Ухвала

від 28.10.2022 по справі 308/12655/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12655/21

1-кс/308/4334/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.28, ч. 3 ст.365Кримінального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

З клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019070000000306, відомості про яке внесені до ЄРДР від 11.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено наступне.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 42-к від 18.02.2016 ОСОБА_4 призначено на посаду першого заступника начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарств.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 399-к від 01.09.2016 ОСОБА_4 переведено з посади першого заступника начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарств на посаду першого заступника начальника головного лісничого цього ж обласного управління.

Також встановлено, що наказом директора ДП «Великоберезнянське ЛГ» № 60-к від 12.09.2017 ОСОБА_7 призначено на посаду лісничого Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське ЛГ».

Статтею 89 Лісового кодексу України (надалі Кодекс) визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління.

Відповідно до статті 90 Кодексу, основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Відповідно до ст. 1 Положення про державну лісову охорону, затвердженого Постановою КМУ від 16 вересня 2009 року № 976 державна лісова охорона (далі - держлісоохорона) діє у складі Держлісагенства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагенства.

Держлісоохорона має статус правоохоронного органу.

Згідно «Положення про державну лісову охорону», (надалі Положення) затвердженого постановою КМУ № 976 від 16.09.2009, заступник начальника - головний лісничий обласного управління лісового та мисливського господарства, лісничий, відносяться до посадових осіб державної лісової охорони, яка відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», має статус правоохоронного органу.

Відповідно до пункту 4 Положення основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства.

Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді заступника начальника - головний лісничий обласного управління лісового та мисливського господарства був службовою особою, яка уповноважена на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Згідно укладеного договору між директором ДП «Великоберезнянське ЛГ» та ОСОБА_7 від 12.09.2019, про матеріальну відповідальність працівника за передані йому підзвітні цінності передбачено, останній прийняв на себе повну матеріальну відповідальність як за всі передані йому в установленому порядку роботодавцем під звіт товарно-матеріальні цінності та грошові засоби згідно з інвентаризаційними описами на день підписання цього договору, так і за всі ті, що будуть надходити йому під звіт протягом усього терміну дії договору.

Таким чином, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді лісничого Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське ЛГ», будучи матеріально-відповідальною особою, був службовою особою, яка уповноважена на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Досудовим розслідуванням встановлено, що положенням ст. 43 Кодексу визначено, що розрахункова лісосіка - щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, яка затверджується для кожного власника, постійного користувача лісів окремо за групами порід, виходячи з принципів безперервності та невиснажливості використання лісових ресурсів.

Розрахункова лісосіка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Згідно із статтею 45 Кодексу, лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Пунктом 6 частини 1 статті 46 Кодексу передбачено, що лісовпорядкування передбачає обчислення розрахункової лісосіки, обсягів використання інших видів лісових ресурсів.

Відповідно до статті 48 Кодексу, у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Затвердженні матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Як встановлено, наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 22.11.2012 № 603 затверджено розрахункову лісосіку для постійних лісокористувачів (власників лісів) Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Хмельницької та Чернівецької областей на 2013 2020 роки, в тому числі по ДП «Великоберезнянське ЛГ» Чорноголівське лісництво з метою визначення норм заготівлі деревини в порядку рубок головного користування, обчислених за результатами базового лісовпорядкування, які розроблено Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням.

Статтею 19 Лісового кодексу України визначені права та обов`язки постійних лісокористувачів. Зокрема, постійні лісокористувачі зобов`язані, в тому числі, дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів та вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування.

Однією з основних вимог щодо ведення лісового господарства, згідно із ст. 64 Лісового кодексу України, є забезпечення лісокористувачами безперервного невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів.

Також, у статті 48 Лісового кодексу України вказано, шо «затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів».

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 603 від 22.11.2012 затверджена розрахункова лісосіка в розрізі категорій захисності та господарських секцій для підприємства. Цей документ визначає загальний щорічний обсяг заготівлі деревини на ревізійний період.

Однак, ліміт використання деревини від головного користування згідно наказу Міністерства екології та природних ресурсів № 603 від 22.11.2012, розраховано лісовпорядною службою на підставі матеріалів базового лісовпорядкування, які є основою для розроблення Проекту організації та розвитку лісового господарства лісокористувача.

Складовою Проекту є відомості запроектованих заходів, в тому числі рубок головного користування.

У цих відомостях зазначені конкретні ділянки та площі, де планується провести рубки головного користування в розрізі лісництв, категорій захисності, господарських секцій та систем рубок.

Відповідно до матеріалів базового та безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду ДП «Великоберезнянське ЛГ» Закарпатської області за 2013 2020 роки, в фонд рубок головного користування було включено лісові насадження на землях лісового фонду, а саме по Чорноголівському лісництву квартал 24 виділ 2 площею 6,2 га., якими запроектовано проведення систем вибіркових рубок, у разі застосування яких, лісова ділянка повинна бути постійно вкрита лісовою рослинністю.

Відповідно до ст. 67 Лісового кодексу України, заготівля деревини є видом спеціального використання лісових ресурсів.

Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом лісорубним квитком або лісовим квитком, який видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.

Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.

На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Дозволом на проведення рубок є лісорубний квиток.

Згідно п. 132 додатку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», спеціальний дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток, ордер, лісовий квиток) віднесено до документів дозвільного характеру.

Пунктом 1 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761 (далі Порядок), передбачено що цей порядок визначає умови та механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.

Лісорубний або лісовий квиток є основним документом на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягаю збереженню, ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів (п.2 Порядку).

Відповідно до п. 3 Порядку зазначено, що лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагенства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Згідно пункту 4 Порядку передбачено, що для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає такі документи: заявку на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного користування, відомість чергової лісосіки, польову перелікову відомість, переліково-оцінювальну відомість, карту технологічного процесу розробки лісосіки та план лісосіки.

Розслідуванням встановлено, що працівниками ДП «Великоберезнянське ЛГ», з метою проведення рубок головного користування у Чорноголівському лісництві, складено документи, які є обов`язковими для видачі лісорубного квитка, відповідно до пункту 4 Порядку, а саме: переліко-цінувальна відомість на ділянку площею 5.0 га. у кварталі 24 виділі 2 у твердолистяному господарстві Чорноголівського лісництва; відомість переліку дерев в рубку на ділянку площею 5.0 га. в кварталі 24 виділі 2 у твердолистяному господарстві, спосіб рубки суцільний, система рубок - термінова Чорноголівського лісництва від 21.03.2019 року; облікова карточка обстеження природнього відновлення на ділянку площею 5.0 га. в кварталі 24 виділі 2 Чорноголівського лісництва від 21.03.2019 року; план-схема лісосіки на ділянку площею 5.0 га. в кварталі 24 виділі 2 Чорноголівського лісництва від 21.03.2019 року; карта технологічного процесу розробки лісосіки площею 5.0 га. в кварталі 24 виділі 2 Чорноголівського лісництва від -.04.2019 року; абрис бусольної зйомки; акт прийняття-передачі рубок головного користування на 2019 рік; відомість чергової лісосіки на 2019 рік.

В подальшому, 01.04.2019 працівником ДП «Великоберезнянське ЛГ», подано заяву від 29.03.2019 з відповідними документами, які були виготовлені працівниками Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське ЛГ», щодо видачі спеціального дозволу лісорубного квитка на проведення термінової рубки головного користування на території Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське ЛГ», а саме у кварталі 24 виділ 2 площею 5,0 га.

Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» 2059-VIII від 23.05.2017, що набрав чинності 18.06.2017 та введений в дію з 18.12.2017 (далі Закон), встановлюються правові та організаційні засади процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Підпунктом 21 пункту 2 статті 3 Закону передбачено, що перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар, суцільні санітарні рубки на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду.

Частиною 4 вказаної статті визначено, що забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Так, згідно статті 9 вказаного Закону, уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, уповноважений центральний орган, видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

Таким чином, проведення усіх суцільних та поступових рубок головного користування та суцільних санітарних рубок на площі понад 1 гектар, усіх суцільних санітарних рубок на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, які включені до першої категорії видів планової діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля, підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно п.2 ст.17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», дія цього Закону не поширюється лише на тих суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планової діяльності до набрання його чинності.

Рішенням про провадження планової діяльності є матеріали базового лісовпорядкування 2011 року, проте вимоги його не дотримані в частині вибору системи рубок головного користування, що встановлено під час досудового розслідування.

Тому, для здійснення поступової (як зазначено у лісорубному квитку серія ЗА ЛРК №005228 від 02.04.2019) рубки головного користування на площі 5,0 га., потрібно було, на виконання вимог п.21 ч.2 ст.3 та ч.4 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», отримати висновок з ОВД.

Встановлено, що ДП «Великоберезнянське ЛГ» висновок з оцінки впливу на довкілля на зазначені матеріали лісовпорядкування уповноваженим органом не видавався.

Крім того, у складеній відомості чергової лісосіки рубок головного користування на 2019 рік по ДП «Великоберезнянське ЛГ», вищевказана лісосіка в рубку заплановано не була.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 визначено Порядок спеціального використання лісових ресурсів.

Як вбачається з п. 5 Порядку, «залежно від категорії лісів, лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід, типу лісу, складу і вікової структури деревостанів, наявності та стану підросту господарсько цінних порід, ступеня стійкості ґрунтів проти ерозії, стрімкості схилів та інших особливостей застосовуються такі системи рубок: вибіркові - рубки, під час яких періодично вирубується частина дерев, що є перестійними і стиглими, а лісова ділянка залишається постійно вкритою лісовою рослинністю; поступові - рубки, під час яких передбачається видалення деревостану за кілька прийомів; суцільні - рубки, під час яких весь деревостан вирубується повністю, за винятком насінників, життєздатного підросту і молодняку, цінних і рідкісних видів дерев та чагарників, що підлягають збереженню відповідно до цього Порядку; комбіновані - несуцільні рубки, під час яких поєднуються елементи різних систем поступових і вибіркових рубок.

Відповідно до п. 5 Порядку, «до заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування в межах розрахункової лісосіки включають перестійні і стиглі деревостани, з яких до першочергової рубки призначають: пошкоджені та ті, що усихають; в яких дозволено проведення рубок головного користування і які за своїм станом визнані у встановленому порядку такими, що потребують термінової рубки, або ростуть на лісових ділянках, які підлягають розчищенню у зв`язку з будівництвом, зокрема, гідровузлів, трубопроводів, доріг, електромереж; які вийшли з підсочування.

Слід відмітити, що у лісорубному квитку серія ЗА ЛРК №005228 від 02.04.2019 вказаний спосіб рубки - поступово-термінова.

Виходячи з тексту п. 7 Порядку, наведеного вище, термін «термінова рубка» не може бути застосований як спосіб або вид рубки в межах певної системи рубок, а лише дозволяє визначити першочерговість її проведення в порівнянні з іншими ділянками у межах встановлених у матеріалах лісовпорядкування критеріїв.

Також, у п. 15 Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2008, № 929, не передбачено застосування у системі поступових рубок такого способу рубки, як «поступово-термінова». Такий спосіб рубок не передбачений і в Методичних вказівках з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, затверджених наказом Держлісагенства України від 21.01.2013 № 9.

Згідно з п. 12 Правил, залежно від низки критеріїв (схилу ділянки, характеристики ґрунтів, виходу на поверхню кам`янистих порід, тощо) застосовуються різні системи рубок: вибіркові, поступові, суцільні та комбіновані.

Відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування для проведення рубки головного користування на даній ділянці визначена вибіркова система рубок.

Відповідно до п. 14 Правил «вибіркові системи рубок - це заходи, що здійснюються для оздоровлення, формування і відновлення деревостанів, під час яких періодично вирубуються окремі дерева або групи дерев фаутні, перестійні, стиглого віку, з уповільненим ростом, а також дерева, що пригнічують підріст.

У разі застосування вибіркової системи рубок ліси максимально зберігають водоохоронні, захисні та інші корисні властивості. Лісова ділянка повинна бути постійно вкрита лісовою рослинністю.

Тобто, у разі проведення запроектованої матеріалами лісовпорядкування вибіркової рубки, лісова ділянка повинна бути постійно вкрита лісовою рослинністю, що не відбулося.

Надалі, 01.04.2019 вищевказана заява з додатками передана для розгляду першому заступнику начальника Закарпатського ОУЛМГ ОСОБА_4 , безпосередньо до повноважень якого входить затвердження та видача лісорубних квитків на рубки головного користування.

Пунктами 4 та 5 частини 8 статті 69 Лісового кодексу України передбачено, що одними із підстав для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу є недотримання встановленого порядку видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів та результати оцінки впливу на довкілля.

Частиною 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 встановлено, що лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарств Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагенства (далі - органи Держлісагенства) на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Відповідно до пункту 3 частини 3 Порядку передбачено, що видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) лісорубного та лісового (у разі, коли ліси перебувають в державній або комунальній власності) квитків здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» ( 2806-15 ).

Відповідно до статті 5 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» ( 2806-15 ), підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

В подальшому, 01.04.2019 року, лісничим Чорноголівського лісництва ДП«Великоберезнянське ЛГ» ОСОБА_7 , за участі головного лісничого та першого заступника начальника головного лісничого Закарпатського ОУЛМГ ОСОБА_4 , проведено обстеження ділянки в кварталі 24 виділ 2 Чорноголівського лісництва, в ході якого нібито встановлено, що наявні на ньому насадження дерев пошкоджені кореневою гниллю, морозобоєм, є сухостійні та частково розкладені, за результатом якого комісія дійшла висновку, що дерева на вказаній ділянці потребують термінової рубки та призначення до першочергової рубки до заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування та вирішила провести поступову, термінову рубку, в підтвердження цього вказані особи проставили свої підписи, а ОСОБА_4 затвердив вказаний акт.

Розслідування встановлено, що ДП «Великоберезнянське ЛГ» вказаний акт обстеження від 01.04.2019 не долучався до заяви від 29.03.2019 з відповідними документами щодо видачі спеціального дозволу лісорубного квитка на проведення термінової рубки головного користування на території Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське ЛГ», а саме у кварталі 24 виділ 2 площею 5,0 га.

В подальшому, ОСОБА_4 достовірно знаючи про те, що наданні йому на розгляд матеріали відводу лісосіки у рубку головного користування у кварталі 24 виділ 2, площею 5,0 га. Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське лісове господарство» не відповідають запроектованим матеріалам лісовпорядкування, а висновок з оцінки впливу на довкілля, який є обов`язковим для проведення суцільних та поступових рубок головного користування та суцільних санітарних рубок на площі понад 1 гектар не видавався та не розроблявся на матеріали безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду по Чорноголівському лісництву ДП«Великоберезнянське ЛГ» за 2019 рік, перевищуючи свої службові повноваження та ігноруючи вимоги п.п. 4 та 5 ч. 8 ст. 69 Лісового кодексу України, в порушення вимог п. 21 ч. 2 ст. 3 та ч.4 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» в частині відсутності дозволу на провадження господарської діяльності (висновку ОВД), п. 5 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 та п. 14 Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 № 929 в частині вибору системи рубок, 02.04.2019, з метою проведення незаконних рубок, підписав та видав лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №005228 на проведення поступово-термінової рубки головного користування в кварталі 24 виділ 2 -площею 5,0 га на території Чорноголівського лісництва, який не відповідає запроектованим матеріалам лісовпорядкування.

Після отримання, лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №005228, ОСОБА_7 02.04.2022, на підставі укладеного договору № 21/171 від 03.04.2019, про виконання робіт та надання послуг, пов`язаних з лісництвом з ТДВ «Перечинський ЛХК», достовірно знаючи, що лісорубний квиток серія ЗА ЛРК №005228 від 02.04.2019 виданий ОСОБА_4 на підставі матеріалів відводу у кварталі 24 виділ 2, площею 5,0 га Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське лісове господарство» не відповідає запроектованим матеріалам лісовпорядкування, а висновок з оцінки впливу на довкілля, який є обов`язковим для проведення суцільних та поступових рубок головного користування та суцільних санітарних рубок на площі понад 1 гектар не видавався та не розроблявся на матеріали безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду по Чорноголівському лісництву ДП «Великоберезнянське ЛГ» за 2019 рік, перевищуючи свої службові повноваження, всупереч вимогам п.п. 4 та 5 ч. 8 ст. 69 Лісового кодексу України, п. 21 ч. 2 ст. 3 та ч.4 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», в частині відсутності дозволу на провадження господарської діяльності (висновку ОВД), п. 5 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 та п. 14 Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 № 929, в частині вибору системи рубок, з метою проведення незаконних рубок, здав вказану лісосіку для розробки представнику ТДВ «Перечинський ЛХК».

В подальшому, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що фактично проведена «поступово-термінова» рубка головного користування у кварталі 24 виділ 2, площею 5,0 га. Чорноголівського лісництва є «суцільною» та незаконною, не відповідає запроектованим матеріалам лісовпорядкування та не відповідає вимогам п.21 ч.2 ст.3 та ч.4 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», в частині відсутності дозволу на провадження господарської діяльності (висновку ОВД) та суперечить п. 5 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 та п. 14 Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 № 929 в частині вибору системи рубок, 30.04.2019 та 31.05.2019 прийняв від представника ТДВ «Перечинський ЛХК» здійснені послуги та лісопродукцію проведенні у зазначеній лісосіці, без порушень та зауважень.

Надалі, факт проведення суцільної рубки на площі 5.0 га. у кварталі 24 виділ 2 Чорноголівського лісництва виявлено Державною екологічною інспекцією у Закарпатської області, під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання ДП «Великоберезнянське ЛГ» вимог законодавства у сфері навколишнього природного середовищ, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та відображено в акті № 134/06 від 16.08.2019.

В ході досудового розслідування, за участі службових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, представників Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарств, проведено огляд лісосіки кварталу 24 виділ 2, площею, 5,0 га. Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське ЛГ, під час якого виявлено пні незаконно зрубаних дерев породи бук та явір без ознак відведення в рубку у кількості 367 штук.

Встановлено, що розмір шкоди, заподіяної лісовому господарству внаслідок проведення незаконної рубки 367 дерев різних порід та діаметрів у кварталі 24 виділ 2, площею, 5,0 га. Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське лісове господарство» становить 5 440 121,92 гривень.

З огляду на вищевикладене, діями ОСОБА_4 та ОСОБА_7 заподіяно шкоду на загальну суму 5440 121,92 гривень, що з урахуванням примітки до ст. 364 КК України, положень статті 169.1 Податкового кодексу України і Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік», якими визначено застосування розміру податкової соціальної пільги для кваліфікації діянь як злочинів, є тяжкими наслідками, оскільки у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Клопотання мотивоване тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вказав, що знаходиться без запобіжного заходу вже тиждень, втікати не збирається, на всі виклики слідчих та прокурора з`являється.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, просив відмовити у його задоволенні та зазначив, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.08.2022 відмовлено в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 . Строк дії даної ухвали закінчився 21.10.2022.

Зазначив, що у наданих для розгляду матеріалах клопотання відсутні дані, які б вказували на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а отже відсутня обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення. Зміст підозри і зібрані у справі докази підтверджують, що гр. ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді першого заступника начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, діяв лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначений Конституцією України та законами України.

Виходячи із змісту процесуальних документів, долучених до матеріалів поданого клопотання, досудове розслідування здійснювалось за фактом зловживання службовим становищем та службовим підробленням, вчиненим службовими особами ДП «Великоберезнянське ЛГ» за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.366 КК України. Так, ОСОБА_4 не є службовою особою ДП «Великоберезнянське ЛГ», будь-яких процесуальних документів про зміну кримінально-правової кваліфікації до матеріалів клопотання долучено не було, а тому притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності шляхом оголошення повідомлення про підозру вчинено з грубим порушенням КПК України.

Органом досудового розслідування також не враховано покази свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Вказав, що подане клопотання не містить мотивованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України та доказів, які б підтверджували їх існування. Так, відсутній ризик переховування від органів досудового слідства та суду, оскільки такий не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Так само відсутній ризик незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, оскільки досудове розслідування даного кримінального провадження здійснюється майже три роки та органом досудового розслідування вже допитані свідки, у справі здійснювався тимчасовий доступ до речей і документів, що мають значення у справі, було отримано всі оригінали фінансово-бухгалтерських документів ДП «Великоберезнянське ЛГ» та проведено необхідні судові експертизи, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами.

Окрім того, 14.12.2021 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у кримінальному провадженні №420210700000000396 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді застави. За період дії даного запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_4 належно дотримувався процесуальної поведінки, що вказує на те, що навіть такий запобіжний захід достатній для досягнення мети, для якої подано клопотання.

Заслухавши пояснення прокурора з приводу внесеного клопотання, підозрюваного та його захисника, суд приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019070000000306, відомості про яке внесені до ЄРДР від 11.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.

25.08.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, а саме: умисного вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене групою осіб.

Постановою Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури від 19.10.2022 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019070000000306 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України до трьох місяців, тобто до 25.11.2022.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність гр. ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч.3ст.365КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантованіст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Також слідчим суддею враховано обставини вчинення інкримінованого діяння та його суспільну небезпечність.

В той же час, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Також при обранні виду запобіжного заходу враховуються й вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як встановлено слідчим суддею, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя бере до уваги дані щодо особи підозрюваного ОСОБА_4 в їх сукупності, проаналізувавши всі надані сторонами докази, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, загальних засад кримінального провадження, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків з урахуванням стадії досудового розслідування, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. А також покладення на ОСОБА_4 наступних обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час; не відлучатися з м. Ужгород без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 186, 193, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42019070000000306 від 11.09.2019 року слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України - запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час;

- не відлучатися з м. Ужгород без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного -до 25 листопада 2022 року.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання вищезазначених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити начальнику Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.

Ухвала можебутиоскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 1 листопада 2022 року о 10 год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1