Рішення

від 14.09.2022 по справі 499/78/22

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/78/22

Провадження № 2/499/90/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

заочне

15 вересня 2022 року смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Тимчука Р.М. за участю секретаря судового засідання Скаковець Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Експорт-імпорт»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Другий Приморський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про звільнення успадковуваного майна з під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила суд зняти арешт з усього майна, зареєстрованого 12.10.2010 року 09:10:26 за реєстраційним номером обтяження: № 10348757, реєстратором: Одеська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, В-8/1315, 11.10.2010, Другий Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_2 В-8/1315, об`єкт обтяження: «невизначене майно, все нерухоме майно», боржник: ОСОБА_3 , Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду..

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер її чоловік - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. З метою оформлення спадщини після смерті чоловіка, вона звернулась до приватного нотаріуса Іванівського районного нотаріального округу Чекаліної А.Я. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, 01.04.2021 року приватним нотаріусом у відповіді № 102/02-14 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки на усе майно накладено арешт. Так, згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 294017162 від 10.01.2022 року, а саме ОСОБА_3 в пошуку «за частковим співпадінням» встановлено, що згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 12.10.2010 року Другим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № B-8/13L5 від 11.10.2010 року було накладено арешт на «не визначене майна, все нерухоме майно» ОСОБА_3 (дата, місць, рік народження та реєстрацій номер облікової картки платника податків - ВІДСУТНІЇ, реєстраційний номер обтяження: 10348757.

Оскільки в постанові про накладання арешту не зазначено жодних відомостей про боржника (відсутній ідентифікаційний код, число місяць та рік народження), державний виконавець не ідентифікував особу боржника та помилково наклав арешт на майно усіх однофамільців без ідентифікації конкретної особи, зокрема і на належне спадкодавцю майно.

З огляду на такі обставини позивачка звертається до суду за захистом свого права.

В судове засідання позивачка не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач - товариства з обмеженою відповідальністю «Експорт-імпорт»</a>, - явку уповноваженого представника до суду не забезпечило, про причини неявки суду не сповістило, про дату та час судового засідання повідомлялося належним чином, а саме на юридичну адресу відповідача направлялися виклики до суду, але повернулися з відміткою про неможливість вручення в зв`язку з відсутністю адресата. Відзиву на позов до суду не надходило.

Третя особа - Другий Приморський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) до суду не з`явилися, про причини неявки суду не сповістили, про дату та час судового засідання повідомлялися шляхом направлення на їх електронну адресу судових повісток. Письмових пояснень по суті справи до суду не надходило.

Враховуючи вказані факти, згоду позивача, суд вважає за можливе у відповідності до ч. 4ст. 223 ЦПК України постановити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

В порядкуст.280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів та неявки відповідача в судове засідання без поважних причин, хоча відповідач був повідомлений про дату та час судового засідання належним чином.

В порядку ч.2ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Зважаючи на те, що від відповідача не надійшов відзив на позов та позивачка не заперечила проти розгляду справи за відсутності відповідача, суд на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

З метою оформлення спадщини після смерті чоловіка, позивачка звернулась до приватного нотаріуса Іванівського районного нотаріального округу Чекаліної А.Я. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Однак, 01.04.2021 року приватним нотаріусом у відповіді № 102/02-14 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки на усе майно накладено арешт. Так, згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 294017162 від 10.01.2022 року, а саме ОСОБА_3 в пошуку «за частковим співпадінням» встановлено, що згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 12.10.2010 року Другим Приморським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № B-8/13L5 від 11.10.2010 року було накладено арешт на «не визначене майна, все нерухоме майно» ОСОБА_3 (дата, місць, рік народження та реєстрацій номер облікової картки платника податків - ВІДСУТНІЇ, реєстраційний номер обтяження: 10348757.

Власник майна - ОСОБА_3 (Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду), місце проживання: АДРЕСА_1 .

Обтяжувачем та Заявником є Другий приморський відділ ДВС Одеського міського управління юстиції (Код: 35048711, 65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пастера, 58).

Стягувачем є TOB «Експорт-Імпорт» (Код ЄДРПОУ: 23863318, актуальна юридична адреса: 65058, м. Одеса, пр-т Шевченко, буд. 12 ( на момент стягнення стягувач знаходився за адресою: м. Одеса, пр-т Гагаріна, 8).

З метою встановлення ідентичності особи, на майно якого накладено арешт, приватним нотаріусом 21.12.2020 № 398/02-14, 09.02.2021 № 27/02-14, 18.03.2021 № 87/02- 14 на адресу Другого Приморського відділу ДВС було направлено запити з проханням надати інформацію про персональні дані особи-боржника (дати, місяць, рік народження, або реєстраційний номер облікової картки платника податків). У відповіді від 05.01.2021 року № 192 Другий Приморський відділ ДВС повідомив, що на примусовому виконанні у Другому Приморському відділі ДВС перебували виконавчі провадження:

1. № 10340066, по виконанню судового наказу № 2-Н-204 від 06.02.2006, виданого Приморським районним судом м. Одеси про стягнення грошової суми з ОСОБА_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (рік народження або реєстрацій номер облікової картки платника податків не зазначено) на користь ТОВ «ТСВ «Експорт-Імпорт» у розмірі 1032, 50 грн.;

2. № 8626227, по виконанню судового наказу № 2-Н-203 від 06.02.2006, виданого Приморським районним судом м. Одеси про стягнення грошової суми з ОСОБА_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (рік народження або реєстрацій номер облікової картки платника податків не зазначено) на користь ТОВ «ТСВ «Експорт-Імпорт» у розмірі 1043 грн.

Однак, в подальшому дані виконавчі провадження були завершені та згодом знищені за закінченням терміну зберігання, тому надати більш детальну інформацію не являється можливим (копія відповіді додається).

30.03.2021 року було отримано другу відповідь за № 13818 від Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції, де було зазначено, що стосовно надання інформації по ОСОБА_3 , відносно якого в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 12.10.2010 р. було накладено арешт, реєстраційний номер обтяження: 10348757, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження В-8/1315 від 11.10.2010 року, в результаті пошуку у Єдиному реєстрі виконавчих проваджень відсутня будь-яка інформація, тому надати відповідь по обтяженню: 10348757 не являється можливим (копія відповіді додається).

Вбачається, що боржник ОСОБА_3 за виконавчими провадженнями № 10340066 та № 8626227 на момент накладання арешту мешкав за адресою АДРЕСА_1 .

Стягувачем за двома виконавчими провадженнями було ТОВ «ТСВ «Експорт-Імпорт» і стягнення коштів проводилась як заборгованість за комунальні платежі.

Як з`ясувалось, боржник - ОСОБА_3 , який мешкав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 був 24.03.1983 року народження, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , що підтверджується його паспортом громадянина України та дублікатом картки фізичної особи-платника податків (копії додаються).

Однак, 06.11.2014 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Відповідно до ВП-спецрозділ (інформація щодо виконавчих проваджень завершених до 2016 року) наявні довідка про виконання судового наказу № 2-Н-203 про стягнення з ОСОБА_3 на користь TOB «ТСВ «Експорт- Імпорт» боргу в розмірі 1043, 00 грн. та довідка про виконання судового наказу № 2-Н-204 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ТСВ «Експорт-Імпорт» боргу в розмірі 1032,50 грн.

Стягувач ТОВ «ТСВ «Експорт-Імпорт» повторно заяву з 2010 року про стягнення боргу з ОСОБА_3 не подавав (копія ВП-спецрозділу додається). Тобто, боржник - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та спадкодавець - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 - зовсім різні особи.

Оскільки в постанові про накладання арешту не зазначено жодних відомостей про боржника (відсутній ідентифікаційний код, число місяць та рік народження), державний виконавець не ідентифікував особу боржника та помилково наклав арешт на майно усіх однофамільців без ідентифікації конкретної особи, зокрема і на належне спадкодавцю майно.

Доказами, що спадкодавець, ОСОБА_3 , не є боржником у виконавчих провадженнях є:

1. інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного -реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 294013253 від 10.01.2022 року, в пошуку «за ідентифікаційним номером» - 2238309315 спадкодавця - ОСОБА_3 «за частковим співпадінням» встановлено, що на майно та на самого спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , відсутні будь-які обтяження;

2. інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 294015081 від 10.01.2022 року, в пошуку «за місцезнаходженням майна» спадкодавця - ОСОБА_3 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що відсутні будь-які обтяження.

Отже враховуючи, що: виконавче провадження закінчено та знищено; кредитор ані до виконавчого служби, ані до нотаріуса заяву не подавав; наявні документи, які підтверджуються про виконання судових наказів; наявні докази, що боржник та спадкодавець - різні особи; наявні докази, що на самого спадкодавця та на майно спадкодавця відсутні будь-які обтяження; позивач не може прийняти спадщину у зв`язку з помилково накладеним арештом на спадкодавця - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , неможливість виконавчою службою зняти арешт через знищення виконавчого провадження, то арешт підлягає скасуванню в судовому порядку, тому позивачка звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Суд застосовуючи норми матеріального права виходив з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з приписами ч.ч.1,2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зі змістом ст. 1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Нормами статті 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арещту з майна» № 5 від 03.06.2016 позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконане провадження» у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Враховуючи зазначене, а також те, що на сьогоднішній день матеріали виконавчого провадження знищені, відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий лише за рішенням суду.

На підставі ч.2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Згідно ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно із положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем відзив на позов не подавався, спростування доводів позивача він надавав.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового бору у розмірі 992,40 грн.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст.12,13,76-82,133,141,259,263,264,265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.15,16,18, 625, 1050 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Експорт-імпорт»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Другий Приморський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про звільнення успадковуваного майна з під арешту - задовольнити.

Зняти арешт з усього майна, зареєстрований 12.10.2010 року 09:10:26 за реєстраційним номером обтяження: № 10348757, реєстратором: Одеська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, підстава обтяження: постанова про відкриття виконавчого провадження, В-8/1315, 11.10.2010, Другий Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_2 В-8/1315, об`єкт обтяження: «невизначене майно, все нерухоме майно», боржник: ОСОБА_3 , Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Експорт-імпорт»</a> на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 992,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене учасниками справив апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 Реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експорт-Імпорт»</a>,Код ЄДРПОУ: 23863318,Юридична адреса: 65058, м. Одеса, пр-тШевченко, буд. 12;

третя особи, яка не заявляє самостійних вимог: Другий Приморський відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)Код за ЕДРПОУ: 41404999, Адреса: 65023, Одеська обл., м. Одеса, вул.Пастера, 58

СуддяР. М. Тимчук