Ухвала

від 29.11.2022 по справі 240/5083/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 240/5083/20

адміністративне провадження № К/990/28996/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №240/5083/20 за позовом Державного підприємства «Лугинське спеціалізоване лісове господарство» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Головне управління ДПС у Житомирській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №240/5083/20.

Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2022 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, та надання відповідних доказів.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій останній зазначає, Головне управління ДПС у Житомирській області з об`єктивних причин було позбавлене можливості подати касаційні скарги у більш стислі строки, так як Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено воєнний стан. Наказом ДПС України від 24 лютого 2022 року № 243-о було запроваджено простій у роботі ДПС України та її територіальних органів, який було припинено з 11 березня 2022 року наказом ДПС України від 10 березня 2022 року № 168 «Про припинення простою в роботі деяких територіальних органів ДПС». Водночас, наказом від 10 березня 2022 року №249-о для працівників ДПС України було запроваджено дистанційну роботу до закінчення воєнного стану. Просить врахувати, що працівники управління правового забезпечення ГУ ДПС перебувають на службі в ЗСУ, а більшість перебували весь період з 24 лютого 2022 року у вимушеному простої, з 12 квітня 2022 року у відпустці без збереження заробітної плати із наступним звільненням, що значно ускладнило виконання процесуальних обов`язків.

Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Верховний Суд також звертає увагу на те, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та згідно відомостей з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 12 квітня 2022 року, від 13 липня 2022 року та від 15 вересня 2022 року касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов`язкових підстав касаційного оскарження.

Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, заява скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованою, оскільки невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Верховний Суд також звертає увагу на те, що для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання касаційної скарги після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.

Надаючи оцінку доводам скаржника про те, що пропуск строку на касаційне оскарження пов`язаний із введенням воєнного стану, колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо касаційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання касаційної скарги у більш стислий строк.

Колегія суддів вважає, що ДПС України, видаючи накази про припинення простою у роботі територіальних органів ДПС, а так само про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС, мала на меті забезпечення реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законом, у зв`язку з чим організація трудового процесу в територіальних органах ДПС України мала передбачати виконання останніми своїх функцій і повноважень.

Головне управління ДПС у Житомирській області, заявляючи про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, не зазначає об`єктивних причин, які унеможливлювали подати касаційну скаргу у більш стислий термін після видання ДПС України наказу про припинення простою (11 березня 2022 року), оскільки строк, що сплинув з цього часу і до дня подання цієї касаційної скарги становить майже сім місяців, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на звернення до суду з касаційною скаргою.

Довід про невелику кількість працівників управління правового забезпечення ГУ ДПС у Житомирській області підлягає відхиленню, оскільки такі обставини є суб`єктивними та залежать виключно від належної організації суб`єктом владних повноважень трудового процесу.

Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв`язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність у цій справі відповідних підстав.

Отже, станом на 29 листопада 2022 року недоліки касаційної скарги скаржником не усунуто, поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження не зазначено.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року у справі №240/5083/20 за позовом Державного підприємства «Лугинське спеціалізоване лісове господарство» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко