Рішення

від 05.09.2022 по справі 716/741/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.09.2022Справа № 716/741/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участі секретаря судового засідання Маринченко М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

до Релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого

Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села

Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області",

державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг та державної

реєстрації Заставнівської районної державної адміністрації,

Чернівецької обласної державної адміністрації в особі державного реєстратора

Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні

позивача: Релігійна організація "Управління Чернівецько-Буковинської Єпархії Української Православної Церкви"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні

відповідача: державний реєстратор - начальник відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління економічного розвитку та інфраструктури Заставнівської районної державної адміністрації Москалюк Алла Василівна

державний реєстратор Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації - провідний спеціаліст відділу з питань релігії та національностей управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації - Гергелюк Микола Михайлович

про скасування рішення зборів, свідоцтва про право власності на нерухоме

майно, державної реєстрації,

за участі представників учасників справи:

від позивача-1: Філь А.О.;

від позивача-2: не з`явився;

від позивача-3: не з`явився;

від відповідача-1: Бабій В.В.;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився;

від третьої особи-1: Дуров В.О.;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Заставнівського районного суду Чернівецької області з позовом до Релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області , державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг та державної реєстрації Заставнівської районної державної адміністрації, Чернівецької обласної державної адміністрації в особі державного реєстратора Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації про скасування:

- протоколу №1/19 загальних зборів членів релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області" від 27.01.2019;

- державної реєстрації права власності релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області" від 20.05.2019, номер запису про право власності 31648762 на нерухоме церковне майно загальною площею 156, 30 кв.м.;

- державної реєстрації релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області" за адресою: Чернівецька область, Заставнівський район, село Задубрівка, вулиця Щербини, будинок 22 , яка зареєстрована на підставі Розпорядження Чернівецької обласної державної адміністрації №458-Р від 11.05.2019.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення загальних (парафіяльних) зборів від 27.01.2019, оформлені протоколом № 1/19, є незаконними, прийняті неправомочним складом зборів, які скликані та проведені з порушенням вимог діючого Статуту чинної релігійної громади Української Православної Церкви с.Задубрівка та вимог чинного законодавства України,; у подальшому такі незаконні рішення зборів стали підставою для протиправної реєстрації Статуту в новій редакції.

Відповідач-1 проти задоволення позову повністю заперечує та зазначає про відсутність доказів на підтвердження того, що позивачі являються членом релігійної громади "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Української Православної Церкви с.Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області", у зв`язку з чим позивачі в даному спорі є неналежними.

Відповідач-1 також вказує, що настоятелем храму (на час скликання та проведення спільних загальних зборів) не виконувались передбачені Статутом (у редакції 27.08.2017) обов`язки щодо скликання та проведення загальних зборів для вирішення проблемних питань релігійної громади с.Задубрівка, в тому числі, обговорення серед громади можливості прийняти рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту, у зв`язку з чим на підставі положень Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" громадою членів Релігійної організації було прийнято законне рішення про скликання та проведення таких зборів; членами релігійної громади вживались належні заходи щодо запрошення настоятеля храму та прихожан для участі у зборах 27.01.2019, розповсюджувалися оголошення на території села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області. При цьому всі члени релігійної громади знали про дату та час проведення таких зборів. Крім того засобами телефонного зв`язку також члени релігійної громади доводили інформацію щодо дати, часу та місця проведення зборів; затвердження нової редакції Статуту не вимагає дотримання положень п. 5.1. діючого Статуту, відповідно до якої зміни і доповнення до нього вносяться на розгляд парафіяльних зборів уповноваженими представниками парафії виключно з письмової згоди єпархіального архірея;

З наведених підстав відповідач-1 вважає скликані та проведені збори 27.01.2019, а також здійснені на підставі прийнятих на цих зборах рішень реєстраційні дії законними, а позовні вимоги - необґрунтованими та недоведеними.

Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 12.05.2021 у справі №716/741/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 29.07.2021 у справі №716/741/20 рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 12 травня 2021 скасовано, провадження в справі №716/741/20 закрито, справу передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №716/741/20. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/1544/21 від 06.09.2021 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 .

За результатами проведення автоматизованого розподілу справу №716/741/20 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2021 продовжено розгляд справи №716/741/20, призначено підготовче засідання.

У підготовчих засіданнях 14.12.2021 та 25.01.2022, з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, оголошувалися перерви.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) представники позивачів подали до суду заяву про зміну позовних вимог, у якій просили суд визнати недійсними та скасувати:

- протокол №1/19 загальних зборів членів релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії української православної церкви села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області" від 27.01.2019;

- статут релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області", прийнятого протоколом загальних зборів №1/19 від 27.01.2019.

У підготовчому засіданні 08.02.2022 суд розглянув заяву позивачів та прийняв її до розгляду.

Ухвалою суду від 08.02.2022 відкладено підготовче засідання та залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Підготовче засідання, призначене на 01.03.2022, не відбулося у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2022 у справі №716/741/20 призначено підготовче засідання на 14.06.2022.

У підготовчому засіданні 14.06.2022, з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, суд оголосив перерву до 28.06.2022.

Від позивача-1 27.06.2022 надійшла заява про долучення до матеріалів справи копій документів.

Судом у підготовчому засіданні 28.06.2022. оголошено перерву до 12.07.2022, з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи.

Від позивачів 05.07.2022 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та виклик свідків.

Від відповідача 06.07.2022 надійшли додаткові пояснення, в яких заявник просив суд не приймати до розгляду клопотання позивачів про долучення доказів до матеріалів справи та виклик свідків.

Частиною 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Розглянувши заяву позивачів про виклик свідків, суд встановив відсутність підстав для такого виклику, передбачених частиною 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим відповідна заява позивачів залишена без задоволення.

За результатами підготовчого засідання 12.07.2022 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.08.2022.

У судовому засіданні 09.08.2022 позивач - ОСОБА_1 , подав заяву про відвід судді Кирилюк Т.Ю. від розгляду справи № 716/741/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2022. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кирилюк Т.Ю. від розгляду справи № 716/741/20 відмовлено.

У судовому засіданні 09.08.2022., з метою забезпечення процесуальних прав учасників справи, оголошено перерву до 06.09.2022.

У судовому засіданні 06.09.2022 представники позивача-1 підтримали позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача-1 проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та поясненнях. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів, підтримав позов та просив його задовольнити. Представники позивачів-2, -3 та відповідачів -2, 3 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, у судове засідання не прибули, та їх неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням виконкому Чернівецької обласної ради №270 від 09.10.1991 прийнято рішення про реєстрацію статуту Свято-Михайлівської парафії села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області, про що було видано Свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної організації від 09.10.1991 № 41.

Релігійна громада парафії на честь Собору Святого Архістратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви с.Задубрівка Заставнівського району зареєстрована 09.10.1991, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №475367.

За участю позивачів 27.08.2017 під керівництвом настоятеля церкви протоієрея ОСОБА_5 відбулись загальні збори парафіян, на яких у новій редакції було прийнято Статут релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архістратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви с.Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області", який 03.10.2017 був затверджений керуючим Чернівецько-Буковинською єпархією Української Православної Церкви митрополитом Мелетієм за №1511 та в подальшому був зареєстрований відповідно до розпорядження Чернівецької ОДА за №1175-р від 14.12.2017.

Розпорядженням Чернівецької ОДА за № 1175-р від 14.12.2017 зареєстровано Статут релігійної організації "Релігійної громади Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної церкви села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області за адресою: Чернівецька область Заставнівський район с. Задубрівка вул. Щербини, 22. Вказаним Статутом визначено порядок діяльності вказаної релігійної громади.

Під головуванням Богуш А.Т. за участю секретаря Андрійчук М.Д., 27.01.2019 було проведено загальні збори членів релігійної організації Релігійної громади парафії на честь Собору Святого архістратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії Української православної Церкви села Задубрівка Заставніського району Чернівецької області, на порядок денний яких було винесено наступні питання:

1) ідентифікацію зареєстрованих присутніх та статус загальних зборів релігійної організації;

2) затвердження порядку денного загальних зборів релігійної організації;

3) регламент загальних зборів релігійної організації;

4) визначення повноважності загальних зборів релігійної організації;

5) припинення повноважень керівника релігійної організації Релігійної громади парафії на честь Собору Святого архістратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви села Задубрівка Заставніського району Чернівецької області;

6) обрання голови та секретаря Загальних зборів членів Релігійної громади;

7) обрання лічильної комісії;

8) зміна підлеглості у канонічних та організаційних питаннях;

9) внесення змін та прийняття Статуту Релігійної організації;

10) переобрання керівних органів релігійної організації;

11) визначення осіб, уповноважених здійснювати реєстраційні дії.

За результатом проведення вищевказаних зборів прийнято рішення про припинення повноважень настоятеля ОСОБА_5 , обрано керівний орган в складі голови Парафіяльної ради - Лещука А.М., змінено підлеглість у канонічних та організаційних питаннях релігійної організазіції "Релігійної громади парафії на честь Собору Святого Архістратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області, змінено при цьому назву релігійної організації на "Релігійну громаду парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області", та прийнято Статут вказаної релігійної організації.

Відповідні рішення загальних зборів членів релігійної організації оформлені протоколом № 1/19 від 27.01.2019.

Із вказаного протоколу вбачається, що на зборах релігійної громади взяло участь 157 осіб.

У додатку до протоколу № 1/19 викладено список учасників зборів релігійної громади.

Відповідно до прийнятого рішення загальних (парафіяльних) зборів, оформлених протоколом № 1/19, розпорядженням Голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 11.05.2019 № 458 р зареєстровано Статут релігійної організації Релігійної громади парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області.

Позивачі вважають рішення загальних (парафіяльних) зборів від 27.01.2019, оформлені протоколом № 1/19, незаконними, прийнятими неправомочним складом зборів, які скликані та проведені з порушенням вимог діючого Статуту чинної релігійної громади Української Православної Церкви с.Задубрівка та вимог чинного законодавства України, а прийняті незаконні рішення зборів стали підставою для протиправної реєстрації Статуту в новій редакції.

Так, відповідно до розпорядження Чернівецької ОДА № 458-р від 11.05.2019 державним реєстратором Управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації було зареєстровано Статут релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України с. Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області редакції, затвердженій на загальних (парафіяльних) зборах 27.01.2019, рішення яких оформлено протоколом від цієї ж дати № 1/19.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (далі - Закон) Релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом) відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою (корпоративні спори) і мають розглядатись у порядку господарського судочинства (така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

Статтею 7 Закону (у редакції, чинній на 27.01.2019) визначено, що релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями). На інші організації, утворені за релігійною ознакою, дія цього Закону не поширюється.

Згідно зі статтею 8 Закону (у редакції, чинній на 27.01.2019) релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості. Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим.

Частинами 1-6 статті 12 Закону встановлено, що статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з`їздах, конференціях.

Статут (положення) релігійної організації повинен містити відомості про:

1) вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження;

2) місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об`єднання;

3) майновий стан релігійної організації;

4) права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів;

5) порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації;

6) порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації.

Статут (положення) може містити й інші відомості, пов`язані з особливостями діяльності даної релігійної організації.

Статут (положення) релігійної організації не повинен суперечити чинному законодавству.

Документи, які визначають віросповідну діяльність, вирішують інші внутрішні питання релігійної організації, не підлягають реєстрації в державних органах.

Судом встановлено, що на час проведення загальних зборів членів релігійної організації - 27.01.2019, релігійної організації "Релігійної громади Собору Святого Архистратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної церкви села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області діяла відповідно до Статуту, прийнятого на загальних зборах 27.08.2017 та зареєстрованого відповідно до розпорядженням Чернівецької ОДА за № 1175-р від 14.12.2017.

Пунктом 1.2. Статуту, чинного станом на 27.01.2019, визначено, що парафія створюється за добровільною згодою віруючих осіб православного віросповідання, які досягли повноліття, та з благословення єпархіального архієрея, керуючого Чернівецько-Буковинською єпархією УПЦ (далі - єпархіальний архієрей) і виступає первинним канонічним (структурним) підрозділом УПЦ. Віросповідна (конфесійна) приналежність парафії - Українська Православна Церква.

Парафію очолює настоятель, якого призначає та звільняє єпархіальний архієрей. У своїй діяльності настоятель підзвітний єпархіальному архієрею (пункт 2.1. Статуту).

До обов`язків настоятеля належить, зокрема, складення та ведення списку членів Парафіяльних зборів, який передається єпархіальному архієрею, керуючому єпархією Української Православної Церкви для затвердження. Лише після затвердження списку членів Парафіяльних зборів єпархіальним архієреєм, керуючим єпархією Української Православної Церкви члени Парафіяльних зборів набувають свої прав (підпункт ґ пункту 2.2. Статуту).

До обов`язків настоятеля належить також скликання Парафіяльних зборів та головування на них (підпункт з пункту 2.2. Статуту).

Згідно з пунктом 2.4. Статуту вищим органом парафіяльного управляння є Парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель.

Пунктом 2.8. Статуту встановлено, що Парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з Парафіяльною радою або, за благословенням єпархіального архієрея, благочинним або іншим представником єпархіального архієрея, у міру потреби, але не рідше ніж один раз на рік.

Парафіяльні збори вважаються чинними за умови присутності на них не менше 2/3 від числа членів Парафіяльних зборів (пункт 2.9. Статуту).

Парафіяльні збори, на яких розглядається питання про зміну підлеглості (юрисдикції) релігійної громади вважаються чинними за умови присутності усіх членів Парафіяльних зборів (пункт 2.11. Статуту).

Пунктом 2.12. Статуту передбачено, що рішення Парафіяльних зборів про зміну підлеглості (юрисдикції) релігійної громади приймається шляхом консенсусу за згодою всіх членів Парафіяльних зборів.

Згідно з пунктом 2.14. Статуту Парафіяльні збори працюють на основі порядку денного, поданого настоятелем спільно з Парафіяльною радою. Роботою Парафіяльних зборів керує настоятель. Парафіяльні збори обирають зі свого складу секретаря, відповідального за ведення протоколу засідання.

Протокол Парафіяльних зборів підписується настоятелем (головуючим), секретарем та п`ятьма членами зборів, які обираються для цього. Протоколи Парафіяльних зборів затверджуються єпархіальним архієреєм, і тільки після цього ухвалені рішення набувають чинності (пункт 2.14. Статуту).

Пунктом 5.1. Статуту встановлено, що зміни і доповнення до Статуту вносяться на розгляд Парафіяльних зборів уповноваженими представниками парафії виключно з письмової згоди єпархіального архієрея і реєструються в тому ж порядку, що і Статут.

З наведених положень Статуту слідує, що питання внесення змін до Статуту віднесено до виключної компетенції Парафіяльних зборів, які мають бути скликані настоятелем спільно з Парафіяльною радою або, за благословенням єпархіального архієрея, благочинним або іншим представником єпархіального архієрея.

Проте у матеріалах справи відсутні докази дотримання вимог пункту 2.8. Статуту щодо порядку скликання зборів, що відбулись 27.01.2019, саме як парафіяльних зборів релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архістратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви с.Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області".

До матеріалів справи учасниками судового процесу не надано також доказів дотримання положень пункту 2.13. Статуту щодо визначення порядку денного Парафіяльних зборів.

Зі змісту пунктів 2.11., 2.12. Статуту слідує, що Парафіяльні збори, на яких можуть вирішуватись питання про зміну підлеглості (юрисдикції) релігійної громади, є правомочними, якщо вони на них присутні всі члени Парафіяльних зборів, і рішення з цього питання має прийматися за згодою всіх членів зборів.

Із наявної в матеріалах справи копії протоколу засідання Парафіяльних зборів парафії № 1 від 20.12.2016 вбачається, що на цьому засіданні було обрано склад членів Парафіяльних зборів у кількості 14 осіб.

Відтак станом на 27.01.2019 вищим органом парафіяльного управляння релігійної громади були Парафіяльні збори у складі членів, обраних на засіданні 20.12.2016.

Як вбачається з оскаржуваного протоколу № 1/19 від 27.01.2019, цього дня відбулись загальні збори членів релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архістратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви с.Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області". Присутніми на даних зборах, відповідно до вказаного протоколу та списку учасників зборів, були 157 осіб (за доводами відповідача), які є жителями села Задубрівка.

Проте такі збори не є Парафіяльними зборами релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архістратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви с.Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області".

Зазначені збори скликані та проведені без дотримання положень Статуту, особами, які не є членами Парафіяльної ради.

Відтак загальні збори членів релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архістратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви с.Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області", що відбулись 27.01.2019, не були правомочні приймати рішення, що стосуються діяльності, зміни підлеглості (юрисдикції), зміни Статуту релігійної громади.

Наведені відповідчаем-1 доводи щодо самоусунення на час проведення спірних зборів Голови Релігійної громади Української Православної Церкви с.Задубрівка (настоятеля храму) від виконання покладених на нього п. 2.2. Статуту обов`язків зі скликання та проведення загальних зборів для вирішення проблемних питань релігійної громади с.Задубрівка, в тому числі, щодо зміни підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту та його ухилення від скликання таких зборів, у будь-якому випадку не можуть свідчити про відсутність встановлених судом порушень при скликанні та проведенні загальних зборів та слугувати підставою для визнання їх такими, що відповідають положенням Статуту.

Доводи позивачів та відповідача-1, які стосуються скликання та проведення 03.02.2019 керівником та настоятелем храму парафіяльних зборів, у тому числі, присутніх на цих зборах осіб, не стосуються предмету дослідження в даному спорі та не приймаються судом до уваги.

Щодо доводів відповідача-1 про законність скликаних і проведених 27.01.2019 загальних зборів з огляду на їх відповідність статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" суд встановив, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи" було внесено зміни до Закону та викладено статтю 8 в новій редакції. Вказані зміни набули чинності 31.01.2019.

Проте у даному спорі нова редакція статті 8 Закону не може бути застосована з огляду на те, що оспорювані збори відбулись 27.01.2019, до набрання чинності змінами, внесеними до статті 8 Закону (31.01.2019).

Відповідно до частини першої статті 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Застосування закону за аналогією закону допускається, якщо: відносини, щодо яких виник спір, за своїм характером потребують цивільно-правового регулювання; ці відносини не регулюються будь-якими конкретними нормами права; вирішити спір, що виник, неможливо, ґрунтуючись на засадах і змісті законодавства; є закон, який регулює подібні відносини і який може бути застосований за аналогією закону. Такі висновки наведені в пунктах 43-45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19. Водночас у пунктах 56-58 постанови від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц Велика Палата Верховного Суду частково погодилась з висновком суду апеляційної інстанції стосовно можливості врегулювання положеннями статутів як нормативними актами порядку прийняття рішень за відсутності відповідного законодавчого регулювання, а також зауважила, що статут є актом, у якому закріплені локальні норми матеріального права, що врегульовують відносини, зокрема, стосовно управління юридичною особою. При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на приписи частини першої статті 8 Цивільного кодексу України.

Виходячи з вищевикладеного, Велика Палата Верховного Суду вважає можливим застосування інституту аналогії закону для регулювання спірних відносин лише у випадку, якщо їх не врегульовано нормами права, які безпосередньо регулюють ці відносини, зокрема, актами законодавства або договором чи статутом.

Як роз`яснено в пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (яка застосовується судом в частині, що не суперечить чинному законодавству) судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Оскільки положеннями чинного законодавства України не врегульовано особливостей оскарження рішень парафіяльних зборів релігійних організацій, суд вирішує даний спір, застосовуючи аналогію закону щодо підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства.

При цьому відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відповідно до положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

З наведеного слідує, що інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині згаданого Рішення Конституційного Суду України.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем.

Обов`язком позивача при цьому є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.

Відповідно до статті 2 Закону (у редакції, чинній станом на 27.01.2019) в Україні усі правовідносини, пов`язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України. Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації складається з цього Закону та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 3 Закону кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Ніхто не може встановлювати обов`язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії. Здійснення свободи сповідувати релігію або переконання підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для охорони громадської безпеки та порядку, життя, здоров`я і моралі, а також прав і свобод інших громадян, встановлені законом і відповідають міжнародним зобов`язанням України.

Статтею 4 Закону передбачено, що громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується. Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх ставлення до релігії, так само як і розпалювання пов`язаних з цим ворожнечі й ненависті чи ображання почуттів громадян, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом. Ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов`язків. Заміна виконання одного обов`язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону всі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що "в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом України № 3477 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі".

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим являється джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Положеннями статті 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Разом з тим, згідно зі статтею 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного на свободу об`єднань з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідним в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У справі "Корецький та інші проти України" Європейський Суд з прав людини визначив, що право на об`єднання - це невід`ємна частина права, гарантованого статтею 11 Конвенції; можливість заснувати юридичну особу з метою діяти колективно в сфері спільних інтересів є одним з найважливіших аспектів права на свободу об`єднання, за відсутності якого вказане право було б позбавлене будь-якого сенсу; спосіб, в який національним законодавством закріплено цю свободу та її практичне застосування органами державної влади є проявом стану демократії в певній країні.

У пункті 113 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" від 14.06.2007 (заява №77703/01) зазначено, що право віруючих на свободу віросповідання, яке включає право кожного сповідувати релігію разом з іншими, передбачає очікування, що віруючі матимуть змогу вільно об`єднуватися без жодного свавільного втручання з боку держави. Будь-які повноваження держави оцінювати легітимність релігійних поглядів є несумісними з її обов`язком, визначеним у практиці Суду, бути нейтральною та безсторонньою.

У пункті 146 цього рішення зазначається, що стаття 8 Закону жодним чином не обмежила чи перешкодила релігійній організації на власний розсуд визначати, в який спосіб вона вирішуватиме, чи приймати нових членів, визначатиме критерії членства та процедуру обрання органів управління. З точки зору статті 9 Конвенції, взятої разом зі статтею 11 Конвенції, це були рішення, які лежать в площині приватного права та які не мають бути об`єктом втручання з боку органів державної влади, якщо вони не порушують прав інших осіб, чи підпадають під обмеження, встановлені пунктами 2 статей 9 та 11 Конвенції. Іншими словами, держава не може зобов`язати легально існуюче приватно-правове об`єднання прийняти нових та виключити обраних членів. Втручання такого роду суперечитиме свободі релігійних об`єднань вільно регулювати свою поведінку та вільно вести свої справи.

У пункті 150 рішення ЄСПЛ вказав, що релігійні об`єднання вправі визначати на власний розсуд спосіб, в який вони прийматимуть нових та виключатимуть існуючих членів. Внутрішня структура релігійної організації та норми, що регулюють членство в ній, мають розглядатися як спосіб, в який такі організації виражають їх погляди та дотримуються своїх релігійних традицій. Суд вказує, що право на свободу віросповідання виключає будь-які повноваження держави оцінювати легітимність способу вираження релігійних поглядів.

З приводу доводів відповідача-1 про те, що позивачі не є членами релігійної організації, судом встановлено наступне.

У релігійній громаді відсутнє фіксоване членство, оскільки як Статутом Української Православної Церкви і Статутом Православної Церкви України не визначено списків учасників релігійної організації, підтверджуючи певним чином умови та порядок вступу (прийому) у члени релігійної громади, що унеможливлює документальне підтвердження членства в релігійній громаді позивачів по справі.

У той же час судом враховано, що прихожанином храму та членом релігійної громади може бути будь-яка особа, і матеріали справи не містять доказів того, що позивачі не є такими членами та прихожанами. З огляду на наведене та надані учасниками судового процесу при розгляді даної справи пояснення суд вважає доведеними твердження позивачів про те, що всі вони є членами релігійної громади парафії на честь Собору святого Архістратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви с.Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області.

Суд при цьому звертає увагу на те, що відповідно до чинного законодавства України судовому захисту підлягають не лише порушені права певних осіб, а і їх охоронювані законом інтереси.

Водночас діяльність певної релігійної організації виключно в межах, порядку і спосіб, встановлений законом, у тому числі в частині внутрішньої діяльності (організації), прийняття рішень, змін до установчих документів тощо, виключно з дотриманням чинного законодавства, є беззаперечним інтересом будь-якого члена відповідної громади та прихожанина храму. Такий інтерес підлягає судовому захисту в установленому законом порядку.

Відтак суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача-1 про те, що позивачі в даній справі є неналежними та про необхідність відмови в позові з цієї підстави.

Більше того, судом встановлено, що позивач-1 - ОСОБА_1 був підписантом заяви про реєстрацію Статуту 27.08.2017 та діяв як уповноважений представник релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архістратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви с.Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області" (том 1, арк. справи № 62).

Відповідно до Протоколу № 1 засідання парафіяльних зборів від 20.12.2016 ( том 1, арк. справи № 61), ОСОБА_1 є помічником голови парафіяльної ради даної релігійної організації; а позивач-2 - ОСОБА_2 , була обрана секретарем цих парафіяльних зборах, а також була членом ревізійної комісії.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були обрані, серед інших членів зазначених парафіяльних зборів, для підписання Протоколу № 1 від 20.12.2016.

Тобто, в даному випадку також підлягають захисту також права позивачів -1, -2 як обраних відповідно до діючих установчих документів членів парафіяльної ради релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архістратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви с.Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області".

Отже, оскаржуваним рішенням загальних зборів членів релігійної організації, оформленими протоколом № 1/19 від 27.01.2019, порушуються права позивачів як членів релігійної громади Управління Православної Церкви с. Задубрівка Чернівецько-Буковинської Єпархії на свободу віросповідання щодо визначення підлеглості (юрисдикції) релігійної громади, участь у її житті та управлінні відповідно до правил та способу, встановлених у Статуті релігійної громади, затвердженому в установленому законом порядку та чинному на час проведення зборів 27.01.2019.

При цьому позивачами обрано належний та ефективний спосіб захисту їх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, шляхом визнання недійсними та скасування протоколу №1/19 загальних зборів членів релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії української православної церкви села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області" від 27.01.2019 та статуту релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області", прийнятого протоколом загальних зборів №1/19 від 27.01.2019.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем обґрунтованих доводів і тверджень позивачів у встановленому законом порядку не спростовано, доказів скликання та проведення оскаржуваних зборів відповідно до Статуту правомочним складом учасників не надано.

Посилання відповідача на положення Закону в редакції, чинній з 31.01.2019, є необґрунтованими та безпідставними, скільки спірні збори було проведено 27.01.2019, до набрання чинності відповідних змін.

Інші доводи і ствердження учасників судового процесу судом не приймаються до уваги як такі, що не відносяться до предмету доказування в даному спорі, не спростовують висновків суду та не можуть вплинути на результат розгляду даної справи.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1.

Керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів членів релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецько-Буковинської єпархії української православної церкви села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області" (ідентифікаційний код 21437190), оформлені протоколом №1/19 від 27.01.2019.

3. Визнати недійсним та скасувати статут релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області" (ідентифікаційний код 21437190), прийнятий протоколом загальних зборів №1/19 від 27.01.2019.

4. Стягнути з релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області" (59458, Чернівецька обл., Заставнівський р-н, село Задубрівка, вул. Щербини, будинок 22; ідентифікаційний код 21437190) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_1 ) 1 513 (одну тисячу п`ятсот тринадцять) грн 33 коп. судового збору.

5. Стягнути з релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області" (59458, Чернівецька обл., Заставнівський р-н, село Задубрівка, вул. Щербини, будинок 22; ідентифікаційний код 21437190) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; ІПН НОМЕР_2 ) 1 513 (одну тисячу п`ятсот тринадцять) грн 33 коп. судового збору.

6. Стягнути з релігійної організації "Релігійна громада парафії на честь Собору святого Архистратига Михаїла Чернівецької єпархії Православної Церкви України села Задубрівка Заставнівського району Чернівецької області" (59458, Чернівецька обл., Заставнівський р-н, село Задубрівка, вул. Щербини, будинок 22; ідентифікаційний код 21437190) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ІПН НОМЕР_3 ) 1 513 (одну тисячу п`ятсот тринадцять) грн 33 коп. судового збору.

Повний текст рішення складено 15.09.2022.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк