Постанова

від 07.09.2022 по справі 385/1098/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2022 року м. Кропивницький

справа № 385/1098/21

провадження № 22-ц/4809/933/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненка В.В.

суддів: Єгорової С.М., Чельник О.І.

секретар Гончар В.В.

учасники справи:

Фермерське господарство «Володимир» - представник Стахєєв Олександр Олексійович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Стахєєва Олександра Олексійовича в інтересах Фермерського господарства «Володимир» на рішення Гайворонського районного судуКіровоградської області від 17.06.2022 та додаткове рішення від 24.06.2022, суддя Гришак А.М., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Володимир», третя особа державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства «Володимир», третя особа державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права на земельну ділянку.

На обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки площею 4,0173 га, яка розташована за адресом: Кіровоградська область Голованівського району, Солгутівська сільська рада за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3521184900:02:000:0233 (Далі - земельна ділянка)

10.12.2008 року між нею та ФГ «Володимир» за усною домовленістю був укладений письмовий договір оренди земельної частки (паю) на земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3521184900:02:000:0233, про передачу нею відповідачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в оренду строком на «10» років земельну ділянку, за щорічну орендну плату 3% від вартості оцінки земельну ділянку, яка на той час становила 41266,00 грн., і за умов укладення письмового договору оренди земельної ділянки. Вказаний письмовий договір від 10.12.2008 року оренди земельної частки (паю) на земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3521184900:02:000:0233 був зареєстрований за № 040936700163 12.10.2009 року у книзі № 4 Гайворонському відділу №6 КРФ ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі Україні», і такий договір діяв до 12.10.2019 року, тобто з моменту його підписання та реєстрації.

З 12.10.2019 року по даний період часу відповідач перешкоджає ОСОБА_1 користуватися і розпоряджатися вище зазначеною земельною ділянкою № 233, при цьому мотивує тим, що між нею та відповідачем укладено додаткову угоду оренди земельної ділянки без номеру від 27.06.2019 року, яка зареєстрована Державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Рівнянської сільської ради, Новоукраїнського району в Кіровоградській області, ОСОБА_2 , згідно заяви ОСОБА_3 , за № 35065111 від 18.07.2019 року 16:25:10, реєстраційний номер об`єкта нерухомо майна - 1882310335211, номер запису про інше речове право - 32590158 від 18.07.2019 року 16:25:10, строк дії укладено на 10 років, і така інформація відображена у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер - 175493340 29.07.2019 14:16:31.

Копію зазначеної додаткової угоди оренди земельної ділянки без номеру від 27.06.2019 року разом з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер - 175493340 29.07.2019 14:16:31, ФГ «Володимир» їй видали 27.07.2021 року.

Позивач зазначає, що не підписувала додаткову угоду оренди земельної ділянки без номеру від 27.06.2019 року, а тому така реєстрація є противоправна.

Вважає, що так, як додаткова угода оренди земельної ділянки без номеру від 27.06.2019 року є неукладеною, тобто такою, що не відбулася, то наведені в ній умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Просила суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні і розпорядженні земельною ділянкою площею 4,0173 га, кадастровий номер 3521184900:02:000:0233, що знаходяться в фактичному користуванні - ФГ «Володимир», шляхом повернення земельної ділянки площею 4,0173 гa, кадастровий номер 3521184900:02:000:0233, у її користування і розпорядження.

Скасувати державну реєстрацію прав про право оренди ФГ «Володимир» на земельну ділянку площею 4,0173 ra, кадастровий номер 3521184900:02:000:0233 у Державному реєстрі речових прав на нерухомо майно, а саме - запис про інше речове право земельної ділянки площею 4,0173 га, кадастровий номер 3521184900:02:000:0233, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території - Кіровоградська область Голованівський район Солгутівська сільська рада, зареєстрована Державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Рівнянської сільської ради, Новоукраїнського району в Кіровоградській області Манташяном Романом Араратовичем, згідно заяви ОСОБА_3 , за № 35065111 від 18.07.2019 року 16:25:10, реєстраційний номер об`єкта нерухомо майна - 1882310335211, номер запису про інше речове право - 32590158 від 18.07.2019 року 16:25:10, строк дії укладено на 10 років, згідно додаткової угоди оренди земельної ділянки без номеру від 27.06.2019 року, що відображена у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер - 175493340 29.07.2019 14:16:31.

Стягнути з ФГ «Володимир» на її користь всі витрати пов`язані із розглядом даної цивільної справи за її позовом.

Рішенням Гайворонського районного судуКіровоградської області від 17.06.2022 позов задоволено.

Додатковимрішенням від24.06.2022 стягнуто з Фермерського господарства «Володимир» на користь ОСОБА_1 витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

В апеляційній скарзі ставитьсяпитання про скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначено зокрема, що суд першої інстанції при розгляді справи вийшов за межі позовних вимог, оскільки розповсюдив правові наслідки з визнання додаткової угоди від 27.06.2019 року неукладеною на основний договір від 10.12.2008. Суд не звернув увагу, що основний договір оренди землі від 10.12.2008 на час розгляду справи, не було виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, він не був предметом оспорювання за позовом, подовжена чинність якого підтверджувалася діями позивача з отримання орендної плати в 2019-2020 роках.

Зазначено, що відповідно до ст.. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору , найму то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Наймач продовжує користуватись майном, позивач не заперечувала проти цього то відповідно її мовчазна згода свідчить про продовження орендних відносин.Отримання орендної плати за додатковою угодою є свідченням того, що позивач схвалила дії її сина який підписа додаткову угоду.

Крім того, судом першої інстанції безпідставно призначена судово-почеркознавча експертиза, що є наслідком безпідставного стягнення витрат за її проведення за рахунок відповідача.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05.08.2022 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08.08.2022 справу призначено до розгляду.

До суду надано відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 , в якому заперечується проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №033774 від 26.12.2006 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,02 га.

Земельна ділянка розташована в Солгутівській сільській раді, ділянка № НОМЕР_1 . Цільове призначення (використання) ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с. 9).

Згідно Договору оренди частки (паю) від 10.12.2008 року укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Володимир», зареєстрованого в книзі №4 Гайворонського відділу №6 КРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомзему України» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.10.2009 р. №040936700163, «Орендодавець» передає на підставі Державного акта на право власності земельної ділянки серія КР №033774 «Орендар» приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Солгутівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. В оренду передається земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 4,02 гектари ріллі кадастровий номер якої 3521184900:02:000:0233. Договір укладено на 10 років. (а. с. 10-13).

Згідно копії Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 27.06.2019 року укладеної між ОСОБА_1 та ФГ «Володимир», сторони уклали цю Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 12.10.2009 року №040936700163. Цією додатковою угодою внесено зміни до п. 3.1 договору, виклавши його в такій редакції: Договір укладено на 10 років… Також внесено зміни до п. 4.1 Договору, що стосувалося орендної плати. (а.с. 8).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 18.07.2019 року державним реєстратором Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Манташян Р.А. було здійснено запис про інше речове право: 32590158. Згідно цього запису за ФГ «Володимир» зареєстровано право оренди земельної ділянки: об`єкт нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 3521184900:02:000:0233 площею 4,0173 га, на підставі додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки б/н, виданий 27.06.2019 року, видавник Фермерське Господарство «Володимир»/Мазурик Валентина Михайлівна; договір оренди земельної частки (паю), серія та номер: 040936700163, виданий 12.10.2009, видавник Фермерське Господарство «Володимир»/Мазурик Валентина Михайлівна. Строк дії: Договір укладено на 10 років. (а.с. 7).

Суд першої інстанції зазначив, що пред`являючи позов, ОСОБА_1 стверджувала, що спірну Додаткову угоду від 27.06.2019 року вона не підписувала, підпис у ній вчинено іншою особою.

Для з`ясування цих обставин ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.10.2021 року призначено судово почеркознавчу експертизу.

Згідно Висновку експерта від 16.01.2022 року №4948/22-27/351/22-27 підпис в графі «Орендодавець» у додатковій угоді до договору оренди

земельної ділянки від 27.06.2019 року, виконаний не самою

ОСОБА_1 (а.с. 77-102).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першійстатті 215 ЦК України, так і устаттях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві, ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої земельної ділянки. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року справа №145/2047/16-ц.

Отже, позов в цій частині підлягає до задоволення.

Суд першої інстанції зазначив, що позивачем також заявлена вимога про скасування державної реєстрації прав про право оренди ФГ «Володимир».

Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Державна реєстрація права оренди землі відповідно до Додаткової угоди від 27.06.2019 року, була здійснена 18.07.2019 року, номер запису про інше речове право №32590158.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, щодержавна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Власником спірної земельної ділянки кадастровий номер3521184900:02:000:0233, площею4,0173га, яка розташована на територіїСолгутівської сільськоїради Голованівського району Кіровоградської області на час подання позову є ОСОБА_1 , що підтверджуєтьсякопією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №033774 від 26.12.2006 року (а.с. 9).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина першастатті 317 ЦК України).

Разом з тим, реєстрація права оренди земельної ділянки, на підставі Додаткової угоди яка не укладалась, порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю земельною ділянкою кадастровий номер3521184900:02:000:0233, площею4,0173га, яка розташована на територіїСолгутівської сільськоїради Голованівського району Кіровоградської області.

Отже, реєстрація права оренди ФГ «Володимир» на вищевказану земельну ділянку, коли Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 27.06.2019 року ОСОБА_1 фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону.

За змістомстатті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права, що узгоджується з позицією Верховного Суду викладеної в постанові від 05.08.2020 року, справа №125/702/17.

Суд першої інстанції зазначив, що доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер3521184900:02:000:0233, площею4,0173га, яка розташована на територіїСолгутівської сільськоїради Голованівського району Кіровоградської області, яка належить ОСОБА_1 є обґрунтованими.

Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції встановив, що позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1816 грн. 00 коп. (а.с. 6).

08.10.2021 позивач надала до суду заяву про призначення почеркознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ФГ «Володимир», третя особа: державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Манташян Р.А. про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права на земельну ділянку (а.с. 51-52), яка ухвалою суду від 11.10.2021 року задоволена.

21.12.2021 року експертом, якому було доручено виконання судово-почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 385/1098/21, на адресу суду надіслано рахунок для оплати проведення експертизи. Копія даного рахунку була вручена позивачу 22.12.2021 для здійснення нею оплати за проведення експертизи (а.с. 70).

22.12.2021 судом на адресу експерта було надісланооригінал квитанції № N1D584732M від 22.12.2021 року про сплату 5148 грн. 30 коп. за проведення експертизи по цивільній справі № 385/1098/21 (а.с. 74).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від17.06.2022року було задоволено повністю позов ОСОБА_1 до ФГ «Володимир», третя особа: державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Манташян Р.А. про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права на земельну ділянку, та стягнуто лише 1816 грн. 00 коп. судових витрат, що становить суму сплаченого судового збору,приймаючи до уваги норми ст. 141 ЦПК України зФГ «Володимир»на користь ОСОБА_1 слід стягнути5148 грн. 30 коп. за оплату проведення судово-почеркознавчої експертизи по даній справі.

Суд першої інстанції зазначив щодо вимоги позивача про стягнення 75 грн. згідно квитанції від 22.12.2021 згідно листа експерта №4947/21-27 задоволенню не підлягає, оскільки матеріали справи не містять доказів про понесення позивачем даних витрат і такі докази не були долучені до заяви про ухвалення додаткового рішення.

Крім того, лист експерта №4947/21-27 не містить відомостей про необхідність сплати 75 грн. за проведення судово-почеркознавчої експертизи по даній справі.

Справа розглядаласьсудом апеляційноїінстанції за правилами,встановленими для розгляду справи впорядку спрощеного позовногопровадження з викликом учасниківсправи.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно доч.1ст.81ЦПК Україникожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимкодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За загальними положеннямиЦПК Українина суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою уст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною 4ст. 10 ЦПК Україниіст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія судів дійшла висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №033774 від 26.12.2006 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,02 га.

Земельна ділянка розташована в Солгутівській сільській раді, ділянка № НОМЕР_1 . Цільове призначення (використання) ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с. 9).

Згідно Договору оренди частки (паю) від 10.12.2008 року укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Володимир», зареєстрованого в книзі №4 Гайворонського відділу №6 КРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомзему України» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.10.2009 р. №040936700163, «Орендодавець» передає на підставі Державного акта на право власності земельної ділянки серія КР №033774 «Орендар» приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Солгутівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. В оренду передається земельна ділянка № НОМЕР_1 загальною площею 4,02 гектари ріллі кадастровий номер якої 3521184900:02:000:0233.

Договір укладено на 10 років (а. с. 10-13).

Згідно копії Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 27.06.2019 укладеної між ОСОБА_1 та ФГ «Володимир», сторони уклали цю Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 12.10.2009 №040936700163.

Цією додатковою угодою внесено зміни до п. 3.1 договору, виклавши його в такій редакції: Договір укладено на 10 років… Також внесено зміни до п. 4.1 Договору, що стосувалося орендної плати (а.с. 8).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 18.07.2019 року державним реєстратором Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області Манташян Р.А. було здійснено запис про інше речове право: 32590158.

Згідно цього запису за ФГ «Володимир» зареєстровано право оренди земельної ділянки: об`єкт нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 3521184900:02:000:0233 площею 4,0173 га, на підставі додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки б/н, виданий 27.06.2019 року, видавник Фермерське Господарство «Володимир»/Мазурик Валентина Михайлівна; договір оренди земельної частки (паю), серія та номер: 040936700163, виданий 12.10.2009, видавник Фермерське Господарство «Володимир»/Мазурик Валентина Михайлівна. Строк дії: Договір укладено на 10 років. (а.с. 7).

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 стверджувала, що спірну Додаткову угоду від 27.06.2019 вона не підписувала, підпис у ній вчинено іншою особою.

Згідно висновку експерта від 16.01.2022 №4948/22-27/351/22-27 підпис в графі «Орендодавець» у додатковій угоді до договору оренди

земельної ділянки від 27.06.2019, виконаний не самою

ОСОБА_1 (а.с. 77-102).

Державна реєстрація права оренди землі відповідно до Додаткової угоди від 27.06.2019, була здійснена 18.07.2019, номер запису про інше речове право №32590158.

Власником спірної земельної ділянки кадастровий номер3521184900:02:000:0233, площею4,0173га, яка розташована на територіїСолгутівської сільськоїради Голованівського району Кіровоградської області на час подання позову є ОСОБА_1 , що підтверджуєтьсякопією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №033774 від 26.12.2006 (а.с. 9).

Реєстрація права оренди земельної ділянки на підставі Додаткової угоди, яка не укладалась, порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю земельною ділянкою кадастровий номер3521184900:02:000:0233, площею4,0173га, яка розташована на територіїСолгутівської сільськоїради Голованівського району Кіровоградської області.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першійстатті 215 ЦК України, так і устаттях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України).

За частиною першоюстатті 14 Закону України «Про оренду землі»(тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а застаттею 18 цього Законудоговір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду праваорендиземельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей4-6,11,17,19цьогоЗаконує підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разіж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, щодержавна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістомстатті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Колегія суддівдійшла висновку,що оскількиДодаткову угодудо договоруоренди земельноїділянки від 27.06.2019 ОСОБА_1 не підписувала, докази того, що позивач уповноважувала будь - кого за неї здійснити укладення додаткової угоди до договору оренди від 10.12.2008 в матеріалах справи відсутні, відповідно зазначений правочин є неукладеним і вимоги про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні спірною земельною ділянкою шляхом повернення спірної земельної ділянки позивачу відповідають нормам діючого законодавства.

Посилання в апеляційній скарзі, що позивач з мовчазної згоди погодила укладення спірної додаткової угоди є необгрунтованим, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що з відповідача необхідно стягнути витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Відповідно до ч. 2ст.141ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач підтвердив проведення оплати експертизи на вказану суму, які включаються до поняття «судові витрати» та підлягають розподілу між сторонами на загальних підставах відповідно до правил ст. 141 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін.

Європейський судз правлюдини вказав,що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Стахєєва Олександра Олексійовича в інтересах Фермерського господарства «Володимир» залишити без задоволення.

Рішення Гайворонського районного судуКіровоградської області від 17.06.2022 та додаткове рішення від 24.06.2022 залишити без змін.

Повний текст складено 15.09.2022.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: