Постанова

від 13.09.2022 по справі 815/42/16

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2022 р.м.ОдесаСправа № 815/42/16Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.

Дата і місце ухвалення 17.02.2022р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Косцової І.П.

Федусика А.Г,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного Управління МВС України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

У 2016 році ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Ліквідаційної комісії Головного Управління МВС України в Одеській області, за участю третіх осіб Ліквідаційної комісії Приморського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Приморського відділу поліції у м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог просив суд:

1) визнати незаконним і скасувати наказ начальника ГУ МВС в Одеській області №1599 о/с від 4 листопада 2015 року в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 (М-127576) згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» і відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) з посади слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової діяльності слідчого відділу Приморського районного відділу Одеського міського управління ГУ МВС в Одеській області;

2) поновити його на посаді слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової діяльності слідчого відділу Приморського районного відділу Одеського міського управління ГУ МВС в Одеській області з 6 листопада 2015 року;

3) зобов`язати ГУ МВС в Одеській області звільнити його з 6 листопада 2015 року за пунктом 64 «з» у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв`язку із виявленням бажання проходити службу в поліції;

4) зобов`язати ГУ НП в Одеській області розглянути заяву від 7 листопада 2015 року, подану позивачем згідно з пунктом 9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію», і видати з цього приводу відповідний наказ про призначення на рівнозначну посаду у слідчому відділі Приморського відділу поліції у місті Одесі ГУ НП в Одеській області з 7 листопада 2015 року;

5) вважати вимушеним у зв`язку з виданням наказу №1599 о/с від 4 листопада 2015 року прогул ОСОБА_1 і зобов`язати ГУ НП в Одеській області виплатити йому відповідне грошове забезпечення з 10 грудня 2015 року по день фактичного поновлення на посаді;

6) визнати незаконною бездіяльність ГУ НП в Одеській області у ненарахуванні й невиплаті йому заробітної плати за період його роботи на посаді слідчого відділу Приморського відділу поліції у місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області з 7 листопада до 9 грудня 2015 року;

7) визнати незаконною бездіяльність ГУ МВС в Одеській області у невиплаті йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

8) зобов`язати ГУ НП в Одеській області нарахувати йому грошове забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року за період його роботи на посаді слідчого відділу Приморського відділу поліції у місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області з 7 листопада до 9 грудня 2015 року;

9) стягнути на його користь з ГУ НП в Одеській області нараховане грошове забезпечення за період його роботи на посаді слідчого відділу Приморського відділу поліції у місті Одесі ГУ НП в Одеській області з 7 листопада до 9 грудня 2015 року шляхом списання коштів Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області з відповідного рахунку;

10) стягнути на його користь з ГУ НП в Одеській області середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку щодо виплати грошового забезпечення за період його роботи на посаді слідчого відділу Приморського відділу поліції у місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області з 7 листопада до 9 грудня 2015 року;

11) стягнути на його користь з ГУ МВС в Одеській області середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 року, позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано наказ начальника ГУ МВС в Одеській області №1599 о/с від 4 листопада 2015 року в частині звільнення з 6 листопада 2015 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_1 (М-127576), слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової діяльності слідчого відділу Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області. Поновлено капітана міліції ОСОБА_1 (М-127576) на посаді слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової діяльності слідчого відділу Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з 7 листопада 2015 року. Зобов`язано ГУ НП в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України у відповідності до пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», згідно поданого ним 4 листопада 2015 року рапорту, як такого, що поданий у строк, передбачений цим Законом. Зобов`язано Ліквідаційну комісію ГУ МВС в Одеській області самостійно здійснити нарахування й виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 7 листопада 2015 року до 17 січня 2020 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 29.11.2021 року були скасовані рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 року в частині вирішення позовних вимог, пред`явлених до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а справу у цій частині направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 року і постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 року залишені без змін.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року справу № 815/42/16 прийнято до розгляду в частині позовних вимог до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стягнуто з Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада 2015 року по 17 січня 2020 року в сумі 248704,88 грн (двісті сорок вісім тисяч сімсот чотири гривні 88 копійок).

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В поданій апеляційній скарзі відповідач зазначив, що звільнення позивача відбулось у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстав для задоволення позовних вимог не було.

Викладаючи правову позицію щодо рішення суду першої інстанції, Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в Одеській області вказувала на те, що судом першої інстанції було помилково застосовано до спірних правовідносин норми Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом МВС України від 06.04.2016 року №260, оскільки позивач не проходив службу в поліції та не був поліцейським.

Також, посилаючись на норми Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджених постановою КМУ РСР від 29.07.1991 року № 114, апелянт вказував на помилковість висновків суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, а саме, за 4 роки, замість одного року, як то передбачено Положенням № 114.

Враховуючи викладене апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Справу розглянуто у порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на наступне:

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки станом на момент виникнення спірних правовідносин визначало Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 (далі Положення № 114).

Згідно п. 24 Положення № 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік.

Також вказаним пунктом Положення передбачено, що якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

В даному випадку спір щодо скасування наказу про звільнення та про поновлення позивача на посаді розглядався більше ніж рік не з вини позивача, а тому стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу не може бути обмежено одним роком; такий середній заробіток підлягає стягненню на користь позивача за весь період вимушеного прогулу.

З огляду на зазначене доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Визначаючи розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача, суд першої інстанції посилався, в тому числі, на положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 (далі Порядок № 260).

Колегія суддів звертає увагу на те, що пунктом 1 Розділу І зазначеного Порядку № 260 передбачено, що ці Порядок та умови визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції (далі - здобувачі), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО).

В свою чергу, з матеріалів справи встановлено, що позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ, а не поліції, та був звільнений 06.11.2015 року.

Згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 року, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 року, позивача поновлено на посаді слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової діяльності слідчого відділу Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з 07.11.2015 року.

Враховуючи викладене, а також те, що спірні правовідносини між сторонами виникли у 2015 році, тобто ще до прийняття наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 та набрання ним чинності, його положення на можуть розповсюджуватись на спірні правовідносини.

З огляду на вказане колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в цій частині та вважає помилковим посилання суду першої інстанції у судовому рішенні від 17.02.2022 року на норми Порядку № 260.

Слід зазначити, що порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ станом на час виникнення спірних правовідносин визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджена Наказом МВС від 31.12.2007 року № 499.

Пунктом 3 Інструкції № 499 установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно пункту 1.3 Інструкції № 499, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

Також пунктом 1.7 Інструкції № 499 передбачено, що при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року (далі Порядок № 100).

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Порядку № 100.

Згідно підпункту «з», «л» пункту 1 Порядку №100, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу, в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Таким чином, у відповідності до підп. "з" п.1, п.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, основою для визначення середнього заробітку є середньоденна (годинна) заробітна плата.

Згідно з абзацом третім п.2 Порядку № 100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п.8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

З урахуванням положень Інструкції № 499 та Порядку № 100, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що обчислення середнього розміру грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу позивача повинно бути здійснено, виходячи із розміру його середньоденного заробітку помноженого на календарні дні вимушеного прогулу.

В даному випадку Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області на вимогу суду першої інстанції було надано розрахунок, згідно якого грошове забезпечення позивача за два останні місяці роботи перед звільненням склало 9903 грн.: за вересень 2015 року 5290 грн., за жовтень 2015 року 4613 грн. Середньоденний заробіток позивача склав 162,34 грн. (9903 грн./61 кален. день.) (т. 7 а.с. 18).

Аналогічні відомості щодо грошового забезпечення позивача і середньоденного заробітку містить довідка про доходи від 03.09.2020 року № 14/1762, видана Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (т. 6 а.с. 111).

Період вимушеного прогулу позивача з 07.11.2015 року по 16.01.2020 року включно (17.01.2020 року є днем поновлення позивача на посаді, а тому не враховується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу) складає 1532 календарних дні.

З урахуванням викладеного, стягненню з Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача за період з 07 листопада 2015 року по 16 січня 2020 року включно в сумі 248 704,88 грн. (162,34 грн. х 1532 календарних дня).

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частина 4 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України рішення суду підлягає зміні шляхом зміни його мотивувальної частини, а саме: виключення з мотивувальної частини рішення посилання суду першої інстанції на положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, який затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2022 року колегія суддів залишає без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року по справі № 815/42/16 змінити, шляхом виключення з його мотивувальної частини посилання суду першої інстанції на норми Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, який затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, не підлягає.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: І.П. Косцова

Суддя: А.Г. Федусик