Ухвала

від 14.09.2022 по справі 463/3998/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 463/3998/22

провадження № 51-1688впс22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду

у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_8 про направлення матеріалів кримінального провадження №22021000000000072 від11березня 2022року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст.28, ч. 1 ст.438 Кримінального кодексу України (далі КК), з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

установив:

До Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) надійшло вказане вище клопотання.

Обґрунтовуючи клопотання, захисник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_5 посилається на положення абз. 6 ч. 1 ст. 34 КПК та наводить аргументи щодо необхідності зміни підсудності матеріалів цього кримінального провадження зЛичаківського районного суду м. Львова до будь-якого районного суду м. Києва.

Зазначає, що попередньо Верховний Суд відмовив у задоволенні аналогічного клопотання, мотивуючи тим, що дані стосовно місця проживання свідків укримінальному провадженні №22021000000000072 в межах м. Києва та Київської області в умовах воєнного стану не підтверджені матеріалами цього провадження, аотже, немає підстав для передачі провадження саме до суду, розташованого ум.Києві.

Проте захисник наголошує на інформації, отриманій на її адвокатський запит від управління праці та соціального захисту, згідно з якою свідки в цьому провадженні, які проживали в м. Києві та Київській області, не оформлювали у встановленому законом порядку статусу внутрішньо переміщеної особи, а тому, на переконання захисника, вони не змінили місця свого проживання.

Указує, що Личаківський районний суд м. Львова ухвалою від 13 червня 2022 року визначив здійснювати розгляд кримінального провадження в режимі відеоконференції (дистанційне провадження) між цим та Київським апеляційним судом. При цьому захисник звертає увагу на неможливості одночасного перебування свідків та її підзахисного в одному приміщенні суду під час допиту з огляду на застосовані до нього заходи безпеки.

Усі ці обставини, на думку захисника, призведуть до порушення розумних строків розгляду кримінального провадження, що потім може негативно вплинути на оперативність та ефективність розгляду кримінального провадження. Вважає вказані обставини винятковими в розумінні абз. 6 ч. 1 ст.34КПК.

У судовому засіданні захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтримали клопотання та просили його задовольнити з наведених у ньому підстав та виклали відповідні аргументи.

Інші учасники судового провадження, яким належним чином було повідомлено про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явилися, що не перешкоджаєрозглядуклопотання.

Заперечень та заяв про відкладення розгляду клопотання від учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання, не надійшло.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку захисників, які просили задовольнити клопотання, дослідивши матеріали та перевіривши доводи, наведені у клопотанні, колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню у зв`язку з таким.

Доводи захисника щодо винятковості підстав для зміни підсудності в цьому провадженні були неодноразового розглянуті Верховним Судом (ухвали від 16 та 28 червня 2022 року).

Зокрема, в ухвалі від 28 червня 2022 року Верховний Суд зазначив, що в результаті військового вторгнення збройних сил Росії в Україну 24лютого 2022рокуі ведення в Україні воєнного стану, згідно з даними Міжнародної організації з міграції та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців установлено факт масового переміщення осіб по території України, а також поза її межами. На теперішній час ані сторона захисту, ані сторона обвинувачення не надали відомостей про фактичне перебування свідків у справі, допитаних у 2021 році.

З метою підтвердження місця проживання (перебування) свідків станом на цей час адвокат ОСОБА_5 звернулася до управління праці та соціального захисту з адвокатськими запитами, у яких ставила запитання про наявність даних щодо оформлення свідками у справі статусу внутрішньо переміщеної особи, після чого повторно звернулася до Верховного Суду з відповідним клопотанням про зміну підсудності цього кримінального провадження.

Утім, на думку Суду, надана інформація на згадані вище адвокатські запити не підтверджує місця проживання (перебування) свідків. Оскільки, як убачається з протоколів їх допиту, у більшості з них, лише вказано місцем проживання м. Київ та/або Київська область, однак місцем реєстрації згаданих свідків зазначено різні регіони України. Водночас переїзд особи за місцем своєї реєстрації, тим паче в більш безпечні регіони, не створює обов`язку оформлювати статус внутрішньо переміщеної особи. Таким чином, захисник не спростувала висновків Верховного Суду щодо непідтвердження місця проживання (перебування) свідків про яких зазначено в ухвалі від28червня 2022 року.

Крім цього, з матеріалів судового провадження № 51-1688впс22 убачається, що Личаківський районний суд м. Львова ухвалою від 13 червня 2022 року визнав доцільним проведення дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції з обвинуваченим між указаним судом та Київським апеляційним судом, мотивувавши своє рішення тим, що в Україні введено воєнний стан, ОСОБА_8 є підозрюваним в іншому кримінальному провадженні, де йому обрано запобіжний захід у виді взяття під варту, та забезпечення його особистої участі в судовому засіданні шляхом його доставлення до місцевого суду м. Львова, займе значний час і створить ризик для безпеки обвинуваченого, а також позбавить можливості забезпечення оперативності судового розгляду.

У зв`язку з цим, на думку захисника, проведення судового засідання в режимі відеоконференції за одночасною участю свідків та її підзахисного, враховуючи застосовані заходи безпеки щодо останнього, неможливе.

Проте колегія суддів не погоджується з такими твердженнями захисника, оскільки за умов вжиття певних заходів безпеки дистанційне провадження може здійснюватися з різних приміщень одного й того ж суду. Водночас Суд уважає, що технічні можливості Київського апеляційного суду дозволяють провести судове засідання за одночасною участю як обвинуваченого, так і свідків із дотриманням установлених заходів безпеки щодо ОСОБА_8 .

Згідно з ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

Цією ж статтею встановлено, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).

Однак доводи сторони захисту про наявність ознак винятковості, які свідчать про необхідність направлення кримінального провадження з одного суду до іншогов межах юрисдикції різних апеляційних судів, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, висновків Суду, викладених у попередніх ухвалах, за якими відмовлено у зміні підсудності, захисник не спростувала.

З огляду на викладене,колегія суддів дійшла висновку про те, що клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 34 КПК, Суд

постановив:

Клопотанняадвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_8 про направлення матеріалів кримінального провадження №22021000000000072 від11березня 2022року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст.28, ч.1 ст.438КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3