Справа № 308/12655/21
Закарпатський апеляційний суд
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.10.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/456/22, за апеляційною скаргою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.08.2022.
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання cлідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м.Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту без застосування засобу електронного контролю, заборонивши залишати місце проживання в період з 22 по 07 годину на строк до 60 дів, а саме до 21.10.2022 щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.3 ст.365 КК України у кримінальному провадженні № 42019070000000306 від 11.09.2019.
На підозрюваного ОСОБА_5 покладені обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не залишати місце постійного фактичного проживання: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора з 22 по 07 год. кожної наступної доби; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 з 01.09.2016 по 06.12.2021, обіймаючи посаду першого заступника начальника головного лісничого Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарств, відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та згідно ст.1 Положення про державну лісову охорону затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №976 від 16.09.2009, являвся працівником правоохоронного органу, до прямих обов`язків якого, серед іншого, входило забезпечення державного управління і державного контролю за охороною, захистом, раціональним використанням та відтворенням лісів у відповідності з Лісовим кодексом України та іншими нормативними
-2-
документами, видача дозволів на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування, рубок пов`язаних з веденням лісового господарства, санітарних рубок та інших рубок, здійснення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок та інших лісопорушень, передбачених законодавством, Положенням Управління та розподілом обов`язків.
Досудовим розслідуванням встановлено, що працівниками ДП «Великоберезнянське ЛГ», з метою проведення рубок головного користування у Чорноголівському лісництві складено наступні документи, які є обов`язковими для видачі лісорубного квитка відповідно до пункту 4 Порядку, а саме: переліко-ціновальна відомість на ділянку площею 5.0 га. в кварталі 24 виділі 2 у твердолистяному господарстві Чорноголівського лісництва; відомість переліку дерев в рубку на ділянку площею 5.0 га. в кварталі 24 виділі 2 у твердолистяному господарстві, спосіб рубки суцільний, система рубок - термінова Чорноголівського лісництва від 21.03.2019; облікова карточка обстеження природнього відновлення на ділянку площею 5.0 га. в кварталі 24 виділі 2 Чорноголівського лісництва від 21.03.2019; план-схема лісосіки на ділянку площею 5.0 га. в кварталі 24 виділі 2 Чорноголівського лісництва від 21.03.2019; карта технологічного процесу розробки лісосіки площею 5.0 га. в кварталі 24 виділі 2 Чорноголівського лісництва від - 2019 року; абрис бусольної зйомки; акт прийняття-передачі рубок головного користування на 2019 рік; відомість чергової лісосіки на 2019 рік.
В подальшому, 01.04.2019 працівником ДП «Великоберезнянське ЛГ», подано заяву від 29.03.2019 з відповідними документами, які були виготовлені працівниками Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське ЛГ», щодо видачі спеціального дозволу лісорубного квитка на проведення термінової рубки головного користування на території Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське ЛГ», а саме у кварталі 24 виділ 2 площею 5,0 га.
Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» №2059-VIII від 23.05.2017, що набрав чинності 18.06.2017 та введений в дію з 18.12.2017 (далі Закон), встановлюються правові та організаційні засади процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Таким чином, проведення усіх суцільних та поступових рубок головного користування та суцільних санітарних рубок на площі понад 1 гектар, усіх суцільних санітарних рубок на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, які включені до першої категорії видів планової діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля, підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
У даному випадку рішенням про провадження планової діяльності є матеріали базового лісовпорядкування 2011 року, проте вимоги його не дотримані в частині вибору системи рубок головного користування, що встановлено під час досудового розслідування.
Тому, для здійснення поступової (як зазначено у лісорубному квитку серія ЗА ЛРК №005228 від 02.04.2019) рубки головного користування на площі 5,0 га., потрібно було, на виконання вимог п.21 ч.2 ст.3 та ч.4 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», отримати висновок з ОВД.
Встановлено, що ДП «Великоберезнянське ЛГ» висновок з оцінки впливу на довкілля на зазначені матеріали лісовпорядкування уповноваженим органом не видавався. Крім того, у складеній відомості чергової лісосіки рубок головного користування на 2019 рік по ДП «Великоберезнянське ЛГ», вищевказана лісосіка в рубку заплановано не була.
-3-
Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 визначено Порядок спеціального використання лісових ресурсів.
Слід відмітити, що у лісорубному квитку серія ЗА ЛРК №005228 від 02.04.2019 вказаний спосіб рубки - поступово-термінова.
Виходячи з тексту п.7 Порядку, наведеного вище, термін «термінова рубка» не може бути застосований як спосіб або вид рубки в межах певної системи рубок, а лише дозволяє визначити першочерговість її проведення в порівнянні з іншими ділянками у межах встановлених у матеріалах лісовпорядкування критеріїв.
Також, у п.15 Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №929 від 22.10.2008, не передбачено застосування у системі поступових рубок такого способу рубки, як «поступово-термінова». Такий спосіб рубок не передбачений і в Методичних вказівках з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, затверджених наказом Держлісагенства України №9 від 21.01.2013.
Тобто, у разі проведення запроектованоїматеріалами лісовпорядкування вибіркової рубки, лісова ділянка повинна бути постійно вкрита лісовою рослинністю, що не відбулося.
Надалі, 01.04.2019 вищевказана заява з додатками передана для розгляду першому заступнику начальника Закарпатського ОУЛМГ ОСОБА_5 , безпосередньо до повноважень якого входить затвердження та видача лісорубних квитків на рубки головного користування.
Продовжуючи вчиняти вказане кримінальне правопорушення, 01.04.2019 в невстановлений час, перебуваючи на території Чорноголівського лісництва, з метою проведення незаконних рубок дерев та прикриття своєї злочинної діяльності, головним лісничим Чорноголівського лісництва лісового господарства ДП «Великоберезнянське ЛГ» ОСОБА_10 , за участю головного лісничого та першого заступника начальника головного лісничого Закарпатського ОУЛМГ ОСОБА_5 , проведено обстеження ділянки в кварталі 24 виділ 2 Чорноголівського лісництва, в ході якого нібито встановлено, що наявні на ньому насадження пошкоджені кореневою гниллю, морозобоєм, є сухостійні дерева та є частково розладненими, за результатом якого комісія дійшла до висновку, що дерева на вказаній ділянці потребують термінової рубки та призначення до першочергової рубки до заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування та вирішила провести поступову, термінову рубку, в підтвердження цього вказані особи проставили свої підписи, а ОСОБА_5 затвердив вказаний акт.
Також встановлено, що ДП «Великоберезнянське ЛГ» вказаний акт обстеження від 01.04.2019 не долучався до заяви від 29.03.2019 з відповідними документами щодо видачі спеціального дозволу лісорубного квитка на проведення термінової рубки головного користування на території Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське ЛГ», а саме у кварталі 24 виділ 2 площею 5,0 га.
В подальшому, ОСОБА_5 достовірно знаючи про те, що надані йому на розгляд матеріали відводу лісосіки у рубку головного користування у кварталі 24 виділ 2, площею 5,0 га. Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське лісове господарство» не відповідають запроектованим матеріалам лісовпорядкування, а висновок з оцінки впливу на довкілля, який є обов`язковим для проведення суцільних та поступових рубок головного користування та суцільних санітарних рубок на площі понад 1 гектар не видавався та не розроблявся на матеріали безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду по Чорноголівському лісництву ДП «Великоберезнянське ЛГ» за 2019 рік, перевищуючи свої службові повноваження та ігноруючи вимоги п.п.4,5 ч.8 ст.69 Лісового кодексу України, в порушення вимог п.21 ч.2 ст.3 та ч.4 ст.3 Закону України «Про оцінку
-4-
впливу на довкілля» в частині відсутності дозволу на провадження господарської діяльності (висновку ОВД), п.5 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 та п.14 Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №929 від 22.10.2008, в частині вибору системи рубок, 02.04.2019 перебуваючи на робочому місці за адресою: вул.Собранецька,156, м.Ужгород, Закарпатська область, перевищуючи свої службові повноваження з метою проведення незаконних рубок, підписав та видав лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №005228 на проведення поступово-термінової рубки головного користування в кварталі 24 виділ 2 - площею 5,0 га на території Чорноголівського лісництва, який не відповідає запроектованим матеріалам лісовпорядкування.
Після отримання 02.04.2022 лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №005228, ОСОБА_10 03.04.2019 у невстановлений час, перебуваючи у невстановленому місці, продовжуючи вчиняти дії спрямовані на проведення незаконних рубок у кварталі 24 виділ 2, площею 5,0 га. Чорноголівського лісництва, на підставі укладеного договору №21/171 від 03.04.2019 про виконання робіт та надання послуг, пов`язаних з лісництвом з ТДВ «Перечинський ЛХК», достовірно знаючи, що лісорубний квиток серія ЗА ЛРК №005228 від 02.04.2019 виданий ОСОБА_5 на підставі матеріалів відводу у кварталі 24 виділ 2, площею 5,0 га Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське лісове господарство» не відповідає запроектованим матеріалам лісовпорядкування, а висновок з оцінки впливу на довкілля, який є обов`язковим для проведення суцільних та поступових рубок головного користування та суцільних санітарних рубок на площі понад 1 гектар не видавався та не розроблявся на матеріали безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду по Чорноголівському лісництву ДП «Великоберезнянське ЛГ» за 2019 рік, перевищуючи свої службові повноваження та ігноруючи вимоги п.п.4,5 ч.8 ст.69 Лісового кодексу України, в порушення вимог п.21 ч.2 ст.3 та ч.4 ст. Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» в частині відсутності дозволу на провадження господарської діяльності (висновку ОВД), п.5 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 та п.14 Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №929 від 22.10.2008 в частині вибору системи рубок, з метою проведення незаконних рубок, здав вказану лісосіку для розробки представнику ТДВ «Перечинський ЛХК».
У подальшому, ОСОБА_10 , перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений час, достовірно знаючи, що фактично проведена «поступово-термінова» рубка головного користування у кварталі 24 виділ 2, площею 5,0 га. Чорноголівського лісництва є «суцільною» та незаконною, не відповідає запроектованим матеріалам лісовпорядкування та не відповідає вимогам п.21 ч.2 ст.3 та ч.4 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» в частині відсутності дозволу на провадження господарської діяльності (висновку ОВД) та суперечить п.5 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 та п.14 Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №929 від 22.10.2008 в частині вибору системи рубок, продовжуючи вчиняти вказане кримінальне правопорушення, з метою прикриття своєї злочинної діяльності, перевищуючи свої службові повноваження, 30.04.2019 та 31.05.2019 прийняв від представника ТДВ «Перечинський ЛХК» здійснені послуги та лісопродукцію проведенні у зазначеній лісосіці, без порушень та зауважень.
Надалі, вказаний факт здійснення незаконних рубок, а саме проведення суцільної рубки на площі 5.0 га. у кварталі 24 виділ 2 Чорноголівського лісництва виявлено Державною екологічною інспекцією у Закарпатської області, під час проведення
-5-
планового заходу державного нагляду (контролю) дотримання ДП «Великоберезнянське ЛГ» вимог законодавства у сфері навколишнього природного середовищ, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та відображено в акті №134/06 від 16.08.2019.
В ході досудового розслідування, за участі службових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, представників Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарств, проведено огляд лісосіки кварталу 24 виділ 2, площею, 5,0 га. Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське ЛГ, під час якого виявлено пні незаконно зрубаних дерев породи бук та явір без ознак відведення в рубку у кількості 367 штук.
Розмір шкоди, заподіяної лісовому господарству внаслідок проведення незаконної рубки 367 дерев різних порід та діаметрів у кварталі 24 виділ 2, площею, 5,0 га. Чорноголівського лісництва ДП «Великоберезнянське лісове господарство» становить 5440121,92 грн.
Внаслідок перевищення ОСОБА_5 своїх службових повноважень, охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля та користування природними ресурсами, заподіяно шкоду в розмірі 5440121,92 грн.
Враховуючи вище вказане, діями ОСОБА_5 та ОСОБА_10 заподіяно шкоду на загальну суму 5440121,92 грн., що з урахуванням примітки до ст.364 КК України, положень статті 169.1 Податкового кодексу України і Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік», якими визначено застосування розміру податкової соціальної пільги для кваліфікації діянь як злочинів, є тяжкими наслідками, оскільки у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.3 ст.365 КК України.
Слідчий в клопотанні зазначає про те, що на даний час є необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
На думку слідчого, вищевказані обставини, а також той факт того, що Закарпатська область межує з чотирма країнами Європейського союзу, а саме: Румунією, Угорщиною, Словацькою Республікою та Республікою Польща, дають підстави вважати, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
-6-
Окрім того, слідчийзазначає, що в основу підозри, та однією із підстав притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності є надані показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , відповідно є підстави вважати, що він буде здійснювати тиск та вплив на вказаних осіб. Крім того, ОСОБА_5 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками, в тому числі із службовими особами Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства та ДП «Ужгородське ЛГ», та схиляти їх до зміни даних слідству показань. Аналогічним чином ОСОБА_5 зможе впливати на ще невстановлених та недопитаних по обставинах кримінального провадження свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів які були та будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
Відмовляючи узадоволенні клопотання прозастосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходуу видітримання підвартою, в ухвалі слідчий суддя констатувала про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 увчиненні кримінальногоправопорушення завикладених вклопотанні обставин.Зокрема,кримінальне правопорушенняпередбачене ч.1ст.28,ч.3ст.365КК Українивідповідно дост.12КК Українивідноситься докатегорії тяжкихзлочинів,за вчиненняякого передбаченозокрема,покарання увиді позбавленняволі настрок до10років зпозбавленням праваобіймати певніпосади чизайматися певноюдіяльністю настрок дотрьох років.Також обґрунтованістьпідозри ОСОБА_5 у вчиненнізлочину підтверджуєтьсязібраними укримінальному провадженніта доданимидо клопотаннядоказами,які наданій стадіїпроцесу єдостатніми длявисновку прообґрунтованість підозри,і напідставі якихслідчий винісповідомлення ОСОБА_5 пропідозру.Однак,дослідження доказівз метоювизнання їхтакими,які можутьбути покладенів основувинуватості особиу вчиненнітого чиіншого злочинувідноситься достадії судовогорозгляду посуті,та невирішується настадії досудовогорозслідування.Такожслідчий суддяврахувала,що слідчим та прокурором не надано доказів, що підозрюваний переховувався від органів досудового слідства. Вважаючи наявними дані ризики, слідчий та прокурор виходить виключно із тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється. Надаючи оцінку можливості підозрюваному переховуватися від органів слідства, суду - слідчий суддя врахувала тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.3 ст.365 КК України та, що впоєднанні з наявними у суді даними про його особу, стан здоров`я, має постійне місце проживання та реєстрації місця проживання, одружений, має доньку, працевлаштований, позитивну характеристику з місця роботи, який нагороджений нагрудним знаком «За розвиток Закарпаття» та нагрудним знаком «Відмінник лісового господарства», що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, які спростовують ризик переховуватися від органів слідства або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. На переконання слідчого судді, небезпека переховування ОСОБА_5 від слідства та суду є не переконливою. Окрім того, на виконання приписів ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчим суддею враховано і стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 , який має ряд захворювань і перебуває під наглядом лікарів, що підтверджується долученими: актом обстеження стану здоров`я, випискою із медичної карти стаціонарного хворого.
-7-
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_7 вказує на те, що ухвала слідчого судді від 26.08.2022 є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню. Посилаючись на викладені в клопотанні слідчого доводи стверджує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не буде сприяти забезпеченню завдань кримінального провадження та дотриманню підозрюваним процесуальних обов`язків, а наведені в клопотанні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України є обґрунтованими, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вважає, що застосування саме найсуворішого запобіжного заходу сприятиме виконанню завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого ОСОБА_5 та іншими причетними особами вказаного кримінального провадження, прийняттю законного остаточного рішення у розумні строки. З урахуванням наведених підстав прокурор просить ухвалу слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано інший запобіжний захід домашній арешт - скасувати, постановити нову ухвалу, якою щодо підозрюваного ОСОБА_5 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, визначивши заставу, із врахуванням абз.2 п.5 ст.182 КПК України 1000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, неявка якого з урахуванням положень ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що прокурор належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від нього не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин його неявки.
Заслухавши доповідьсудді, пояснення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 , які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріалисудового провадження, колегія суддіввважає,що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Цим вимогам кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.08.2022 відповідає.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м.Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42019070000000306 від 11.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.3 ст.365 КК України.
-8-
25.08.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.3 ст.365 КК України.
26.08.2022 ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби без застосування засобу електронного контролю.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст.178 КПК України.
У порядку ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
-9-
У відповідності до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні cлідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м.Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, підстави для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_5 , вислухана думка прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановила, що достатніх підстав для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та свідчили про недостатність застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.
Апеляційний суд зауважує, що одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , не може вважатись виключною підставою для попереднього його ув`язнення.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням обставин кримінального провадження та даних про особу ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшла вірного висновку про можливість застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту в певний період доби без застосування електронного засобу контролю. Такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.
Слідчий суддя поклала на ОСОБА_5 й певні обов`язки, які повинні забезпечити виконання ним процесуальних дій, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не залишати місце постійного фактичного проживання: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора з 22 по 07 год. кожної наступної доби; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Таким чином, висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні не дають підстав застосувати до ОСОБА_5 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст.ст.176-178,183,193,194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.
На думку апеляційного суду, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю в нічний час доби та покладенням додаткових обов`язків є доцільним, достатнім та таким, що відповідає меті його застосування. При цьому, не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
-10-
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст.177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_5 виключного запобіжного заходу, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст.177 КПК України лише у такий спосіб.
Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Разом з тим, домашній арешт по встановленій ч.1 ст.176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів передує триманню під вартою, а тому є достатньо суворим заходом. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов`язків, домашній арешт цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного втручання в його повсякденний спосіб життя.
При цьому апеляційний суд враховує, відсутність в матеріалах судового провадження даних про недотримання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього оскаржуваною ухвалою обов`язків. Слідчим тапрокурором ненадано доказів,що підозрюванийпереховувався відорганів досудовогослідства,що вінпродовжує вчинятизлочини,підтримує соціальнізв`язкинегативного характеру,порушив умовираніше застосованогодо ньогозапобіжного заходу,не пов`язаногоз позбавленнямчи обмеженнямволі,раніше ухилявсявід слідства,суду чивиконання судовихрішень.Вважаючи наявнимидані ризики,слідчий тапрокурор виходитьвиключно ізтяжкості покарання,що загрожує ОСОБА_5 у разівизнання йоговинним укримінальному правопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється.Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення. Зазначені посилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, у зв`язку з чим до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії суддів є співмірним з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення та його наслідкам, і підстав вважати його м`яким, не має.
В контексті ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Як зазначено у рішенні №7064/05 від 01.06.2006 «Мамедова проти Росії» - «потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів такі доводи прокурора відхиляє.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
-11-
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст.26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді; положення ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.404,405,407,422 КПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.08.2022, щодо ОСОБА_19 , - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
Суд | Закарпатський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2022 |
Оприлюднено | 17.01.2023 |
Номер документу | 106891562 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Закарпатський апеляційний суд
Феєр І. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні