Рішення

від 10.05.2007 по справі 44/520-41/500-33/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

44/520-41/500-33/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 44/520-41/500-33/24                                                                                                         10.05.07 р.

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом          суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Малімон Світлани                Володимирівни

до                       Міністерства оборони України

про                      стягнення 101 122,00 грн.

                                                  При секретарі судового засідання Демиденко К.А.

За участю представників сторін:

від позивача:         Байда О.Г. –представник за дов. б/н від 01.09.2005 року.

від відповідача:     Гомон О.О. –представник за дов. № 220/451/д від 25.12.2006 року.

встановив:

Суб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа Малімон Світлана Володимирівна звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 101 122,00 грн., пені, штрафу, індексу інфляції та відсотків річних в зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язання по оплаті поставленої йому продукції.

Рішенням господарського суду м. Києва від 27.03.2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь позивача 22 228,50 грн. збитків від інфляції та 6 322,00 грн. 3% річних.

Постановою Вищого господарського суду України  від 06.06.2006 року касаційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення. Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Малімон С.В. задоволено частково. Рішення господарського суду м. Києва від 27.03.2006 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені з Міністерства оборони України в розмірі 54 900,00 грн. та штрафу  у розмірі 21 315,00 грн. В цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, в решті рішення від 27.03.2006 року - залишено без змін.

При новому розгляді рішенням господарського суду м. Києва позовні вимоги позивача, в частині в якій рішення направлено на новий розгляд, задоволено частково. Стягнено з Міністерства оборони України 54 900,00 грн. пені та 19 100,00 грн. штрафу.

Не погодившись з рішенням господарського суду м. Києва відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою від 13.03.2007 року Вищий господарський суд України частково задовольнив касаційну скаргу. Рішення господарського суду м. Києва від 15.09.2006 року скасовано, та направлено справу на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

В ході судового розгляду справи представник позивача надав письмові пояснення по справі та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача надав письмові пояснення по справі в яких просить у позовних вимогах відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо стягнення пені та штрафу частково.

Позивач посилається на те, що сторонами було укладено договір № 229/8/4/04/256 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби від 07.12.2004 року, за умовами якого позивач зобов'язався поставити для потреб Міністерства оборони України речове майно, а відповідач –забезпечити його приймання та оплату згідно положення зазначеного договору.

Згідно з ч.2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.10.2005 року у справі № 40/544, з Міністерства оборони України на користь суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Малімон С.М. стягнуто 304 500,00 грн. заборгованості за договором № 229/8/4/04/256 від 07.12.2004 року; зазначене рішення набрало законної сили у встановленому  законодавством порядку.

Вищевказаним рішенням, зокрема, встановлено, що Міністерство оборони України порушило договірні строки виконання зобов'язання щодо оплати продукції, поставленої для державних потреб відповідно до Закону України «Про поставки продукції для державних потреб».

Відповідно ч.2 статті 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зміст статті 231 ГК України відповідає розумінню інтересів держави відповідно до рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 року, відповідно до якого держава може вбачати свої інтереси не лише в діяльності державних органів, державних підприємств чи організацій, але й для діяльності приватних підприємств, товариств.

Також зі змісту статті вбачається, що передбачені нею штрафні санкції застосовуються саме за відсутності інших розмірів штрафних санкцій чи засобів забезпечення виконання зобов'язання у договорі чи законі.

Частина 6 статті 232 передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, суд встановив, що за неналежне виконання умов договору № 229/8/4/04/256 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби від 07.12.2004 року сума пені становить 54 810,00 грн., а штрафу 21 315,00 грн. відповідно до ч.2 ст. 231 ГК України.

Положення статті 233 ГК України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ у справі № 40/544  від 07.11.2005 року, виданий господарським судом м. Києва, фактично виконано про що складено акт державного виконавця.

Відповідно до вимог Закону України від 22.02.2000 року № 1490- III «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», фінансування державної закупівлі здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно ч.1 статті 23 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов'язання та платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Пунктом 4.4 договору № 229/8/4/04/256 від 07.12.2004 року передбачено те, що розрахунок за поставлену продукцію здійснюється протягом 45 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати її належної передачі одержувачу замовника на підставі документів.

Отже, сторонами була передбачена обставина, щодо оплати продукції у разі надходження бюджетних коштів.

Проаналізувавши вищевикладене та беручи до уваги те, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і фінансування державних закупівель здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а зобов'язання та платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного фінансування та те, що п.4.4 договору № 229/8/4/04/256 від 07.12.2004 року передбачено розрахунок за поставлену продукцію за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за кодом видатків, враховуючи інтереси боржника, суд вважає можливим зменшити розмір штрафних санкцій в два рази.

Таким чином, з урахуванням статті 233 ГК України зменшені судом в два рази сума пені становить 27 405,00 грн., а штрафу 10 657,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, р/р 35219016003192 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 00034022), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення,  на користь суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Малімон Світлани Володомирівни (29000, м. Хмельницький, вул. І.Франка, 36/1, кв.33, р/р 26000052401300 в Хмельницькій філії КБ «Приват Банку»в м. Хмельницькому, МФО 315405, інд. код 3090320287, свідоцтво про право на заняття підприємницькою діяльністю № 19364 від 03.10.03.) пені у сумі 27 405 (двадцять сім тисяч чотириста п'ять) грн. 00 коп. та 10 657 (десять тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 50 коп. штрафу, а всього 38 062 (тридцять вісім тисяч шістдесят дві) грн. 50 коп.

3.Після набрання рішенням в законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                С.М. Мудрий