Ухвала

від 14.09.2022 по справі 240/5083/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 240/5083/20

адміністративне провадження № К/990/23173/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2022 у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Лугинське спеціалізоване лісове господарство" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Лугинське спеціалізоване лісове господарство" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Житомирській області, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.01.2020 №0000540501 та №0000550501.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2022, позов задоволено

22.08.2022 ГУ ДПС направило на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

ГУ ДПС, обґрунтовуючи вказану підставу касаційного оскарження, зазначило, що судами першої і апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, статей 3, 4, 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» без врахування висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у постанові від 04.03.2021 у справі №240/6140/19. Цей висновок полягає в тому, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів виключно у разі фактичного здійснення платником податків господарської операції.

Також ГУ ДПС в касаційній скарзі посилається на постанови Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №826/1308/18, від 02.10.2019 у справі №820/20933/14, від 05.11.2019 у справі №817/3736/14, від 15.10.2020 у справі №826/7614/15, від 26.06.2018 у справі №816/1422/17, та Верховного Суду України у постанові від 20.01.2016 у справі №826/11531/14. В цих постановах, у розвиток наведеного вище висновку, Верховний Суд та Верховний Суд України виклали підходи щодо обставин, які можуть свідчити про нереальність господарських операцій, на які виписані первинні документи, і підлягають встановленню судом у разі, якщо на них посилаються сторони. Зокрема, це обставини щодо прояву платником податків належної обачності при виборі контрагента, якщо контролюючий орган посилається на ознаки фіктивності підприємництва в діяльності контрагента платника податків, порушення кримінального провадження у зв`язку з такою діяльністю контрагента, встановлення у кримінальному провадженні обставин, які підтверджують безтоварність (нереальність) господарської операції.

Посилаючись на те, що стосовно діяльності ТОВ "Пром Гарант Плюс" (контрагента) порушено ряд кримінальних проваджень за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, ГУ ДПС вказує, що суди першої і апеляційної інстанцій не врахували цю обставину, що суперечить висновку Верховного Суду, що статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 відступила від висновку Верховного Суд України у постанові від 01.12.2015 у справі у справі № 826/15034/14 щодо такої оцінки фіктивного підприємства як фактору, що виключає можливість реальної підприємницької діяльності. Також у цій постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зібрані у кримінальному провадженні докази не є доказами в адміністративній справі, а вирок може мати преюдиційне значення для адміністративної справи, якщо в ньому встановлені обставини щодо позивача в адміністративній справі.

Ці висновки Великої Палати Верховного Суду ГУ ДПС при визначенні підстави касаційного оскарження не враховані.

Фактично доводи ГУ ДПС щодо підстави касаційного оскарження лежать у площині переоцінки доказів у справі, що відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2022 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко