Ухвала

від 12.09.2022 по справі 947/16992/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1154/22

Справа № 947/16992/22, 1-кс/947/7626/22

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, -

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Оскарженою ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 , та застосовано до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 08.10.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_9 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі однієї тисячі розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 481 000 (два мільйони чотириста вісімдесят одну тисячу) гривень.

Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_12 інкримінованого кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

На вказану ухвалу захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є необґрунтованою, зокрема, захисник стверджує, що:

- відсутня обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України;

-розмір визначеної застави є непомірним для підозрюваного та не відповідає критеріям необхідності та пропорційності.

Посилаючись на викладене, захисник просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою частково задовольнити клопотання слідчого та визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49620 гривень.

Позиції учасників судового розгляду.

Захисник у судовому засіданні частково підтримав апеляційну скаргу та зазначив, що стороною захисту не оспорюється обґрунтованість пред`явленої підозри та наразі підозрюваний активно сприяє розкриттю кримінального правопорушення, та на підставі зазначеного, просив скасувати оскаржену ухвалу та визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважала безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просила залишити її без змін. Крім того, підтвердила, що наразі підозрюваний активно сприяє розкриттю кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Мотиви апеляційного суду.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

У відповідності до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу.

Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст.183КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

На підставі аналізу мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався з огляду на наступні обставини.

При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Оскільки у судовому засіданні захисник вказав, що сторона захисту не оспорюєт обґрунтованість пред`явленої підозри ОСОБА_9 , апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу слідчого судді в цій частині та констатує, що підозра ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, за кваліфікуючим ознаками незаконний посів, незаконне вирощування конопель у кількості сімдесят дев`ять рослин є обґрунтованою.

Що стосується наявності ризиків у вказаному провадженні, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, викладених в мотивувальній частині ухвали, в даному кримінальному провадженні існують доведені органом досудового розслідування ризики, передбачені пунктами 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків, обумовлені наступним:

- ОСОБА_9 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та, розуміючи, що за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до 7-ми років, останній, перебуваючи на волі, буде мати можливість переховуватись від органів слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, крім того, підозрюваний розлучений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, є матеріально забезпеченим, так як є керівником та засновником ряду суб`єктів господарювання, що свідчить про наявність достатніх фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування за межами України;

- враховуючи, що обґрунтованість підозри ОСОБА_9 в значній мірі підтверджується показаннями свідків, анкетні данні яких відомі підозрюваному, тому з урахуванням процедури, яка передбачена КПК України щодо отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК), апеляційний суд дійшов висновку, що вказані обставини зумовлюють можливість поза процесуального впливу підозрюваним на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що органом досудового розслідування була доведена неможливість застосування на даному етапі досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_9 , більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання встановленим вище ризикам та забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.

Однак, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи захисника відносно того, що визначений слідчим суддею розмір застави є непомірним для підозрюваного та не відповідає критеріям необхідності та пропорційності.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що з урахуванням обставин кримінального правопорушення, вагомості наданих стороною обвинувачення доказів, майнового стану підозрюваного, який є одним із двох засновників ПП «РИБАЛКА С.А.», код ЄДРПОУ 34520097, з часткою в статутному капіталі 60% (1 200 000 грн.); засновником ПП «ЗАВОД ПРОХОЛОДЖУВАНИХ НАПОЇВ «ПАРТІЯ», код ЄДРПОУ 31077576, розмір статутного капіталу 500 000 грн., ТОВ «ЖК «ГАГАРИНСЬКИЙ», код ЄДРПОУ 41765344, з часткою в статутному капіталі 23,1671% (573 850 грн.), а також є засновником ТОВ`ОРІС-ІЗМАЇЛ», код ЄДРПОУ 38326759, застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Апеляційний суд зазначає, що розмір застави більший ніж визначено у пунктах 1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України може бути визначений слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, які передбачено у КПК України. При цьому суд, приймаючи рішення про розмір застави, на одному важелі терезів має покласти достатню міру гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а на інший неможливість завідомої непомірності застави для особи.

У випадку ігнорування факту завідомої непомірності застави для особи судом спотворюється сутність запобіжного заходу, яка призводить до безальтернативності тримання під вартою, через реальну неможливість внесення особою застави і може свідчити про елементи тиску на неї з боку сторони обвинувачення для досягнення результату протилежного від легального об`єктивного встановлення істини змагальними процесуальними засобами.

Так, у відповідності до положень ст. 182 КПК України розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Проте поряд з цим особа повинна мати реальну здатність внести заставу відповідного розміру.

В контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010 р., заява № 12050/04) зазначається, що заявник, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника та шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається, виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Також, у рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. Czech Republic від 25.04.2000 р. (заява № 31315/96, пункт 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ані в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.

У будь-якому випадку із структури статті 5 Конвенції в цілому, та її третього пункту, зокрема, слідує, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (зокрема, пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007 р., заява № 42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009 р., заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).

На підставі вищенаведеного, очевидно, що першочерговим є аналіз майнового стану підозрюваного не лише в аспекті його доходів, але й в аспекті витрат, які є необхідним для нормальної життєдіяльності. Застосування застави до підозрюваного не має бути надмірним тягарем і призвести до фактично скрутного матеріального становища останнього, оскільки це не є покаранням. Застава лише має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків на період досудового розслідування, тобто фактично перевірки слідчої версії. Варто звернути увагу на положеннях КПК України, відповідно до яких у клопотанні про застосування запобіжного заходу повинні міститись не тільки виклад обставин, на підставі яких обвинувачення дійшло до висновку про необхідність внесення застави, а і посилання на матеріали і докази, що підтверджують ці обставини. При цьому саме докази, а не лише припущення сторони обвинувачення, мають доводи співмірність для підозрюваного запропонованого розміру застави.

Враховуючи вищевикладені підходи ЄСПЛ до визначення розміру застави та перевіривши матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що доводи прокурора про визначення ОСОБА_9 застави у розмірі однієї тисячі розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 481 000 (два мільйони чотириста вісімдесят одну тисячу) гривень, є необґрунтованими і переслідують іншу мету, ніж забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Повертаючись до обставин справи та надаючи оцінку наданим стороною обвинувачення доказам, апеляційний суд констатує, що дійсно ОСОБА_9 є одним із двох засновників ПП «РИБАЛКА С.А.», код ЄДРПОУ 34520097, з часткою в статутному капіталі 60% (1 200 000 грн.); засновником ПП «ЗАВОД ПРОХОЛОДЖУВАНИХ НАПОЇВ «ПАРТІЯ», код ЄДРПОУ 31077576, розмір статутного капіталу 500 000 грн., ТОВ «ЖК «ГАГАРИНСЬКИЙ», код ЄДРПОУ 41765344, з часткою в статутному капіталі 23,1671% (573 850 грн.), а також є засновником ТОВ`ОРІС-ІЗМАЇЛ», код ЄДРПОУ 38326759.

Однак, володіння підозрюваним ОСОБА_9 певними корпоративними правами компанії та факт перебування у його власності ряду юридичних осіб, не може підтверджувати можливості внесення застави у розмірі однієї тисячі розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 481 000 (два мільйони чотириста вісімдесят одну тисячу) гривень, як просить сторона обвинувачення, оскільки відсутня інформація щодо фінансових ресурсів зазначених підприємств. Натомість, основним видом діяльності ПП « ОСОБА_13 », зокрема є морське рибальство, однак, з 24 лютого 2022 року морський промисел, практично не здійснювався у зв`язку з введеним та продовженим на території України воєнного стану, через морську блокаду Чорного та Азовського морів військовими кораблями Росії.

Також, стороною обвинувачення до клопотання не надано доказів щодо розміру отриманого прибутку підозрюваним ОСОБА_9 , а також наявність грошових коштів готівкою та на банківських рахунках, які можуть свідчити про реальну можливість останнього використати своє право на внесення застави у розмірі однієї тисячі розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного, апеляційний суд не погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що визначений розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного, та вважає, що апеляційна скарга захисника в цій частині підлягають частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали.

Зважаючи на обґрунтованість підозри, характер інкримінованого злочину, наявність ризиків та дані про особу підозрюваного, апеляційний суд, вважає, що визначений розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 198 480(сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят гривень) буде, з одного боку, утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не перетворить обраний йому запобіжний захід на безальтернативне ув`язнення.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали.

Керуючись статями 176, 177, 178,182, 183, 194, 196,197 370-372, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_11 , та застосовати до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 08.10.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування, з визначенням розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_9 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 гривень.

Строк дії ухвали становить до 08.10.2022 року.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок Одеського апеляційного суду, за наступними реквізитами:

Отримувач: Одеський апеляційний суд; Код отримувача за ЄДРПОУ: 42268321

Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача: 820172

Рахунок отримувача: UA308201720355299001001086720.

Призначення платежу: згідно ухвали суду від 12.09.2022 року, заставна сума за ОСОБА_9 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У разі внесення застави звільнити підозрюваного ОСОБА_9 з-під варти негайно та покласти на підозрюваного строком до 08.10.2022 року наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_9 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3