Ухвала

від 14.09.2022 по справі 308/12655/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/12655/21

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2022 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/462/22, за апеляційними скаргами прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 та захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.08.2022.

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання cлідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м.Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за погодженням з прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту без застосування засобу електронного контролю, заборонивши покидати місце проживання АДРЕСА_1 на строк 60 діб, а саме до 27.10.2022, щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.3 ст.365 КК України у кримінальному провадженні №42019070000000306 від 11.09.2019.

На підозрюваного ОСОБА_6 покладені обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не залишати місце постійного фактичного проживання: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_6 з 12.09.2017 по 26.07.2021, обіймаючи посаду лісничого Чорноголівського лісництва лісового господарства ДП «Великоберезнянське ЛГ», відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та згідно ст.1 Положення про державну лісову охорону затвердженого постановою Кабінету міністрів України №976 від 16.09.2009, являвся працівником правоохоронного органу, до прямих обов`язків якого, серед іншого, входило: організовувати у відповідності з доведеними обсягами проведення рубок головного користування і проміжного користування, лісогосподарських робіт,

-2-

профілактичних протипожежних мироприємств, забезпечувати виконання координацію робіт по охороні лісу від самовільних рубок, пожеж та інших лісопорушень, по лісонасіневій справі, переробці деревини, по побічному користуванню, відводу лісосічного фонду та відпуску деревини; забезпечувати і вимагати у підлеглих дотримання правил відпуску лісу на корені, інших встановлених правил та інструкцій; проводити освідчення місць рубок і заготівлі деревини. Здійснювати нагляд за станом лісів і забезпечувати раціональне використання лісових ресурсів та інших лісопорушень, передбачених законодавством, Положенням Управління та розподілом обов`язків.

Досудовим розслідуванням встановлено, що працівниками ДП «Великоберезнянське ЛГ», з метою проведення рубок головного користування у Чорноголівському лісництві складено наступні документи, які є обов`язковими для видачі лісорубного квитка відповідно до пункту 4 Порядку, а саме: переліко-ціновальна відомість на ділянку площею 5.0 га. в кварталі 24 виділі 2 у твердолистяному господарстві Чорноголівського лісництва; відомість переліку дерев в рубку на ділянку площею 5.0 га. в кварталі 24 виділі 2 у твердолистяному господарстві, спосіб рубки суцільний, система рубок - термінова Чорноголівського лісництва від 21.03.2019; облікова карточка обстеження природнього відновлення на ділянку площею 5.0 га. в кварталі 24 виділі 2 Чорноголівського лісництва від 21.03.2019; план-схема лісосіки на ділянку площею 5.0 га. в кварталі 24 виділі 2 Чорноголівського лісництва від 21.03.2019; карта технологічного процесу розробки лісосіки площею 5.0 га. в кварталі 24 виділі 2 Чорноголівського лісництва від - 2019 року; абрис бусольної зйомки; акт прийняття-передачі рубок головного користування на 2019 рік; відомість чергової лісосіки на 2019 рік.

В подальшому, 01.04.2019 працівником ДП «Великоберезнянське ЛГ», подано заяву від 29.03.2019 з відповідними документами, які були виготовлені працівниками Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське ЛГ», щодо видачі спеціального дозволу лісорубного квитка на проведення термінової рубки головного користування на території Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське ЛГ», а саме у кварталі 24 виділ 2 площею 5,0 га.

Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» №2059-VIII від 23.05.2017, що набрав чинності 18.06.2017 та введений в дію з 18.12.2017 (далі Закон), встановлюються правові та організаційні засади процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Таким чином, проведення усіх суцільних та поступових рубок головного користування та суцільних санітарних рубок на площі понад 1 гектар, усіх суцільних санітарних рубок на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, які включені до першої категорії видів планової діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля, підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

У даному випадку рішенням про провадження планової діяльності є матеріали базового лісовпорядкування 2011 року, проте вимоги його не дотримані в частині вибору системи рубок головного користування, що встановлено під час досудового розслідування.

Тому, для здійснення поступової (як зазначено у лісорубному квитку серія ЗА ЛРК №005228 від 02.04.2019) рубки головного користування на площі 5,0 га., потрібно було, на виконання вимог п.21 ч.2 ст.3 та ч.4 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», отримати висновок з ОВД.

-3-

Встановлено, що ДП «Великоберезнянське ЛГ» висновок з оцінки впливу на довкілля на зазначені матеріали лісовпорядкування уповноваженим органом не видавався. Крім того, у складеній відомості чергової лісосіки рубок головного користування на 2019 рік по ДП «Великоберезнянське ЛГ», вищевказана лісосіка в рубку заплановано не була.

Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 визначено Порядок спеціального використання лісових ресурсів.

Слід відмітити, що у лісорубному квитку серія ЗА ЛРК №005228 від 02.04.2019 вказаний спосіб рубки - поступово-термінова.

Виходячи з тексту п.7 Порядку, наведеного вище, термін «термінова рубка» не може бути застосований як спосіб або вид рубки в межах певної системи рубок, а лише дозволяє визначити першочерговість її проведення в порівнянні з іншими ділянками у межах встановлених у матеріалах лісовпорядкування критеріїв.

Також, у п.15 Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №929 від 22.10.2008, не передбачено застосування у системі поступових рубок такого способу рубки, як «поступово-термінова». Такий спосіб рубок не передбачений і в Методичних вказівках з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, затверджених наказом Держлісагенства України №9 від 21.01.2013.

Тобто, у разі проведення запроектованоїматеріалами лісовпорядкування вибіркової рубки, лісова ділянка повинна бути постійно вкрита лісовою рослинністю, що не відбулося.

Надалі, 01.04.2019 вищевказана заява з додатками передана для розгляду першому заступнику начальника Закарпатського ОУЛМГ ОСОБА_9 , безпосередньо до повноважень якого входить затвердження та видача лісорубних квитків на рубки головного користування.

Продовжуючи вчиняти вказане кримінальне правопорушення, 01.04.2019, в невстановлений час, перебуваючи на території Чорноголівського лісництва, з метою проведення незаконних рубок дерев та прикриття своєї злочинної діяльності, продовжуючи вчиняти вказане кримінальне правопорушення, головним лісничим Чорноголівського лісництва лісового господарства ДП «Великоберезнянське ЛГ» ОСОБА_6 , за участю головного лісничого та першого заступника начальника головного лісничого Закарпатського ОУЛМГ ОСОБА_9 , проведено обстеження ділянки в кварталі 24 виділ 2 Чорноголівського лісництва, в ході якого нібито встановлено, що наявні на ньому насадження пошкоджені кореневою гниллю, морозобоєм, є сухостійні дерева та є частково розладненими, за результатом якого комісія дійшла до висновку, що дерева на вказаній ділянці потребують термінової рубки та призначення до першочергової рубки до заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування та вирішила провести поступову, термінову рубку, в підтвердження цього вказані особи проставили свої підписи, а ОСОБА_9 затвердив вказаний акт.

Також встановлено, що ДП «Великоберезнянське ЛГ» вказаний акт обстеження від 01.04.2019 не долучався до заяви від 29.03.2019 з відповідними документами щодо видачі спеціального дозволу лісорубного квитка на проведення термінової рубки головного користування на території Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське ЛГ», а саме у кварталі 24 виділ 2 площею 5,0 га.

В подальшому, ОСОБА_9 достовірно знаючи про те, що надані йому на розгляд матеріали відводу лісосіки у рубку головного користування у кварталі 24 виділ 2, площею 5,0 га. Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське лісове господарство» не

-4-

відповідають запроектованимматеріалам лісовпорядкування,а висновокз оцінкивпливу надовкілля,який єобов`язковим дляпроведення суцільнихта поступовихрубок головногокористування тасуцільних санітарнихрубок наплощі понад1гектар невидавався тане розроблявсяна матеріалибезперервного лісовпорядкуванняземель лісовогофонду поЧорноголівському лісництвуДП «ВеликоберезнянськеЛГ» за2019рік,перевищуючи своїслужбові повноваженнята ігноруючивимоги п.п.4,5ч.8ст.69Лісового кодексуУкраїни,в порушеннявимог п.21ч.2ст.3та ч.4ст.3Закону України«Про оцінкувпливу надовкілля» вчастині відсутностідозволу напровадження господарської діяльності (висновку ОВД), п.5 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 та п.14 Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №929 від 22.10.2008, в частині вибору системи рубок, 02.04.2019 перебуваючи на робочому місці за адресою: вул.Собранецька,156, м.Ужгород, Закарпатська область, перевищуючи свої службові повноваження з метою проведення незаконних рубок, підписав та видав лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №005228 на проведення поступово-термінової рубки головного користування в кварталі 24 виділ 2 - площею 5,0 га на території Чорноголівського лісництва, який не відповідає запроектованим матеріалам лісовпорядкування.

Після отримання 02.04.2022 лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №005228, ОСОБА_6 03.04.2019 у невстановлений час, перебуваючи у невстановленому місці, продовжуючи вчиняти дії спрямовані на проведення незаконних рубок у кварталі 24 виділ 2, площею 5,0 га. Чорноголівського лісництва, на підставі укладеного договору №21/171 від 03.04.2019 про виконання робіт та надання послуг, пов`язаних з лісництвом з ТДВ «Перечинський ЛХК», достовірно знаючи, що лісорубний квиток серія ЗА ЛРК №005228 від 02.04.2019 виданий ОСОБА_9 на підставі матеріалів відводу у кварталі 24 виділ 2, площею 5,0 га Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське лісове господарство» не відповідає запроектованим матеріалам лісовпорядкування, а висновок з оцінки впливу на довкілля, який є обов`язковим для проведення суцільних та поступових рубок головного користування та суцільних санітарних рубок на площі понад 1 гектар не видавався та не розроблявся на матеріали безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду по Чорноголівському лісництву ДП «Великоберезнянське ЛГ» за 2019 рік, перевищуючи свої службові повноваження та ігноруючи вимоги п.п.4,5 ч.8 ст.69 Лісового кодексу України, в порушення вимог п.21 ч.2 ст.3 та ч.4 ст. Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» в частині відсутності дозволу на провадження господарської діяльності (висновку ОВД), п.5 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 та п.14 Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №929 від 22.10.2008 в частині вибору системи рубок, з метою проведення незаконних рубок, здав вказану лісосіку для розробки представнику ТДВ «Перечинський ЛХК».

У подальшому, ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений час, достовірно знаючи, що фактично проведена «поступово-термінова» рубка головного користування у кварталі 24 виділ 2, площею 5,0 га. Чорноголівського лісництва є «суцільною» та незаконною, не відповідає запроектованим матеріалам лісовпорядкування та не відповідає вимогам п.21 ч.2 ст.3 та ч.4 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» в частині відсутності дозволу на провадження господарської діяльності (висновку ОВД) та суперечить п.5 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 та п.14 Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених

-5-

постановою КабінетуМіністрів України№929від 22.10.2008в частинівибору системирубок,продовжуючи вчинятивказане кримінальне правопорушення, з метою прикриття своєї злочинної діяльності, перевищуючи свої службові повноваження, 30.04.2019 та 31.05.2019 прийняв від представника ТДВ «Перечинський ЛХК» здійснені послуги та лісопродукцію проведенні у зазначеній лісосіці, без порушень та зауважень.

Надалі, вказаний факт здійснення незаконних рубок, а саме проведення суцільної рубки на площі 5.0 га. у кварталі 24 виділ 2 Чорноголівського лісництва виявлено Державною екологічною інспекцією у Закарпатської області, під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання ДП «Великоберезнянське ЛГ» вимог законодавства у сфері навколишнього природного середовищ, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та відображено в акті №134/06 від 16.08.2019.

В ході досудового розслідування, за участі службових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, представників Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарств, проведено огляд лісосіки кварталу 24 виділ 2, площею, 5,0 га. Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське ЛГ, під час якого виявлено пні незаконно зрубаних дерев породи бук та явір без ознак відведення в рубку у кількості 367 штук.

Розмір шкоди, заподіяної лісовому господарству внаслідок проведення незаконної рубки 367 дерев різних порід та діаметрів у кварталі 24 виділ 2, площею, 5,0 га. Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське лісове господарство» становить 5440121,92 грн.

Внаслідок перевищення ОСОБА_9 своїх службових повноважень, охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля та користування природними ресурсами, заподіяно шкоду в розмірі 5440121,92 грн.

Враховуючи вище вказане, діями ОСОБА_9 та ОСОБА_6 заподіяно шкоду на загальну суму 5440121,92 грн., що з урахуванням примітки до ст.364 КК України, положень статті 169.1 Податкового кодексу України і Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік», якими визначено застосування розміру податкової соціальної пільги для кваліфікації діянь як злочинів, є тяжкими наслідками, оскільки у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.3 ст.365 КК України.

25.08.2022 ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.3 ст.365 КК України.

Слідчий в клопотанні зазначає про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину. На даний час є необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

-6-

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_6 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення, може вступати у позапроцесуальні відносини зі свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань. Аналогічним чином ОСОБА_6 може впливати на ще невстановлених та недопитаних по обставинах кримінального провадження свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів які були та будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та проведення судових експертиз.

Відмовляючи узадоволенні клопотання прозастосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою, в ухвалі слідчий суддя констатувала про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 увчиненні кримінальногоправопорушення завикладених вклопотанні обставин.Зокрема,кримінальне правопорушенняпередбачене ч.1ст.28,ч.3ст.365КК Українивідповідно дост.12КК Українивідноситься докатегорії тяжкихзлочинів,за вчиненняякого передбаченопокарання увиді позбавленняволі настрок до10років зпозбавленням праваобіймати певніпосади чизайматися певноюдіяльністю настрок дотрьох років. Слідчий суддя врахувала,що слідчим та прокурором не доведено наявності ризиків переховування підозрюваного від органів досудового слідства та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Вважаючи наявними дані ризики, слідчий та прокурор виходили виключно із тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється. Надаючи оцінку можливості підозрюваному переховуватися від органів слідства, суду, слідчий суддя врахувала тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.3 ст.365 КК України, що впоєднанні з наявними в матеріалах справи даними про його особу, який має постійне місце проживання, одружений, позитивно характеризується, має міцні соціальні зв`язки, які спростовують ризик переховування від органів слідства або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. На підставі викладеного, слідчий суддя прийшла до висновку про те, що клопотання про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, належним чином не вмотивоване, а викладені в ньому доводи з достатністю не вказують на наявність обставин та ризиків, підтверджених фактичними даними, які б давали підстави вважати, що застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде виправданим.

В апеляційній скарзі прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 вказує на те, що ухвала слідчого судді від 29.08.2022 є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню. Посилаючись на викладені в клопотанні слідчого доводи стверджує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не буди сприяти забезпеченню завдань кримінального провадження та дотриманню підозрюваним процесуальних обов`язків, а наведені в клопотанні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України є обґрунтованими, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вважає, що застосування саме найсуворішого запобіжного заходу сприятиме виконанню завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого ОСОБА_6

-7-

та іншими причетними особами вказаного кримінального провадження, прийняттю законного остаточного рішення у розумні строки. З урахуванням наведених підстав, прокурор просить ухвалу слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано інший запобіжний захід домашній арешт - скасувати, постановити нову ухвалу, якою щодо підозрюваного ОСОБА_6 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, визначивши заставу, із врахуванням абз.2 п.5 ст.182 КПК України - 1000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 29.08.2022 та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувавши до останнього більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту в нічний час. Вважає ухвалу необґрунтованою та незаконною, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. ОСОБА_6 не вчиняв будь-яких дій, направлених на переховування від слідства та суду, не чинив спроб переховуватися, а також залишати територію Закарпатської області чи України. Просить суд звернути увагу на те, що ОСОБА_6 у відповідності до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», є особою яка підлягає мобілізації та відповідно не може добровільно виїхати за межі кордону України. ОСОБА_6 не має наміру впливати на свідків, а також інших осіб, яким можуть бути відомі відомості про обставини кримінального провадження та які на сьогоднішній день ще не допитані. Підтвердженням вищевикладеного є його законослухняний спосіб життя, міцні соціальні зв`язки, наявність сім`ї, його поведінка в побуті та соціумі, що підтверджується характеристикою наданою за місцем проживання виконкомом Тур`я-Реметівської сільської ради №30/02-07 від 20.08.2022. На утриманні ОСОБА_6 перебуває його дружина ОСОБА_10 , яка наразі хворіє на тяжке онкологічне захворювання - рак щитовидної залози 4 стадії та потребує постійного догляду, та матеріальної і моральної підтримки.

Заслухавши доповідьсудді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги прокурора та, відповідно, підтримали апеляційну скаргу захисника, перевіривши матеріалисудового провадження, доводи апеляційних скарг, колегія суддіввважає,що апеляційні скарги прокурора та захисника не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогамст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Цим вимогам кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді від 29.08.2022 відповідає.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м.Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові,здійснюється досудове розслідування у

-8-

кримінальному провадженні, внесеному 11.09.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019070000000306 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.3 ст.365 КК України.

25.08.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.3 ст.365 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 29.08.2022 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово без застосування електронних засобів контролю, строком до 27.10.2022.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані вст.178 КПК України.

У порядкуст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із

-9-

ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_6 , вислухана думка прокурора, ініціатора клопотання та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддяправильно встановила, що достатніх обставин для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу тримання під вартою немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та свідчили про недостатність застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.

Обставини справи та дані про особу ОСОБА_6 свідчать, що зазначені в.п.п.1,4 ч.1 ст.177 КПК України ризики нічим не підтверджені, а одна лише тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється останній не може вважатись виключною підставою для попереднього ув`язнення підозрюваного.

Разом з тим, з урахуванням існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а також даних про особу підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшла вірного висновку про можливість застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, а саме, домашнього арешту цілодобово. Такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя поклала на ОСОБА_6 й певні обов`язки, які повинні забезпечити виконання ним процесуальних дій, зокрема:прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не залишати місце постійного фактичного проживання: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Висновок слідчого судді про те, щодокази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні не дають підстав застосувати до ОСОБА_6 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст.ст.176-178,183,193,194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків з числа передбаченихст.177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

-10-

Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_6 саме цього виключного запобіжного заходу колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбаченихст.177 КПК Українилише у такий спосіб.

Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

При цьому апеляційний суд враховує, відсутність в матеріалах судового провадження даних про недотримання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього оскаржуваною ухвалою обов`язків. Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення. Зазначеніпосилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, узв`язку з чим до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії суддів є співмірним з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення та його наслідкам, і підстав вважати його м`яким, не має.

В контексті ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Як зазначено у рішенні №7064/05 від 01.06.2006«Мамедова проти Росії» -«потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких він просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.

Даючи оцінку доводам захисника ОСОБА_7 про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.176 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.

Згідно ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З ухвали вбачається, що слідчий суддя врахувала,що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.3 ст.365 КК України, який є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та характеризуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , дійшла до висновку, що

-11-

запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Колегія суддів вважає, що застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя в повній мірі дотрималася вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого, оскільки врахувала, як наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є тяжким та і ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Правильність такого висновку у колегії суддів сумнівів не викликає.

Наведені в апеляційній скарзі захисником ОСОБА_7 твердження щодо відсутності у ОСОБА_6 судимості, наявність постійного місця проживання, дружини, позитивної характеристики та постійного місця проживання, були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею і такі обставини, як вбачається зі змісту ухвали, цілком обґрунтовано враховані слідчим суддею. Крім того, апеляційний суд вважає, що саме такий режим запобіжного заходу, який встановлений оспорюванню ухвалою слідчого судді, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Колегія суддів також вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів у випадку застосування до ОСОБА_6 не можуть запобігти ризикам вчинити підозрюваним спроби у будь-який спосіб перешкоджати кримінальному провадженню.

Інші наведені захисником ОСОБА_7 доводи в апеляційній скарзі не спростовують визнаний доведеним вказаний вище ризик.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст.26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення чи стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді; положення ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підставдля скасування ухвали слідчого судді,немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора та захисника - без задоволення.

Керуючись ст.ст.404,405,407,422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 та прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.08.2022, щодо ОСОБА_8 , - без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: