Рішення

від 14.09.2022 по справі 489/278/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/278/22

Провадження № 2/489/1122/22

РІШЕННЯ

Іменем України

15 вересня 2022 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Сухно А.В.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 ,

представника Миколаївської обласної ради Бєлокукрова С.О.,

представника КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб» - Ігнатенкова О.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласнийцентр лікуванняінфекційних хвороб»Миколаївської обласноїради (далі КНП«Миколаївський обласнийцентр лікуванняінфекційних хвороб»),Миколаївської обласноїради,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору Управлінняохорони здоров`яМиколаївської обласноїдержавної адміністрації,про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

У січні 2022 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила: 1)визнати протиправним та скасувати наказ № 501-к від 21.12.2021 про припинення з нею трудового договору; 2) визнати незаконним та скасувати рішення Миколаївської обласної ради щодо свого звільнення; 3) стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.12.2021 по 14.01.2022 у розмірі 234397,92грн.; 4)стягнути з Миколаївської обласної ради 70159,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; 5) допустити негайне виконання в частині поновлення її на посаді директора КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб».

Уточнивши позовні вимоги 18.01.2022, до початку розгляду справи, додатково просила поновити її на посаді директора КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона працювала на посаді директора (керівника) КНП«Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб» на підставі контракту та рішення Миколаївської обласної ради від 25.09.2020, яке було ухвалено на підставі подання конкурсної комісії від 22.07.2020.

Згідно рішення Миколаївської обласної ради від 21.12.2021 № 12 «Про результати перевірки організації та якості надання медичної допомоги хворим на COVID-19 у закладах охорони здоров`я Миколаївської області та подання Миколаївської обласної державної адміністрації від 20.12.2021 № 3479/20.8-05-50/4-21», на яке як на підставу йдеться в наказі № 501-к прийнято рішення, зокрема, про її звільнення з посади директора КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб» згідно з п. 1 ч. 1 ст.41 КЗпП України, а саме: у зв`язку з неналежною організацією надання кваліфікованої медичної допомоги населенню згідно з вимогами нормативно-правових актів. При цьому, в самому наказі про звільнення № 501-к підставою звільнення зазначено лише рішення Миколаївської обласної ради від 21.12.2021 № 12.

В самому рішенні облради № 12 від 21.12.2021 зазначено, що заслухавши інформацію начальника управління охорони здоров`я Миколаївської облдержадміністрації Безносенка М.П., розглянувши лист Міністерства охорони здоров`я від 03.12.2021 № 17-04/35900/2-21 та довідку про результати перевірки організації та якості надання медичної допомоги хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19 у закладах охорони здоров`я м. Миколаєва та Миколаївської області, Миколаївська обласна рада констатує, що в ході перевірки діяльності КНП моніторинговою групою встановлено такі порушення:

-щодо недотримання протоколу «Надання медичної допомоги для лікування короновірусної хвороби (COVID-19)», затвердженого наказом МОЗ України від 02.04.2020 № 762, стосовно відсутності взаємодії з обласним центром екстреної медичної допомоги, наявності виявлених вільних ліжко-місць, порядку госпіталізації, підстав та строку перебування на стаціонарі пацієнтів, наявності пацієнтів без показань, неналежного оформлення перебування пацієнтів, випадків необґрунтованого призначення медичних препаратів;

- з питань епідеміологічного нагляду стосовно дотримання працівниками протиепідемічних рецеркуляторів, створення відповідних зон у небоксованих приміщеннях, дотримання вимог до знезараження медичних відходів;

-з питань організації та контролю зберігання лікарських засобів та інші численні порушення.

Позивач вважає, що в рішенні, що стало підставою для її звільнення, обласна рада констатує про наявність не одного грубого порушення, а трьох тривалих порушень, тому відсутні підстави для її звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Також посилалається, що порушено процедуру її звільнення та вимоги ст. 149 КЗпП України, оскільки облрада зажадавши 16.12.2021 від неї письмових пояснень з приводу обставин, викладених у документі щодо результатів перевірки організації та якості надання медичної допомоги хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19 в строк до 13:00 годин 17.12.2021, не врахував, що в період з 16.12.2021 по 17.12.2021 позивач перебувала у відпустці, та після вихідних її першим робочим днем було 20.12.2021, а враховуючи великий обсяг інформації, викладених у довідці МОЗ, надати кваліфіковані пояснення було неможливим.

Крім того, зазначає, що Миколаївською обласною радою порушено процедуру прийняття рішення № 12 від 21.12.2021, порушено регламент, оскільки на офіційному сайті облрадою не було оприлюднено порядок денний та проект оскаржуваного рішення, при цьому в порядку денному, який було надано депутатам напередодні пленарного засідання питання щодо звільнення позивача було відсутнє, а жодних пропозицій щодо внесення в порядок денний пропозиції про звільнення позивача не було.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить задовольнити позовні вимоги, поновивши її на посаді та стягнувши середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.12.2021 по 14.01.2022.

08.02.2022 до суду надійшов відзив Миколаївської обласної ради, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на дотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення на наявність законних підстав для звільнення позивача, оскільки організація належного виконання завдань, передбачених статутом підприємства, яким керувала позивач, є її основним завданням згідно статуту та контракту. Вона як керівник несе відповідальність за невиконання статутних завдань, при цьому позивачем порушено трудові обов`язки, покладені на неї контрактом, статутом та іншими нормативними актами, що зафіксовано в довідці моніторингової групи, акті комісії управління охорони здоров`я, поданні облдержадміністрації, висновках постійної комісії обласної ради, оспорюваному рішенні, та свідчить про вчинення ОСОБА_1 одноразового грубого порушення трудової дисципліни, а тому її звільнення за п. 1 ч. 1 ст.41 КЗпП України є правомірним. Також облрада посилається на неспівмірність заявленого позивачем розміру судових витрат в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи.

У відповіді на відзив від 14.02.2022 позивач посилається на недоведеність відповідачем дотримання законності процедури прийняття оскаржуваного рішення в частині її звільнення, відсутність у вказаних позивачем документах конкретизації медичних працівників, які порушували дотримання протиепідемічних заходів, недоведеність вчинення позивачем одноразового грубого порушення трудової дисципліни, обґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу через велике значення справи для позивача, дослідження при підготовці позову великої кількості законодавчих та нормативних актів, перегляд великого обсягу трансляцій сесії Миколаївської обласної ради.

20.07.2022 до суду надійшов відзив КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб», в якому в задоволенні позову просило відмовити, посилаючись на законність винесеного наказу та те, що підприємство вжило всіх необхідних заходів для звільнення позивача з посади керівника, не порушуючи її прав, відповідно до рішення облради.

У відповіді на відзив від 18.08.2022, ОСОБА_1 , наполягала на необґрунтованості доводів КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб» щодо законності оскаржуваного наказу, надавши пояснення аналогічні наданим у позовній заяві.

Крім того, 05.08.2022 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи, в яких Управління охорони здоров`я Миколаївської обласної державної адміністрації, з посиланням на практику Верховного Суду, наполягало, що позивачем вчинено саме одноразове грубе порушення трудової дисципліни, тому її доводи про системність та триваючий характер виявлених при перевірці порушень є хибними, оскаржувані наказ та рішення є законними, тому у задоволенні позову слід відмовити.

У відповіді на пояснення третьої особи від 01.09.2022 позивач наполягала, що в оскаржуваному рішенні облради зазначені порушення, які мають систематичний та множинний характер, а тому не можуть вважатися одноразовим грубим порушенням, у зв`язку з чим просила задовольнити свої позовні вимоги.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.01.2022 позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для остаточного встановлення змісту позовних вимог, який не співпадав з мотивувальною та прохальною частиною позовної заяви.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 26.07.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління охорони здоров`я Миколаївської обласної державної адміністрації.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, просили задовольнити позов.

Крім того, в судовому засіданні 05.09.2022 представник позивача заявила про уточнення позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14.12.2021 по день ухвалення судом рішення.

Протокольною ухвалою суду від 05.09.2022, враховуючи принцип диспозитивності, передбачений ст. 13 ЦПК України та норми п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, відмовлено в прийнятті заяви про уточнення позовних вимог.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи, який належним чином повідомлений про розгляд справи в судове засідання не з`явився, ухвалою суду від 09.09.2022 було задоволено його клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте на зв`язок він не вийшов, в телефонному режимі пояснив секретарю, що в нього відсутнє світло та поганий інтерент-зв`язок, тому він не зможе брати участь у справі в режимі відео конференції.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши наявні докази, дійшов наступного.

Судом встановлено,що на підставі контракту та рішення Миколаївської обласної ради від 25.09.2020, яке було ухвалено на підставі подання конкурсної комісії від 22.07.2020 ОСОБА_1 було призначено на посаду директора (керівника) КНП«Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб» (а.с.64-73, 77 т. 1).

Згідно з п.п.3 пункту 23 укладеного з ОСОБА_1 контракту, його дія припиняється з ініціативи органу управління (Миколаївської обласної ради) до закінчення строку дії контракту, у випадках, передбачених статтями 40 і 41 Кодексу законів про працю України та цим контрактом.

11.11.2021-12.11.2021 комісією МОЗ України була проведена перевірка закладу, яким керувала позивач.

03.12.2021 до Миколаївської обласної ради та Миколаївської обласної державної адміністрації надійшов лист МОЗ України від 03.122021 № 17-04/35900/2-21 в якому зазначено, зокрема, що зважаючи на численні недоліки в роботі КНП«Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб» МОЗ України рекомендує розглянути питання щодо доцільності перебування на займаній посаді директора закладу ОСОБА_1 (а.с.86 т. 1).

До вказаного листа додавалась довідка про результати перевірки організації та якості надання медичної допомоги хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19 у закладах охорони здоров`я м. Миколаєва та Миколаївської області, в п.2 Рекомендацій якої також рекомендовано Миколаївській обласній раді розглянути питання щодо доцільностіперебування назайманій посадідиректора закладу ОСОБА_1 (а.с.160-168 т. 1).

Крім того, в тексті довідки за результатами перевірки КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб» вказано, що заклад мас дизель-генератор моделі ННY7010 (акт введення в експлуатацію не надано), який під час візуального огляду не був готовим для аварійного підключення в разі відключення електропостачання.

У вказаній довідці в роботі закладу, яким керувала позивач, знайдені численні порушення:

«1) щодо дотримання протоколу «Надання медичної допомоги для лікування короновірусної хвороби COVID-19», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 02.04.2020 № 762 (в редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України, від 20.09.2021 № 1979):

- відсутня взаємодія з обласним центром екстреної медичної допомоги. Зокрема, станом на 11 та 12 листопада 2021 року, для системи екстреної медичної допомоги заклад надав відповідно одне (виключно для пацієнта із сатурації ю більше 90%!) та два місця;

- при моніторингу зайнятості ліжкомісць були виявлені в наявності вільні ліжка (більше 20у загальних відділеннях тау відділенні інтенсивної терапії);

- значна частіша пацієнтів знаходяться на стаціонарному лікуванні у задовільному стані із сатурацією на рівні 97-99%. Частина пацієнтів знаходяться на лікуванні трипалий час (більше 3 тижнів);

- абсолютна більшість пацієнтів госпіталізовані поза системою екстреної медичної допомоги за само зверненням/направленням сімейного або лікуючого лікаря, у тому числі, у легкому стані;

- середній термін перебування на стаціонарному лікуванні за даними УОЗ становить 18,1днів (за 9 міс. 2021 року), середнє перебування хворого на ліжку у ВІТ - 10.7 днів;

- виявлено вільні місця у ВІТ, пацієнти знаходяться у ВІТ без показань;

- виявлено 18 пацієнтів без критеріїв госпіталізації і без кисневої підтримки (3 пацієнтів були відсутні на своїх місцях);

- у відділенні № 3: 2 пацієнтки з відсутністю показань до госпіталізації знаходились впродовж 3-4 годин без медичної карти стаціонарного хворого і без листка призначень;

- більше 50% пацієнтів з легким та середньої важкості перебігом захворювання;

- зайнято 12 ВІТ ліжок, з них 6 (50%) без показань до лікування в умовах ВІТ (лицьові маски з невисоким потоком кислію);

- відсутні клінічні маршрути пацієнтів та критерії госпіталізації;

- не оформлюється кожні 5 діб етапно-послідовний епікриз;

- у більшості пацієнтів мас місце необґрунтоване призначення лікарських засобів (поліпрагмазія), що складається із необґрунтованого призначення антибактеріальних препаратів та призначення засобів без доведеної ефективності та тих, які не входять у протокол лікування COVID-19.

2) щодо епідеміологічного нагляду:

2.1. Охоплення медичних працівників вакцинацією від COVID-I9 становить 91,6%, з 179 медичних працівників вакциновано - 164.

2.2.Дотримання медичними працівниками протиепідемічних заходів у ЗОЗ:

-медичні працівники під час візиту перебували у «червоній» зоні без засобів індивідуального захисту;

- в чистій / зеленій зоні не передбачено ємності для збору ЗІЗ, відсутній антисептик для обробки рук.

2.3Ефективність використання дезінфікуючих засобів та ЗІЗ у ЗОЗ. Ефективність розрахунку потреби у дезінфікуючих засобах та ЗІЗ: розрахунок потреб у дезінфікуючих засобах не представлено.

2.4Ефективність заходів інфекційного контролю:

-не представлена програма інфекційного контролю. На момент візиту персонал з червоної зони проходить через кабіну дня дезінфекції шляхом аерозольного розпилення деззасобів, яка розташована у буферній зоні, що неефективно та недоцільно. Використовуються рециркулятори всупереч вимог наказу МОЗ від 06.05.2021 №882 «Про затвердження санітарно-протиепідемічних правил і норм використання ультрафіолетового бактерицидного випромінювання для знезараження повітря та дезінфекції поверхонь в приміщеннях закладів охорони здоров`я закладів надання соціальних послуг / соціального захисту населення».

Використовуються багаторазові тканинні рушники. Потребують оновлення ємності для хімічної дезінфекції.

2.5Створення у небоксованих відділеннях «чистої» та «брудної» зони:

-створене розмежування на зони є неефективним.

2.6. Техніка забору клінічного матеріалу, зберігання, транспортування, заповнення направлення, подання екстреного повідомлення відповідають чинним вимогам:

-проводиться згідно розробленого СОПу з відбору, зберігання, пакування та транспортування біологічного матеріалу для лабораторного тестування на виявлення РНКSARS-CoV-2; направлення згідно затвердженої форми заповнюється «від руки»; ф058 о «Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення» по телефону передається у ДУ«Миколаївський ЦКПХ МОЗ». Забір біоматеріалу для проведення ПЛР-тестувань відбуваються із затримкою до 2-3 діб.

2.7 Лабораторне тестування медичних працівників методом ІФА, ПЛР, результати:

-усім медичним працівникам проводять тестування і раз в два тижні методом ІФА на виявлення IgM, IgG до COVID-19.

2.8.Дотримання процедури проведення розслідувань професійних захворювань у разі інфікування медичних працівників COVID-19:

- зареєстровано 3 випадки інфікування медичних працівників на COVID- 19, розслідування закрито у 3 випадках. Професійними захворювання не визнані.

2.9.Дотримання вимог до знезараження медичних відходів:

-відсутнє розмежування медичних відходів відповідно до вимог наказу МОЗ під 08.06.2015 №325 «Про затвердження Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами». Укладена угода на утилізацію з ТОВ«Тарком Екосервіс».

3) В ЗОЗ не дотримуються загальних вимог до організації зберігання лікарських засобів у приміщеннях, призначених для їх зберігання: частково лікарські засоби зберігаються без урахування фармакологічних груп; лікарські засоби, які закуповуються за бюджетні кошти, зберігаються не на окремій полнні`шафі. без відповідного маркування (порушення пунктів 1,3 розділу III наказу МОЗ від 16.12.2003 № 584 «Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за № 275/8874 (далі Наказ)).

В одному із приміщень для зберігання лікарських засобів відсутній гігрометр.

Відповідно до Наказу вхідний контроль якості лікарських засобів у ЗОЗ здійснюють уповноважені особи, призначені наказом керівника, але;

-у наказах не вказано, що уповноважені особи с відповідальними за якість лікарських засобів, не затверджені функціональні обов`язки уповноважених осіб;

-висновки вхідного контролю оформлені частково (на деяких накладних), допускається застосування одержаних лікарських засобів у ЗОЗ до одержання письмового висновку уповноваженої особи;

-ведення реєстрів лікарських засобів, які надійшли до ЗОЗ не систематизовано (порушення пунктів 2, 3 розділу V Наказу)» (а.с.162-163 т. 1).

За результатами такої перевірки та на підставі вказаних документів Миколаївською обласною державною адміністрацією внесено на розгляд депутатів обласної ради подання від 20.12.2021 №3479/20.8-05-50/4-21» про звільнення ОСОБА_1 з посади директора КНП«Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб» з причини одноразового грубого порушення трудових обов`язків, визначених контрактом (а.с.35, 169-170 т. 1).

В рішенні Миколаївської обласної ради від 21.12.2021 № 12 «Про результати перевірки організації та якості надання медичної допомоги хворим на COVID-19 у закладах охорони здоров`я Миколаївської області та подання Миколаївської обласної державної адміністрації від 20.12.2021 № 3479/20.8-05-50/4-21» зазначено, що в ході перевірки діяльності КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб» моніторинговою групою встановлені такі порушення:

-щодо недотримання протоколу Надання медичної допомоги для лікування короновірусної хвороби (COVID-19)», затвердженого наказом МОЗ України від 02.04.2020 № 762, стосовно відсутності взаємодії з обласним центром екстреної медичної допомоги, наявності виявлених вільних ліжко-місць, порядку госпіталізації, підстав та строку перебування на стаціонарі пацієнтів, наявності пацієнтів без показань, неналежного оформлення перебування пацієнтів, випадків необґрунтованого призначення медичних препаратів;

-з питань епідеміологічного нагляду стосовно дотримання працівниками протиепідемічних рецеркуляторів, створення відповідних зон у небоксованих приміщеннях, дотримання вимог до знезараження медичних відходів;

- з питань організації та контролю зберігання лікарських засобів та інші численні порушення.

Пунктом 3 резолютивної частини цього ж рішення вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади директора КНП«Миколаївський обласнийцентр лікуванняінфекційних хвороб» згідно з п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, а саме: у зв`язкуз неналежноюорганізацією наданнякваліфікованої медичноїдопомоги населеннюзгідно звимогами нормативно-правовихактів (а.с.32-34 т. 1).

Згідно копії наказу № 501-к від 22.12.2021 про припинення трудового договору ОСОБА_1 звільнено з посади директора КНП«Миколаївський обласнийцентр лікуванняінфекційних хвороб» згідно з п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків. Підставою видачі наказу зазначено рішення Миколаївської обласної ради від 21.12.2021 № 12 (а.с.31 т. 1).

Відповідно до ст.147-1КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний, зокрема, у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу).

Важливим елементом застосування пункту 1 частини першої статті 41 КЗпПУкраїни є звільнення працівника за порушення, яке має ознаки одноразовості. Так, і рішення компетентного органу власника підприємства, і наказ про звільнення повинні містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою для звільнення.

За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити посилання на цілу низку (систему) порушень, за які був звільнений позивач, а лише вказувати на одноразове грубе порушення конкретних трудових обов`язків.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17.07.2019 у справі 461/4863/16-ц (провадження № 61-20758св18), а також у постанові від 02.09.2020 у справі № 243/8356/17 (провадження № 61-36598св18).

Як роз`яснено у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про судову практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 частини першої статті 40, пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставин справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Грубість порушення трудових обов`язків характеризується характером дій чи бездіяльності працівника, істотністю наслідків порушення та формою вини. Право оцінки порушення як грубого покладається на суд, який розглядає конкретний трудовий спір.

Звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за своєю природою є дисциплінарним, а тому воно має здійснюватись з дотриманням порядку і строків, передбачених статтями 148, 149 КЗпП України.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці, але у будь-якому разі не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Положення статті 149 КЗпП України зобов`язують до прийняття рішення про звільнення керівника за одноразове грубе порушення трудових обов`язків витребувати у нього письмові пояснення.

16.12.2021 на ім`я директора КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб» разом із довідкою МОЗ було направлено лист за підписом голови облради Ганни Замазєєвої про надання ОСОБА_1 письмових пояснень в строк до 13:00 год.17.12.2021 (а.с.85 т.1).

Того ж дня, за підписом в.о. директора КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб» Наталі Єфремової облраді направлено листа про те, що письмові пояснення будуть надані у термін згідно чинного законодавства, додатково поінформовано відповідача, що директор закладу Федорова С.Ф. перебуває у щорічній відпустці з 16.12.2021 до 17.12.2021.

До часу ухвалення оскаржуваного рішення та спірного наказу такі пояснення позивачем в письмовій формі надані не були, проте вона скористалась таким правом на пленарному засіданні облради 21.12.2021, що підтверджується стенограмою пленарного засідання.

При цьому, враховуючи, що норми ст. 149 КЗпП України не встановлюють строк протягом якого працівник має надати відповідні пояснення, то його має право встановлювати роботодавець, тому враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку відсутність порушення відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача.

У пункті 27 постанови Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що на підставі пункту 1 статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків трудовий договір може бути розірвано лише з керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також із службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів контролю за цінами.

Згідно пункту 6 розділу ІІ «Права та обов`язки сторін» укладеного між ОСОБА_1 як керівником КНП «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб» та Миколаївською обласною радою як Органом управління контракту від 25.09.2020, керівник підприємства зобов`язаний, зокрема: організувати належне виконання завдань, передбачених статутом, та укладених договорів про медичне обслуговування населення (п.п.1); організувати надання Підприємством належного, доступного, кваліфікованого медичного обслуговування (п.п.3); забезпечити належну організацію дотримання прав пацієнта під час надання підприємством медичної допомоги та здійснення медичного обслуговування, у тому числі права на лікарську таємницю (п.п.9); забезпечити відповідність матеріально-технічної бази Підприємства встановленим законодавством вимогам (п.п.10); забезпечувати ефективне використання і збереження закріпленого за Підприємством майна (п.п.11); виконувати інші завдання та обов`язки, встановлені єдиними кваліфікаційними вимогами, що встановлюються Міністерством охорони здоров`я України та законодавством, здійснювати поточне (оперативне) керівництво Підприємством, організовувати його господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечувати виконання Підприємством завдань, передбачених законодавством, статутом Підприємства та цим Контрактом (п.п.29) (а.с.64-65 т. 1).

Отже, суд вважає, що приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України, Миколаївська облрада обґрунтовано погодилась з аргументами, викладеними в довідці про результати перевірки організації та якості надання медичної допомоги хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19 у закладах охорони здоров`я м.Миколаєва та Миколаївської області, зокрема щодо численних порушень в роботі закладу КНП«Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб», керівником якого була ОСОБА_1 , та, врахувавши її обов`язки за контрактом від 25.09.2020, обґрунтовано вважала, що позивачем допущено одноразове грубе порушення трудових обов`язків, а саме - неналежна організація надання кваліфікованої медичної допомоги населенню згідно з вимогами нормативно-правових актів.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.01.2018 у справі 343/569/16-ц (провадження № 61-731 св 17), а також у постанові від 02.09.2020 у справі №243/8356/17 (провадження № 61-36598св18).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд в своїй практиці неодноразово зазначав, що подібність правовідносин означає, зокрема тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішенні суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

За такого, суд не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві, про можливість застосування до спірних правовідносин висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.08.2020 у справі №813/851/16 та від 04.12.2019 у справі №К/9901/10694/18, оскільки встановлені в постановах Верховного Суду обставини не є аналогічними тим, що виникли у справі, що розглядається.

При цьому, суд вважає недоведеними посилання позивача на те, що Миколаївською обласною радою порушено процедуру прийняття рішення № 12 від 21.12.2021, оскільки вказані доводи не підтверджені належними доказами.

Так, на підставі частини 10 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради. Аналогічна норма передбачена у Регламенті Миколаївської обласної ради восьмого скликання, затвердженому рішенням обласної ради від 17.12.2020 № 3.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» голова обласної ради скликав сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради.

На виконання цих норм головою Миколаївської обласної ради Замазєєвою Г.В. було видано розпорядження від 06.12.2021 № 467-р «Про скликання дев`ятої сесії обласної ради восьмого скликання». В якому передбачено питання, які вносяться на розгляд дев`ятої сесії обласної ради восьмого скликання, інформація про дату, час та місце проведення сесії.

Розпорядження голови обласної ради від 06.12.2021 року № 467-р «Про скликання дев`ятої сесії обласної ради восьмого скликання», що містить питання, які вносяться на розгляд дев`ятої сесії обласної ради восьмого скликання було оприлюднено 06.12.2021 на офіційному веб-сайті обласної ради.

Отже обласною радою дотримано вимоги щодо скликання сесії та оприлюднення відповідної інформації.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з частиною 15 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Згідно пунктів 4, 5 статті 31 Регламенту до порядку денного пленарного засідання не можуть бути включені питання, розгляд яких має наслідком прийняття рішень обласної ради нормативного характеру, якщо відповідні питання не внесені та попередньо не розглянуті і не узгоджені згідно з цим Регламентом.

Без урахування норм цього Регламенту щодо внесення питань, їх узгодження та попереднього розгляду до порядку денного можуть бути внесені депутатські запити (за встановленим цим Регламентом порядком та формою), а також питання, які це мають наслідком прийняття рішень обласної ради нормативного характеру та питання, за якими приймаються процедурні рішення або доручення ради.

Таким, чином, Регламент допускає включення до порядку денного питань без урахування процедури їх внесення, узгодження та попереднього розгляду.

Отже беручи до уваги, що оспорюване рішення не єактом нормативногохарактеру твердження позивача щодо порушення при прийнятті оспорюваного рішення № 21 від 21.12.2021 статей 10, 18, 19, 20, 21, 25, 28 Регламенту на думку суду є помилковим та необґрунтованим.

Той факт, що оспорюване рішення обласної ради не є актом нормативного характеру підтверджується висновками Конституційного Суду України викладеними у рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009.

За такого,встановивши,що процедуруприйняття обласноюрадою оспорюваногорішення вчастині звільненняпозивача порушеноне було,суд дійшоввисновку,що вказанів довідцімоніторингової групиі рішенніоблради дії позивача підпадають під ознаки одноразового грубого порушення, вчиненого керівником, особливо враховуючи ситуацію зі спалахом у листопаді-грудні 2021 року в м.Миколаєві гострої респіраторної хвороби COVID-19. Отже, суд вважає, що звільнення позивача з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу № 501-к від 21.12.2021 про припинення з нею трудового договору та визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської обласної ради № 12 від 21.12.2021 щодо її звільнення слід відмовити.

Що стосується інших позовних вимог: поновити позивача на посаді директора КНП «Миколаївський обласнийцентр лікуванняінфекційних хвороб»; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.12.2021 по 14.01.2022 у розмірі 234397,92грн.; стягнути з Миколаївської обласної ради 70159,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; допустити негайне виконання в частині поновлення її на посаді директора КНП«Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб», то хоч суд і не погоджується з розрахунком позивачем середнього заробітку за час вимушеного прогулу за оскаржуваний період, враховуючи надані суду довідки про доходи позивача та її середньоденний заробіток (а.с. 102, 218 т. 1), проте враховуючи що ця та інші вимоги, зазначені в позові є похідними від визнання незаконними та скасування наказу та рішення про звільнення позивача, в задоволення яких відмовлено, то суд дійшов висновку, що зазначені вимоги також не підлягають задоволенню.

Отже, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню у зв`язку з його недоведеністю.

Оскільки позивач при подачі позову до суду була звільнена від сплати судового збору, спір вирішений не на її користь, то у відповідності до положень ст.141ЦПК України судові витрати з розгляду даної справи слід віднести на рахунок держави.

Керуючись статтями4,19,141,263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласнийцентр лікуванняінфекційних хвороб»Миколаївської обласноїради,Миколаївської обласноїради,про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП 2629002268,

відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб» Миколаївської обласної ради, місцезнаходження: м.Миколаїв, вул. Космонавтів, 43, код ЄДРПОУ 43443474;

відповідач: Миколаївська обласна рада, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул.Адміральська, 22, код ЄДРПОУ 25696652;

третя особа: Управління охорони здоров`я Миколаївської обласної державної адміністрації, місцезнаходження: вул. Адміральська, 35, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 02012438.

Повний текст рішення складено 15.09.2022.

Суддя Г.А. Микульшина