Рішення

від 02.10.2007 по справі 42/385

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

42/385

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  42/385

02.10.07

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Екосервіс” Дніпропетровської області

до 1. Міністерства оборони України,

    2. Військової частини А 3942 Міністерства оборони України Закарпатської області

про стягнення боргу, сум за час прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 68996,33 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Козак В.К., Харитонов С.Є.,

від відповідача 1. не з'явився,

                            2. Гардубей Д.В.

СУТЬ СПОРУ :

у травні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Екосервіс” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним і Військовою частиною А 3942 Міністерства оборони України (далі-відповідач 2.) укладені договори № 08/03 від 29 квітня 2003 р., № 5 від 18 грудня 2002 р., на виконання яких він провів роботи по дефектоскопії резервуарів для зберігання пально-мастильних матеріалів вартістю 15192 грн. та роботи з ремонту резервуарів для зберігання пально-мастильних матеріалів вартістю 26391,13 грн.

Всупереч умов договору відповідач 2. не оплатив надані послуги, заборгувавши йому 41583,13 грн.

Посилаючись на те, що невиконання відповідачем 2. зобов'язання по оплаті за спірними договорами зумовлене відсутністю у того коштів, позивач просив на підставі п. 1 ст. 5 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України” стягнути суму боргу, а також збитки внаслідок інфляції за час прострочення 26613,20 грн. з Міністерства оборони України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач 1. відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений в установленому порядку.

Відповідач 2. відзив на позовну заяву не подав, його представник у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на відсутність належного фінансування, необхідного для виконання спірних зобов'язань.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи суд вважає, що у позові до Міністерства оборони України слід відмовити, позов до Військової частини А 3942 Міністерства оборони України підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 29 квітня 2003 р. між позивачем і Військовою частиною А 3942 Міністерства оборони України укладені договори № 08/03, 18 грудня 2002 р. договір № 5.

За умовами договору № 08/03 від 29 квітня 2003 р. позивач зобов'язався виконати у військовій частині А-3942 роботи по дефектоскопії резервуарів для зберігання пально-мастильних матеріалів, а відповідач 2. – прийняти та оплатити вартість виконаних робіт за цінами згідно з кошторисом.

За договором № 5 від 18 грудня 2002 р. позивач зобов'язався виконати у військовій частині А-3942 роботи з ремонту резервуарів для зберігання пально-мастильних матеріалів, а відповідач 2. –прийняти та оплатити вартість виконаних робіт за цінами згідно зі специфікацією.

Строк оплати робіт за договорами встановлений не був.

Поясненнями позивача та відповідача 2., актами приймання-передачі робіт між ними від 23 травня 2003 р., актом звірки взаємних розрахунків станом на 20 вересня 2003 р., стверджується факт виконання позивачем передбачених спірним договорами робіт загальною вартістю 41583,13 грн.

Доказів належної оплати виконаних робіт суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач 2. у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги від 11 грудня 2003 р. оплату за договорами не провів, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 165, 208 ЦК УРСР, ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 41583,13 грн. боргу.

Вимоги про стягнення збитків внаслідок інфляції за час прострочення відповідно до вимог ст. 214 ЦК УРСР, ст. 625 ЦК України підлягають частковому задоволенню у розмірі 26312,47 грн. виходячи з того, що прострочення мало місце починаючи з 19 грудня 2003 р.

Заявлені вимоги щодо стягнення заборгованих за спірними договорами сум з Міністерства оборони України відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України” задоволенню не підлягають, оскільки факт відсутності коштів у військової частини належними доказами не підтверджений.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача та відповідача 2. пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Екосервіс” Дніпропетровської області до Міністерства оборони України відмовити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Екосервіс” Дніпропетровської області в іншій частині задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А 3942 Міністерства оборони України (89606, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Баркасово, код 07934444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Екосервіс” (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т Гагаріна, 57, код 13455073) 41583,13 грн. боргу, 25312,47 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 668,95 грн. витрат по оплаті державного мита, 114,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                 П.І.Паламар