Ухвала

від 12.09.2022 по справі 369/4769/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 369/4769/21

провадження № 61-8228ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення

Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та володінні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2022 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення

Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 390 ЦПК Україникасаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке обґрунтоване тим, що вперше касаційну скаргу заявником подано 16 травня 2022 року, проте ухвалою Верховного Суду

від 8 серпня 2022 року касаційну скаргу повернено особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги заявником отримано 17 серпня 2022 року.

Крім того, касаційна скарга містить посилання заявника на те, що копію постанови Київського апеляційного суду він отримав лише 2 травня 2022 року, з огляду на введення воєнного стану з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено. На підтвердження зазначеного заявником додано копію розписки про отримання оскаржуваного судового рішення.

Також заявник надав лист Київського апеляційного суду, зі змісту якого вбачається, що судом апеляційної інстанції встановлено особливий режим роботи в умовах воєнного стану до 2 травня 2022 року, під час дії якого встановлено заборону пропуску відвідувачів суду до його приміщення та території.

Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, щовказані заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин.

Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року.

Проте касаційне провадження не може бути відкрито з огляду на наступне.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень

пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення

пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення

пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний

пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник визначає

пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначаючи при цьому постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, який не врахований в оскаржуваних судових рішеннях, та пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також підставою касаційного оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року заявник вказує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме зазначає про необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду 16 лютого 2021 року у справі №127/33179/19, від 16 червня 2020 року у справі № 285/1018/18

(пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення

пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

Касаційна скарга заявника в частині визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК Українине відповідає зазначеним вимогам закону.

Крім того, слід вказати, що Київським апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні не застосовано висновок щодо застосування норми права, викладений у постанові Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 285/1018/18.

За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, зазначивши підстави касаційного оскарження; надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення

Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року у цій справі.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення

Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року залишити без руху.

Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали в частині визначення підстав касаційного оскарження, касаційний суд як підставу касаційного оскарження пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження не врахує.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко