Рішення

від 24.02.2022 по справі 519/769/15-ц

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 519/769/15-ц

провадження №2/504/42/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2022смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Вінської Н.В.,

секретаря Коцар А.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шевчука В.М.,

представника третьої особи Обслуговуючого кооперативу «Южненський міський ринок» Плющакова С.М.

представників третьої особи Виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава» Кудрявцевої О.В., Семенова

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом членів територіальної громади міста Южне Одеської області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Южненської міської ради Одеської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів Кабінету Міністрів України, Одеської обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод», Обслуговуючого кооперативу «Южненський міський ринок», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава», Одеської обласної ради про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею, -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2015 року члени територіальної громади міста Южне Одеської області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Южного міського суду Одеської області із позовною заявою до Южненської міської ради Одеської області, за участі третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог щодо предмету позову, на стороні позивачів Обслуговуючого кооперативу «Южненський міський ринок», та на стороні відповідача Виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава», про визнання протиправними та недійсними рішень, розпоряджень, актів, проектів, Державного акта на право постійного користування землею, та їх скасування.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачі посилались на те, що їм стало відомо, що Южненською міською радою Одеської області було видано Виробничо-комерційній приватній фірмі «Вячеслава» державний акт на право постійного користування землею серії І-ОД № 001381 від 06 березня 1997 року. Із документів, які перебувають в розпорядженні позивачів вбачається, що державний акт на право постійного користування землею серії І-ОД № 001381 від 06 березня 1997 року було видано на підставі наступних документів, а саме: клопотання АТП «Южне» та МП «Вячеслава» на надання дозволу на розробку проекту відводу міського ринку з передачею земельної ділянки в постійне користування на площі 12165 кв.м., згідно генерального плану розвитку міста (підписано Директор АТП «Южне» ОСОБА_4 , директор ПП «Вячеслава» Жосан Т. (без зазначення адреси земельної ділянки); листа на бланку Южненської міської ради за підписом міського голови Журавля О.М. про направлення матеріалів по підготовці проекту відводу земельної ділянки під ринок в м. Южне підприємствам АТП «Южне» та ПП «Вячеслава» (без зазначення адреси земельної ділянки); листа на бланку Южненської міської ради за підписом міського голови Журавля О.М. про погодження відведення земельної ділянки під ринок в м. Южне підприємствам АТП «Южне» та ПП «Вячеслава» (без зазначення адреси земельної ділянки); висновків архітектора, санепідемслужби, пожежників, земресурсів, акта вибору земельної ділянки, де у всіх документах вказано підприємство ПП «Вячеслава» без зазначення адреси земельної ділянки; договору на будівництво та введення в експлуатацію продовольчого ринку в м. Южне (ІІ черга міського ринку), укладеного між виконавчим комітетом Южненської міської ради в особі міського голови ОСОБА_5 та багато профільної комерційної фірми «Вячеслава» в особі ОСОБА_6 ; акта державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкту до експлуатації від 01 липня 1997 року; розпорядження голови виконавчого комітету Южненської міської ради Журавля О.М. від 02 липня 1997 року № 02-02-344р про затвердження Акту Державної технічної комісії; рішення Южненської міської Ради народних депутатів від 20 грудня 1996 року № 169-XV-XXII «Про видачу державного акту на право постійного користування землею ПФ «Вячеслава» під розміщення промислового та продовольчого базару в м. Южне», згідно якого Южненська міська рада вирішила надати Державний акт на право постійного користування землею приватній фірмі «Вячеслава» під промисловий базар 1385 кв.м., під продовольчий базар 4620 кв.м. за рахунок земель міста, які знаходяться в міжмікрорайонній зоні згідно викопіювань (без зазначення адреси земельної ділянки), яке видане на підставі юридичної справи по оформленню відведення земельної ділянки під промисловий і продовольчий базар в м. Южне, розробленої малим проектно-конструкторським підприємством «Точність», з посиланням на Інструкцію «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)» затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 28 від 15 квітня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 1993 року за № 31.

На підставі викладеного позивачі стверджують про те, що Акт державної комісії по прийняттю до експлуатації колгоспного ринку на 120 торгівельних місць першого пускового комплексу ІІ черги по АДРЕСА_1 , затверджений з порушенням вимог ст. ст. 35, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року та п. 3.10.ДБН А.3.1-3-94, станом на 1997 рік та станом на момент звернення до суду із цією позовною заявою відсутні будь-які документи, які свідчать про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке було збудоване ВКПФ «Вячеслава», державний акт на право постійного користування землею серії І-ОД від 06 березня 1997 року виданий з порушенням вимог Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)» затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 28 від 15 квітня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 1993 року за № 31, без розробки проекту та технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки у постійне користування, та з порушенням вимог ст. ст. 22, 23 ЗК України від 18.12.1990 року № 561-ХІІ, ст. ст. 116, 122, 125, 126 ЗК України від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ. Позивачі стверджували про порушення своїх прав та просили суд захистити їх майнові та конституційні права шляхом визнання протиправними, недійсними та скасування рішення Южненської міської Ради народних депутатів від 20 грудня 1996 року № 169-XV-XXII «Про видачу державного акта на право постійного користування землею ПФ «Вячеслава» під розміщення промислового та продовольчого базару в м. Южне», згідно якого Южненська міська рада вирішила видати Державний акт на право постійного користування землею приватній фірмі «Вячеслава» під промисловий та продовольчий базар розміщений на площі 6005 кв.м., в тому числі під промисловий базар 1385 кв.м., під продовольчий базар 4620 кв.м., за рахунок земель міста, які знаходяться в міжмікрорайонній зоні згідно викопіювань (без надання адреси земельної ділянки), яке видане на підставі юридичної справи по оформленню відведення земельної ділянки під промисловий і продовольчий базар в м. Южне, розробленої малим проектно-конструкторським підприємством «Точність» з посиланням на Інструкцію «Про порядок складання, видачі, реєстрації та зберігання державних актів на право власності на землю і право тимчасового користування землею (в тому числі і на умовах оренди)», затвердженої наказом Держкомзема від 15.04.1993 року № 28, зареєстрованого Мін`юстом України; Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії № І-ОД № 001381 від 06 березня 1997 року виданий на підставі рішення Южненської міської ради Одеської області від 20 грудня 1996 року; всіх документів, на підставі яких було прийняте рішення Южненської міської Ради народних депутатів від 20 грудня 1996 року № 169-XV-XXII «Про видачу державного акта на право постійного користування землею ПФ «Вячеслава» під розміщення промислового та продовольчого базару в м. Южне» та видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ОД № 003181 від 06 березня 1997 року, виданий на підставі рішення Южненської міської ради Одеської області від 20 грудня 1996 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів під № 9; договору на будівництво та введення в експлуатацію продовольчого ринка в м. Южне (ІІ черга міського ринку), укладеного між виконавчим комітетом Южненської міської ради в особі міського голови ОСОБА_5 та багато профільної комерційної фірми «Вячеслава» в особі ОСОБА_6 ; Акта державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкту до експлуатації від 01 липня 1997 року; розпорядження голови виконавчого комітету Южненської міської ради Журавля О.М. від 02 липня 1997 року № 02-02-344р. про затвердження Акту Державної технічної комісії; та шляхом зобов`язання Виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава» повернути Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ОД № 001381 від 06 березня 1997 року та звільнити земельну ділянку площею 0,60 га територіальній громаді м. Южне в особі Южненської міської ради Одеської області (Т. 1 а.с. 3 14).

17 серпня 2015 року цивільна справа № 519/769/15-ц була спрямована до Комінтернівського районного суду Одеської області у зв`язку із неможливістю сформувати склад суду у Южному міському суді Одеської області для розгляду цієї справи після задоволення заяв про самовідвід (Т. 1 а.с. 128).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 08 серпня 2017 року цивільна справа № 519/769/15-ц була розподілена судді Вінській Н.В., після самовідводів суддів Комінтернівського районного суду Одеської області Доброва П.В., Рідник І.Ю. (т. 7 а.с. 12).

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області Вінської Н.В. від 09 серпня 2017 року, цивільна справа № 519/769/15-ц була прийнята до свого провадження та призначена до судового розгляду (т. 7 а.с. 13).

03 жовтня 2017 року від позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надійшла заява про залишення без розгляду частини позовних вимог (т. 7 а.с. 103 104).

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву від 15 травня 2018 року членів територіальної громади міста Южне Одеської області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Южненської міської ради Одеської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів Кабінету Міністрів України, Одеської обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод», Обслуговуючого кооперативу «Южненський міський ринок», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава», Одеської обласної ради про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею,

В обґрунтування заявлених позовних вимог в уточненій редакції вважають, що рішення Южненської міської ради народних депутатів є незаконними, у зв`язку з відсутностю у суб`єкта владних повноважень права розпорядження спірною земельною ділянкою. Вважають, що зазначене призвело до ухвалення Южненською міською радою Одеської області незаконного рішення «Про видачу державного акту на право постійного користування землею ПФ «В`ячеслава» під розміщення промислового та продовольчого базару в м. Южне» від 26 грудня 1996 року № 169-XV-XXII внаслідок порушення порядку надання земель у користування, передбаченого ст. 19 ЗК України та внаслідок відсутності у суб`єкта владних повноважень права розпоряджатися спірною земельною ділянкою, оскільки спірна земельна ділянка повністю входить в межі та накладається на земельну ділянку, право на яку посвідчено Державним актом на право постійного користування землею серії Б № 032762, виданого на підставі розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1977 року № 409-р, та право на яку передано в безстрокове та безоплатне користування Одеському припортовому заводу, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування ВКПФ «Вячеслава» Южненською міською Радою народних депутатів не надавався, рішення Южненської міської Ради народних депутатів про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 6005 кв.м. під розміщення ринку не ухвалювалося і земельні ділянка не передавалася (надавалася) у користування ВКПФ «Вячеслава» законним розпорядником земель, що підтверджується наданим позивачами документами та іншими доказами, наявними в матеріалах цивільної справи. В остаточній редакції просили суд визнати незаконним та скасувати рішення Южненської міської Ради народних депутатів «Про видачу державного акту на право постійного користування землею ПФ «В`ячеслава» під розміщення промислового та продовольчого базару в м. Южне» від 26 грудня 1996 року № 169-XV-XXII, на підставі якого Южненська міська Рада народних депутатів вирішила видати державний акт на право постійного користування землею приватній фірмі «В`ячеслава» під продовольчий та промисловий базар, розміщений на площі 6005 кв.м., в тому числі під промисловий базар 1385 кв.м., під продовольчий 4620 кв.м. за рахунок земель міста, які знаходяться в між мікрорайонній зоні; визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії І-ОД № 001381 від 06 березня 1997 року виданий Южненською міською Радою народних депутатів на підставі рішення Южненської міської Ради народних депутатів від 26 грудня 1996 року № 169-XV-XXII Виробничо-комерційній приватній фірмі «Вячеслава» на земельну ділянку загальною площею 0,60 га для розміщення міського ринку, зареєстрований в Книзі записів актів на право постійного користування землею під № 9; визнати незаконним та скасувати рішення Южненської міської ради «Про надання згоди ВКПФ «Вячеслава» на виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, яка була надана в постійне користування» від 31 серпня 2017 року № 717-VII, на підставі якого Южненська міська рада вирішила надати згоду Виробничій комерційній приватній фірмі «Вячеслава» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), приблизною площею 0,6000 га, яка знаходиться в постійному користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД № 001381; стягнути з відповідача документально підтверджені та сплачені позивачами судові витрати у цій цивільній справі № 519/769/15-ц.

25 листопада 2019 року до суду від позивачів надійшла заява про уточнення позовних вимог в порядку п. 3 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, в якій позивачі просили уточнити позовну вимогу № 2, викладену в позовній заяві, яка надійшла до суду 15 травня 2018 року та прийнята до розгляду ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року, в частині формулювання цільового призначення земельної ділянки, замінивши слова «для розміщення будівель ринкової інфраструктури» словами «для розміщення міського ринку», і в цілому прийняти до розгляду позивну вимогу № 2 в наступній редакції: «… Визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії І-ОД № 001381 від 06 березня 1997 року виданий Южненською міською Радою народних депутатів на підставі рішення Южненської міської Ради народних депутатів від 26 грудня 1996 року № 169-XV-XXII Виробничо-комерційній приватній фірмі «Вячеслава» на земельну ділянку загальною площею 0,60 га для розміщення міського ринку, зареєстрований в Книзі записів актів на право постійного користування землею під № 9 …»; в іншій частині просили заявлені позовні вимоги прийняти до розгляду без змін в редакції, викладеній в позовній заяві, яка надійшла до суду 15 травня 2018 року та була прийнята до розгляду ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року, постановленою в межах розгляду цієї цивільної справи № 519/769/15-ц (т. 10 а.с. 165 168).

ОСОБА_1 та його представник адвокат Шевчук В.М. уточнений позов підтримали та просили його задовольнити, у матеріалах справи міститься відповідь на відзив третьої особи - ВКПФ «Вячеслава» та численні пояснення.

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились надавши заяву про підтримання позову та розгляд справи за їх відсутність.

Міський голова Южненської міської ради Одеської області Новацький В.М., надав відзив на позов, у якому зазначив, що Южненською міською Радою народних депутатів Одеської області не приймалось рішення про надання земельної ділянки у постійне користування ВКПФ «Вячеслава» та міська рада не приймала рішення про надання дозволу ВКПФ «Вячеслава» на складання проекту відведення земельної ділянки та не затверджувала проект відведення земельної ділянки під розміщення міського ринку загальною площею 0,60 га. (т.11 а.с.102-105). В подальшому представник відповідача ОСОБА_7 подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник ВКПФ «Вячеслава» Кудрявцева О.В. у судовому засіданні проти позову заперечувала, додатково надала відзив на уточнений позов у якому зокрема зазначила, що позивачами не доведено, яким саме чином оскаржувані рішення та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, порушує законні права та інтереси позивачів на спірну земельну ділянку. Зазначала, що Державний акт не створює для позивачів перешкоди у реалізації їх прав на землю, як членів територіальної громади міста Южне, оскільки спірна земельна ділянка у комунальну власність не передавалась, а й досі знаходиться у державній власності, а не у комунальній. Вказує, що правонаступником Одеського припортового заводу з 2004 року є АТ «Одеський припортовий завод» (Далі АТ «ОПЗ»). В архівних документах відсутні відомості про спірну земельну ділянку на балансі ОПЗ на момент його переутворення в акціонерне товариство у 2004 році, що на її думку свідчить про те, що обидві спірні земельні ділянки не перебували на балансі або користуванні АТ «ОПЗ». Додатково зазначила, що позивачі мають на меті не відновлення своїх прав та інтересів, а недобросовісні наміри в якості помсти ВКПФ «Вячеслава» за судові рішення, які були ухвалені за позовами ВКПФ «Вячеслава» проти позивачів. В матеріалах справи містяться також додаткові заперечення та пояснення.

Представник Кабінету Міністрів України Пуйда Є.Ю. надав письмові пояснення, у яких зазначив, що наявний у матеріалах справи державний акт серії Б № 032762 свідчить про право на безстрокове користування землею Одеським припортовим заводом, у зв`язку із тим, що державний акт серії Б № 032762 є безстроковим та його не скасовано у визначений законодавством спосіб, вважав рішення Южненської міської ради Одеської області «Про надання дозволу Виробничо-комерційній приватній фірмі «Вячеслава» на розробку проекту землеустрою щодо відновлення (встановлення) межі раніше переданої у постійне користування земельної ділянки приблизною площею 0,60 га» від 31 серпня 2017 року № 717-VII - передчасним та безпідставним, та просив суд прийняти законне та обґрунтоване рішення (т. 9 а.с. 15 28).

Представник Обслуговуючого кооперативу «Южненський міський ринок» - Плющаков С.М. у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представники третіх осіб: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Одеської обласної ради, ПАТ «Одеського припортового заводу», Одеської обласної адміністрації у судове засідання не з`явились про причину неявки не повідомили.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та учасників справи, дослідивши надані докази, розглядаючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до висновку «Про дозвіл розробки проекту відведення земельної ділянки» від 26.09.1996 року, Южненська міська рада народних депутатів, погодила відведення земельної ділянки на загальній площі 12165 м2 в тому числі АТП «Южне» - 6160 м2 під продовольчий ринок, ПП «Вячеслава» всього 6005 м2 з них: під промисловий ринок 1385 м2, продовольчий 4620 м2 в мікрорайонній зоні відповідно до генерального плану розвитку міста (т.1 а.с. 41).

Рішенням Южненською міською радою народних депутатів №169-XV-ХХІІ від 26.12.1996 року «Про видачу державного акту на право постійного користування землею ПП «В`ячеслава» під розміщення промислового та продовольчого базару в м. Южне», вирішено видати державний акт на право постійного користування землею ПП «В`ячеслава» під продовольчий та промисловий базар розміщений на площі 6005 м2 у тому числі під промисловий ринок 1385 м2, продовольчий 4620 м2 за рахунок земель міста, які знаходяться в мікрорайонній зоні (т.1 а.с.81)

Відповідно до копії Державного акту серії І-ОД №001381 від 06.03.1997 року виданого Южненською міською радою народних депутатів Комінтернівського району Одеської області, надано Виробничій комерційній приватній фірмі «Вячеслава» у постійне користування 0,60 га землі для розміщення міського ринку, відповідно до рішення Южненської міської Ради народних депутатів від 26.12.1996 року №169-XV-XXII (т.1 а.с. 23-27).

Витягом із протоколу №19 від 29.08.2017 року засідання постійної депутатської комісії Южненської міської ради з питань адміністративно територіального устрою, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, цивільної оборони, шляхом голосування більшістю голосів погодили проект рішення №38 «Про надання згоди ВКПФ «Вячеслава» на виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, яка була надана в постійне користування» (т.8 а.с.65).

Рішенням Южненської міської ради від 31.08.2017 року №717-VII «Про надання згоди ВКПФ «Вячеслава» на виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, яка була надана в постійне користування», ВКПФ «Вячеслава» надано згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), приблизною площею 0,600 га, яка знаходиться в постійному користуванні на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ОД №001381, в порядку встановленому чинним законодавством (т.7 а.с.118).

З листа ПАТ «Одеський припортовий завод» від 05.12.2017 року, вбачається, що ПАТ «Одеський припортовий завод» повідомив, що земельна ділянка площею 0,60 га для розміщення міського ринку по АДРЕСА_1 , не використовується ПАТ «Одеський припортовий завод» в господарській діяльності та завод до неї ніякого відношення не має (т.8 а.с. 241).

Згідно ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч.2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд зазначає, що позивачі не обґрунтували належним чином, яким саме чином рішення Южненської міської ради, яке не стосується позивачів, як членів територіальної громади порушують їх права на землю.

Суд критично ставиться до тверджень позивачів в частині того, що Державний акт серії І-ОД №001381 від 06.03.1997 року, створює перешкоди у реалізації прав позивачів на землю, як членів територіальної громади міста Южне, оскільки будь яких істотних та переконливих доказів, які б свідчили про зазначене суду надано не було.

Ухвалюючи рішення суд констатує, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

З установлених судом фактичних обставин справи видно, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи (здебільшого між позивачами і третьою особою - ВКПФ «Вячеслава») не так щодо правомірності оскаржуваного рішення, як щодо права користування земельною ділянкою.

Про зазначене також свідчать численні копії рішень Господарського суду Одеської області, Вищого господарського суду України та Верховного суду України /т. 11 а.с. 214-232/

Суд зазначає, що у даній справі підлягає встановленню факт порушення прав чи охоронюваних інтересів позивачів з боку відповідача, внаслідок прийняття оскаржуваних рішень, оскільки судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у спірних правовідносинах.

Аналогічна позиція міститься у рішенні Верховного Суду від 21 травня 2019 року № 304/2019, який зазначив, що гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Суд відхиляє твердження позивачів в частині того, що спірна земельна ділянка не могла бути надана у користування Южненською міською радою ВКПФ «Вячеслава» на праві постійного користування, оскільки перебувала у постійному користуванні АТ «Одеський Припортовий завод» з 1977 року, при цьому суд зазначає, що в рамках зазначеної справи чи у будь яких інших справ з боку АТ «Одеський Припортовий завод» до ВКПФ «Вячеслава» з приводу спірної земельної ділянки вимог не заявлялось. А повноваження щодо вимог у цій частині у позивачів відсутні.

Суд критично оцінює твердження позивачів в частині того, що Державний акт серії І-ОД №001381 від 06.03.1997 року є підробленим, у зв`язку з тим, що другий примірник Державного акту не передавався на зберігання до Южненської міської ради Одеської області або до Лиманського відділу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, оскільки будь яких рішень або вироків суду з цього приводу, які б свідчили про підробленість Державного акту серії І-ОД №001381 від 06.03.1997 року, у матеріалах справи не містяться.

Суд зазначає, що стверджувати про підробленість Державного акту з тих підстав, що інші примірники не зберіглись у органах державної влади, через можливу недбалість органів державної влади неспроможно та нелогічно.

Окрім того факт належності ВКПФ «Вячеслава» державного акту на право постійного користування землею І-ОД №001381 від 06.03.1997 року, виданого на підставі рішення Южненської міської Ради народних депутатів від 26.12.1996 року №169-XV-XXII, також встановлено Постановою Вищого Господарського суду України у справі №916/1273/14 від 18.11.2015 року (т.11 а.с.217-221)

Суд критично ставиться до тверджень представника відповідача зазначених у відзиві в частині того, що міська рада не приймала рішення про надання дозволу ВКПФ «Вячеслава» на складання проекту відведення земельної ділянки та не затверджувала проект відведення земельної ділянки під розміщення міського ринку, так як у рішенні №169-XV-ХХІІ від 26.12.1996 року, Южненська міська рада зазначила, що під час вирішення питання про видачу державного акту на право постійного користування землею ВКПФ «Вячеслава» під продовольчий та промисловий базар, Южненська міська рада розглянула «Юридичне діло» по оформленню відведення земельної ділянки під продовольчий і промисловий базар в м. Южне, розроблене малим проектно конструкторським підприємством «Точність» (т.11 а.с.144, 150-169), зазначене на думку суду свідчить про погодження та затвердження такого проекту та прийняття рішення про можливість надання землі у постійне користування.

Крім того, суд зазначає, що в подальшому Южненською міською радою було видано Державний акт серії І-ОД №001381 від 06.03.1997 року, яким Виробничій комерційній приватній фірмі «Вячеслава» надано у постійне користування 0,60 га землі для розміщення міського ринку, зазначений державний акт відповідає вимогам Постанови Верховної Ради України від 13.03.1991 року №2201-Х11 «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею».

Згідно позиції Європейського суду з прав людини принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain)).

З урахуванням положень п. 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Заява N 63566/00) від 18 липня 2006 року суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше суд не виконає свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97р).

Суд приймає до уваги висновок судової земельно технічної експертизи № СЕ-2501-1-790.16 від 19.05.2017 року (т.6 а.с.4-23), в частині того, що визначити дійсне місце розташування спірної земельної ділянки неможливо, у зв`язку із відсутністю координат поворотних точок її меж згідно «Проекту відведення земельної(их) ділянки (ок) АТП «Южне» та ПП «В`ячеслава» в м. Южне, Одеської області у постійне користування за рахунок земель міста під продовольчий та промисловий ринки», виготовленого МПКП «Точність» у 1996 році, на підставі якого було видано спірний державний акт, одночасно із цим суд зазначає, що органом державної влади після перевірки всіх необхідних документів, у тому числі «Юридичне діло по оформленню відведення земельної ділянки під продовольчий і промисловий базар в м. Южне», розроблене малим проектно конструкторським підприємством «Точність», було вирішено видати ВКПФ «Вячеслава» державний акт на право постійного користування землею під продовольчий та промисловий базар.

Відповіднодо статті19Земельного кодексуУкраїни (тут ідалі вредакції 02.06.1993року)надання земельних ділянок здійснюється за проектамивідведення цихділянок. Розробкупроектів відведенняземельних ділянок, перенесенняїх межу натуру(на місцевість) і виготовлення документів, щопосвідчують правокористування землею,здійснюють державніта іншіземлевпорядні організації. Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації.

Згідно із статтею 23 Земельного кодексу України, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Ухвалюючи рішення суд зазначає, що ВКПФ «Вячеслава» постійно та відкрито користується спірною земельною ділянкою на протязі майже 25 років та встановити дійсні обставини отримання ВКПФ «Вячеслава» державного акту так само, як і правомочність Южненської міської ради розпоряджатись спірною земельною ділянкою - неможливо, у зв`язку із значним спливом часу.

У рішенні ЄСПЛ від 29.01.2013 у справі «Zolotas v. Greece» зазначено, що інститут строків давності є спільною рисою правових систем держав-учасниць і має на меті гарантувати правову певність, встановлюючи межу для дій або ж перешкоджаючи несправедливості, яка могла б бути скоєна, якби суди мали ухвалювати рішення щодо подій, які відбулися у далекому минулому.

Відповідно до п. 45 Справа «Бочаров проти України» (заява №21037/05 наголошено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series A № 25, cc. 64-65, n. 161). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини» (Salman v. Turkey) [ВП], заява № 21986/93, п. 100, ECHR 2000-VII).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Перший протокол Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ратифікований Законом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і з огляду на приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України, Закону України «Про міжнародні договори України» застосовується національними судами України як частина національного законодавства.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Зазначена правова позиція закріплена у ч. 1 ст. 41 Конституції України, де зазначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Предметом безпосереднього регулювання статті Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном.

При цьому розуміння змісту норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Першого протоколу до цієї Конвенції, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини, яка згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.

У практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», «Вєренцов проти України», «Щокін проти України», «Сєрков проти України», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Булвес» АД проти Болгарії», «Трегубенко проти України») … б підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «Індивідуальний і надмірний тягар».

Також, рішенням «Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії» встановлено, що, оскільки особу позбавили права на її майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції», тому визнання недійсним договору, згідно з яким покупець отримав відповідне майно, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Таким чином із урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.12,13,81,76-77, 80-81, 141, 263-265,ЦПКУкраїни та керуючись ст.41 Конституції України ст.ст. 9, 23 Земельного кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову членів територіальної громади міста Южне Одеської області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Южненської міської ради Одеської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів Кабінету Міністрів України, Одеської обласної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод», Обслуговуючого кооперативу «Южненський міський ринок», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Виробничо-комерційної приватної фірми «Вячеслава», Одеської обласної ради про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.В. Вінська