Ордеру на надання правової допомоги також знаходяться у матеріалах справи. У договорі сторонами визначено фіксований розмір гонорару 25000,00 грн. та 5000,00 грн. ПДВ. Однак у виставленому АО рахунку зазначено, що клієнт повинен оплатити за договором про надання правової допомоги від 13.12.2021 та додатковим договором №1 від 13.12.2021 адвокатському об`єднанню 30000,00 грн. При цьому вказано, що АО «КПЛТ» звільнено від обов`язку нарахування ПДВ; реєстрація АО «КПЛТ» як платника ПДВ призупинена з 01.04.2022 на період воєнного стану відповідно до ЗУ №2120-ІХ від 15.03.2022 та п.9.5 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Враховуючи те, що згідно додатку №1 до договору про надання правової допомоги вартість послуг визначена сторонами у розмірі 25000,00 грн. без ПДВ, а реєстрація АО як платника ПДВ призупинена з 01.04.2022 на період воєнного стану, суд першої інстанції дійшов висновку, що саме таку суму витрат на правову допомогу відповідач-1 має право просити відшкодувати йому за рахунок позивача. Поряд з тим, судом відхилено клопотання позивача про зменшення витрат на послуги професійної правничої допомоги, з огляду на його необґрунтованість.

Не погоджуючись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, позивач ОСОБА_1 звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 02 серпня 2022 року у справі №914/3351/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача-1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, зазначає, що заявлені відповідачем-1 витрати на послуги адвоката є неспівмірними з предметом спору та наданими адвокатом послугами. Разом з тим, посилаючись на практику Верховного Суду, зазначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, що склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору. Зокрема, вважає, що витрати адвоката на підготовку клопотань про відкладення розгляду справи не є обов`язковими витратами, а подання численних клопотань про відкладення розгляду справи спрямоване на штучне затягування судового процесу. Крім цього, апелянт наголошує, що внаслідок обвалу даху у магазині знищено та пошкоджено майно позивача, що призвело до повного припинення здійснення нею підприємницької діяльності з 26 квітня 2021 року та спричинило негативний фінансовий стан. Одночасно скаржник вважає, що спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій (протиправної бездіяльності) відповідача-1, як власника приміщення, в якому стався обвал даху, відтак, вважає за можливе покласти на нього понесені ним витрати на послуги адвоката, незалежно від результату вирішення спору.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване додаткове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що підготовка адвокатом відповідача-1 клопотань про відкладення розгляду справи згідно із розрахунком становить лише 50 хв. із загального часу, потраченого адвокатом (24 год. 40 хв.), разом з цим, судом визнані поважними причини для відкладення розгляду справи, наведені відповідачем-1 у відповідних клопотаннях. Одночасно зазначає, що позивачем не надано суду доказів свого незадовільного фінансового стану, у зв`язку з чим, такі доводи позивача є безпідставними, як і твердження про те, що спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій відповідача-1.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване додаткове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники позивача та відповідача-2 в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

01 лютого 2023 року від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі апелянта та підтримання вимог апеляційної скарги.

Оскільки явка представників позивача та відповідача-2 в судове засідання не визнавалась обов`язковою, зважаючи також на клопотання скаржника, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача-1, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, 08.11.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Історія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Захід Груп» про солідарне стягнення 391 802,13 грн. матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 , будучи зареєстрована як фізична особа-підприємець, уклала з відповідачем-2 договори суборенди нежитлових приміщень площею по 17 кв. м кожне, а також договір суборенди нежитлового приміщення площею 84 кв. м, на першому поверсі ТЦ «Гора» у м. Львові по вул. Луганська, буд. 6. 11 лютого 2021 року у ТЦ «Гора» стався обвал даху, основна маса якого припала на місце, де розташовувалось орендоване позивачем приміщення. Обвал даху призвів до повного припинення позивачем господарської діяльності. Використання орендованого приміщення за цільовим призначенням стало неможливим. Позивач отримала доступ до свого майна лише 03.03.2021. За результатами огляду майна встановлено, що переважна більшість товару позивача, який знаходився у орендованому приміщенні, або повністю знищена, або частково пошкоджена. Позивач набула статусу потерпілої у кримінальному провадженні, відкритому по факту обвалу даху в ТЦ «Гора» та завдання шкоди майну. Розмір матеріального збитку (391 802,13 грн.), який нанесено майну позивача, що знаходилось в торговому центрі і було пошкоджене внаслідок обвалу даху 11.02.2021, визначено на підставі експертного висновку №483/21 від 17.10.2021.

Щодо солідарного стягнення з відповідачів заподіяної шкоди, позивач зазначає, що відповідно до ст.541 ЦК України позов обґрунтовано подано до відповідачів, кожен з яких у своїй частині ніс тягар щодо належного утримання ТЦ «Гора». Крім цього, відповідно до ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Позивач вважає, що відповідальність за неналежне утримання майна та обвал даху може лежати на відповідачу-2 повністю або частково, в залежності від розподілу обсягів обов`язків за договором оренди, укладеним між відповідачами. Відповідачі несли спільний обов`язок по утриманню майна і внаслідок їх спільної бездіяльності позивач понесла збитки. Позивач вказує, що знищення та пошкодження майна викликали у неї розпач, тривогу, роздратування. Вона прийняла рішення припинити здійснення підприємницької діяльності, була вимушена змінити звичайний спосіб життя, економити на найважливішому, вирішувати питання термінового пошуку іншого заробітку, спілкуватись з адвокатом, захищати свої інтереси в суді. Невиконання відповідачами наданих позивачу обіцянок із компенсації завданих збитків є психотравмуючими для неї. Наведене підтверджує завдання позивачу моральної шкоди, розмір якої визначено, керуючись засадами розумності та виваженості в сумі 50 000 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11 липня 2022 року у справі №914/3351/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення судів мотивовані тим, що відбулось випадкове знищення і пошкодження майна позивача, обвал даху спричинений понаднормативним сніговим навантаженням на дах, стихією, випаданням значної кількості мокрого снігу (до 34 см станом на 11.02.2021, що становило 173% місячної норми), а не неправомірною бездіяльністю тих, чи інших осіб. Суд дійшов висновку, що доводи та докази позивача не підтверджують існування причинно-наслідкового зв`язку між обвалом даху та невиконанням відповідачами заходів з очищення даху від снігу.

15 липня 2022 року відповідач-1 ТзОВ ТВК «Історія» звернулося до суду першої інстанції із заявою про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 грн.

Статтею 221 ГПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За змістом статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Згідно з ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

В силу положень ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 4 ст.129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 126 ГПК України).

В підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн. під час розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача-1 подав місцевому господарському суду зокрема, копію договору про надання правової допомоги від 13.12.2021 з додатковим договором №1 до договору від 13.12.2021, укладені Адвокатським об`єднанням «КПЛТ» та ТзОВ ТВК «Історія».

Предметом договору є те, що АО зобов`язується надати замовнику правову (правничу) допомогу на умовах і в порядку, визначених у договорі, а замовник оплатити надання такої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором (п.1.1 Договору).

За надання правової допомоги замовник виплачує АО гонорар, розмір якого визначається відповідно до акту прийому передачі наданої правової допомоги, що підписується сторонами, або на підставі рахунку, виставленого АО, якщо йдеться про сплату авансового платежу. В обох зазначених випадках для визначення розміру такого гонорару сторони використовують один із нижче перелічених способів його обчислення: погодинна оплата згідно з тарифікацією часу, що витрачений адвокатами АО для надання правової допомоги з розрахунку, який визначається у додатковому договорі, що буде додатком до цього договору, та/або фіксований гонорар за надану АО правову допомогу, передбачену предметом договору. В цьому випадку розмір такого гонорару визначається сторонами перед початком надання правової допомоги шляхом укладення додаткового договору, що буде додатком до цього договору (п.3.2 Договору).

Замовник проводить виплату гонорару (його частини) не пізніше 5 банківських днів з дати підписання сторонами акту, який засвідчує факт надання правової допомоги, чи з дати отримання від АО рахунку на здійснення авансового платежу у випадку його акцептування замовником (п.3.5 Договору).

У п.2 додаткового договору №1 від 13 грудня 2021 року сторони погодили, що за надання правової допомоги замовник сплатить АО гонорар за представництво інтересів клієнта в судовій справі №914/3351/21 у місцевому господарському суді 25 000 грн., а також ПДВ 5 000 грн.

08 липня 2022 року АО «КПЛТ» виставило ТзОВ ТВК «Історія» рахунок №2/07-22, згідно якого товариство повинно оплатити за договором про надання правової допомоги від 13.12.2021 та додатковим договором №1 від 13.12.2021 адвокатському об`єднанню 30 000 грн. У рахунку зазначено, що АО «КПЛТ» звільнено від обов`язку нарахування ПДВ; реєстрація АО «КПЛТ» як платника ПДВ призупинена з 01.04.2022 на період воєнного стану відповідно до ЗУ №2120-ІХ від 15.03.2022 та п.9.5 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

12 липня 2022 року ТзОВ ТВК «Історія» оплатило АО «КПЛТ» 30 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №969 від 12.07.2022.

13 липня 2022 року сторони підписали Акт №1 про надання правової допомоги за договором на загальну суму 30 000 грн. Загальна кількість часу надання адвокатом у складі АО «КПТ» правової допомоги в судовій справі №914/3351/21 в суді першої інстанції становить 24 години 40 хв.

У вказаному акті, зокрема, визначено перелік наданих адвокатом послуг, а саме: правовий аналіз позовної заяви, підготовка відзиву, відправка відзиву, участь у судових засіданнях (7), підготовка клопотань про відкладення розгляду справи (5), правовий аналіз відповіді на відзив, збір фотодоказів та підготовка клопотання про долучення документів, аналіз додаткових пояснень позивача, аналіз Правил благоустрою м. Львова, поданих позивачем.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст.19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, в тому числі є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характер; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Поряд з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, п.5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, §268).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Поряд з цим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. (Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).

Предметом позову у цій справі є солідарне стягнення з відповідачів 391 802,13 грн. матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди.

Разом з тим, при розгляді справи судами було встановлено понесення позивачем матеріальних збитків, спричинених обвалом даху у торговому центрі, де остання орендувала приміщення та використовувала таке під магазин, вказана обставина підтверджується матеріалами справи та не заперечувалася сторонами під час її розгляду судом.

Судом також враховано, що позивачем є фізична особа. Так, статус підприємця Іванцева Марина Денисівна втратила починаючи з 26 квітня 2021 року (до подання позову у цій справі), відтак, з вказаної дати нею не здійснювалася підприємницька діяльність, що слугує обставиною щодо погіршення фінансового стану останньої. Про вказані обставини позивач зазначає у позовній заяві, чим і мотивує вимогу про стягнення моральної шкоди.

Проаналізувавши наведений у заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу опис робіт, наданих відповідачу-1 адвокатом Москаль Д.М., і акт №1 про надання правової допомоги від 13 липня 2022 року та враховуючи, що позивачем у справі є фізична особа, колегія суддів вважає, що заявлені відповідачем-1 до відшкодування за рахунок позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 грн. (без урахування ПДВ) є надмірними для позивача та неспівмірними по відношенню до складності цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, а відтак, що такі не відповідають критерію розумності та співмірності їхнього розміру.

З огляду на все наведене вище, враховуючи заперечення позивача, беручи до уваги характер спірних правовідносин у цій справі, а також з огляду на принципи пропорційності та розумності, колегія суддів вважає, що заява ТзОВ «ТВК «Історія» про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції підлягає задоволенню частково на суму 15 000 грн. (із заявлених до стягнення 25 000 грн. без урахування ПДВ).

Щодо включення до заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу відшкодування ПДВ в сумі 5 000 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви в цій частині, оскільки Адвокатське об`єднання «КПЛТ» звільнено від обов`язку нарахування ПДВ; реєстрація АО «КПЛТ» як платника ПДВ призупинена з 01 квітня 2022 року на період воєнного стану відповідно до ЗУ №2120-ІХ від 15 березня 2022 року та п.9.5 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відтак, вимога щодо відшкодування суми ПДВ у цьому випадку не підлягає задоволенню.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У зв`язку з наведеним вище, колегія суддів дійшла висновку про: часткове задоволення апеляційної скарги, скасування додаткового рішення суду першої інстанції в частині задоволення заяви відповідача-1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та прийняття нового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача-1 15 000 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу. В решті (щодо відмови у стягненні 5 000 грн. ПДВ) додаткове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 221, 233, 236, 244, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 02 серпня 2022 року у справі №914/3351/21 скасувати в частині задоволення заяви ТзОВ ТВК «Історія» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Історія» (79034, м. Львів, вул. Угорська, 22; ідентифікаційний код 38582670) 15 000 грн. витрат на правову допомогу.

В решті додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 02 серпня 2022 року у справі №914/3351/21 залишити без змін.

Матеріали справи №914/3351/21 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 13 лютого 2023 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.