Рішення

від 13.09.2022 по справі 822/4983/14

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/4983/14

РІШЕННЯ

іменем України

14 вересня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі колегії: головуючого-судді Петричковича А.І. , суддів Михайлова О.О. , Блонського В.К.

за участю:секретаря судового засідання Тойтер Ю.С. позивача ОСОБА_1 , представників відповідачів Щепанського А.М., Ліщишина О.А., представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Хмельницька обласна організація професійної спілки працівників внутрішніх справ України до Міністерства внутрішніх справ України , Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство юстиції України, про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому після уточнення позовних вимог позовом від 23 грудня 2014 року просить: 1) скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27 жовтня 2014 року № 2239 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника управління МВС України в Хмельницькій області - начальника слідчого управління; 2) поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника управління МВС України в Хмельницькій області - начальника слідчого управління; 3) стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 27 жовтня 2014 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі; 4) зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади".

В обґрунтування позовних вимог зазначає про невідповідність оскаржуваного наказу Конституції України, міжнародно-правовим актам, міжнародним принципам проведення люстрації, практиці Європейського суду з прав людини, меті люстрації та принципам верховенства права, індивідуальної відповідальності (індивідуальної вини), внаслідок чого порушено право позивача на працю (арк. спр. 219-240, т.1).

Згідно з ухвалою від 25.11.2014 позов залишений без руху з наданням строку для усунення недоліків позову (арк. спр.160-161, т.1).

Ухвалою від 05.12.2014, суд відкрив провадження у справі, залучив третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, витребував докази та призначив судове засідання (арк. спр. 1-2, т.1).

Відповідно до ухвали від 23.12.2014, суд відклав розгляд справи на 14.01.2015 та витребував в Управління МВС України в Хмельницькій області докази (арк. спр. 206 - 209, 213, т.1).

Згідно з ухвалою від 14.01.2015 зупинено провадження у справі № 822/4983/14 до часу одужання позивача ОСОБА_1 (арк. спр. 23-24, т.2).

Відповідно до ухвали від 26.01.2015 суд поновив провадження в справі та призначив справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.02.2015 (арк. спр. 39, т.2).

Ухвалою від 03.02.2015 суд запитав згоду Хмельницької обласної організації професійної спілки працівників внутрішніх справ України на звільнення ОСОБА_1 наказом Міністерства внутрішніх справ України №2239 о/с від 27.10.2014 і зупинив провадження у справі до 20.02.2015 (арк. спр. 56-57, т.2).

Згідно з ухвалою від 23.02.2015 провадження в справі поновлено та призначено справу до розгляду на 03.03.2015 (арк. спр. 71, т.2).

Протокольною ухвалою від 03.03.2015, суд відклав розгляд справи на 10.03.2015 (арк. спр. 83-84, т.2).

Відповідно до ухвали від 10.03.2015 суд звернувся до Верховного Суду України для вирішення питання про внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень Закону України "Про очищення влади", а саме п. 4 ч. 2 ст. 3, ч. 2, 3 ст. 1 і п. 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення», положенням ст. 61 Конституції України. Також, ухвалою від 10.03.2015, суд зупинив провадження у справі №822/4983/14 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління МВС України в Хмельницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Міністерство юстиції України, Хмельницька обласна організація професійної спілки працівників внутрішніх справ України, про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії, до вирішення Верховним Судом України ухвали суду в порядку ст. 9 КАС України і прийняття Конституційним Судом України рішення за Конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) ч. 3 та 6 ст. 1, частин 1, 2, 3, 4, 8 ст. 3, п. 2 ч. 5 ст. 5, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 № 1682-VII та зупинив провадження у справі (арк. спр. 92-97, т.2).

Ухвалою від 19.07.2022 поновлено провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Також, замінено відповідача - Управління МВС України в Хмельницькій області на ліквідаційну комісію Управління МВС України в Хмельницькій області та призначено підготовче засідання на 28.07.2022 (арк. спр.119-120, т.2).

Відповідно до ухвали від 25.07.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача за №12/6-818 від 21.07.2022 та задоволено клопотання №12/6-819 від 21.07.2022 (арк. спр.133-134, т.2).

Згідно з ухвалами від 28.07.2022 закрито підготовче провадження у справі №822/4983/14 та призначено справу до судового розгляду на 14.09.2022, а також задоволено клопотання відповідача про розгляд справи в режимі відеоконференції (арк. спр.163-164, 168-169, т.2).

У Відзиві на позов від 26.07.2022 Ліквідаційна комісія УМВСУ України в Хмельницькій області просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що керівник, відповідно до п.2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про очищення влади повинен був звільнити позивача з органів внутрішніх справ МВС України (арк. спр.176-178, т.2).

МВС України у поясненнях за №12/6-1027 від 30.08.2022 просить відмовити у задоволенні позову так як позивач з 16.11.2012 по 27.10.2014 перебував на посаді першого заступника начальника територіального органу МВС України. Адміністративні суди не уповноваженні встановлювати відповідність Конституції України норм окремих законів. Виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу повинно здійснювати саме УМВС України в Хмельницькій області в особі ліквідаційної комісії (арк. спр.183-190, т.2).

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав покликаючись на ті ж обставини та докази, які вказані у позові. Додатково пояснив, що до нього не було жодних претензій будь якого органу, зокрема Ради майдану, перед звільненням, а після звільнення він продовжив працювати та працює до цього часу.

Представники відповідачів у суді просили відмовити у задоволенні позову з підстав вказаних у відзиві та поясненнях, зокрема, вважають що діяли без порушень законодавства.

Представник третьої особи - Хмельницька обласна організація професійної спілки працівників внутрішніх справ України, просить позов задовольнити, а представник третьої особи - Міністерство юстиції України, відмовити у задоволенні позову з підстав вказаних у поясненнях наданих суду.

Встановивши обставини (факти), якими учасники обгрунтовують вимоги та заперечення, оцінивши надані докази, враховуючи норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, зокрема на посаді першого заступника начальника Управління МВС України в Хмельницькій області - начальника слідчого управління в період з 16.11.2012.

Згідно з витягом з Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27.10.2014 №2239о/с по особовому складу, полковника міліції ОСОБА_1 , першого заступника начальника Управління МВС України в Хмельницькій області - начальника слідчого управління, згідно з підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року №1682-VII та пунктом 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил (із постановленням на військових облік) (арк. спр. 30, т. 1).

На підставі наказу від 27.10.2014 №2239о/с, Міністерство юстиції України внесло відомості про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади" (арк. спр. 17-18, т. 2).

Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначені Законом України "Про очищення влади" від 16.09.2014 №1682 (далі - Закон №1682).

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 3 Закону №1682 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року: керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно з пунктом 7-2 ч.1 ст.36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є: з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади".

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1682 встановлено, що впродовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом керівник органу (орган), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині третій статті 1 цього Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, на підставі відомостей, наявних в особових справах цих осіб: 1) звільняє цих осіб з посад або надсилає керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення з посади таких осіб, відповідні документи для їх звільнення не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання таких документів; 2) інформує Міністерство юстиції України про їх звільнення з посад та надає відповідні відомості про застосування до таких осіб заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону, для їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", у порядку та строки, визначені цим Законом.

Підставою для прийняття оскаржуваного Наказу від 27.10.2014 №2239о/с слугувало те, що ОСОБА_1 у період 16 листопада 2012 року по 22 лютого 2014 року обіймав посаду першого заступника начальника Управління МВС України в Хмельницькій області - начальника слідчого управління (більше одного року).

Статтею 1 Закону України "Про очищення влади" визначено: очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_4 , підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Особи, зазначені у частинах третій, п`ятій - сьомій статті 3 цього Закону, не можуть обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), протягом п`яти років з дня набрання чинності відповідним рішенням суду.

За змістом наведеної норми, для застосування до особи процедури "люстрації" необхідно, щоб особа своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювала заходи (та/або сприяла у їх здійсненні) спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_4 , підрив основ національної безпеки і оборони України, або протиправне порушення прав і свобод людини.

Вказане узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №821/4571/14, від 05.08.2020 справа №826/1003/17.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів того, що наявні факти протиправної поведінки позивача, спрямованої на підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, а оскаржуваний наказ про звільнення позивача не містить обґрунтувань того, що позивач міг становити будь-яку загрозу для нового демократичного режиму, що передбачено статтею 1 Закону України "Про очищення влади".

На думку суду, не встановлення щодо позивача критеріїв, визначених у статті 1 Закону України "Про очищення влади", з урахуванням наведеної практики Верховного Суду, виключає можливість застосування до позивача "люстрації".

Враховуючи висновки суду щодо необґрунтованого застосування до позивача пункту 3 частини першої статті 3 Закону України "Про очищення влади", ненадання відповідачами доказів щодо прийняття рішень, вчинення дій ОСОБА_1 направлених на узурпацію влади, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, обґрунтованими є доводи позивача про протиправність наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27.10.2014 №2239о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Управління МВС України в Хмельницькій області - начальника слідчого управління відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про очищення влади", тому такий наказ підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У відповідності до Переліку №2 посад керівного складу Міністерства внутрішніх справ України, на які працівники призначаються і з яких звільняються наказами Міністра внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 30.06.2011 №378 "Про затвердження номенклатури посад щодо призначення, переміщення, звільнення осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ", посада, на якій перебував позивач (перший заступник начальника Управління МВС України в Хмельницькій області - начальник слідчого управління), відноситься до посад керівного складу, на які працівники призначаються і з яких працівники звільнюються наказами Міністра внутрішніх справ України.

При цьому, згідно з відомостями в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Управління МВС України у Хмельницькій області не ліквідоване, а перебуває у стані припинення.

Отже, встановлена законодавством можливість ліквідації державного органу (установи, організації) з одночасним створенням іншого, який буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Тож, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було звільнено.

Аналогічний правовий підхід викладено в постанові Верховного Суду України від 28.10.2014 у справі №21-484а14.

Враховуючи неправомірність прийняття Міністерством внутрішніх справ України наказу від 27.10.2014 №2239 о/с про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Управління МВС України в Хмельницькій області - начальника слідчого управління, суд прийшов до висновку, що позовна вимога в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Управління МВС України в Хмельницькій області - начальника слідчого управління підлягає задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100).

Із пункту 5 Порядку №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку №100).

Відповідно до абзацу 3 пункту 8 Порядку середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Згідно наданої відповідачем Довідки №73 від 26.07.2022, середньоденне грошове забезпечення позивача становить 326,64 гривень, середньомісячне - 9962,42 гривень (арк. спр. 179, т. 2).

Період вимушеного прогулу позивача обраховується починаючи з першого дня після звільнення до прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді (з 28.10.2014 по 14.09.2022) і становить 2879 днів.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 940396,56 грн (2879 х 326,64 грн/день). Зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

Відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки. Також, потрібно враховувати, що законодавством не передбачено врахування заробітків працівника отриманих ним після звільнення у випадку виплати заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з пунктами 2 та 3 частини 1 статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді з 28.10.2014 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади", суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про очищення влади" відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" (далі - Реєстр), що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

Пунктом 9 "Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2014 №1704/5, реєстратори в межах своєї компетенції вносять до Реєстру та вилучають з нього у порядку, визначеному цим Положенням, відомості про осіб, щодо яких застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", надають інформацію з Реєстру у випадках, визначених частиною другою статті 7 Закону України "Про очищення влади", виконують інші функції, передбачені цим Положенням.

Відповідно до пункту 4 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" держатель Реєстру - Міністерство юстиції України.

Пунктом 5 розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" визначено, що підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", є звернення про вилучення від органу, який проводив перевірку, або від особи, відомості щодо якої внесені до Реєстру, з наданням одного з таких документів: копії обґрунтованого рішення про скасування результатів перевірки, що свідчить про відсутність підстав для застосування до особи, яка проходила перевірку, заборон, визначених статтею 1 Закону України "Про очищення влади", від органу, який проводив перевірку, в паперовій формі за підписом уповноваженої особи органу, завіреним печаткою; копії відповідного судового рішення в паперовій формі, засвідченої в установленому порядку, з належним чином оформленим підтвердженням про набрання законної сили; копії документів про смерть особи, відомості щодо якої внесені до Реєстру, в паперовій формі та засвідчені належним чином.

Враховуючи наведене, наявні підстави для зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України направити до Міністерства юстиції України інформацію про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням згаданих правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб`єкти владних повноважень не довели, що діяли у межах закону при звільнені позивача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27.10.2014 №2239 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Управління МВС України в Хмельницькій області - начальника слідчого управління.

Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Управління МВС України в Хмельницькій області - начальника слідчого управління з 28.10.2014.

Стягнути з Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.10.2014 по 14.09.2022 в розмірі 940396,56 (дев`ятсот сорок тисяч триста дев`яносто шість гривень п`ятдесят шість копійок) гривень.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Управління МВС України в Хмельницькій області - начальника слідчого управління та стягнення з Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 9962,42 (дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят дві гривні сорок дві копійки) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 вересня 2022 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Міністерство внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601 , код ЄДРПОУ - 00032684) Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 08592336) Треті особи:Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13 , код ЄДРПОУ - 00015622) Хмельницька обласна організація професійної спілки працівників внутрішніх справ України (вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 35125591).

Головуючий суддя СуддіА.І. Петричкович О.О. Михайлов В.К. Блонський