Постанова

від 12.09.2022 по справі 320/4318/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4318/20 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря Мельник К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЕКО XXI ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Еко XXI Плюс» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС у Хмельницькій області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати: податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 №0002060511 яким донараховано податку на прибуток в сумі 4734068,00 грн., застосовано штраф в розмірі 2367034,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 №0002080511 яким донараховано податку на додану вартість в сумі 4182305,00 грн. застосовано штраф в розмірі 1045576,25 грн.; податкове повідомлення рішення від 26.02.2020 №0002070511 яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток в розмірі 1353110,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 № 0002090511 яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1652750,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Хмельницькій області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» (ПН 37000430), за результатами якої складено акт від 20.01.2020 № 0075/22-01-05-11/37000430 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агро-Еко ХХІ Плюс» (далі - акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» порушено:

- п. 44.1, 44.2 ст. 44 пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (із змінами та доповненнями), п.2.1, п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п.11, п.12, п.16, п.17, п.18, п.19, п.20, п.29 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, пп.5.5 п.5 П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 №39 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 за №161/4382, в результаті чого:

занижено податок на прибуток в загальній сумі 4734068 грн., у т.ч.: за IV квартал 2017 р. в сумі 33556 грн., за І півріччя 2018 р. в сумі 1206967 грн., за 3 квартали 2018 р. в сумі 2998256 грн., за 2018 р. в сумі 4450047 грн., за І квартал 2019 р. в сумі 465323 грн., за півріччя 2019 р. в сумі 474 523 грн., за три квартали 2019 р. в сумі 250465 грн.;

завищено суму від`ємне значення об`єкта оподаткування податку на прибуток у сумі 1 353 110 грн., у тому числі за три квартали 2019 року в сумі 1353110 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.187.1 ст. 187, п.192.1, п.192.3 ст.192, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, п. 6 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, п.19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267, в результаті чого:

занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету всього у сумі 4182305 грн., в т.ч. в розрізі звітних податкових періодів: за травень 2018 р. в сумі 254551 грн., за червень 2018 р. в сумі 170368 грн., за липень 2018 р. в сумі 602677 грн., за жовтень 2018 р. в сумі 346999 грн., за листопад 2018 року в сумі 1739113 грн., за січень 2019 р. в сумі 1068597 грн.;

завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларацій з ПДВ) на загальну суму 1652750 грн., в тому числі за вересень 2019 року в сумі 1652750 грн.

Акт перевірки підписано із запереченнями, які розглянуті відповідачем та відхилені листом від 21.02.2020 №7104/10/22-01-05-03.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення рішення від 26.02.2020 року:

- №0002060511 щодо донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 4734068,00 грн., застосовано штраф в розмірі 2367034,00 грн.;

- №0002080511 щодо донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 4182305,00 грн., застосовано штраф в розмірі 1045576,25 грн.;

- №0002070511 щодо зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток в розмірі 1353110,00 грн.;

- №0002090511 щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1652750,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу, яка розглянута та залишена без задоволення.

Підставою для заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств став висновок перевіряючих про порушення ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» норм ПК України та законодавства, яке регулює порядок ведення бухгалтерського обліку, що призвело до заниження суми доходів відображених у фінансовій звітності, яка складалась та подавалась ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» у 2018-2019 роках, на загальну суму 27467164 грн., в тому числі за півріччя 2018 р. - 6705370 грн., за три квартали 2018 р. - на 16656 976 грн., за підсумками діяльності у 2018 р. - 24722 483 грн., за півріччя 2019 р. - 2744581 грн., за підсумками діяльності впродовж 3-х кварталів 2744581 грн. Перевіряючи вважають, що ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» не відобразило у фінансовій звітності - у «Звіті про фінансовий результат суб`єктів малого підприємництва», суму безоплатно отриманого активу - сої. Такі дії ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс», на думку контролюючого органу, призвели до несплати податку на прибуток та завищення від`ємного об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

В акті перевірки зазначено, що контрагенти ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» неправомірно склали товарно-транспортні накладні, відповідно до яких контрагенти поставляли товар та здійснювали його доставку до складських приміщень ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс».

Крім того, в акті перевірки зазначено про завищення податкового кредиту в сумі 5493413 грн, у т.ч. у квітні 2018 р. - 502362 грн., у травні 2018 р. - 838712 грн, у вересні 2018 р. - 1990321 грн., у жовтні 2018 р.- 816780 грн, у листопаді 2018 р. - 796321 грн., у лютому 2019 р.- 179 930 грн. у березні 2019 р. - 158877 грн., у квітні 2019 р. - 210109 грн.

Такий висновок ґрунтується на твердженнях, відображених в акті перевірки про порушення ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» норм п. 44.1 ст. 44 та п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України. Перевіряючі на підставі висновків про визнання відсутності первинних документів стосовно придбання товарно-матеріальних цінностей у контрагентів Товариства ТОВ «Врожай-Агро» та ТОВ «Агро-Зевс», зробили висновок про нереальність таких господарських операцій, і як наслідок, відсутність у ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» права на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені постачальникам за поставлені товари.

Під час здійснення перевірки перевіряючи зробили висновок про безпідставність включення до складу податкового кредиту позивачем сум податку на додану вартість за податковими накладними, які було складені та зареєстровані постачальником товару-сої ТОВ «Зелена нива» по рушення позивачем п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України та завищення податкового кредиту за грудень 2018 р. в сумі 47060 грн. внаслідок не проведення його коригування на суму податку на додану вартість, віднесену до податкового кредиту із здійсненої ТОВ «Скутельник» попередньої оплати в розмірі 282358,14 грн. за товари, які не були поставлені в межах терміну позовної давності.

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, натомість позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 передбачено, що зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Згідно п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Згідно п.11 П(С)БО 16 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Відповідно п.12 П(С)БО 16 до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

В пункті 16 П(С)БО 16 наведений перелік загальновиробничих витрат.

Згідно п. 17 П(С)БО 16 витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

В пункті 18 П(С)БО 16 наведений перелік витрат, які відносяться до адміністративних витрат. Пункт 19 П(С)БО 16 містить перелік витрат які включаються до витрат на збут. Витрати, що відносяться до інших операційних витрат визначені в п. 20 П(С)БО 16.

Згідно п.12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 2.11.1999 за №751/4044, первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 цього Положення (стандарту).

Виходячи з економічного сенсу та термінологічного визначення наведеному в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 19 «Об`єднання підприємств», затвердженому наказом Міністерства фінансів України 07.07.1999 №163, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.07.1999 за № 499/3792, справедлива вартість - це сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов`язання за звичайних умов на певну дату.

В додатку до П(С)БО 19 вказаний порядок визначення справедливої вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов`язань, згідно якого справедлива вартість визначається виходячи з об`єкту визначення.

Так, при визначенні справедливої вартості запасів, необхідно визначити об`єкт оцінки - чи відносяться запаси до готової продукції і товарів, чи до незавершеного виробництва, чи до матеріалів.

Відповідно додатку до П(С)БО 19 при визначені справедливої вартості готової продукції і товарів вартість визначається виходячи з ціни реалізації за вирахуванням витрат на реалізацію та суми надбавки (прибутку), виходячи з надбавки (прибутку) для аналогічної готової продукції та товарів.

Справедлива вартість незавершеного виробництва визначається виходячи з ціни реалізації готової продукції за вирахуванням витрат на завершення, реалізацію та надбавки (прибутку), розрахованої за розміром прибутку аналогічної готової продукції.

Відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання) є справедливою вартістю матеріалів.

Отже, при отриманні безоплатно товарів, будь-яке підприємство, з метою їх відображення як в бухгалтерському так і в податковому обліку має визначити їх вартість.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов`язкові реквізити.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Статтею 9 розділу 3 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з`ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку

Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З положень податкового законодавства випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) та віднесення сум до витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Крім того, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов`язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Верховним Судом у постанові від 22.10.2020 у справі №160/3055/19 висловлено правову позицію щодо того, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона спричиняє реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Також Верховний Суд у вказаній постанові звертає увагу на те, що відповідно до сталої судової практики (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №805/686/17-а, від 12.07.2019 у справі № 808/109/18, від 9.07.2019 у справі № 810/1762/16 тощо) сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» зареєстроване 30.08.2010 номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР № 16591020000001448, код ЄДРПОУ: 37000430.

Основними видами діяльності за КВЕД-2010: 10.41 виробництво масел і жирів, 10.91 виробництво готових кормів для тварин, що містяться на фермах, 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Згідно Статуту ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» (нова редакція), затвердженого Рішенням №2 від 20.12.2019, розділу 2 «Мета (цілі) та предмет діяльності товариства», пункту 2.2. для вирішення Статутних завдань предметом діяльності Товариства є: виробництво та переробка сільськогосподарської рослинної продукції; надання всіх видів послуг, пов`язаних з виконанням сільськогосподарських робіт та збирання урожаю (очистка, сушка, зберігання зерна, оранка, культивація, вивезення органіки, внесення добрив, посів с/культур, збір врожаю, тощо); виробництво, заготівля, зберігання, перевезення, переробка та реалізація сільськогосподарських продуктів; закупівля сировини та матеріалів, необхідної для діяльності.

ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» під час ведення господарської діяльності здійснювало господарські операції з придбання товару - сої, який використовувався для виробництва готової продукції - соєвої олії та супутніх матеріалів. Придбання товару проводилось у різних суб`єктів господарювання, в тому числі у ТОВ «Врожай-Агро» та ТОВ «Агро-Зевс».

Судом першої інстанції встановлено, що 18.04.2018 з метою забезпечення виробничого процесу та господарської діяльності між ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» (Покупець) та ТОВ «Врожай-Агро» (Продавець) укладений договір купівлі-продажу №18/04-2018 за яким Продавець зобов`язався продати, а Покупець викупити сою (сировину) згідно ДСТУ4964:2008 Соя Технічні умови, урожаю 2017 року, із відхиленням +/- 5% в об`ємах визначених в Додатку №1 до цього договору.

Ціна сої (сировини) за одну тонну, визначається специфікацією.

Згідно розділу 3 даного договору купівлі-продажу місце поставки: 32376, с. Панівці, вул. Маршала Харченка, 1а, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область.

При доставці Товару автомобільним транспортом, кількість поставленої сої визначається за показниками ваги Покупця в місці поставки.

Навантаження сої в автотранспорт здійснюється навантажувальними засобами та силами Продавця.

При цьому, відповідно до п.3.5 Продавець зобов`язався передати Покупцю оригінали наступних документів на товар: товарно-транспортної накладної; накладної на товар; податкової накладної складеної в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному ст.201 розділу V, ПК України, з урахуванням норм законодавства; завірену Продавцем копію свідоцтва про державну реєстрацію ( або виписка з ЄДРПОУ ) в органах місцевого самоврядування; копію діючого свідоцтва платника ПДВ, завірена печаткою Продавця.

Пунктом 5.1 вищевказаного договору купівлі-продажу передбачено, що товар вважається зданим по кількості після підписання товарно-транспортної накладної, по якості після надання оригіналів документів згідно пункту 3.5. та за актом відбору проб якості сої у лабораторії Покупця.

Гарантії Продавця та інші умови регулюються розділом 9 договору купівлі-продажу №18/04-2018.

Зокрема, в даному розділі вказано, що продавець є сільськогосподарським підприємством - виробником сої і продаж його по даному Договору є операцією з першого постачання олійних культур.(п.9.5).

Відповідно до умов договору купівлі-продажу №18/04-2018 (про що вказано в акті перевірки) позивач отримував товар, який поставлявся ТОВ «Врожай-Агро», на території власних виробничих потужностей (власного складу).

Обов`язок транспортування товару до виробничих потужностей, що належать Товариству, відповідно до договору купівлі-продажу №18/04-2018 покладено на постачальників товару ТОВ «Врожай-Агро». Саме постачальники товару несуть витрати на транспортування товару та виписки відповідних супроводжуючих документів.

Відповідно до пункту 11.4 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила № 363) товарно-транспортну накладну виписує саме замовник перевезення, і саме замовник несе відповідальність за правильність складання відповідного документу.

При цьому, для суб`єкта господарювання, який не замовляв транспортні послуги і не здійснював перевезення товару, товарно-транспортна накладна ніякої юридичної сили не має.

Видаткові накладні - є документи які містять інформацію щодо придбаних (переданих) товарів. Тобто містять відомості про господарську операцію купівлі-продажу (поставки) товару.

На підтвердження виконання умов договору №18/04-2018.від 18.04.2018 позивачем надана видаткова накладна №42 від 20.04.2018 на суму 939378,00 грн., в т.ч. ПДВ 156563,00 грн., накладна №43 від 21.04.2018 на суму 986175,04 грн., в т.ч. ПДВ 164362,51 грн., накладна №46 від 24.04.2018 на суму 289734,00 грн., в т.ч. ПДВ 48289,00 грн., накладна №47 від 25.04.2018 на суму 487996,96 грн., в т.ч. ПДВ 81332,70 грн., накладна №48 від 26.04.2018 на суму 310890,00 грн., в т.ч. ПДВ 51815,00 грн., накладна №52 від 24.05.2018 на суму 524120,69 грн., в т.ч. ПДВ 87353,45 грн., накладна №53 від 24.05.2018 на суму 488474,24 грн., в т.ч. ПДВ 81412,37 грн., накладна №54 від 24.05.2018 на суму 521306,58 грн., в т.ч. ПДВ 86884,43 грн., накладна №55 від 24.05.2018 на суму 511893,04 грн., в т.ч. ПДВ 85315,51 грн., накладна №56 від 24.05.2018 на суму 523850,78 грн., в т.ч. ПДВ 87308,46 грн., накладна №60 від 26.05.2018 на суму 500444,14 грн., в т.ч. ПДВ 83407,36 грн., накладна №61 від 26.05.2018 на суму 508076,74 грн., в т.ч. ПДВ 84679,46 грн., накладна №62 від 26.05.2018 на суму 495864,58 грн., в т.ч. ПДВ 82644,10 грн., накладна №63 від 26.05.2018 на суму 472203,52 грн., в т.ч. ПДВ 78700,59 грн., накладна №64 від 26.05.2018 на суму 486035,36 грн., в т.ч. ПДВ 81005,89 грн., журнали реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах, звіти про взяття зразків, якісні посвідчення. В акті перевірки зауважень до вищевказаних видаткових накладних не зазначено.

Сплата коштів ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» за поставлену сою на користь ТОВ «Врожай-Агро» підтверджується копіями наявних платіжних доручень №4163 від 23.04.2018 на суму 1600000,00 грн., №4175 від 26.04.2018 на суму 325552,88 грн., №4186 від 27.04.2018 на суму 500000,00 грн., №4187 від 27.04.2018 на суму 370896,00 грн., №4215 від07.05.2018 на суму 200000,00 грн., №4294 від 25.05.2018 на суму 2100000,00 грн., №4303 від 29.05.2018 на суму 469645,34 грн., №4304 від 29.05.2018 на суму1000000,00, №4321від 04.06.2018 на суму 500000,00 грн., №4319 від 10.06.2018 на суму 750000,00 грн., №4358 від 12.06.2018 на суму 230349,46 грн.

Відповідно до карти рахунку ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» по бухгалтерському рахунку 631, соя за видатковими накладними, оприбуткована в повному обсязі в загальній сумі 8046443,68 грн. та ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» проведений розрахунок з ТОВ «Врожай-Агро» в повному обсязі в сумі 8046443,68 грн.

В зв`язку із здійсненням вищевказаних господарських операцій з постачання ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» сої, ТОВ «Врожай-Агро» в порядку п. 187.1 «б» ст.187 ПК України склало для ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» податкові накладні, складені за наслідками цих господарських операцій які відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України зареєстрована податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, поряд із вищевказаними первинними документами, що засвідчують факт виконання договірних відносин, позивач у своїх договірних взаємовідносинах зобов`язував контрагента ТОВ «Врожай-Агро» надати додаткові документи, які підтверджують його добросовісність та господарську діяльність щодо вирощування сільськогосподарських культур, зокрема і сої.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Врожай-Агро» (код ЄДРПОУ 39676020) зареєстроване 04.03.2015, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14321020000000450.

Основний вид діяльності ТОВ «Врожай-Агро» - 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису, бобових культур і насіння олійних культур).

ТОВ «Врожай-Агро» має орендоване складське приміщення, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бородянський р-н, с. Лубянка, вул. Чкалова, № 39. Послуги по оренді складських приміщень надані ФОП ОСОБА_1 , згідно договору оренди складського приміщення №0109 від 01.09.2017.

Крім того, в 2017 році ТОВ «Врожай-Агро» орендовано земельні ділянки на території Великодимерської сільської ради, загальною кількістю 5600 га, про що свідчить Довідка з питань статистичної звітності про наявність земель розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за данними форми 6-зем), виданої Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області від 24.04.2017 за № 27-622-99.3-709/4-17.

В 2017 році ТОВ «Врожай-Агро» посіяло та зібрало врожай на території вищезазначених земель про що свідчить форма статистичної звітності 4-СГ «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під врожай 2017 року» та форма статистичної звітності №29-СГ «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01 грудня 2017 року». Загальна площа земель, яка була засіяна під сою становить 1486 га, та валовий збір становить 38601 центнер.

Насіння сої підприємство придбало у ФОП ОСОБА_2 , згідно договору купівлі-продажу № 15/04-2017 від 15.04.2017 та видаткової накладної №1 від 17.04.2017.

Послуги по дискуванню ґрунту надавались ФОП ОСОБА_3 , згідно договору про надання послуг №15/03-2017 від 15.03.2017 та акту виконаних робіт б/н від 25.03.2017.

Послуги по культивації ґрунту надавались ФОП ОСОБА_4 згідно договору №15/03/2017 від 15.03.2017, та акту виконаних робіт б/н від 30.03.2017.

Послуги по посіву сої надавались ФОП ОСОБА_5 , згідно договору про надання послуг №20/04/2017 від 20.04.2017 та акту виконаних робіт б/н від 05.05.2017.

Послуги по збиранню врожаю сої надавались ФОП ОСОБА_5 , згідно договору про надання послуг №01/09/17 від 01.09.2017 та акту виконаних робіт б/н від 30.09.2017.

Послуги по перевезенню врожаю сої до складу виконувались ФОП ОСОБА_6 згідно договору про надання транспортних послуг б/н від 01.08.2017, ФОП ОСОБА_7 згідно договору про надання транспортних послуг б/н від 01.08.2017, ФОП ОСОБА_8 згідно договору про надання транспортних послуг б/н від 01.08.2017, ФОП ОСОБА_9 згідно договору про надання транспортних послуг б/н від 01.08.2017, ФОП ОСОБА_10 згідно договору про надання транспортних послуг б/н від 01.08.2017.

Надані позивачем до матеріалів справи документи в сукупності з іншими первинними документами, які надавалися позивачем при проведенні перевірки, є належними доказами на підтвердження дотримання ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» приписів податкового законодавства щодо підтвердження задекларованих ним сум податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Врожай-Агро».

Операція з постачання товарів контрагентом ТОВ «Врожай - Агро» на користь ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» згідно договору №18/04-2018 від 18.04.2018 є реальною і підтверджена відповідними видатковими накладними. Усі податкові накладні, що складені ТОВ «Врожай - Агро» зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені нормами ПК України терміни. Жодних порушень норм статті 201 ПК України під час проведення перевірки перевіряючими виявлено не було.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2018 з метою забезпечення виробничого процесу та господарської діяльності між ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» (Покупець) та ТОВ «Агро-Зевс» (Продавець) укладений договір купівлі-продажу №17/09-2018 за яким Продавець зобов`язався продати, а Покупець викупити сою (сировину) згідно ДСТУ4964:2008 Соя Технічні умови, урожаю 2018 року, із відхиленням +/- 5% в об`ємах визначенних в Додатку №1 до цього договору.

Ціна сої (сировини) за одну тонну визначається специфікацією.

Згідно розділу 3 даного договору купівлі-продажу місце поставки: 32376, с. Панівці, вул. Маршала Харченка, 1а, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область.

При доставці Товару автомобільним транспортом, кількість поставленої сої визначається за показниками ваги Покупця в місці поставки.

Навантаження сої в автотранспорт здійснюється навантажувальними засобами та силами Продавця.

При цьому, відповідно до п.3.5 Продавець зобов`язався передати Покупцю оригінали наступних документів на товар: товарно-транспортної накладної; накладної на товар; податкової накладної складеної в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному ст.201 розділу V, Податкового кодексу України, з урахуванням норм законодавства; завірену Продавцем копію свідоцтва про державну реєстрацію (або виписка з ЄДРПОУ) в органах місцевого самоврядування; копію діючого свідоцтва платника ПДВ, завірена печаткою Продавця.

Пунктом 5.1 договору купівлі-продажу передбачено, що товар вважається зданим по кількості після підписання товарно-транспортної накладної, по якості після надання оригіналів документів згідно пункту 3.5. та за актом відбору проб якості сої у лабораторії Покупця.

Гарантії Продавця та інші умови регулюються розділом 9 договору купівлі-продажу № 17/09-2018.

Зокрема, в даному розділі, зазначено, що Продавець є сільськогосподарським підприємством - виробником сої і продаж його по даному Договору є операцією з першого постачання олійних культур.(п.9.5).

На підтвердження виконання умов договору купівлі-продажу №17/09-2018 від 17.09.2018 позивачем надана видаткова накладна №87 від 20.09.2018 на суму 1282010,80 грн., в т.ч. ПДВ 213668,47 грн., накладна № 96 від 21.09.2018 на суму 2554945,92 грн., в т.ч. ПДВ 425824,32 грн., накладна №97 від 22.09.2018 701689,92 грн., в т.ч. ПДВ 116948,32 грн., накладна №98 від 23.09.2018 на суму 3486234,22 грн., в т.ч. ПДВ 581039,04грн., накладна №100 від 24.09.2018 на суму 343980,00 грн., в т.ч. ПДВ 57330,00 грн., накладна №103 від 25.09.2018 на суму 807520,00 грн., в т.ч. ПДВ 134586,67 грн., накладна № 112 від 27.09.2018 на суму 429098,00 грн., в т.ч. ПДВ 71516,33 грн., накладна №113 від 28.09.2018 на суму 762022,15 грн., в т.ч. ПДВ 127003,69 грн., накладна №114 від 29.09.2018 на суму 1165722,73 грн., в т.ч. ПДВ 194287,12 грн., накладна №115 від 30.09.2018 на суму 408704,00 грн., в т.ч. ПДВ 68117,33 грн., накладна №130 від 09.10.2018 на суму 1341570,00 грн., в т.ч. ПДВ 223595,00 грн., накладна №135 від 10.10.2018 на суму 1838165,54 грн., в т.ч. ПДВ 306360,92 грн., накладна №147 від 12.10.2018 на суму 292750,00 грн., в т.ч. ПДВ 48791,67 грн., накладна №148 від 13.10.2018 на суму 350092,60 грн., в т.ч. ПДВ 58348,77 грн., накладна №149 від 15.10.2018 на суму 845733,10 грн., в т.ч. ПДВ 140955,51 грн., накладна №152 від 17.10.2018 на суму 232370,00 грн., в т.ч. ПДВ 38728,33 грн., накладна №174 від 16.11.2018 на суму 1521496,00 грн., в т.ч. ПДВ 253582,67 грн., накладна №175 від 19.11.2018 на суму 395784,00 грн., в т.ч. ПДВ 65964,00 грн., накладна №176 від 20.11.2018 на суму 742256,00 грн., в т.ч. ПДВ 123709,33 грн., накладна №177 від 21.11.2018 на суму 377200,00 грн., в т.ч. ПДВ 62866,67 грн., накладна №179 від 29.11.2018 на суму 1080448,00 грн., в т.ч. ПДВ 180074,67 грн., накладна №180 від 30.11.2018 на суму 660744,00 грн., в т.ч. ПДВ 110124,00 грн., накладна №1 від 16.01.2019 на суму 1079580,00 грн., в т.ч. ПДВ 179930,00 грн., накладна №2 від 17.01.2019 на суму 953263,04 грн., в т.ч. ПДВ 158877,17 грн., накладна №3 від 18.01.2019 на суму 1260654,06 грн., в т.ч. ПДВ 210109,01 грн.

Вищевказані видаткові накладні свідчать про поставку ТОВ «Агро-Зевс» на користь Позивача сої в кількості 2536,42 тон., загальною вартістю 24914034,08 грн., в т.ч. ПДВ - 4152339,01 грн.

В акті перевірки зауважень до вищевказаних видаткових накладних не зазначено, що свідчить про відсутність таких.

Сплата коштів ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» за поставлену сою на користь ТОВ «Агро-Зевс» підтверджується копією наявних платіжних доручень №4745 від 12.09.2018 на суму 1000000,00 грн., №4760 від 25.09.2018 на суму 2200000,00 грн., №4774 від 28.09.2018 на суму 2500000,00 грн., №4783 від 01.10.2018 на суму 3000000,00 грн., №4829 від 10.10.2018 на суму 1000000,00 грн., №4842 від 12.10.2018 на суму 700000,00 грн., №4862 від 18.10.2018 на суму 1000000,00 грн., №4871 від 22.10.2018 на суму 541927,74 грн., №4916 від 29.10.2018 на суму 2000000,00 грн., №4927 від 31.10.2018 на суму 1000000,00 грн., №4956 від 05.11.2018 на суму 900681,24 грн., №4968 від 06.11.2018 на суму 500000,00 грн., №4981 від 07.11.2018 на суму 500000,00 грн., №5100 від 27.11.2018 на суму 4600000,00 грн., №5257 від 28.12.2018 на суму 177928,00 грн., №54 від 22.01.2009 на суму 2000000,00 грн., №55 від 23.01.2019 на суму 1000000,00 грн., №81 від 28.01.2019 на суму 293497,10 грн.

В зв`язку із здійсненням вищевказаних господарських операцій з постачання ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» сої, ТОВ «Агро-Зевс» в порядку п. 187.1 «б» ст.187 ПК України склало для Позивача податкові накладні, складені за наслідками цих господарських операцій які відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України зареєстрована податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом першої інстанції встановлено, що поряд із вищевказаними первинними документами, що засвідчують факт виконання договірних відносин, позивач у своїх договірних взаємовідносинах зобов`язував контрагента ТОВ «Агро-Зевс» надати додаткові документи, які підтверджують його добросовісність та господарську діяльність щодо вирощування сільськогосподарських культур, зокрема і сої.

ТОВ «Агро-Зевс» пройшло процедуру державної реєстрації, відтак набуло правового статусу суб`єкта господарювання в розумінні ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 №755-IV.

ТОВ «Агро-Зевс» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного Управління Державної Фіскальної Служби у місті Києві та зареєстровано за юридичною/податковою адресою: 04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 4А, офіс 139.

ТОВ «Агро-Зевс» згідно Відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Довідка Головного Управління Статистики в Житомирський області № 07-08/422 від 03.07.2017 р.) має наступні види діяльності за КВЕД-2010: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур, насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, корнеплодів та бульбоплодів; 01.50 змішане сільське господарство; 01.61 Допоміжна діяльність в рослинництві.

В підтвердження того, що ТОВ «Агро-Зевс» є безпосереднім виробником сільськогосподарської продукції, в тому числі і сої, позивачем додані наступні докази:

-договори оренди (суборенди) земельних ділянок у ТОВ «Волинь-Агропереробка»;

-акти прийому-передачі орендованих земельних ділянок;

-акти приймання-передачі виконаних сільськогосподарських робіт (внесення мінеральних добрив, культивації ґрунту, дискування ґрунту, послуг по посіву сої, послуг по збиранню сої, тощо);

-документи (видаткові накладні, товаро-транспортрноі накладні, рахунки, облікові відомості) щодо придбання палива для сільськогосподарських робіт, транспортуванням;

-документи щодо підтвердження витрат на транспортування (рахунки, акти прийому-передачі послуг з надання транспортних засобів з водіями, оренди автомобіля, тощо).

- форма №29-сг (річна), затверджена наказом Держстату 06.07.2018 №133 «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2018 року» (звіт доставлено до центру обробки електронних звітів Держстату та згідно квитанції №2 прийнятий 03.12.2018 реєстраційний номер 9003041722; згідно якого ТОВ «Агро-Зевс» зібрало врожай сої на суборендованих землях, що знаходяться в Рівненській області, Зарічнинському району загальна площа 1836, 41 га, кількість 749 43, 4 центнера.;

- форма 4-сг (річна), затверджена наказом Держстату 24.06.2016 р. №103 «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2018 року», реєстраційний номер 9001160681, (звіт доставлено до центру обробки електронних звітів Держстату та згідно квитанції № 2 прийнятий 01.06.2018 р.);

- форма 37 -сг (місячна), затверджена наказом Держстату 24.06.2016 р. №103 «Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 жовтня 2018 року» (звіт доставлено до центру обробки електронних звітів Держстату та згідно квитанції №2 прийнятий 03.10.2018 р., реєстраційний номер 9002257714);

- форма 21-заг (річна), затверджена наказом Держстату 12.07.2017 р. №165 «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства за 2018 року» (звіт доставлено до центру обробки електронних звітів Держстату та згідно квитанції №2 прийнятий 18.01.2019 р.), реєстраційний номер 9003349215).

ТОВ «Агро-Зевс», насіння сої підприємство придбало у ТОВ «Бізнес Агро Холдінг» (код ЄДРПОУ 38857959), згідно видаткових накладних №13 від 16.05.2019, №14 від 16.05.2018, №15 від 17.05.2018 та № 16 від 17.05.2018.

Послуги по посіву сої з одночасним використанням мінеральних добрив надавало ТОВ «Діва-Агролан» (код ЄДРПОУ 39268782), згідно договору 02/05/2018 від 02.05.2018, договору № 05/05/2018 від 01.05.2018, Договору №03/05/2018 від 01.05.2018, Договору № 04/05/2018 від 01.05.2018 та актів виконаних робіт б/н від 21.05.2018, б/н від 24.05.2018, б/н від 29.05.2018 та б/н від 10.06.2018.

Послуги по культивації, дискуванні ґрунту, збиранню врожаю сої надані ТОВ «Донснаб-Агротехніка», (код ЄДРПОУ 35434748), Договір про надання послуг №04\09-2018 від 04.09.2018, Додаткової угоди №1 до Договору про надання послуг №04\09-2018 від 04.09.2018, а також Акт про прийняття-передачі робіт (послуг) від 23.09.2018; Акт про прийняття-передачі робіт (послуг) від 22.10.2018; Акт про прийняття-передачі робіт (послуг) від 22.10.2018; Акт про прийняття-передачі робіт (послуг) від 27.09.2018; Акт про прийняття-передачі робіт (послуг) від 30.09.2018; Акт про прийняття-передачі робіт (послуг) від 17.09.2018.

ТОВ «Агро-Зевс» має орендоване складське приміщення, що знаходиться за адресою: Житомирська область Пулинський район, с. Стара Олександрівка, вулиця Ялинівська 1 «А». Послуги по оренді складських приміщень надані ТОВ «Укр-Землеторг» (код ЄДРПОУ 40381468), згідно договору найму (оренди) складських приміщень № б\н, від 10.01.2018 та орендовані ємності для зберігання паливно-мастильних матеріалів, згідно договору оренди обладнання надані ТОВ «Діва Агролан» (код ЄДРПОУ 39268782), договір № 10\01-2018 оренди обладнання від 10.01.2018.

Також ТОВ «Агро-Зевс» нараховувалась та виплачувалась орендна плата пайовикам, з якими зареєстровані договори на суборенду земельних ділянок, що знаходяться у Житомирській області, Пулинському районі, с. Стрибіж. Про це свідчить форма 1 ДФ за 4 квартал 2018 року (Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого податку.

ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» прийнята від ТОВ «Агро-Зевс» соя за договором купівлі-продажу №17/09-2018 переважена на автомобільних вагах, про що свідчать записи в журналі реєстрації вантажів на автомобільних вагах.

ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» проведене лабораторне дослідження отриманої сої, що засвідчено відповідними якісними посвідченнями.

Відповідно до карти рахунку ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» по бухгалтерському рахунку 631, соя за вище вказаними видатковими накладними оприбуткована в повному обсязі в загальній сумі 24914034,08 грн., і ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» проведений розрахунок з ТОВ «Агро-Зевс» в повному обсязі в сумі 24914034,08 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що контролюючий орган не заперечує факт наявності у ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» сої для виготовлення олії у об`ємах згідно з видатковими накладними, яка використовувалась ним у подальшому у виробництві, а також факт оплати ТОВ «Врожай-Агро», ТОВ «Агро-Зевс» за сою, наявність якісних посвідчень, виданих лабораторією Позивача - свідоцтва про атестацію лабораторії №18-055 «Х»-15 від 27.04.2015р.

Надані ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» до матеріалів справи документи в сукупності з іншими первинними документами, які надавалися позивачем при проведенні перевірки, є належними доказами на підтвердження дотримання ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» приписів податкового законодавства щодо підтвердження задекларованих ним сум податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Агро-Зевс».

Операція з постачання товарів контрагентом ТОВ «Агро-Зевс» на користь Товариства згідно договору №17/09-2018 від 17.09.2018 є реальною і підтверджена відповідними видатковими накладними. Усі податкові накладні, що були складені ТОВ «Агро-Зевс» було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені нормами ПК України терміни. Жодних порушень норм статті 201 ПК України під час проведення перевірки перевіряючими виявлено не було.

Обов`язок транспортування товару до виробничих потужностей, що належать ТОВ «Агро-Еко XXI плюс», відповідно до договорів купівлі-продажу покладено на постачальників товару. Отже, постачальники товару несли витрати на транспортування товару та виписки відповідних супроводжуючих документів.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції ТОВ «Агро Еко ХХІ Плюс» до укладання договорів на транспортування та складання відповідних документів не мало жодного відношення та не придбавали послуги за договорами транспортування, тому не несе солідарної відповідальності за неправомірні дії третіх осіб.

Відповідно до пункту 11.4 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила № 363) товарно-транспортну накладну виписує саме замовник перевезення, і саме замовник несе відповідальність за правильність складання відповідного документу.

Колегія суддів звертає увагу, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 340/422/19.

Також, з матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки міститься посилання на дані інформації з БД «Відеоконтроль - Рубіж», щодо фіксації проїзду транспортних засобів (автомобілів та причепів), які зазначені в ТТН в квітні та травні 2018 року тільки на території Хмельницької області, Кам`янець-Подільського району, с. Довжок та Чернівецької області, Хотинського району,

В свою чергу слід зазначити, що Порядок застосування комплексу системи відеофіксації транспортних засобів з розпізнаванням номерних знаків та перевіркою їх за розшуковими реєстрами визначений Інструкцією з використання системи відеофіксації номерних знаків транспортних засобів «Відеоконтроль - Рубіж», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.11.2012 р. № 1080/ДСК, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за №2107/22419 (надалі - Інструкція №1080).

Інструкцією №1080 передбачено, що комплекс відеофіксації транспортних засобів із розпізнаванням номерних знаків та перевіркою їх по розшукових реєстрах «Відеоконтроль - Рубіж» - це система цілодобового автоматизованого моніторингу руху автомобільного транспорту із одночасною можливістю здійснювати перевірки за наявними базами обліку органів внутрішніх справ України (далі - ОВС), які ведуться з дотриманням вимог чинного законодавства.

Згідно п. 1.4. Інструкції №1080, камери спостереження комплексу встановлюються на ділянці автомобільної дороги перед стаціонарним постом ДПС ДАІ МВС України на відстані, час проходження якої зафіксованим автомобілем дає можливість працівникам ДАІ МВС України вжити достатніх заходів для його зупинки.

Отже, виходячи з норм Інструкції №1080 відеофіксація системи «Відеоконтроль - Рубіж» проводиться тільки на дільницях доріг де встановлені стаціонарні пости ДПС ДАІ МВС України. Відповідно, при маршруті по дорогах де не встановлені стаціонарні пости ДПС ДАІ МВС України, машини не підпадають у відеофіксацію системи «Відеоконтроль - Рубіж».

Щодо висновків податкового органу про безпідставність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, які було складені та зареєстровані постачальником товару-сої ТОВ «Зелена нива», слдід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, з 1 по 22 березня 2019 року ТОВ «Агро-Еко XXI плюс» придбавало у ТОВ «Зелена нива» товари відповідно до договору постачання. При цьому Товариство здійснювало оплату у вигляді попередньої оплати товару і в той же день отримувало від постачальник товар. Видаткові накладні виписувалися у той же день, що і здійснювалась попередня оплата, Постачальник ТОВ «Зелена нива» складав податкові накладні як за отриманим авансом так і за фактом постачання товару.

Податкова накладна №2 від 06.03.2019 на суму ПДВ в розмірі 11167,42 грн., податкова накладна №6 від 19.03.2019 на суму ПДВ в розмірі 46 217,62 грн., податкова накладна №7 від 19.03.2019 на суму ПДВ в розмірі 46747,10 грн., податкова накладна №8 від 20.03.2019 на суму ПДВ в розмірі 95 308,50 грн., податкова накладна №9 від 21.03.2019 на суму ПДВ в розмірі 94859 грн., які були виписані та зареєстровані у порядку передбаченому статтею 201 ПКУ за фактом постачання товару перевіряючи відповідача визнали як податкові накладні, що були виписані на підставі другої події.

Виписка податкових накладних здійснювалась впродовж одного місяця, що не призвело до будь-якого заниження сум податку на додану вартість. Підтвердженням події на яку виписувались податкові накладні є виписані постачальником ТОВ «Зелена нива» видаткові накладні на поставлений товар. Податкові накладні, які були виписані постачальником ТОВ «Зелена нива» зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. Покупець у такому разі позбавлений права на коригування податкового кредиту, оскілки норми статті 192 ПК України не надають можливість покупцю самостійно виписати відповідний розрахунок коригування до податково накладної та зареєструвати його у Єдиному реєстрі податкових накладних. Такі дії можливі лише за безпосередньою участю постачальника. Однак постачальник за звітний період в повній мірі нарахував та сплатив свої податкових зобов`язання за здійсненими господарськими операціями.

Пункт 187.1 статті 187 ПК України визначає дію (подію), на підставі якої виникають податкові зобов`язання, але не регламентує дії платника податків коли дві події - оплата і постачання відбуваються в один день.

Судом першої інстанції встановлено, що вищевказані обставини здійснення господарської операції не призвели до порушення позивачем норм ПК України та не призвели до нанесення збитків бюджету України, сума ПДВ в розмірі 294299,64 грн. віднесена Товариством до складу податкового кредиту правомірно.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що на порушення п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» завищено податковий кредит за грудень 2018 р. в сумі 47060 грн. внаслідок не проведення його коригування на суму податку на додану вартість, віднесену до податкового кредиту із здійсненої ТОВ «Скутельник» попередньої оплати в розмірі 282358,14 грн. за товари, які не були поставлені в межах терміну позовної давності.

Згідно акту перевірки, на підставі наказу, виданого директором підприємства Гінзеровським А.О., №31/12-18 від 31.12.2018 в зв`язку із проведенням інвентаризації ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» проведено списання безнадійної дебіторської заборгованості в розмірі 282358,14 грн., яка рахувалась по розрахунках із ФГ «Скутельник А.О.» (ПН 34276610).

В акті перевірки зазначається про порушення позивачем п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України ТОВ «Агро-Еко XXI Плюс» завищено податковий кредит за грудень 2018 р. в сумі 47060 грн. внаслідок не проведення його коригування на суму податку на додану вартість, віднесену до податкового кредиту із здійсненої ТОВ «Скутельник» попередньої оплати в розмірі282 358,14 грн. за товари, які не були поставлені в межах терміну позовної давності.

В свою чергу колегія суддів звертає увагу, що п.192.1 ст.192 ПК України передбачає коригування податкового кредиту в результаті зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) на підставі розрахунку коригування, який складений безпосередньо постачальником товарів (робіт, послуг). Коригування податкового кредиту з ПДВ в результаті списання безнадійної заборгованості, в зв`язку з не поставкою товару, п. 192.1 ст. 192 ПК України не передбачає.

В пункті 198.1 статті 198 ПК України зазначено, що до податкового кредиту з податку на додану вартість відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Отже, пункти 198.1 та 198.2 статті 198 ПК України також не визначають обов`язок коригування податкового кредиту з ПДВ в результаті списання безнадійної заборгованості, в зв`язку з не поставкою товару.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не порушено п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України у зв`язку з завищенням податкового кредиту за грудень 2018 року в сумі 47060 грн. внаслідок не проведення його коригування на суму податку на додану вартість, віднесену до податкового кредиту із здійсненої ТОВ «Скутельник» попередньої оплати в розмірі 282358,14 грн. за товари, які не були поставлені в межах терміну позовної давності.

В свою чергу колегія суддів звертає увагу, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються при визначенні фінансового результату, та права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності). Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні наявна у контролюючого органу податкова інформація, ні відсутність у постачальників контрагента чи у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самі по собі не можуть бути самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність недоліків у первинних документах може свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 року у справі № 0340/1408/18.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма

Повний текст постанови складено « 15» вересня 2022 року.